Genel Belge
halka açık
Волинські єпархіальні відомості, № 23, 1 серпня 1868
- Yükleyen:
- CaptainArchivarius
- Eklendi
- 5 Eki 2026
- Güncellendi
- 6 Eki 2026
- Kullanılan depolama
- 28,2 MB
Haklar ve Kaynak Bilgileri:
Açık lisans / Kamu malı · Public domain (PD-Ukraine, PD- scan|PD- old- assumed- expired)commons. wikimedi a. org
Sayfa 40 / 63
Transkripsiyon
PDF metin katmanıства Божія, т. е, правильное и полезное употребленіе тѣхъ
даровъ которые Опъ раздастъ сыпамъ царствія, и время
ихъ дѣятельности. Это
въ притчѣ о талантахъ и о дѣ-
сяти дѣевахъ (1).
Итакъ чтоже такое Царство Божіе и какъ его должно
понимать? При представленіи тѣхъ чертъ, въ которыхъ
изображается Царство Божіе, дѣжается понятнымъ, что
подъ именемъ Царства Божія должно разумѣть Церковь
Божіо, основанную мсусомъ Христомъ. Это царство пред-
ставляется сначала малымъ и едва замѣтнымъ; но потомъ
оно, це смотря на всѣ препятствія, быстро распростра-
(1) Щи разборѣ ученія суса Христа, изложеннаго
въ притчахъ, въ настоящей статьѣ упомянуто только о
притчахъ, которыя указаны у Евангелиста Матеея, за
исключеніемъ притчи о блудномъ сынѣ,
— на томъ осно-
ваніи, что друтіе Евангелисты излагаютъ тѣже самыя
притчи, въ томъ же видѣ, или съ весьма незначительными
оттѣнками, Такъ, у Евангелиста Луки въ притчѣ о зван-
ныхъ на бракъ представляются отговорки, почему они не
пошли по приглашенію господина; между тѣмъ какъ у
Евангелиста Матеся просто говорится, что они пошли
кто въ поле, кто на другія занятія, въ притчѣ о талан-
тахъ Евангелистъ Лука говоритъ что господинъ всѣмъ
рабамъ далъ по одной только минѣ, между тѣмъ какъ
Евангелистъ Матеей говоритъ, что Господь одному далъ
десять, а другому пять, третьему одинъ талантъ. Но это
такія дополненія, которыя не производятъ никакого суще-
ственнаго различія между притчами. Основная мысль
остается одна и таже: въ первомъ случаѣ прибавочныя
обстоятельства, какъ напр. отговорки званныхъ разъяс-
няютъ болѣе предметъ, представляя ихъ людьми совер-
шенно занятыми своими интересами; но съ другой сто-
ропы Евангелистъ Лука упоминаетъ о томъ, какъ по-
ступили званные съ посланными
отъ господина; между
тѣмъ какъ Евангелистъ Матоей замѣчастъ, что званные
однижъ послашныхъ били, а другихъ убили. Въ этомъ