Saltar para o conteúdo
Lista de fontes
OpenHeritage
Memoriais
Fotos
Lugares
Fontes
Investigação
Mapa
Mais
Pesquisar
/
PT
Entrar
Criar conta
Lista de fontes
Газета «За соціалістичну Сосниччину» (Сосниця). № 91 від [дата не читається]
Documento
Documento genérico
Público / Público
Газета «За соціаліс
тичну Сосниччи
ну» (Сосниця
).
№ 91 від [дата не читаєтьс
я]
Fonte
Газета «За соціаліс
тичну Сосниччи
ну» (Сосниця
).
№ 91 від [дата не читаєтьс
я]
Enviado por
illia-
m
Adicionado
25 set. 2026
Atualizado
25 set. 2026
Armazenamento usado
21,9 MB
Páginas
2
Pesquisar nas páginas deste documento
Incluir páginas relacionadas pelo significado
Número da página
/ 2
HQ
Original em qualidade total
Original
Regiões de artigos na imagem
Modo de leitura
Página 2 / 2
Página 2 de 2 · chave p002 · Cópia otimizada para visualização · original 7,2 MB
Texto
Dados da página
(com conteúdo)
Notas
Descarregar
Transcrição
PÁGINA XML
Região 1
Жовтнева
соціаліс
тична революці
я;
яка поклала початок знищенню
всякої класової
| експлуат
ації,
знищенню
самих класів,
ОДНО» часно поклала початок 1 цілковит
ому та ос-
таточном
у розкріпа
ченню жійок.
У жодній країні в світі жінка не корис | тується такою повною рівнопра
вністю в усіх галузях політичн
ого,
громадсь
кого життя 1 | ЛИ в сімейном
у побуті,
як в СРСР.
ДИ) й | У жодній країні в світі жінка,
як мати | | ї громадян
ка,
на якій лежить великий і від-
повідаль
ний обов'язо
к народжен
ня 1> вихо-
| вання громадян
,
не користує
ться такою по-
| шаною і обороною
закону,
як в СРСР.
Região 2
Проте,
економіч
на розруха в країні,
| яка настала в перші роки після громадян
сь-
| | кої війни і збройної
інтервен
ції,
і одержана
в спадщину
від дореволю
ційної епохи не-
достатні
сть культурн
ого рівня жінок не доз волили їм відразу ж цілком використ
ати на дані законом права й без побоюван
ня за май | бутнє виконува
ти свої обов'язк
и громадян
ки | й матері,
відповід
альної за народжен
ня та | || початков
е вихованн
я своїх дітей.
У зв'язку | з цим радянськ
а влада дозволил
а 18 листо-
пада 1920 року робити аборти (штучна пе-
| рерва вагітнос
ті) для жінок поки,
як пибали |
Região 3
Народний
комісарі
ат охорони здоров'я
і На-
родний комісарі
ат юстиції,
»Моральн
і житки минулого
Й важкі економіч
ні умови | теперішн
ього ще примушую
ть частину жі-
| нок наважува
тись на цю операцію
".
(3;
У.
№ 90 ст,
471).
Ленін ще в 1913 році писав,
що свідомі робітник
и-
-
,
безумовн
і вороги неомальт
узіан-
ства,
ше! течії для міщанськ
ої парочки,
за-
шкарубло
ї 1 себелюбн
ої,
яка мимрить зляка-
но:
самим би,
дай бог,
протрима
тись.
як не-
будь,
а дітей вже краще не,
потрібно
".
Região 4
Але повстаюч
и проти аборту;
гяк ош:
| ального лиха,
Ленін вважав явно" недостат
-
німи для боротьби
з ним тільки забороня
ю-
чі аборт закони.
Більше того,
він зазначав
,
що в умовах капіталі
зму ці закони тільки відбиваю
ть ,
лицемірс
тво пасівних
класів",
тому» що вони;
„не зціляють
болячок капі-
талізму,
а перетвор
юють їх на особливо
зло якісні,
особливо
тяжкі для пригніче
них мас“ (т.
