Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 40 від 18 березня 1939 р.

ЗОРЯ КОМУНИ 18 березня 1989 року № 40 | ЗВІТНА ДОПОВІДЬ т. СТАЛІНА НА ХУПІ-му З'ЇЗДІ ПАРТІЇ ПРО РОБОТУ ЦК ВКП(б) ПРОДОВЖЕННЯ Навряд чи є необхідність докладно говорити про най- серйозніше значення спра- ви партійної пропаганди, справи марксистсько - ле- нінського виховання наших працівників. Я маю на ува- зі не тільки працівників партійного апарату, я маю на увазі також працівників комсомольських, профспіл- кових, торгово-кооператив- них, господарських, радян- ських, освітніх, військових та інших організацій. Мож- на задовільно | поставити справу регулювання складу партії і ваближення керівних органів до низової роботи; можна задовільно постави- ти справу висування кад- рів, їх підбору, їх розста- новки; але якщо при всьо- му цьому починає чомуне- будь шкутильгати наша рартійна пропаганда, якщо починає хиріти справа марксистсько - ленінського виховання наших кадрів, якщо слабне наша робота по підвищенню політично- го і теоретичного рівня цих кадрів, а самі кадри перестають у зв'язку зцим цікавитися | перспективою нашого руху вперед, перес- |спеціальностях, пе хідно і доцільно, Немає необхідності, щоб спеща- ліст- медик був разом з тим спеціалістом по фізиці або ботаніці 1 навпаки. Але є одна галузь науки, знан- ня якої повинно бути обо- в'язковим для більшовиків усіх галузей науки, — це марксистсько-ленінська на- ука про суспільство, про закони розвитку суспіль- ства, про закони розвитку пролетарської революції, про закони розвитку соціа- лістичного будівництва, про перемогу комунізму. Бо не необ- можна вважати дійсним ле- н!нцем людину, яка іменує себе ленінцем, але замкну- ласй у свою спеціальність, замкнулась, скажемо, в ма- тематику, ботаніку або хі- мію і яка не бачить вічого далі своєї 0 спеціальності. Ленінець не може бути тільки спеціалістом облю- бованої ним галузі науки, --він повинен бути разом з тим політиком--громад- ським діячем, який жваво цікавиться | долею своєї країни, знайомий з закона- ми суспільного розвитку, вміє користуватись цими тають розуміти правоту на- шої справи 1 перетворю- ються в безперспективних діляг, які сліпо і механічно виконують вказівки згори, --то повинна обов'язково захиріти вся наша держав- на і партійна робота. Тре- ба визнати, як аксіому, шо чим вищий політичний рі вень і марксистсько-ленін- ська свідомість працівників будьякої галузі державної і партійної роботи, тим ви- ща і плодотворніша сама робота, тим ефективніше результати роботи, і паки,—чим нижчий полі тичний рівень і марксист- сько-ленінська | свідомість працівників, тим імовірніші зриви 1 провали в роботі, тим імовірніші здрібнення і виродження самих пра- цівників в діляг-крохоборів, тим імовірніше їх перерод- ження. Можна з впевненістю сказати, що, коли б ми зу- міли підготувати ідеоло- гічно наші кадри всіх галу- зей роботи і загартувати 1х політично в такій мірі. щоб вони могли вільно оріенту- ватися у внутрішній і між- народній обстановці, коли б ми зуміли зробити їх ція- ком зрілими марксистами леніниями, здатними вирі: шувати без серйозних по- милок питання керівництва країною,-то ми мали б всі підстави вважати дев'ять десятих усіх наших питань вже розв'язаними, А вирі- шити це завдання ми без- перечно можемо, бо у нас є всі засоби і можливості. необхідні для того, щоб розв'язати його. Вирощування і формування молодих кадрів проходить у нас звичайно по окремих законами і прагне бути ак- тивним учасником політич- ного керівництва країною. Це буде, звичайно, додат- ковим навантаженням для більшовиків спеціалістів. Але це буде таке наванта» ження, результати | якого окупляться з лихвою. Завдання партійної пропа- ганди, завдання марксист- сько-ленінського виховання | кадрів полягає в тому, щоб