Газета «Більшовицька трибуна» (Хмільник). № 82 від 1 червня 1938 р. [кадр IMG_9792]

Вон є всі МОЖЛІ с об кожний комувіст підвіщував свій но-политичний рівень знань, з кожним днем Опан більшовизм. | Для утворені па непогано 0! бінет партобвіти, стати фа Маркса, інших кла є тература Сталіна та Ця література, кабінет партосвіти, ставле вістів. Тут ру, жати вичерпну таннях. не всі комувісти викори- стовують ці можливості в поповненні 0 своїх і несерйозно це характерно свідчить ня партнавчання становить 50--60 процентів. Ні парторгані- зації, в: бюро райкому КП(Б)У питанню партійної учоби ще ве приділили на- лежної уваги, Не приділя- ється уваги 1 якості вав- чання. Жодного разу не ставилось питання про к муністів, що не відвідуют партшколи, відстають в нав- чанні. А такі, безперечно, є. В цьому прославились ко- голоді домот ми 1 і Більше уваги УЧ аво-| в! на ПеРВУ овував | го в школах цього | цікаво. ртійні школи, © | части бладнаний ка“) заня в якому | сто заміст! уд кількості | по Історії Леніна, лі сиків. | політику» і в пілому | пагандист пред- | організація ві для послуг п'ять місяців ВИ можна не ТИЛЬКИ | муністами 8- дістати потрібну літерату" | історії партії а й Е готовленість і любій темі, "Гпропагандист тацію по відповідь НО дати вступної декції по вых незрозумілих ПИ" по темі, а Під час навчання Однак, треба сказати, що | це незрозуміле питання. Знань! хач]в складати конспекти ставляться | в час опрацьовання матеріа- до партійної учоби. Про ль, А ця вимога повинна хоч бий те, що відвідуван"| ного комуніста. Це заста- о. | ЦЮвала. ь| навчання є іпо інших шко- шої па ; й ІВ риш бі комуністів. т тан | ху в ЙОГО йко" важливіше ництві СОЦІ ебільшо" | гавням М не" | стахавов по- | окремих до| нок до о ра нізаціях, В в бюро Р му ня проходить що и ття не ь основно Догов шко: | змагання — на ть біжучу « роботи, Про" Руднев (парт. „Укрстройпуть вчає 3 КО- му тему по Через непід- до | заняття Руднев не д Виконання і; мето, такий „ме стем колгоспник пі. Перед п нією, проро не може роз'яснити те чи кого госпо Пропагандисти багатьох шкіл не вимагають від слу- бути представлена до кож- вить слухачів шкід краще| "тн; ро працювати і засвоювати ма- теріал. В партшколах часто бу- вають зриви навчавня. Так, в Жаланівському бурякорад- госпі партшкола, якою ке- руе пропагандист Мохна- тюк, цілий місяць не пра- Випадки 0| зриву б лах. Треба сказати, що в районі здебільшого не до- тримуються того, що вдень Вірменська Радянська Со- ціалістична Республіка -- одна із 11 республік, що утворюють великий Союз РОР, Вірменія країна гір і плоскогір'я, Вона зай- має територію в 80 тисяч квадратних кілометрів. Ра- дянська Вірменія межує на! півночі з Грузією, на сході —8 Азербайджаном, на рівденно - заході з | Ту- реччиною» на півдні — 8 Вірменський народ пере- жив найтяжчий гніт царсько- бідний а Е. го самодержавства, який а с У || перетворив Вірменію на И Й колонію, Рачкою лилася ки: кров вірменських робітни- } у ди ків 1 селян у безупинній Примушуючи 1х рукопашн! 601. В зон деяку кількіс міжнаціональній різанині, що ЇЇ влаштовувало само- |державство та буржуавія, | нених, які нале Остаточному розоренню | Їталійських частина Вірменія підпала в роки На Мадрідськом зргосподарювання в країні |найлютішого ворога Вір» ре менського народу — даш. ацької") | 01 контрреволюції ( 1920 р.