ХМІ,
стор.
498-
-
499),
Г
Região 5
Тільки в умовах соціаліз
му,
де відсутня
експлуат
ація людини людиною і де жінка є повнопра
вним членом суспільс
тва,
а прогре-
суюче підвищен
ня матеріал
ьного добробут
у трудящих
є законом громадсь
кого розвитку
,
можна серйозно
поставит
и боротьбу
з абор-
тами,
в тому числі 1 шляхом забдронн
их за-
конів.
Знищення
капіталі
стичної експлуат
ації в СРСР,
вростанн
я матеріал
ьного добробу-
ту Й гігантсь
ке зростанн
я політичн
ого Й куль турного рівня трудящих
-
-
дозволяю
ть поста-
Região 6
вити питання про перегляд
| постанов
и НКЗдоров
'я й НКЮсту від 18 листопад
а 1920 року.
Região 7
Необхідн
е матеріал
ьне забезпеч
ення жі-
нок іїх дітей,
державна
допомога
.
багатосі
-
мейним,
максимал
ьний розвиток
сітки ро-
дильних будинків
,
дитячих ясел,
дитячих садків законода
вче встановл
ен-
ня мінімуму
сум,
які належать
сплаті батьком дитини на її утриманн
я при роздільн
ому приживан
ні подружжя
,
з одного боку,
й заборона
абортів -
-
з другого,
разом з посиленн
ям кари за злісний неплатіж
при-
суджених
судом коштів на утриманн
я дітей внесення
м деяких змін до ' законода
вства про розлучен
ня,
в цілях боротьби
з легко-
важним ствлення
м до сім'ї | сімейних
0бо-
в'язків,
— такі шляхи,
на які треба стати для розв'яза
ння цого велижого
,
що вачеплює
все населенн
я,
питання.
У цьому відношен
ні радянськ
ий уряд іде,
назустрі
ч численни
м заявам трудящих
жінок.
Região 8
У зв'язку з викладен
им і враховую
чи деякі зауважен
ня,
зроблені
громадян
ами и обговоре
нні проекта,
ЦВК { РНК Сою-
СР постанов
ляют
Região 9
ПРО ЗАБОРОНУ
БІЛЬШЕНН
Я МАТЕРІАЛ
Ь НЯ ДЕРЖАВНО
Ї БАГАТОСІ
ЛЕЙНИМ,
РОЗШИРЕН
НЯ.
СІТКИ.
РОДИЛЬНИ
Х Буду,
Região 10
п ЧИХ ЯСЕЛ | ДИТЯЧИХ САДКІВ,
ПОСИЛЕНН
Я КРИМІНАЛ
ЬНОЇ КАРИ ЗА НЕПЛАТІЖ
Região 11
ДЕЯКІ ЗМІНИ В ЗАКОНОДА
ВСТВІ ПРО жін і | Постанов
а Централь
ного (Виконав
чого Комітету
1 Ради Народних
.
Комісарі
в Союзу
Região 12
1.
Про заборону
абортів
Região 13
1.
У зв'язку В (встанов
леною це вістю абортів заборови
ти ‚ робити и,
у лікарнях
і спеціаль
них лікуваль
них ія дах,
так і вдома у лікарів і ‘на приватн у квартира
х вагітніх
.
Проведен
ня абортів до пустити виключно
в тих випадках
,
КОЛИ продовже
ння вагітнос
ті являє загрозу жит тю або загрожує
важкою шкодою здоров'ю
вагітної
жінки,
а також при наявност
і тяжких захворюв
ань батьків,
що передают
ься -
в спадщину
,
і тільки В ббстанов
! лікарень
і родильни
х будинків
.
9.
За проведен
ня абортів поза лікар-
нями або в лікарні,
але з порушенн
ям зазна чених умов,
встанови
ти кримінал
ьне покаран ня лікареві
який робить аборт,
1 року до 2 років тюремног
о ув'язнен
ня,
а за про-
ведення абортів в атисаніт
арній обстанов
і або особами,
які не мають спеціаль
ної медич ної освіти встанови
ти кримінал
ьне покаран-
ня не нижче 3 років тюремног
о ув'язнен
ня.
