Мазмұнға өту
Жалпы құжат
Қоғамдық / Қоғамдық

Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 116 від 18 серпня 1939 р.

Жүктеп салған
illia-m
Қосылды
21 қыр. 2026
Жаңартылған
22 қыр. 2026
Пайдаланылған сақтау орны
55,5 MB
Бет 2 / 4
2-бет / 4 · кілт p002 · Көруге арналған оңтайландырылған көшірме · түпнұсқа 6,6 MB

Транскрипция

PAGE XML
х провокацій : ніколи іька нашу Червов 3 й о, нашу сталінську Укрилені бов'ю, беззавітно вії їй батьківщині, ве Леніна — т радянські лю майстерність, | ашцію, готові до 10% них боїв. Е С ИОЛЕТЫ ть, генера лы ІМ глави вивчення історії откого КУРСУ ‚ До р (б) я прослухав лек- ню Про книгу В. 1. Леніна матерізлізм і емпіріо- = а після цього \ Кр прочитав цю книгу. 3 дверто скажу, що до слу- трудно було ання лекції іти все Те, що напи сан цій книзі, а після ааслухання лекції | стало більш зрозумілим. | Це твір з трудний, бо в лише тео- а до такими складними ріалами знайомитись "доводилось. Тепер я влевнений, що надалі тео- їЇ тнаві будуть і засвоюватись порівняно 1Юб, й дегше. зум зр! 3 0 ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ВКП(б). о; | й. УП й бо. саной у ревкційнноя | дання роботи В. І. Леніна "Матеріалізм і емпіріокри- тицизм" випущеної ним (під псевдонімом Вл. Ильин (1909 г.), 18 серявя 1939 року №115 (795) а © _ Як Я вивчав ІМ главу тори ВКП(б) Крім зазначеної ще прочитав Книги Я она статті В кн „3 табору столи! | з па ты і артії шення нь бор м ст прикри ее ами про єдніст за п статтей я добре й г ен яко вороги ло к партії, Т Ти, Троцький б |, намагалися партію і прик лад би усиль до того, аби | т рити легал т 6 -гальну парті } тю, яка працювала в умовах и державства, - прислужу чись урядові рислужую: вішателя Сто- на, Але Лені стояв револ й ЧА і у ЮЦійну па тію більшовиків ЕІ пло заторів, ідейно розгромив: кре всі їхні спроби і зібрав кращі елементи з сере- „Коротного курсу довища робітничого ті, ЗОРЯ КОМУНИ класу на вколо більшовицької пар прочитан! та б я законспектував | Про ‘ть мені змогу закрі- нам прочитане. Хочу б тн 1 про негативний р при вивченні ЇМ глави рек курсу історії У (6) :повністію відсутня рекомендована до цієї гл ее художня література Ху. жньої літератури не зна» я нів райбібліотеці, М ліотеш РК КП(б)У. ропагітвідділу РК КП(б)У треба подбати про те, щоб в бібліотеку була придбана художня література до У глави це ще більше допо- може ви вчаючим мною ма- Легенький. „ВЛКСМ є активним поміч- ником партії в усьому дер- жавному і господарському будівництві. Комсомольсь- кі організації повинні бути на ділі активними провід- никами партійних дирек- тив у всіх областях соціа- лістичного будівництва, а там, де нема первинних партійних організацій, -- нести повну відповідаль- ність за їх проведення в життя". Ці історичні вказівки, накреслені в резолюції ХУШ з'їзду ВКП(б) по ло: повіді тов. Жданова. об: шли секретаря КСМ орга- Обгортка першого ви- | візації тов. Лободу, він не мобілізував комсо- мольшв на успішне про- ведення всіх господарсько- політичних кампаній в кол госпі. Комсомольська оргавіза- ція цього колгоспу налічує 96 комсомольців, але вс! ЧОМУ ЛІКВІДУЮТЬСЯ ХУТОРСЬКІ ПРИСАДИБНІ Історична постанова Цен- з Трального Комітету ВКП(б) „ГРади Народних Коміса- лМв СРСР „Про заходи лени громадських 36 ель колгоспів від розба- зарювання" | є однією 3 Яскравіших прояв повсяк- рого. піклування біль- партії і радян- з уряду про колгосп- лянство, 14я постано- рек спрямована проти пе" їй и політики пар- буден галузі колгоспного міць ицтва і на дальше Я колгоспного Е. Здійснення заходів, ме З В постанові, вик" тоне А зріст гро" б ого, артільного гос: т ще більший можно культурного і за- ків, го життя колгоспни- й В цій постанові, зокрема, (про необхід: розта- к В громадських ПО" Приса олгоспів | хуторськ! дибні | ділянки КОЛ- Гос ПНИКів, які є в районах ДІЛЯНКИ областей, в’ ТОМУ числі В Білоруській РСР, Українській РСР, Смолен- ській, Калінінській, Ленін» градській о стях 1 зсели- ти цих КОЛГОСПНИКІВ до од. ного місця, наділивши № присадибними ділянками В ення по статут- Закінчити шо 1 вересня 1940 різних місцях 8С них нормах. роботу до зоку". Хуторські присадибні ді" лянки ліквідуються, тому що вони з'являються пере" шкодою В колгоспному оу- дівництв! е немось Ре р, в селах царсь- кої Росії Їх нувало громаду ське землеволодіння. | 1906 р. царський міністр Столипів видав Закон про Це громади слення селян! З ; виділення закон мав а мет! зення | МІЦНИХ 7 5 арств, кульських гослодарст БУР гржавство мог" до історії Пожвавити роботу КСМ організації ної ролі серед ків, не взялися ХУШ з'їзду ВКП(б) 1 партійних директив. же рідко і на ших не обговорюють вання, господарсько - полі тичних питань, цього масова колгоспі занепала. го ня, "не вивчають Пора тов. Лободі сомольців. Ф. Бобирець. с. КарИвка, колгосії їм. Кірова, лянин міг вийти ної (громади, закріпити землі, продати діл Громада виділити виходять з нам в одному місці відруб). ) законом, куркулі вій ціні с у бідняків 1 крупні хутора. землю тим, Столипінська с ве повела до масового [030- ще не все. На хутої о риння селян бідняків 1 Се-|Рідко можна бул‘ і М редняк!