Газета «Більшовицька трибуна» (Хмільник). № 157 від 29 листопада 1940 р.

С на ви К стал Е. газеті ыы мін пр р тро Комсо [ класні збо Моль ший ном ри но 16 "Р Ва газети з0ротись Вче ЛИ ННЯ РІЙ в, вміся ро обо 8 й у УП „6 класи Двосіс | ПУ 1,, який вивчає м 5 гатеріал Гики, по якій | оцінки, ‹евич х Ш тейн М, і Санщ клас) спізнювалиї ки, В цьому. в9 ги 1х покритикувай на них цікаві ка Художне оформай ти хороше, матері ений правильно. а сказати, що, М а газета ВИХОДІ давно, але в088 початків дає гар ‚и допомагає й ‚ школи В у дисципліни і с ором в бороть ість УЧНІВ: актой ові колець "є 08 ьно ОРІ? без ж тальний РОД аль рія й од ‚ 27 листопада 1940 року | який вождь світового Фрідріх Ен. вародився 28 листо- 1520 року в місті Бар: рейнська ‘область на), в сім'ї текстиль: | рабриканта- З дитив- вів спостерігав життя з ораці і побуту про: вих робітників, | екс- ваних капіталістами, Енгельс спочатку льному Училищі, по» з гімназії. ев юнацькі роки Ен- відрізнявся разючою вздатністю, страсним шенням до знань. Він в Філософію, точні |, іноземні мови, писав 19 років Енгельс по- з релігією. Він нена- монарх!ю і деспотизм, ував огиду ло всякого уічення. 1842 році, відбувши воєнної служби, Ен- к переїхав в Англію. В кестері- - центрі крупної ійської текстильної про- вості — Енгельс ще че знайомиться з жит- робітнвчих кварталів, ие матеріали 1 доку- и про умови праці ників. | Всі ці відо- Енгельс використав ой праці ,Станови- робітничого класу в |" (1845 р.). Цією кни- фрідріх Евгельс впер- (казав, що робітники (обі допоможуть в бо- біз експлуататорами, тижке становище ро: ого класу заставляє боротися за свое ВИ" ння. 1844 році на дружба сом. ельс разом 3 Марк- своряли партію про- Мату, В 1847 році ви" „Союз комуністів", ме" якого являлось „ПОоВа зав'язалась Енгельса З ЗАНГЕЛЬС ПР ик вожді робітначого Маркс } Енгельс зна" їсійську мову, читали ькі книги, о »ЖВАВО Росією, 3 спів: № слідкували за Ро’ Мм революційним РУ’ | підтримували зв'язок ськими революціоне- (Ленін. Твори, Т- " 415). Мыс надзвичайно уваж- чав внутрішнє з становище Росії; так ретельно він вивчав Шню політику парсько- ду. Це пояснюється чним значенням росії болі НЫ о руху. Цариз т в рух ки всередині Роя 9, наприклад, ушення революції 1838 в Угорщиві російсь | ератор на допомогу ому імператору Чу армію. РІХ Е (БІОГРАФІЧНА лення бу | уржуазії пролетаріату» ці а доручен І в комуністіве Марке гельс написали йог граму--, Маніфест К стичної партії", В сті? вони прого зунг: „Пролетар! еднайтеся!*, В ін Н ДОВІДКА) панування "Союзу ії Ев: про- Комуні. „Манфе лосили ло: всіх країн, ших них працях М. аркса | Евг дк ан семейство? ва идеология* ) також кладались основні теоре тичні п комунізму 184 он ав алахнула револю: ція, Енгельс разом з Ма ЗА приїжджають на сей Е Тут, в м. Кельні ви керували полум'яног революційною газетою („Но: ва рейнська газета") 1 революційну роботу. В 1849 Е Енгельс прийняв осо. ту участь Е Коли повстання було при- душено, Евгельс таємно пробрався в Лондон. Тут він написав знамениті пра- ці: ,Селянська війна в НІ- меччині", ,Революція 1 контрреволюція в Німеччи- ні". В цих творах Енгельс підвів підсумки революції 1848—1849 і виклав марксистські погляди на повстання як на мистецтво. 3 1850 року Енгельс жив в Манчестері. Живучи не разом, Маркс і Енгельс переписувались майже щодня. В листах во- ни повідомляли один дру- гому хвилюючі їх думки, обговорювали інтересуючі їх питання філософії і при: родознавства, літератури 1 історії, боротьби робітнячо- го класу і воєнного МЕ" стецтва. «Листи Маркса 1 Енгельса 0 являють собою величезну теоретичну ція- ність. Проживаючи В Манчесте- рі, Енгельс написав дуже аня о РОСІЮ вивчення 06: дум" 1 Енгельса про ь революційного Енгельс пе" Ретельне слановки 3 ку Маркса неминучіст -| вважав, , чи новим го револ центром кюційного РУХУ: Маркса Вк" сил тому, ЩО люціонер' зу люційне п ‚| тий Енгельсом З ви "| повнотоЮ: ВІЛЬШОВИТЬКА ЕЛЬС багат! атгато статтей ей Л зійськових п | чгельс і й ельс володів 15 "НИМИ мовами бою числі | російс В. Тому іноземних и с Енгельсу И ы пр. У інтериаціональ. бу НЕ робітничого кла- ее а Ен: і ганізаторс ОБЩЕ Энгельс, чани непримиримим опортунстами, з ворога М вного руху и 1 Інтернаціо: Е С і Енгельс в Парижську с ‚року, як пер- о досвід | диктатури юне аріату, Е величезним творцем. Він Е тним вченим. нгельс написав ряд бли- скучих творів марксизму які мали величезний вплив на багато галузей науки („Анти-Дюр!