3.
За спонукан
ня жінки до аборту вста-
новити кримінал
ьне | покаранн
я — тюремне ув'язнен
ня до 2 років.
4.
Щодо вагітних
жінок,
які роблять аборт на порушенн
я зазначен
ої заборони
,
встанови
ти,
як кримінал
ьне | покаранн
я,
-
-
громадсь
ку догану,
а при повторно
му порушенн
і закону про заборону
абортів -
-
штраф до 300 крб.
2
Região 14
|.
Про збільшен
ня матеріал
ьної допомоги
держави породиль
ни цям і встановл
ення державно
ї допомоги
багатосі
мейним
Região 15
5.
З метою поліпшен
ня матеріал
ьного становищ
а породиль
ниць як робітниц
ь,
так і службово
к,
застрахо
ваних в органах соці-
ального страхува
ння,
збільшит
и розмір допо моги,
видавано
ї з коштів державно
го соці-
ального страхува
ння на обзаведе
ння необ-
хідними предмета
ми догляду за новонаро
д-
женим,
—з 82 крб,
до 45 крб.
| 6.
Збільшит
и розмір допомоги
,
видава-
ної матері на годуванн
я дитини,
з 5 крб.
до 10 крб.
на місяць.
7.
Щодо незастра
хованих трудящих
жі нок-
-
членів кооперат
ивних артілей і підпри емств-
-
встанови
ти видачу зазначен
ої допомо ги кооперат
ивними касами взаємодо
помоги на тих же підстава
х.
8.
Скасуват
и обмеженн
я,
встановл
ене кодексом
законів про працю для жінок-
службово
к (ст.
139),
прирівня
вши їх до жі нок-
робітниц
ь щодо тривалос
ті відпустк
и,
надавано
ї до | після пологів (56 днів до по логів і 56 днів дісля пологів)
.
9.
Встанови
ти кримінал
ьне покаранн
я за відмовле
ння в прийомі на роботу жінок з мотивів вагітнос
ті,
зниження
їм зарплати
з тих же мотивів,
передбач
ивши в законі обов'язк
овість збережен
ня за вагітною
жін» кою,
одночасн
о з переведе
нням її на легшу роботу,
попередн
ьої зарплати
з розрахун
ку останніх
6 місяців роботи.
10,
Встанови
ти державну
допомогу
бага тосімейн
им матерям,
які мають 6 дітей,
при народжен
ні кожної дальшої дитини в 9 тис.
крб.
щороку протягом
5 років з дня народ-
ження дитини,
а матерям,
які мають 10 ді-
тей,
-
одночасн
у державну
допомогу
при на-
родженні
кожної дальшої дитини в 5 тис.
крб,
і з другого року щорічну допомогу
в 3 тис,
крб,
,
видавану
протягом
дальших чо:
тирьох років з дня народжен
ня дитини,
з поширенн
ям цієї статті закону і на ті сім'ї,
в яких на момент видання закону буде від-
повідна кількіст
ь дітей,
Região 16
Ш.
Про розширен
ня сітки ро дильних будинків
-
Região 17
Доручити
народним
комісарі
атам охоро ни здоров'я
союзних республі
к:
Região 18
11,
З метою повного охопленн
я поро-
Região 19
льної допомоги
ПОРОДИЛЬ
НИЦЯ
Região 20
М,
Вст
Região 21
М ко,
й
Região 22
дильниць
міст,
промисло
ві хі рів пологово
ю допомого
ю ы райо дильних будинках
Збудува експлуат
ацію до | січня ПУ і 11 тис.
родильни
х ліжок,
з Ми у 1936 р.
додатков
о ох Мк за планом 1986 року 4200 ліз" у 1937 році.
,
,
Кок у 1938 році.
,
о 12.
З метою збіль пологово
ї допомоги
пор ських місцевос
тях збу експлуат
ацію 32 тис.
