Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 47 від 6 квітня 1940 р.

Отже ові рояс лвл Союзу і фран Е увлих Му ких ЇМ у о 4 , Ли) шузськ 5 навіть в Зав ою, Фа Ва допо чині, А фі роти 4 квіти ПРОДОВЖЕННЯ ДОПОВІ пєтьС: Ц вюєтьСЯ справді. озмінну \ інперівлістів: к | Керівна газета англійсь-| чити війну. Раніше ніж ви- як і керівна газета фран-|нулись до Народного уря- ро інші ан к азы! буржуазні газети,| вився за те, що, в оставні місяці одверто| припинення кровопролиття икали я 1940 року № 46 (908) ЗОРЯ КОМУНИ З ПРО ЗОВНІШ зовсім не захистом Карельському перешийку ролів 1 не захис- (Оплески). Але ми не за. членів Ліги націй|будемо, що останні події я підтримка Фін-|звову нагадали всім нам проти Радянського| про необхідність дальшого з боку англійських| неухильного зміцнення мо: шузських правлячих| гутності нашої | Червоної я підтримка пояс- Армії 1 всієї оборони на- тим, що в Фінлян-| шої країни. (Шумні 1 три вих був готовий| валі оплески), плацдарм на випа» На початку лютого фіна- зпаду на СРСР, а|ми було практично постав- я не займала такого| лене питання про закінчен- в їх планах. На-|ня війни у Фінляндії Через права і інтереси шведський урял, ми дізна- народів | являють|лись, що фічляндський уряд монету в руках|хотів би знати про наші умови, на яких можна кін- півостров Ханко з приля гаючими до нього острова» ми, де буде споруджена наша военно-морська база для оборони від агресії входу у Фіїську затоку. Договір, крім того, полег: шує можливість транзиту товарів для Швеції, Норве- гії 1 Ралянського Союзу. Разом з тим, мирний дого- вір передбачає взаємне ут- римання від усякого напа- ду один на одного | не- участь у ворожих одна од- ній коаліціях, В англ» - франпузській пресі робились спроби зма- лювати радянсько-фінлянд ський договір і, зокрема, перехід Карельського пере- шийка до Радянського Со юзу, як ,знищення" неза- лежності Фінляндії. | Це, звичайно, дикість і пуста брехня! Фінляндія є і тепер територія майже в 4 рази неріалістів "Таймс",|рішити це питання, ми звер- імперіалістів| ду Фінляндії, щоб узнати говорячи вже|його думку в цьому питан- глійські і фран |ві. Народний уряд висло- цілях их не в до інтервенції|ї полегшення | становища Радянського Союзу, | Фінляндського народу, слід бані трохи не рахуючись з було 5 піти назустріч про-| більша, віж Угорщина, в могу як футим, що між Англією {| позиції про закінчення вій-| понад 8 раз більша, ніж лій, 1 з одного боку, | ни. Тоді нами були висуву- | Швейцарія. Якщо ніхто не ти к. Зака і, інляндією Їй лозом. |! пера—з ьменників, „п говедінку ях кіло 00 ПРО пе пояснити нглії 1 дбанням Й ої держа ред росіється ями пе мовляв захисту зовсім 8 Радявським Союзом, ві дновану ДРУГОГО боку, існують, так] ли прийняті фізляндським іні відносини. В тон цим| що через тиждень після по- "керівним буржуазним газе-|чатку переговорів з фінами ‚ 1 навіть вперед, виступають з про-| було також висловлене ба- вами люди з лакейської, | жання товано! тепер в кож-|вість посередництва нібито "Етглі в Англі ються щодо роздуван-| дон дальшого розширення | пропозиції, згодом повністю равнузсько! імперіалістич-| англійський уряд Пояснювійної преси Т цих ,соціаліс-| тів сприяти закінченню вій- них" МОГО імперіалізму, який не-| те, угода між СРСР і Фін- ОВУ, який нам знайомий | відбулась. 