нг“, ,Діалекти- ка природи", «Походження сім'ї, приватної власності 1 ТРИБ Очистка насінного фонду зе (колгосп ист", область). „Коммунист, Плодовий сад Партія | уряд створили вс! умови для розвитку са діввицтва. Сандрацький кол тосп ,Більшовик" (голова колгоспу | тов. Миронюк) |» цієї осені розпочав заклал- ку плодового саду на пло- щі 0 га. Робота йде по- ударному. Вже пророблево такі роботи: завезено щеп|х з 1000 штук про мислових сортів--донешт: папіровка, боровінка — підготовка посадки за запланована й ряд (зо площі держави" |і ін.). 14 березня 1883 року вмер К. Маркс. Він не встиг за життя підготовити до випуску №1 Ш томи ,Капі» талу". Вірний друг Маркса, Енгельс взявся за цю спра- ву. Він опрацював рукопи: си Пі Ш томів ,Капіталу" і опублікував їх. Ні на хвилину не зали- шав він партійно-політич- ної діяльності. Як говорав Ленін, після смерті Марк- са, Енгельс один продов- жував бути керівником ев ропейських соціалістів. В останні роки життя Ен- гельс багато цікавився Ро- сією, боровся проти народ" ництва і гаряче підтриму: вав перших російських марк- систів. Вмер Енгельс 5 серпня - | сової 1895 року в Лондові. антиреволюційні тверджен- ня народників, які в селян" ській общин! бачили заро- диш соціалізму» Енгельс оз'ясняв, що В селі Є богач! 1 бідняки, е люди, які живуть своєю працею; і експлуататори» На- 03 5 У заперечували міли кла: р літні; бельфльор - китайка, антонівка, пепінка--осіяні; пепін шафранний, кальвіль | ва сніговий, гусак. Площу під сад обкопали канавою в 9000 метрів. Щоб провести цю роботу, було дано ко ному колгоспнику завдан викопати 10 метрів-канави» Колгоспники Дощич Марія, Нестерук Палажка, Случин- ський Сергій, Бойко | інші| рай найкраще працювали, Вже викопані ями для по- садки 1000 шт; щеп. Зараз — ському, іншим в Щоденно можна бачити, | паде що на озимих посівах Сьо-| Пре мацького колгоспу випаса- | машук ється багато худоби. Це оштрафуз надзвичайно шкодить ОЗИ" к мині. Сільський Суд ий 17 в сприяли проникненні со-|з робітничям Росію Ідей наукового © ям цівлізму. | Діяльність | рії практикою гельса полегшувала пере") довим ЛЮДЯМ нашої країни вибір правильної револю дійної теорії і правильних, марксистських способів бо- отьби. Для російських ре волюціонерів кожне вислов лювання Енгельса С зужило зброею надзвичайної сили. ви Маркса є увинули марксизм й дого в розвин йоге вперед, кла нових УМ ротьдой. ової 909 суспільства, класової необхідність б В тьби трудящих. г і Енгельс необхідне «Я , збереженя! г все повалення еоб: спотизму № де росії". ро перш за ського хідна революція в воряни, стовщики, „| щ,-—ЯК ГОВ як и 3 царизму, охоровяв їх інтереси: Класовий характь ської держави Висловлю по різна питай Хх нях ського громадської сі р росій" вик черпною Енгельса б осій- о життя о перед: во нашої зднів тіль пролетар" Енгельс рез геній елянст Енгельс бачав, ЩО країни вийде 3 ки при допомоз! Як радувався Енгельс, КОЛИ він бачив перші результата своєї праці! зь тим, списав Я горжусь Тим, ом іа 5 - | ської революції нг - в 1885 році, що|ськ М. А С і молоді | написав, ЩО російська серед ї | волюція |" а іони пах засте зежень |наність сіл й боро ‚лик економія! основна мас Е веде рийняла Маркса“, |на", що революці за | т полье про гру широку а Но З у аці?, ЯКА я зволення ПР 1 7 и побила для роз й а -- перша, я ей марке | ми. Г обмничий рос перем де перемогли сизму Рут була ри "ідеї Маркса: — Але ця ГРУ а ‘то: | безсмертв! г и а «Сталіна. актично зв'язана 3 р Леніна прак" ітничим, хом тільки | Бнгелься більшовиків» ство: Леніним, з росію а не м, Ковальов: партія ‹язала