Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 19 від 8 червня 1938 р. [кадр IMG_5931]

6 червня 1938 року Ж тв З 80). МАЛИЙ ФЕЙЛЕТОН но ВОЛИНКА. При колбуді устатковано радіокімнату, але тільки для себе та для своїх, а колгоспникам не доступно зайти до неї і послухати радіопередачу, Мороз. тож БУТІВКА. Колгоспники колгоспу ,Червона зірка" розпочали прополку буря- ків. В бригаді № 2 вже пропололи буряків на пло- щі 6 га. Колгоспники 30- бов'язалися да дня виборів Верховної Ради УРСР-- 26 червня закінчити про- полку всіх культур. = Ф. Сизоненко. ж є ВОЛИНКА. В колгоспі «І-ше травня" ряд колгосп- ників недбайливо ставлять- ся до тяглової сили. Тут навіть сам голова колгоспу Воротинський не береже тяглової сили. Був такий випадок: 28 травня він приїхав із Сосниці й цим самим конем знов пої- хав кудись в друге місце. Кінь був дуже перетомле. ний. Равченко. я КУПЧИЧ!. 31 травня з бригади №1 1 № 9 кол. госпники їздили в лс. З першої бригади колгоспни- ки взяли фуражу для ко- ней, але з другої не хоті- ли брати і ось тому цілий день коні були без фуражу, че годовані. от Вірменська | Радянська Соціалістична Республіка-- одна з одинадцяти респуб- лік, які утворюють вели- кий Союз РСР, Вірменія-- країна гір 1 плоскогір'я. Вона займає територію в 30.000 квадратних кіломет- рав. Радянська Вірменія межує на півночі з Грузією, ва сході--з Азербайджа- ном, на південному заході 2-8 Турцією, на півдні--з3 Іраном. Колись могутня держава стародавнього Сходу, Вірме нія потім стала ареною слу; "стошливих війн, які руйну- й раїну. Вірмен- ський народ пережив тяж- кий гніт царського самодер- жавства, яке перетворило Вірменію в колонію, Рікою лилася кров вірменських робітників 1 селян в безу- пинній міжнаціональній різ- ні, влаштовуваній самодер- жавством і буржуазією. Ос: таточного розорення Вірме- нія зазнала в роки хазяй- нування в країні лютого ворога вірменського наро- ду- -дащнакської зу налістичної кон її (в 1918—1920 родні похмурого У Верменії за тисяч вірмен — третя *) Дашнаки а і вірменська чу ра ура націо-| В ірм щу парни, На на Уп. кі з них: Лені- Облліту 319 наканськи текстильний ж МАРЕНТАЛЬ. Колгосп- вик колгоспу їм. Орджо: нікідзе Гамалй Грицько працює вже три роки ко- нюхом, Всі 10 коней, (що він Доглядає завжди середньої і вище середньої вгодова- ності. В 1938 році правлн- ня колгоспу його послало доглядати плідників. Зараз за ним закріплено 5 жеребців. Він зобов'я- зався довести | покриття конематок на 100%. Своє зобов'язання Гамалій ус- тішно виконує, Ф. Розум. Полезахісне лісонасадження Велика увага звертається в колгоспі їм, Будьонного * (Мелі- топольський район, Дніпропетровська область) щодо догляду за по- лезахисною лісовою смугою, яка займає зараз в колгоспі 14,5 га, цьому році колгоси робить ново на площі 10 га, ото В. Ігнатьєва (газ. „Соц. Земледелие“), На фото: Догляд за полезахисною лісовою смугою. ння НАША БАТЬКІВЩИНА Радянська Вірменія частина населення. 29 листопада 1920 року над багатострадальною Вір- менією | засяяв червоний прапор радянської влади. З братерською допомогою великого російського наро- ду і Червоної Армії вір- менські трудящі під ке- рівницівом більшовицької партії скинули ярмо даш- наків, Тільки ідея Радян- ської влади принесла Вір- менії мир 1 можливість національного відновлення», — писав товириш Сталін в дні, коли вірменський на: род святкував свою пере: могу. Вільний вірменський на- род при невпинному піклу- ванні Центрального Комі- тету партії, особисто това- риша Сталіна створив свою промисловість, якої майже не було у Вірменії, рушив вперед сільське господарс- тво на основі колгоспного ладу. За роки радянської вла- и в народне господарство комбінат, який у цьому ро- ці дасть понад 21 мільйон метрів тканини, Кіровакан- ський хемчний комбінат, Ереванський завод синте- тичного каучуку, Арарат- СЬКИЙ | цементний завод, консервний, кожевний, ба- вовноОчисні заводи, махо- рочна, деревообробна фаб- рика і багато інших. Ре- конструйовані Аллаверд- ський і Кафанський мідні рудники і т. д, Питома вага промисловос- ті в усьому народному гос- подарстві складає 68,8 про- цента, Продукція промис- ловості в 12 разів переви- щила довоєнний рівень, Вірменія | стала індустрі- ально-аграрною країною. Нові потужні орошуваль- ні канали; ім, Сталіна, С р- дарабадський, Шираксь- кий, Шаум'яновський, і