Газета «За колективізацію» (Хмільник). № 87 від червня 1936 р.

РОСЛИХ - УВАГУ | й К СРСР і ть завдан- ому 1936 ліквідувати і малопись- дорослого окраїни. о к перетво- ця важлк- партії та районі. ть ще досить письменних х дорослих. рослих тут ати з уваги "ділі, зовсім сільради культсекція вління кол я ще навіть вчання. За- гу взятися справу, Ку ься шкд- ми, мовляв, щоб зби Й до шко- бу він не а сільрада також ви- своєї ро- і дорослих. Ди Борінчук зай іня зривається. ському цукро- 3 навчан- бітників, за- виключно ому, замість оли при за- дібрати кон їв, голова ський почав письменних х пошко- л. Таким чи- навчанням вики цук- ел району лих прохо- е, але й оцінки да- школи відві 80 проц. пере- через брак ових при- Такі ж хи- щі, Ш. Гребл тя доросло і вимагає ні! ому зльоті о будівницт ‘центрального ого змаган вруч и шляхово: нізацію куль ія шляхів В рехідний чир р „Известий 11 иконкому тов. Три маючи черво! пов- и всіх партій- організа- або легко- Орган Хмільницького райкому КПБЗУ та РВК, Вінницьк, Рік шостий м-н Шостий обл, (817) Народи Радянського юзу палко обговорюють | проект Конституції ОРСР.| Скрізь проходять мітинги збори, бесіди Детально вив чається кожна стаття но- вої Конституції. Робітники, Інженери, службовці, колі госпники, вітаючи проект Конституції, розробленої під безпосереднім керівничтвом вождя народів тов. Сталіна, вносять багато доповнень. Робітники московського за воду ,Красньй пролетарий" у привітанні, надісланому | тов. Сталіну, пишуть: ,ве лич нової Конституції поля Со є ЧЕТВЕР, 18 ЧЕРВНЯ 1936 Р. НРАЇНА ОБГОВОРЮЄ СТАЛІНСЬНОЇ НОНСТ тає в тому, що ваше нечу ване піклування про людей доведено да верщин людсь кого щастя. Ніколи народ не любив так свою батьків| щину, як люблять її трудя щі країни соціалізму", рденоносиця Ганна Ко шева (село В.-Половецьке на Київщині) заявляє: — Для мене, як | для всіх громадян великого Ра дянського Союзу, тільки після пролетарської револю ції почалося справжнє жит тя. Мені 63 роки, а я почу ваю себе молодою. [| це тому, що працюємо ми не ПРОЕНТ | ПЕРЕВІРКА ДОГОВОРУ НА СОЦІАЛІСТИЧНЕ ЗМАГННЯ 12 червня до район тала делегація від | кого району перевірити виконується договір на ціалістичне змагання в ницькому районі. Вони ло бували на полях куманівсь- кого, березнянського, біло- оту зав! Літинсь- як со» Хміль ИТУЦІЇ на поміщика, а для себе, у своєму колгоспі, на зміцнен ня своєї держави, Червоноармійці | Н-ської дивізії, обговоривши про- ект нової Конституції, звернулися до колгослни- ків 1 колроспниць Ні женського, Носівського, Ле синівського. Комарівського та Їчнянського районів Чер нігівщини з'листом, в яко му закликають відповісти ва проект Конституції роз гортанням стахановського руху на ланах, більшовиць кою боротьбою за 7 8 міль ярдів пудів хліба, Орденоносець тов. КУЧМАР ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ РАДЯНСЬКОГО ГРОМАДЯНИНА З великим захопленням, хвилюючись читав проект нової Конституції Радянсь- кого Союзу. Такий історич- ний документ без зворушен ня не прочитаєш. Уже в пер- ших рядках видно, що ця Конституція відмінна від усіх конституцій, які будь коли знало людство. Наша Конституція -- Конституція народу. Великий її демокра тизм хоча б у тому, що во на передана на обговорення трудящих, не говорячи вже про кожний рялок, насиче- ний глибоким змістом. В якій же країні світу може уряд радитися з трудящими ма- сами про створення нової конституції? Кожний рядок цієї чудо- вої Конституції просякнутий прагненням піднести гідність радянського громадянина на шої великої країни. Пригадаймо національну ворожнечу Г придушення нац меншостей в царській Росії. Численні народності зазна- вали приниження і образи за те, що вони були укра’ їнцями, євреями, калмиками, поляками і т. інш. Наша Конституція ще більше згур тує всі національності у ве- лику сім'ю народів СРСР. Наша держава любовно вирощує героїв соціалістич- ної праці | відмічає їх висо кими нагородами. Цього не- має і не може бути в жод- ній країні. Читаєш Кояституцію І при гадуеш Москву, незабутню зустріч з тов. Сталіним Й його соратниками — зустріч з натхненником і творцем нової Конституції. Які де прості, близькі народові лю ди. | немає нічого дивного в тому, що кожний грома" і |- пе