допомогти нашим кадрам усіх галузей роботи оволо- діти о марксистсько - левін- ською наукою про закони розвитку суспільства. Питання про заходи по» ліпшення справи пропаган- ди і марксистсько - ленін- ського виховання кадрів було предметом неоднора- зового обговорення ЦК ВКП(б) з участю пропаган» дистів | різних обласних парторганізацій. Був вра- хований при цьому вихід у світ ,Короткого курсу історії ВКП(б)" у вересні 1938 року. Було встановле- но, що вихід у сыт »Короткого курсу історії ВКП(б)" | кладе початок новому розмаху марксист- сько-леннсько? пропаганди в нашій країні. Результати робіт ЦК ВКП(б) опублі- ковані у відомій його по- станові „Про постановку партійної | пропаганди в зв'язку з випуском ,Корот- кого курсу історії ВКП(б)". Виходячи з цієї постанови і враховуючи відомі рішен- ня березневого | Пленуму ЦК ВКП(б) в 1987 р. .Про хиби партійної роботи“, ЦК ВКП(б) намітив такі головні заходи по усуненню хиб в області партійної пропаганди і поліпщенню галузях науки і техніки, по справи марксистсько-ленн- ського виховання членів партії 1 партійних кадрів: 1, Зосередити в одному меш | справу | партійної пропаганді Й агітації об'єднати | відділи пропа- гандн і агітації і відділи преси в єдиному управлін» ні пропаганди і агітації в складі ЦК ВКП(б), з орга- нізацією відповідного від- ділу пропаганди 1 агітації в складі кожної республі- канської, крайової і облас- ної парторганізації; 2. Визнаючи неправиль- ним захоплення гуртковою системою | пропаганди 1 вважаючи більш доцільним метод індивідуального вив- 4. До числа хиб нашої про- пагандистської ідеологіч- ної роботи треба віднести також відсутність повної ясності серед наших това: рицив у деяких питаннях теорії, які мають серйозне практичне значення, наяв- ність деякої нерозберихи в цих питаннях. Я маю на увазі питання про держа- ву взагалі, особливо про нашу соціалістичну | дер- жаву і питання про нашу радянську інтелігенпію. Іноді запитують: ,Експлу- ататорські класи у нас знищені, ворожих класів нема більше в країні, пода- вляти нікого, значить, нема більше потреби в державі, вона повинна відмерти, — чому ж ми не сприяємо відмиранню нашої соціа: лістичної держави, чому ми ве стараємося покінчи- ти з нею, чи не пора вики: нути геть весь цей мотлох державності?" Або ще: ,Експлуататор ські класи вже знищені у нас, соціалізм в основному збудований, ми йдемо до комунізму, а марксистське вчення про державу говс- рить, що при комунізмі не повинно бути ніякої держа- ви,—чому ми не сприяємо відмиранню нашої соціаліс- тичної держави, чи не пора здати державу в музей древностей?“. Ці 0- запитання свідчать про те, що їх автори сум- лінно завчили окремі поло: ження | вчення Маркса 1 Енгельса про державу. Але вони говорять також про те, що ці товариші не зро- зуміли суті цього вчення, не розібрались, в яких історичних умовах вироб- лялись окремі положення цього вчення № особливо, не зрозуміли сучасної між народної обстановки, прог леділи факт капіталістич ного оточення і випливаю- чих 3 НЬОГО небезпек для країни соціалізму. В цих питаннях проступає не тільки недооцінка факту капіталістичного Оточення, В них проступає також недооцінка ролі і значення буржуазних держав і їх ор- ганів, які засилають в на- чення членами партії основ марксизму-ленінізму, збсе- редити | увагу 0 партії на пропаганді в пресі і орга- нізації лекційної системи пропаганди; 3. Організувати в КОЖ» ному обласному центр! річні курси перепідготовки для низової ланки наших кадрів; 4. Організувати в ряді центрів нашої країни двох- річну ленінську школу для середньої ланки наших кадрів; 5. Організувати вищу шко" лу марксизму - ленінізму при ЦК ВКП(б) з річним курсом для підго- товки кваліфіковани ретичних кадрів п; 6, Створити в ряд рів нашої країни річ си перепідготовки танлистів