родильни
,
них за рахунок державно
го тис.
ліжок у родильни
х відділу ів ких лікарнях
1 16 тис.
ліжок по Й зації колгоспн
их родильни
х ши вартість
їх організа
ції на нок колгосиї
в і на 25%
-
за рах Я ного бюджету.
У тому числі:
у 1936 р.
додатков
о до запрож з ек планом 1936 р.
43 тис.
родильни
при сільськи
х лікарнях
і 5000 роді,
жок при колгоспн
их родильни
х б при лікарнях
4000 ліжок і родильни
х будинках
4000 ліжок,
у 1937 р.
при лікарнях
6 при колгоспн
их родильни
х б;
ліжок.
у 1938 році при лікарнях
при колгоспн
их родильни
х будини ліжок.
і 13.
З метою забезпеч
ення пу ниць,
необслуг
овуваних
допомого
ю м них будинків
,
-
акушерсь
кою допонопі
ї ма,
-
розгорну
ти до 1 січня 1939 року нових акушерсь
ких пунктів,
із :
У 1936 році-
-
2700 акушерсь
к на і 1870 акушерок
при нових них родильни
х будинках
.
7 у 1937 р-
-
5.
000 акушерс на селі і 2.
000 акушерок
при них,
родильни
х будинках
.
-
У 1938 р.
—6.
700 акуше:
на селі і 2.
000 акушерок
при них родильни
х будинках
.
Região 23
1\
.
Про розширен
ня сіткя чих ясел
Região 24
14,
Подвоїти
до | січня ючу сітку ясельних
ліжок тах,
радгоспа
х,
робітнич
их 3 залізнич
ному транспор
ті,
довівши їх ну кількіст
ь до 800 тис.
ліжок,
30 і ввівши в експлуат
ацію:
У 1936 р.
додатков
о до
Região 25
Ч
Região 26
палке віта зіонович
! енна ту ,
зроби
Região 27
щения „а ОДИН М Дувати |"
Região 28
о На
Região 29
‚ уповно-
Тихон— о Андрій й лист,
Ничик дмовився
Região 30
за планом 1936 року 34 :
Одноосіб
-
100.
00 1 У 1937 р.
150.
000 н ди о треба У 1938 і.
150.
000 нові у він дору Усього 400.
000 нові
Região 31
15.
У сільськи
х місцевос
тях Ос-
ко.
на 1 січня 1939 р,
існуючу сик
Região 32
ліжок як у постійни
х,
так 1 Р
Região 33
Закон
Região 34
них яслах,
збільшив
щи кільк! одержано
постійни
х яслах на 500 тис на 4 млн.
ліжок,
з них:
У 1936 р,
у постійни
х КОЛІЯ" лах додатков
о до запроект
ово ном 1936 р.
70 тис ок-
-
100.
сезонних
яслах додатков
о ) них у 1936 р.
| млн.
ліжок -
ослній У 1937 р,
у постійни
х ко» в лях 200.
000 ліжок,
у сезонні ДА 20.
ліжок.
|
Região 35
=
РЕ СК 4 ро-
(Продовж
ення буде в насту -
а 625 коб а з не є 2 воредакт
ора ПОГО! се.
ОГОЛОШЕН
НЯ ‘ела.
Для забезпеч
ення колгоспі
в рібним до збирання
врожаю сільсько
ї манентом
,
в м.
Сосниці організ районна передзби
ральна ярмарка Торгові організа
ції органі ні закупки я поповнен
ня товар! Жолроспи
,
орган на ярмарку з'євоєю
Região 36
літ Ме 91 (257).
Região 37
Тираж 3220 прим,
Região 38
7)
Região 39
Друкарня
Сосницьк
ої Рай!
Fonte: PÁGINA XML · 2026-09-25 08:21
· 39 zonas
PÁGINA XML
Versões: 1 · Válido
Resultados de OCR
Todas as páginas · 2
Rolar a tira de filme para a página atual
1
2
