Seite 3 von 4 · Schlüssel p003 · Optimierte Anzeigekopie · Original 6,5 MB
Transkription
PAGE XML
Зі зистопада 1937 року № 16]
"ТРЕБА РОЗПО ЗАВОЮВАВ СОБІ
(485)
РАДЯНСЬКІЙ АБО ГОРУ
НАРОДУ, СПРАВІ А ЯНиття
НІНА наше
доволі покращало
Наш колгосп,
гавізувався в 1932 році.
3 початку колгоспу ми мали господарств.
3 реманенту було тільки борін юзбиті вози та стара збруя. 3 худоби мали—13 коней і ніякої
5 плугів, декілька
3 овечки, а будівлі не було.
Таке господарство було
в вас в той час. Тепер стало зовсім
інше господарство. В 1937 році в нашому колгоспі вже 75 госпо-
дарств. Є різні будівлі пот-
рібні в колгоспі.
Е у нас також невелика
скотоферма 1 свиноферма.
В цьому рош нас значно більший минулі роки. Коли
жуємо до 5 кгр. та 8 кгр. картоплі.
якому ми вли їм'я Ворошилова, ор-
організації | Забезпечевий до 55
урожай у ніж в 1936 році на трудодень миодер- жали по 1 кгр. 700 гр.зерно- вих, то в цьому році одер- зернових
Ми ЖИТИ значно 1 культурні нас кожний"
, Колгоспник хлібом на ці-
лий ‹ рік, чого він раніше не
мав.
Таке радісне З › щасливі нам дав тільки ський уряд, комуніст У на партія, на чолі Мо стоїть любимий ЖД а. родів--великий Сталін б
Наш колгосп день виборів робіт, які ще за колгоспі. оно колгоспники оложенн я про ри до Верховної ради -Р* та Сталінську Кон- ституцію.
зустріне закінченням лишились в
В день виборів до Вер- ховної Ради — 12 грудня наші колгоспники будуть голосувати за стійких біль- шовиків партії Леніна — Сталіна товаришів Соколо- ва В. С. та Татаренка І.К.
Ф. І. Шматько. с. В'юнище.
Виборці вивчають новий закон
СОСНИЦЯ. Пропагандист Плева розгорнув пропаган-
дистську роботу з вибор-|ли Хаймович, Парпура і цями вулиці ім. Леніна.| інші. Заняття відвідує в нього| Виборці знають за кого 12 чоловік. вони будуть голосувати в 3 виборцями проробляє|день виборів. Сталінську Конституцію та Ф. Ор | Положення про вибори до РО
Верховної Ради СРСР. Най- краще цей матеріал засвої-
ЯК БУДУТЬ ГОЛОСУВАТИ НЕПИСЬМЕННІ 1 МАЛОПИСЬМЕННІ
В капіталістичних держа" вах трудящих позбавляють під різними в тебе хорошої квартири--який же ти виборець? Часто зміню" еш в шуканні роботи місце проживання--не попадеш У Непись- менний, не одержав достат" ньої освіти--нема в тебе
виборчих прав предлогами. