Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

34 Валерій Ворожко робітничого класу, влучно, чесно і вправно виконуючим свій обов’язок перед Радянською владою»71. Хоч певне покращення становища «спеців», як зазна- чалося вище, і відбувалося, все ж у довідці ОДПУ СРСР «Про працю заарештованих спеціалістів» від 7 вересня 1931 р. за- значалося, що в СКБ/ОКБ за колючим дротом працювали за- арештовані конструктори та інженери, яких чекісти приз- начили «шкідниками», «шпигунами», «диверсантами», «теро- ристами». Політична «фізіономія інженерів-шкідників» все ще, на думку чекістів, потребувала для них спеціального ре- жиму і пильного більшовицького нагляду72. Так, 12 грудня 1931 р. на оперативній нараді особливого відділу ОДПУ СРСР, зокрема, було ухвалено рішення: «звернути увагу на насадження агентури в НДІ, лабораторіях, випробувальних станціях, що мають оборонне значення»73. «Шкідники-шпигуни» продовжували проєктувати літаки, підводні човни, танки, двигуни, артилерійські прилади, реалі- зовувати інші технічні проєкти, супроводжувати виробничий процес до передавання військових виробів армії і флоту. Їхній внесок у розвиток усіх галузей військової промисловості був досить вагомим. Але навіть через 25 років партійні пропаган- дисти не вгамовувалися згадувати про «шкідників», які нібито намагалися: «Усіма засобами затримати розвиток військової промисловості, знижувати темпи її роботи та скорочувати промислові потуж- ності»74. Отже, захопивши владу, більшовики досить швидко вжи- ли заходів із забезпечення надійного контролю з боку дер- жави за процесами, що відбувалися як загалом в економічному __________________________________ 71 Политбюро и «вредители». – С. 8. 72 Становление оборонно-промышленного комплекса СССР. (1927– 1937). – С. 561–566. 73 ГДА СБ України, ф. 13, спр. 673, арк. 281–283. 74 Марухин В. Революционная бдительность – наше могучее оружие – М.: Политиздат, 1954. – С. 33.