і газетних цівників; 7. Створити при школі марксизму-лен шестимісячні курси репідготовки викл марксизму-ленінізму зах. Нема сумніву, що. снення цих заходів вже проводяться, а. не проведені в дос? мірі, незабаром дасть добрі результати, ДЕЯКІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ. шу країну шпіонів, убивць і шкідників і які старають- ся улучити хвилину для воєнного нападу на неї, так само, як проступає не- дооцінка ролі і значення нашої соціалістичної дер- жави і її воєнних, караль- них і розвідувальних орга» нів, необхідних для захис ту країни соціалізму від на- паду ззовні. Треба визнати, що в цій недооцінці гріш- ні не тільки вищезгадані товариші, В ній грішні та кож у певній мірі всі ми, більшовики, всі без винят- ку. Хіба не дивно, що про шпіонську | і змовницьку діяльність верхівки троць- кістів і бухарінців довіда- лися ми лише в останній час, в 1937--1938 роках, хоч, як видно з матеріалів, ці пани перебували в шпіо- нах іноземної розвідки 1 вели змовницьку діяльність уже в перші дні Жовтне- вої революції? Як ми мог- ли прогледіти цю серйозну справу? Чим пояснити цей промах? Звичайно відпові- дають на це питання таким чином: ми не могли при- пустити, що ці люди мо- жуть пасти так низько. Але це не пояснення 1 тим більш не виправдання, бо факт промаху лищається фактом; Чим. пояснити та- кий промах? Пояснюється цей промах недооцінкою сили і значення механізму оточуючих нас буржуазних держав і їх розвідувальних органів, які стараються ви» користати слабості людей, їх тщеславність, їх безха- рактерність для того, щоб заплутати їх у свої шпіон- ські сіті 1 оточити ними органи радянської держави Пояснюється він недооцін- кою ролі і значення меха: нізму нашої соціалістичної держави |і його розвідки, недооцінкою цієї розвідки, базіканням про те, що роз» відка при радянській дер- жаві--дрібниця 1 пустяки, що радянську розвідку, як і саму радянську державу, скоро доведеться здати в музей древностей. На якому грунті могла виникнути у нас ця недо- оцінка? Вона виникла на | недоробленості | неді ності деяких загальни: ложень вчення марке про державу. Вона ді поширення в наслідої шого недозволенно-бе ботного ставлення да тань теорії держави зважаючи на те, що ми \ практичний досвід тирічної державної ності, який дає матеріал для теоре! узагальнень, не зі на те, що в нас є вість при бажанні з хом поповнити ню | тичну прогалину. ли найважливішу вка Леніна про теоре обов'язки російських систів, покликаних бити далі теорію ма му. Ось що говорить з цього приводу: „Ми зовсім не див на теорію Маркса щось закінчене і нед кане; ми переконані паки, що вона по тільки наріжні камен науки, яку соціалісти винні двигати далі напрямах, якщо воні хочуть відстати від тя. Ми думаємо, що російських соціай особливо необхідна і стійна | розробка \ Маркса, бо ця теорі тільки загальні 0 ке положення, які зай вуються зокрема, де глії інакше, ніж ції, до Франції № ніж до Німеччини, ДІ меччини інакше, ні Росії" (Ленін, т, № 492). Взяти, наприклад, каї ну формулу теорії рі ку соціалістичної дер дану Енгельсом: „Коли не буде суб них класів, які треба мати в підкоренні, не буде панування \ го класу над іншим ротьби за існуванн: корениться в с анархії виробництва» будуть усунені виплиї (Продовження на 5 стор ержави В т конкрет емоги со окремо в: має навко відвертат Їної обста | розвідку, | мати сво! державу, ‚| мати мож завоюван нападу з Не мо класиків відділяє період в вони пер кі винаді далеком ло б смії класики | ли для ні на всі питання, нути вк їні чере |сиків ма ливість |на пічц рішення. лі Але ми Ве: | вимагат ленінців вони не соціаліс нашій навчили конкрет гальні п іх Знамени са 0 С револі нс» року, т У|ців д за кни ахисті пу Евгель‹ [перекру З боку збирав Частину люції- Вав рід сумки Револ, го Г