ня ив му; їн мк ний виступив з відповіддю. яскравим дянин нашої батьківщини В артілі „Текстильпром“ з Текстильпром" _ Як тільки був одержаний опублікований у газетах текст нової Конституції СРСР, члени артілі „Тек стильпром" влаштували ве ликий мітинг, на якому бу ли присутні дружини і діти. ІЗ гарячими вітаннями нової Конституції і ії твор ця т. Сталіна виступало ба гато промовців. На мітингу ухвалено не. гайно розпочати грунтовне вивчення і обговорення но вої Конституції по всіх це хах 1 бригадах підприєм: ства. Полонський. У колгоспі, Під час обідньої перерви на полі в колгослі ,Комін- тери" пророблювали проект нової Конституції. Виступа ючі колгоспники Гулер, Мед , В артілі _„Металют“ З величезпим інтересом і задоволенням слухали збори членів артілі проект нової Конституції СРСР. У виступах, що по- чались після зачитання Кон ституції, чулася безмежна любов і подяка до натхнен ника цього великого істо ричного документу т. Ста- ліна, — Наш вождь 1 учитель т. Сталін, наша партія-і наш уряд повсякденно дбають, щоб процвітала наша вели ка країна, щоб ще більше зростали добробут і куль тура трудящих--так говори ли артільці. Шлюгер. рукавського й хмільницько- то колгоспів, Ось, що пише лигинська районна газета „Колектив/ст“ про стан по- сівів у цих колгоспах: ‚У куманівському колгоспі Хмільницького району стан зернових посівів пілком задо вільний, а цукровий буряк на площі 30 га я п'ятисотенній тов. ЯДВІЖИНА гар- ний, В тисячних ланках КР! ВОБОКОЇ з війтовецького нн госпу, ДІНІЦ з колгослу „Ко: мінтерн" буряк прекрасний, де повністю зімкнулися між рядля і буряк встелив лапа тим листям всю землю Проте, в ряді колгоспів на- віть і передових енизка істот ніх хиб, замовчувати які бу- ло б злочином, Прикладом в передовому березнянському колгослі"Значна частина бу- ряків погана. В куманівському колгоспі в останніх бригадах буряк вріджений (80--90 тис. коренів на га), підсадка не провадиться, а в той же час тля заїдає буряки і боротьби з нею не організовано. В бі- ло-рукавському колгоспі ще гірше, Цукровий буряк не про вірений і закінчать провірку тільки через 5--6 днів", Оцінка цілком правильна. Адже ж хороша робота бри гад й ланок ніяк не закри- ває багатьох колгоспах району, в тому хиб, що є в ислі й передових. Достат- ньо глянути на обласні зве- дення про обробіток буря- ків, де Хмільницький район „красуеться“ на останньому місці, щоб побачити незадо вільну роботу багатьох кол госпів й цілого району. Можливості в нашому ра йоні не менші, коли не біль ші району, що ми 3 ним змагаємося. Отож відставан Комінтерн" ні заявляли, що ніде і ніколи вони не почували. такого піклування про людину, ще ніколи людина не була на такій висоті, на яку ставить ницькому районові ся перед вести Й треба так працювати, аби випередити Літинський район і зайняти одне з перших місць в об- ня на обробітку буряків є Хміль- годить- чим невиправдане. її нова Конституція. С. ведь та тисячниця Диній р список КОЛГОСПІВ, ПЕРЕВІРКИ ЦУКРОВИ Жугавенський Сбломірський Олександрівський Уладівський | Томашпільський Курилівський Культивую Велика ділянка кормових вий грульми захищати Гадання голови дубрівського колгоспу тов. Їваниці. ть. бур'яни бур'янами, Бригадир. Каш- ФинФ ре ДЕ НЕ ЗАКІНЧЕНО Х БУРЯКІВ (у проц) Вугринвський Б'рукавський Забужський Будківський Дубрівський щу там, це Коли з працює кузня, правлінці жура венського -- Цей тиждень роботу теріалів | г сиокоюючи відповіді, А тим сом ремонт сходить. машия о Г иднесення— 2—3 диї па день 5 НЕ можна змовчати й про те, плуги, тиватори що від ласті. За сталінський урожай буряків і зернових: дб, УРОЛС Е Кузня без вугілля, стельмашня без матеріалу 2—3 дні на тиждень говорять; колгоспу доб- підогнали, Чи ж справді так добре йдуть справи з готуванням до жинв у журавенському колгоспі? Просто неба навалом стой: госпний реманент у тому й збиральний. ни, 5 знаряддя) ніхто ще не ь кол числі биральні маши- возн (не кажучи про ручні оглянув, раку ації ремон- ихи, бо не вони заявляли про відсут- ковальського вугілля, ма чули безтурботні, заг ча укде, час швидко Тільки кузня і стель- працюють без всякого тиже добра частина сег, реманен- борони, куль с1вбн стоять пращовали, Все © ними по заросло погрузло в землю,