8 перших днів Союзу. Ще 17| єнних дій 1 т 1919 з|ті умови, які неззбаром бу- що сумнівається в тому, Угорщина і Швейцарія є незалежними | державами, як можна сумніватися в’ тому, що Фінляндія є неза: лежною і суверенною? В тій же англо-француз- ській пресі писали, що Ра: дянський Со з нібито хоче перетворити Фізляндію тільки в балтійську держа- ву. Зрозуміло, 1 це дурни- ця. Досить вказати на те, що СРСР, зайнявши під час війни прилеглий до Льодовитого океану район Петсамо, добровільно зно- ву повернув цей район Фіз- ляндії, бо вважав необхід. ним надати Фізляндії не» замерзаючий океанський порт. З цього виходить, що ми вважаємо Фінляндію не тільки балтійською, але Й північною країною. вормальні диплома-| урядом, Я повинен додати, забігаючи|з боку англійського уряду з'ясувати юрядній" буржуазній| в цілях закінчення війни у ві, лля | Фівляндії (сміх), але коли типу|наш ловпред в Англії тов. так| Майський інформував Лон- про наші Гу Франції, які Фінляндією, то не захо- У виступах англо-| прийняті її підголосків чу-|ни і відновленню миру між Голос того ж озвірі-| СРСР і Фінляндією. Про- незабаром Результати уго- припинення во- про встанов- року англій-|лення миру дані в мирному „Таймс“ писав: договорі, підписаному ить соціалістичну дер- | ляндією 1снуванвя| ди | про Правда пслягає не в цих ла ми В зв'язку 8 ЦИМ вигадках англо - француз- м ж Карту, то ми знайдемо, | постало питання про само"| газет, що 1 набили о підступом | розпуск Народного УРЯДУ, буку на всяких фальшивках ци Я Єтрограда е Балтика| що ним і було здійснено. | радянської пропаганди. слабі! 0 вайкоротший і най-! Ви знаєте умови, Правда полягає в іншому, "ШО легкий шлях до|новлені мирним ДОГОВОРОМ" д саме в тому, що Радян- агар идьно ТО лежить через Фін-| Згідно з шим ДОГОВОРОМ кий Союз, який розбив ) нію кордони якої зна-| проведена зміна південно" фінську армію і мав шлко- і еб №ся всього в яких-|го і часткового Східного ту можливість зайняти з НП а 30 милях від сто-| Фінляндії. Весь всю Фінляндію, не вит Осії, Фінляндія--це | Карельський перешийок, ра"| „= це | не зажадав ніякої 2 \ до Пе Р иборгом і Виборг- т и ик, рог трограда, а|зом з | контрибушії для відшкоду 5 Мо град — це ключ до|ською затекою, Е воєнних витрату й і північне г не о потрібні були які-| Ладожського озера, разом докази того, що|з Кексгольмом і Сортава- т фравиузськ! | ла, перейшли до Радянсь- як це зробила б всяка інша держава, а обмежив свої побажання мінімумом, проя: Й вивши великодушність у ріалісти не розстались|кого Союзу. В райові Кан- гнні ФІ її Цього Ф в1дношенн інляндії, б Часу з такого ро-| далакші, де кордон ін- і в плана-| ляндії особливо близько) В чому основний смисл мирного договору? В тому, що він належним чином гарантує безлеку Ленін- града, а також Мурманс ька останніх подій | підходив до Мурманської М ВАН всякі неясно-|залізниці, проведено відсу- ДО цього усунені.|вання кордону. До Радян- плани. знову|ського Союзу відійшли ве» СЬ не через нестачу | великі частини п!востровв|{ Мурманської 0 залізниці. Ост антирадянських Середній ! Рибачий — на| На цей раз ми не могли В Англії 1 Франції 1 не| півночі, які належали Фін-|обмежитись тільки тими м ТОМУ, що в остан-| ляндії, а у Фінській затоці| побажаннями, як | нами Омент керівні група островів, ра-|були висунуті восени ми- ое” 8 також Швеції|зом з островом Гогланд.|нулого року і прийняття ет, проявили, на-| Крім того, строком на 30| яких Фінляндією означало б " деяку розсудливість. | років до Радянського Со-| уникнення | війни. | Після завдя-| юзу, в порядку аренди, з|того, як пролилась--не з зірвались ЧИМ успіхам Чер- | щорічною сплатою Радян-| нашої вини--кров наших ії, особливо на'ським Союзом 8 міліонів|бійців і ми переконались, ДІ ТОВАРИША В. М. МОЛОТОВА НЮ ПОЛІТИКУ УРЯДУ фінських марок, перейшовіяк далеко зайшла воро-|цьому договору несумісна жість політики | фінлянд-| з участю Фінляндії в яко- ського уряду У відношенні|мунебудь военно - реван- Радянського Союзу, ми|шистському союзі проти повинні були питання про| СРСР. Участь же Швеції 1 безпеку Ленінграда поста-| Норвегії в такому союзі вити на більш ‹ надійну|означало | б відмову цих основу і, крім того, повин-|країн від продовжуваної ні були поставити питання|ними політики нейтралітету; про безпеку Мурманської| | перехід їх до нової зов- залізниці і Мурманська,|нішньої політики, з чого який є єдиним нашим|Радянський Союз не міг