Газета «За колективізацію» (Хмільник). № 1 від березня 1936 р. [кадр IMG_0717]

Е А " Р Зо; з ,Р 4% ху, №) ХУ С и чу 5 ри З; зе за ка у ем м м У А. Це М хілогра | вовни в роз закупівельної ЩО за напів- дану колгос оля виконання вої | поставки колгоспи одер двишки, вихо озрахунку: колгоспом ло "бої вовни кол ремиоз-надвиш» (лограм «рода пи в розмірі вельної ціни; колгоспом дер ї вовни понад більше б цит, НИК рдержу НОТ держа 15 проц, х при др одержує ї є кций о кілограм ві вовни в роз купівельної ш грубої во ; одержує колгоспом дер | кожні от вовни більше 9 НЕТУ закупів "є при жний кілограм рум аві ВОВІЧ не уе = | одерж кожний упівельно держав! зак м дер- понад ивте колгоспо 501 вовни більше жує ожни каві В закупів й зовни ельно Мих. А он розпинають КУ за кожні грубої не кожний као ЖавЙ розваги, закупівель! при продії не | більше №8 ДЖ вовни В жаві бій роя возі і 2 пі Я СМЕРТІ Дещо про яровізацію цукрових буряків Створена теорія стадійного з одеського селекційно - гене- розвитку рослин дає можли-| тичного інституту іні трукції вість розв'язати цілий ряд прак | пояяровізації цукрови 4 буряків тичних заходів, спрямованих | Треба, однак, сказати, що прак: на підвищення врожайності. |тичних заходів до широкого ОР Яровізація (одна із стадій роз | проведення досвілу р др и Е хо | | роведення досвіду по ярові-| і ку), як новий агрозаход з|зацЙ пукрових буряків в коле | СВ року. у рік шириться. Площа | госпах | одна з названих оре яровізованих посівів в нашій |ганізацій не береться | країні сягає мільйонів га, | зовувати, Навіть тими досві- Зокрема ведуться досліди по |дами, що провела й проводить яровізації цукрових буряків. |селекційна станція в цій важ На -уладівській селекційній уливій справі мало хто в районі станції протягом 1984--35 ро-| ПІКавиться, А варто булоб не ків співробітником станції Ши | Гаючи дорогоцінного часу орга манським проведена деяка на- | Нувати хоча б короткостро- укова дослідна робота по яро- | КОВИН семінар по яровізації, візації цукрових буряків. Вста |Залучити до цієї роботи як за новлено, що посів яровізова- | Відувачів хат-лабораторій, так ним насінням дав до 55 центн.|! Ланкових бурякосійних сел збільшення врожаю буряків на | Району. Садовник. гектар. Ця прибавка врожаю є явно заниженою, бо недо- статньо була розроблена мето- дика досвіду. ,Висіяне ярові- зоване насіння починає скорі- ше, ніж веяровізоване, розви- ватись, раніше закінчується проходження стадії яровізації, а тому і раніше розвивається корчеплод 1 нагромадження цукру, краще використовуеть- ся найбільше сприятливі ум ви весни (волога, тепло)“. Так говорить інструкція одеського селекційного інституту. Досліди з яровізацією цук- рових буряків треба винести на колгоспні та радгоепн! по- ля, надати Їм широкого мас- штабу. На Одещині за почином оде ського селекційно-генетичного інституту, яким керує т. Ли- сенко, широко поставлено в колгоспах досліди над яровіза цією картоплі. В кожному кол госпі відведено для цих дослі дів площа, в. 10 га. Так потріб но б нам зробити, залучивши насамперед до цієї роботи кол госпні хати-лабораторії. Селекційна станція, райзем- відділ, МТС одержали днями на и Шевченка) ко що ти покидаєш, каліки знімають, --бо нічим обуть ко ст Рі | пр а сина кують, пу дитину, ййсько одлають! | А онде під тином однее мре, панщині жне, ра В яс до Р ка Ра К. Цей рік буде ще „ Заможнішим ‚ Високий урожай зернових зібрали старо-гутянські колгосп ники. в минулому році. куючи вручення державного акту на довічне користування землею, старогутянці. зобов'я- зались дати в цьому році на- багато вищий урожай. В кол- госпі багато двосотенників 1 двосотенниць. Вони змагають ся за повне додержання дано- го слова--зібрати 200 пудів з га. Побережний. 13 ла чи ял ча. ла глянув пе -селяї яю ужній спів хатів, зів, трудоднів ударну. 8 про ферми, ання, р» вбрання. 1ь - ланкових, в чорнобрових. й одяг, И | адощів. лісовий. Ей кий український ео . -революціонер 80 ЧІ начилася на Шевченковій твор чості, виявившись подекуди в ідеалізації ним минулого Украї ни, в елементах національної обмеженості Й релігійного сер панку, яким іноді прикривав він у своїй ліриці нотки зне- вір'я, песимізму } навіть роз чарування. Та не це визначає величну постать Шевченка. „Суть, основа Тараса—в йо- | го революційній творчості, "яка відображала віковічне незадоволення, бунт трудо" вого селянства проти пом! щиків, проти багатіїв": (п. По стишев), Шевченко увійшов У свідомість свого народу, як) полум'яний борець. за інтере" си пригнічених проти російсь- ких, польських і українських панів та підпанків, як видат- ний революшонер-демократ, як великий майстер художньо го слова, що торував шляхи українській літературі, очищав її від фальші та намулу вірно підданського змалоросійсько- го" поміщицтва 1 наближав И до народних мас, запалюючи їх вогнем своєї бунтар: ько! пристрасті