ін- ші оплодотворили засуш- ливі райони, Швидко роз- виваються у Вірменії ‘тех- нічні культури, За роки радянської влади їх площа збільшилась у 20 разів. В три рази збільшилось поголів'я великої і дрібної рогатої худоби, поголів'я свиней зросло в 15 разів, їрменії | вкладено понад Мільйонів карбован- ців $ Багато місця зайняв би перелік. підприємств, ви- никлих у Вірменії за роки Радянської влади. Ось: най- більш е коней--в 2,5 раза. Майже поспіль непись- менна Вірменія стала кра- їною суцільної письменнос- ті. Раніш у Вірменії не бу- ло вищих учбових закла- дів, зараз у 8 вузах, в 57 технікумах і робітфаках навчається близько 16 ти- Сонце піднялось вгору. На дворі стоїть спека, Сьо», годні | теплий червневий день. ; В такі дні ви маєте вели: ку потребу випити чогось холодного, щоб трохи про: холодитися, У вас з'явля- ється потреба на ситро, квас, пиво, морозиво, —НЬ я більше не можу заявив Ва- ня Миті,--ми зараз повин- нЕ і випити холодного ситра, або морозива з'їсти. Життєрадісні юнаки, швидкими кроками попря- мували | до сосницького »Ресторан-кафе", --Ситро у вас є? Тільки давайте холодного,--звер- тається Ваня до буфетчиці. --Зараз нема { теплого, а ви, ще холодного забажа- ли, -таку відповідь одержа- ли юнаки, -А-квас, або мо- розиво є?--Нема 1 цього, — таку чергову відповідь зно- ву одержали хлопці. --Ну, а що ж у вас є? — ОЇ. В нас було зранку багато ситра, морозива— вступає в розмову зав, „рестораном“. Білоус, — і скоро ще буде, так. заспо- коює він відвідувачів, А хиба ше таємниця, що в ‘ресторан! вам можуть предложить пляшку квасу, а його не можна й пити сяч студентів. Вірменські вузи вже підготували по- над 4.500 інженерів, агро- номів, лікарів, педагогів, зоотехніків і ін. Розквітло вірменське мис- тецтво, В республіці зараз є 20 театрів. Виросли мо- лоді талановиті кадри ра- дянських письменників, Величезні перемоги соціа- лістичного будівництва за- безпечують (трудящим Ра: дянської Вірменії можли- вість заможного, культур- ного життя, Трудящі Вірменської РСР під керівництвом комуніс- тичної партії, з допомогою славної радянської розвід- ки р громили троцькіст- сько-бухарінських дащ- накських агентів фашизму, які намагалися вдрвати Радянську | Вірменію від єдиної сім'ї народів Союзу РСР і відновити капіталіс- тичне рабство. Щасливий вірменський народ готується до виборів у Верховну "Раду респуб ліки, 12 червня 1938 р. ро- бітники, колгоспники, ра- дянська інтелігенція рес- публіки будуть голосувати за | кандидатів могутньо- го сталінського блоку ко- муністів | і безпартійних, оберуть до свого народно- го парламенту кращих з кращих людей батьківщини, до кінця відданих великій справі комунізму. ро це вже, толова артілі Завадський, Ви думаєте 4 з сніданками ай с ж ніяк ні, Зайди Ям дев'ятої, вам скаж не готовий Сдано діть у 9 годин, вам с ШО вже пізно | нема зі сніданків. | Такий стан і з обідами, А ще і так бути, що терій а другого нема, | КОЖНИЙ день ті самі | ди, меню ніколи не няється. Сьогодні в меню шуть: на перше—борщ друге — котлети Е топлею, биточки з ма нами, гуляш. А на пишуть: на перше: на друге--гуляш, биті з макаронами, котлет картоплею. Так винахід 3 сосницького з рестої кафе" на кожний день нюють меню. Напевно нахідникам з ресторан! велось немало попрай ти. А часто-густо тутбі так, що прийдете в 4-51 пообідати, то й такой ду зовсім нема. Але ж обідати треба берете курс на буфет, тут нема нічого, крі ланського сиру і мя цукерок. Ї В антисанітарному 1 знаходиться і приміщі ресторану. Стіни пообд ні, брудні, обсновані пад ням. Миска з водою де миють стакани така неможливо на неї див вода чорна, як сажа. А хиба неможна бій придбати виделок, д щоб забезпеч відвіді чів. Тут вам можуть № ти виделку або з ОД зубом, або ж крив ‚ ЩО можливо нею 1стн (600% на пошкодити в Так в сосницькому торані турбуються 38 відувачів. Невже проце не зм голова міського СПОЖІ го товариства зав. внуторгом Гройи Вони добре знають и бо сами ж часто в ресторан, але хода вживають; ЩІ безпечити ресторан тій го’ потребує відвідуві культурно його б Зав. рестораном від! них ТИ ніякий к гак, як ото кажуть ЯК ре горить. зосницький Коли вже сосницЕ сторан" бу як слід, коли В) буде все потрібне відувачів, а особлив кий час, як літо? фед. КО а Заст. редактор: Сосницької равга Тираж 2775 прим. Друкарня