незамерзаючим океанським|би не зробити своїх відпо- портом на заході і який|відних висновків, тому має винятково велике значення для нашої зов- нішньої торгівлі 1 взагалі для зв'язку | Радянського Союзу з іншими країнами. Ніяких інших цілей, крім гарантування безпеки Ле- нінграда,» Мурменська | Мурманської залізниці ми не ставили в мирному договорі. Але зате це зав- дання ми вважали необхід- ним вирішити надійним, міцним чином. Мирний договір виходить з визнан- ня принципу 0 державної назалежності Фінляндії, з визнання самостійності її зовнішньої і внутрішньої політики 1, разом з тим, з необхідності гарантуван- ня безпеки Ленінграда 1 північно-західних кордонів Радянського Союзу. У свою чергу, уряд вва- жає, що у Радянського Союзу нема спірних питань з Швецією 1 Норвегією 1 що радянсько-шведськ 1 радянсько-норвежські від- носини повинні розвиватись на основі дружби. Чутки ж, які поширювались в антиралянських цілях про те, що Радянський Союз нібито вимагає портів на західньому побережжі Скандінавії, що він претен- дує на Нарвік і т. п.--така дикість, що це не потребує і спростування. Старання ж панів ,соціалістів", на зра- зок Хеглунда у Швеції і Транмеля в Норвегії, псу- вати відносини цих країн з Радянським Союзом треба заклеймити як справу най- зліших ворогів робітничого Таким чином, мета, пос-|класу, що куплені інозем- тавлена нами, досягнута, | ними капіталістами і зрад- ми можемо висловити ціл-Ї жують інтереси свого наро- ковите задоволення дого-| ду. вором з Фінляндією. (Оплес - ки) Укладення мирного до- а = говору з Фінляндією завер- Віднині політичні Ї ГОСПО-| щує виконання завдання, дарські відносини з Фінлян- | поставленного в минулому дією повністю відновлюють" році, по гарантуванню без- ся. Уряд висловлює впевне: | еки Радянського Союзу вість, що між Радянським з боку Балтійського моря. Союзом і Фінляндією роз-| Цей договір є необхідним виватимуться нормальні! доповненням до трьох до- и відносини. | говорів про взаємодопомо- реба, однак, попереди-|гу, укладенних з Естонією, ти проти спроб порушен-| Датвією 1 Литвою. На ня щойно укладеного мир-| підставі піврічного досві- ного договору, які вже|ду, який минув з часу аа зов Деяких | укладення цих договорів "Інлянді, а про взаємодопомогу, мож- Швеції 1 Норвегії під при-Ї ца зробити цілком певні водом створення Военно | позитивні висновки про оборонного союзу між ни- договори 3 прибалтами. ми, В світлі недавно! про | Слід визнати, що договори мови голови норвежського Ба панського Союзу з Вс: стортинга п. Хамбро, який тонією твією клика рінля , - у. ї і закликав = 09 сприяли Зміцненню міжна- силання а істор я п родних позишй як Радян- рик ме У`| ського Союзу, так і Есто- вання кордонів країни", [о 5 " "|нії, Латвії 1 Литви. Всупе- який заявляв, що такий т. мир, який укладений Фін |Реч залякуванням, якими ляндією з СРСР, ,не може|займались ворожі Радян- існувати довго", в світлі|ському Союзові імперіа- цього і подібних виступів| лістичні кола, державна не- не трудно зрозуміти, що самостійність спроби створення так зва- Латвії 1 ного „оборонного союзу" РЕ Фінляндії, Швеції і Норве- | Литви ні в чому не потер- гії спрямовані проти СРСР] шли, а господарські відно- і нерозсудливо підігрівають"Ї сини цих країн з Радян- ся ідеологією воєнного ре: ли ваншу. Створення такого Ви воєнного союзу з участю хз Фінляндії не тільки супе- Ес- речило б статті 3-й мирно- | тонією, Латвією і Литвою го договору, яка виклю задовільно і ча участь договірних сто- передумови для рін у ворожих одна одній| вро коаліціях (союзах), але | покрещенну від- суперечила б усьому мир-| НОСин Між Радянським Со- ному договору, який міцно| юзом І цими державами, визначив радянсько - фін- ляндський кордон. Вірність залежність і політики Естонії, ським Союзом с по- мітно розширюватись конання договорів з проходить створює (Закінчення на 4 сторінці),