Перейти до вмісту
Загальний документ
Публічний

Харківські єпархіальні відомості, № 11–12, 1 червня 1907

Завантажив(-ла)
CaptainArchivarius
Додано
7 жовт. 2026
Використано місця
18,5 MB
Права та інформація про джерело: Відкрита ліцензія / Суспільне надбання · Public domain (PD-Ukraine, PD-scan|PD-old-assumed-expired)commons.wikimedia.org
Стор. 52 / 67

Транскрипція

Текстовий шар PDF
852 Вѣра п Разумъ имъ, что псѣ начальствующіе п учащіе всегда любили воспитай- ницъ, какъ дѣтей своихъ, берегли ихъ п готовили изъ нихъ чест ныхъ п полезныхъ членовъ общества, каковыми пусть оиѣ п бу дутъ въ жизни, и тогда училище будетъ гордиться ими и любитъ ихъ больше п режим го. Послѣ рѣчи Владыки, воспитанница 3. Дашкіева, отъ лица сво- пхъ подругъ обратилась къ архипастырю съ слѣдующими словами: „Ваше Высокопреосвященство, Высокопреосвященнѣйшій Владыка’ Въ послѣдній часъ пребыванія нашего въ дорогомъ намъ училищѣ мы наиболѣе осчастливлены Вашимъ вниманіемъ. Вы провожаете насъ, какъ родной любящій отецъ: благословляете каждую пзъ насъ святой иконой, евангеліемъ н молитвен инкомъ и наставляете насъ Вашпмъ сердечнымъ словомъ. Вѣруемъ, что это молитвенное архипастырское напутствіе оградитъ насъ на первыхъ шагахъ на шеи самостоятельной жпзнп а принесетъ намъ счастье. Выразить въ настоящее время Вамъ всѣхъ чувствъ благодарности, наполняю щихъ сердца наши, словами мы не сумѣемъ... Но мы увѣрены, что Ваше благословеніе будетъ всегда напоминать намъ эти вели кія минуты въ нашей жизни п Вашу отеческую доброту къ намъ и располагать пасъ къ молитвѣ о подкрѣпленіи силъ Вашихъ еще иа многіе п многіе годы8! Рѣчь Дапікіевой растрогала Владыку до слезъ. Прослезилась воспитанницы и родные пхъ. Актъ закончился пѣніемъ задоетойнпка п народнаго гимна. Послѣ акта Высокопреосвященный Арсеній отбылъ изъ училища. Всѣ гости и воспитанницы во главѣ съ Преосвященнымъ Евге ніемъ перешла въ малый актовый залъ. Здѣсь предложена была всѣмъ трапеза. Послѣднія бесѣды учащихъ н учащихся за тра пезою отличались особенною задушевностью н сердечностью: здѣсь были и воспоминанія изъ училищной жизни, выражались и надежды на будущее... Первый тостъ былъ провозглашенъ Пре освященнымъ Евгеніемъ за драгоцѣнное здоровье Государя Им ператора н Его августѣйшей семьи. Громкое „ура“ и многолѣтіе присутствовавшихъ огласили залъ. Далѣе, слѣдовали здравицы за Высокопреосвященнаго Арсенія, Преосвященнаго Евгенія, за ду ховенство епархіи, Совѣтъ училища, о. предсѣдателя совѣта учи лища, начальницу училища и инспектора классовъ, воспитатель ницъ, учащихъ и учащихся. Пыли провозглашены тосты за близ кихъ и дорогихъ училищу бывшаго предсѣдателя совѣта училища прот. Т. Буткевича и попечительницу училища Д. Д. Оболенскую. Въ задушевныхъ словахъ о, предсѣдатель выразилъ сожалѣніе, что»
Джерело: Текстовий шар PDF · 2026-10-07 02:05