в— 1 до зміцнення лжеколгос пникі Е их ку ку. льського прошарку на приватно»вла ни Хв к зу у И жуазних настро!ві віддаля у 1 адськ ука ВОНИ Жовтнева соціалістична | від громадсь! о А дня Я 1 твал а ово С Л 7 а владу зоздували Ні у } присаднонях цідяно поміщиків 1 капіталістів. 5 де а які маг б спиратися в проти наростаючого й люційного рух м Е Згідно цьо" і суцм ко: На основі суцільної у оо тективізації куркульство | на шкоду ко г ср й ік Л було ліквідоване як клас ним. КОЛГОСІ Е "Трудящі селяне, Проте дено ть авшись в колгоспи, буду-|никам, ЩО ЗОРЕ И дісне, заможне жит- | хуторів» Не 1 даю и | ть адіс ; ах ма ит Проте залишили ь ще ку М и й аних ов, і ЛЯ ці хуторів, РОзКИДАН НН у А тепер навічно Пленум! ых Е закріплених за колгоспами, вав, доки ньо г 4 а | 1 п уські присадионі 2 ДИ О СВК в КОЛ максимум Ува МЕ аважають | КИ розбитих | ВОЇ ди атись Під арх госпні масиви, дінню наукового зе історію вони не ведуть авангард- колгоспни- по-справж- ньому за реалізацію рішень всіх КСМ збори бувають ду- зборах питань марксо - левінського вихо- в наслідок робота в Комсо- мольшиі не підвищують сво- ідейно-пдлітичного рів- рішень УШ пленуму ЦК ВЛКСМ. покін- із земель у особисту власність свій на- його. зобов'язана була що громади селя (хутір, Користуючись цим по деше: товували землю ст ворювал и реформа млекори" 10 | а КОЛГОСИНИ! — ОИ мент а т: зу прийняті канлидатами в проводить читку члени КП(б)У. І тахановиїв (п й ел (Золотгонопіські РА члени КП(б)У, ків Інтедітан- район, На фото: Секретар партбюро К. Строкань (в пентрі газет серед новоприйнятих камлидатів в Фото І. Святуна. керувати КСМ До 15 комсомольців на- лічується в КСМ організа- ції колгоспу ,Пролетар" (х. Гутище, Загребельської сільради). Ця комсомоль- "ська | організація | зовсім відсторонилася від госпо- дарсько-політичних питань в колгоспі, нема авангард- ної ролі комсомольців на будьяких господарських роботах. не підви- щують свого ідейно-полі- тичного рівня, ве вивча- ють рішень ХМІЇ з'їзду ВКП(б), а також МІЙ пленуму ЦК ВЛКСМ, сомольській А справжнього керівништва з боку РК ЛКСМУ тов. Колоди, яка ні одного разу хати в цю організацію та налагодити ‘роботу, КСМ організації. не проводять масової ро- боти, не несуть в колгосп- ні маси більшовицької агі- тації. Комсомольці не очолили чити з байдужістю і по: комсомольському взятись стахановського руху, а нав- виконувати доручення ком- паки багато з них займа- ються порушенням трудо- вої дисципліни в грубо поводяться 3 КОЛ" госпниками, роспоряджень ве виконують бригадира РК ЛЕСМУ повинен краще організаціями і голови колгоспу. Чому такий стан в ком- ортанізайії? що нема це тому, в особі не спромоглася п навіть секретарем До того в цій комсомоль- ській організації був обра- ний лець він передоручив шю справу члену Д. А., який вже більше 2-х секретарем комсомо- Горілик О. М., але комітету | Скрилю янів не прис ає до повсякденно ву допомогу. Федоров. стування, утруднюють за тосування складних когосподарських машин Хутора створюють кож ганізації колгоспної Колгоспникам, ЯКІ на хуторах, витрачати щоб добратися Хуторська система; того, зриває Навчання культурну роботу, нує колгоспників, живу багато Але ках особисте | дуть намаг сільсь- та- великі труднощі в ор' праці. доводиться часу, до роботи. крім роз'єд- це господарство | революційною фразою р свою чорну справ будуть намагатись ст и их у нерізне шоло- ння з колгосан які давно живуть В К е рішення про зсел ня, говорив тов Хрущов товинно | обов'язково 3а- тверджуватись комом, що дозволить редити ви чення | рішенн уряду Зникають 3 ЛИЦЯ землі хуторі і зміцнюютьс Се В адки радян» рої Рос ої нові Бі гулі радянські К риторії ла Нат юзної 1 вис» в цувачів куточок відві Тисячі селі захоплено | РО просторі Мт: міцні 1 дівлі будинки нові дильний школу добрі гос будинок ударські ©У ча є не ТІЛЬКІЇ на зсоюзній вист вц, 1% стае все бі р!з- Такі ‹ В сії царській ужним роком і більше в самих зх Союзу Неза- той час, КОЛИ від ла не залишить" І, Тугаринов ше них района баром старого се ся Й сліду
Дереккөз: PAGE XML · 2026-09-21 23:00 · 156 аймақтар
Барлық беттер · 4
  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4