р.). За роки смут= Радянська Вірменія 1918--! тральний Цен ой і б ня | стаха бойова прогр! отьбі за ВИС й трактористів Цього як раз Митницьк М осівно стахано стахановсь з колгоспів. гад, їр на со ня української наради передови дарств: і ланки підписал бою договори на стичне змага за високий врожа В договорах бригади, лан- ки вставили строки вико" біт, взяли Ан ні завдання по Збору міс ння к обисто чать т ного соц новсь масовос івлістичне й врожай. кого треба си" | чи до перев М лучаю ій колгос не робяли ому КОЛОС" ю кампа- бляючи звернен" ків сільсь" а, и У й 1938 року. Викладач центрального аероклубу УРСР (Київ) т проводить навчання по вивченню п щі ного панування дашнак!в у Вірменії загинуло 480 тисяч вірмен — третина всього населення. 29 листопада 1920 року над багатостраждаючою В!р- менією | засяяв червоний прапор радянської влади. При братерській допомозі великого російського наро: ду! Червоної Армії вірмен- ські трудящі під керівниц- твом більшовицької партії скинуди ярмо дашнак!в, ідея Радянської влади принесла | Вірменії мир 1 можливість національ- ного оновлення", — писав товариш Сталін в дні, коли вірменський народ торже- ствував свою перемогу. Вільний вірменський на род при неустанному піклу- | вост ванн! Центрального Комі в тету партії, особисто това» риша Сталіна створив свою промисловість, якої майже |не було в Вірменії, рушив вперед сільське гос ‚ отво на основі колго: ладу. перелік більші понад 21 мічний шкірянний, інших, Питома проц, 1 в 12 довоєнний І тенське ке озеро, 1400 хта муністи Жебраковський, Го-| Партвавчання |. Комуністи ви--наї робець, Янюк, Грівцвайг, мають бути звільнені від знатні Й Івавченко, Мосенкіс та Мо. | УСяких робіт. носниці; шель. Ці товариші систе-| Наведені факти говорять, Ф матично не відвідуть парт-| що з партнавчанням в ра- навчання, до нього ніколи|йоні тривожний стан. Рай- Ради ОР не готуються. А про ко-|кому КП(Б)У треба невід- обрана мунвістів, що ‚не підвищу- | кладно зайнятись як слід Я ють свого політичного рів-| учобою комуністів щу; Г Я ня, Питання не ставилось . М. тів-відмінників, завідують - | чн Те НАША БАТЬКІВЩИНА те лавко фк Вірменії вага віками рисно витрачало великі І р кі ре- подар-|сурси водяної ене і спного | ща цього озера пе квадратних Багато місця зайняв би ставція-- підприємств, зиннкли в Вірменії за роки|ні радянської влади, Ось чайн! 3 них; Ленінакав- ський текстильний комбі- нат, який цього року дасть мільйон тканини, Кіровакансь комбінат, ський завод сните каучуку, Араратський це- ментний завод, консервний, | нято бавовноочисні заводи, Тютюнова, обробна фабрики І Реконся Аллавердський ський мідні рудники вості в усьому народном господаротві становить 88 Продукція разів перевищує рівень Перлина Вірменії — вели- гірське труйовано | в} с В договорах их добрив: : писано: домогтися вро Вю з одного ю гектара - | инт., ПУКРО Я колгост визер- шно при високій но буряків Я акінчена теж при Гар- ній якості роботи- .