Й гніву. Таким був і таким на авж- ди лишився великий арас, ия з пошаною 1 любов'ю чне Їм згадує кожний т рудящий Украї йпригнобле- Писького по тва, стисну іального та у, відчувши зесь гнітючий у -кршанцького ея ко своєю твор аїнську лі- обурення 1 тнобительсь- гнів і ба- глибоко за ях , уярмлено- ратом селянст- культури 1 КПІб)У до я народження ни і всіх братерських респуб- к СРСР, бо перекладен сятками мов Шевченков! ри читають \ знають усі радян ські народи. »Віл молдавани» на до фіна", увши ярмо, яке змушувало 1х мовчати, во ни нестримно чна всіх нанках творять тепер нову соціаліс тич ну культуру; використої ючи| в цьому 1 багатющу Тарасову спадщину: Мільйонні кових творів, академічне видання альні інститути, музеї ки, спору джений 8 ініціативи 17, Постишева р рево- гичного руху тво: | Л ю відбив су- класу. Слі- революції ло ичну арену ро втілив си югутність 1 ського руху. , отож, що половинча- зрілість мірою поз | у с Шевчен- | г тиражі зокрема спеці | Ї вистав | Й р лив ол 316 ме ловідала, як з неї в сел! ми | п | де- |н доводить, як ВИСОКО р ДІ чудесний | України» МИД П'ЯТИСОТЕННИЦІ НА ЗЛЬОТІ З'їжджались ‚СВОЕ свято колгоспниці, Ланкові томашпільського лгослу приїхали з духовим кестром, Колгоспниці ацької артілі приїхали то’ одягнені в українських стюмах, з гармошкою. Коли приміщення ало’ переповненим, ЗК т, Нездименко короткою омовою відкрив зльої ерше слово взяв секретар кому Терьохін, своїй доповіді намалював раву ‘картину безрадісної і жінки за старих часів. повів про гніт над жінкою в італі у радісну долю адянському Союзі анкова з біло-рукав госпу Юревич Нік рала 40 центнерів лопелу і центнерівпомету, р що вже приготовила й к л 3 п жінки пи, лопати обколувати старі буря ща і бурякові плантапії. Ланкова Власюк О. цького колгоспу цік ися—говорили: Власючка по ла збирати к одним духом взялися вс нкою—каже Власюк,- то | р ми побачили, що ко] ходять збирати м летять, Или шкуру з гречкосіїв, хі В ам'ятник у Харкові, будуван я пам'ятника в червоній сто» иці Радянської України Ки ві, все це найвиразніше цінить» № на- поета панує наша партія, УР од пам'ять «великого уеволюціонера. 1 як би не "країнські націоналістичні олюдки. сучасне „варшавське та онучі й. ,дрантя 3 його величества“ бер „фюрера“ — НІЧОГО м не допоможе! Розгромлено \ знешкоджено їхніх спільні «ів та агентуру На території Викрито їхні біснувалися не до райцентру| | сан: | своєму на рекордні врожаї. тичних країнах 11 ав | бов'язалась до сого | ‚| Степанида за (ТИ 1000 це смі-| Ж уряки. Але коли | На (Сьом ю | (Мазуріє госпниці, немов бджола-за мех до помет 1 попіл, | своїх раса? | | лів, картав спроби на щоб спрямувати його да розвиток с: Зав. ферми сьомацького ко, госпу ,Радянське село? Гуменецька розповіла п'ятисо як вона допомагає колгоспові завоювати Вона каже, що з ферми кожен день заби рає по півцентнери попелу ї а 3 лу | заготовили гарного перепр/ло лова | го гною біля 600 тонн, п сля й голова райви конкому т, Нездименко за дору- ченням президії облвиконкому вручив тов, Гуменецькі й менецькі - моту г У відповідь на одержан грамоти тов а 99. Гуменецька 30" битись в цьому меше 22 ділових по- від кожної свиноматки, упила ланкова Ткачук терешпільського колгоспу, що зобов'язалась да нерів в цьому рой, Вона розповіла про те, що бу ла в минулому зовсім негра- мотна--зараз читає { дише, році не Зиступили на зльоті також ві: Бронюк Собіна (Дзер ивка), Карпінська Малан- ка (Кі ), Кулібаба Фроси и), Сивак Ярина ), Снісарчук Ксеня раки), Сидорчук (Мазу- ) та"Деменчук (Сидори- (Сан ятисотенниц! учасниці зльо лил чаліслати приві- у вождю наро | Сталіну, керів- никам Радянської України т.т. Косіору, Постишеву, Петров- ському, Любченкові та керів- яка рдонної Вінниць- т. т. Чернявсько- вислухали обласної капели імени овича. Т. Плюта. сфа ікувати і спотворити історичну постать та спадщи ну Шевченка, щоб прикрити свої злодійські й запроданські інації, Новітнім ,підніжкам царським" лим рабам" по. к німецьких хлібода —-що лишилося їм, крім мерзенних намагань аплюжити роволюційного Та Донцови, Єфремови, Хви льові, Річицькі і всі інші на- ціонал- фашистські вишкребки діяли тут одним фронтом, бо боялися справжнього Шевчен бо знали, як люто ненави ч їхніх поперед уЗемлячків", які дра- Тарас ників надто добре знав ! ундофашист ші ц лячків" проголошую Гітлера , своїм льки в радянській країні вільно за- на повний голос 1 звучали, заїскрилися Тарасові чуцові твори відроджені Й очищені від націон пістичного намулу. Тільки в нашій країні випросталася на ввесь свій зріст могутня постать славно го селянського бунтаря, «Тільки комбіноване повста ча чолі з робітни- чим класом", здійснене У Ве- "икій пролетарській револю- ції, за проводом лартії Лені- Сталіна, остаточно Й на звільнило трудяще се вікових кайданів, льший ля» 3 завжди зв лінство від оціалістичним хом. (З ,Комувіста