| Щоб підсумувати бригади, л госпників В цями в 8 хто і не ПОД едовик т не шанують. не ломітив | ГОЛОВА НЫ тов. Баліцький, ві ‘правл б ня, Ві бригадири, і ко й госпі на повсякденній ро боті виросли героїні кол» госпної праці Швець Гасло, Цибух Варка, Пустовойт Ганна, Доманська Марія 1 ї|багато других: Це ж вони з своїми ланками найактив- нішу участь приймали у посіві буряків, найбільше зібрали місцевих добрив, вони ж перші провели ша- рівку ! закінчили проривку буряків. Не помітили тут 1 стаха- новської роботи їздових на сівбі. Колгоспники Мазур нас, які ж ийшли перемож- бласно бригади між со: соціалі» боротьбі П. С, Шупик адів літака з групою учльо- о вчаться без відриву від ООО СООО ООО ООО ЛОСОСЯ ОСТ ИЯ ЯН За роки радянської вла- рів. ди в народне господарство | витік: вкладено один міліард 300 мільй: На річці Занга, що ає з цього озера, буде руджено декілька елек- онів | тростанцій. Перша з них-- Канакерська гідроелектро- вже збудована. ов! потужні зрошуваль- канали; ім, Сталіна, Сар- дарабадський, Ширакський Шаум'яновський і другі засушливі райо- Ы видко розвиваються ери у Вірменії технічні культу- да рю За роки радянської вла- У їх площа збільшилась в разів. Під виноградни ками в 1937 році було зай- 12900 тектарів — у рази більше, ніж при аках, а площа під са- б збільшилась понад Втричі збіль: ть поГгодів'я великої 1 НУ рогатої худоби, по- свиней зросло в 15 у разів, коней в 25 рази Майже суцільно непись- менна Вірменія стала краї- сою суцільної письменності аш у Вірменії не було вищих Учбових закладів, а зараз у 8 вишах, 57 техні- кумах | робітфаках навча- 16 тисяч студен- . ‚ бірменські виши вже м підготували понад 4500 ін. ет. | женерів, агрономів, лікарів, понад | спо що ні три Дерево- | даши багато | лами промисдо- Оевансь- безко» рої, Пло- говори на соціалістичне м анки, хто 8 КОл- | ходити, маганні, ЦЬОГО ні-Ї ке умав зробити. | зм ів тут не Зна-| ня колгосп ти А Степан, ' Михайлюк систематичао вали норми А 150—200 п А расну якість КБ Про цих ли М расні зразки М Госпі не гово АЦ про них ств м газети р останній час пе б, З Т в наслідок ь рівництва со “у, аганням зб з але С 15 р у Пе ності в цій робот Оу райземвідділу та м б гання як слід відчувається д] ді прополки підготовці до ры і ці кампанії. р на » КУ треба пої ти щонайменше ти зібрано 8 цит, Пташ м помету. Прополку чі ВИХ ТІЛЬКИ почали, ральної кампанії гот йде незадовільно. У відремонтувати 2 щі одні кінні граблі, ц придбати 120 мішків, 4 цієї роботою в колгос займаються. творчій в тузіазм колгоспників, які вони показують, готупчці до всенародного свята _ дня виборів Верхозної № До чу ди УРСР, треба очолиу справжнім керівництв використати не можливості, які таїть в собі колгоспний лад, День виборів до Верх» ної Ради УРСР новими перемогами. горнемо широко со стичне змагання на 00 бітку 0 цукрових буряк прополш зернових і піл» товці до збирання високо то врожаю |1 оргавізуєі систематичну перевірку № го виконання. Гнатюк. педагогів, | інш. Розцвіло вірменс стецтво. В респу раз в 20 театрів. 2 молоді радянських у Трудящі Вір ен РЄР під керівнидцт муністичної парт» допомозі славно! кої розві ли ських—д фашизму, що відірвати Ра нію від єдино дів Союзу РОРІ ти капіталістичне Щасливий вірме род готується ДО 5" пуб у Верховну Раду 7, ліки. 12 червня 1939 робітники, ко дянська інтелігенції голосувати за могутнього отал блоку комуністів ! тійних, оберуть народного парламе ТУ ат щих із кращих люде ківщини, до кінця В великій справі ком шо У вно" ло ! ж) Дашнакн ( вірменська націоналістична парт!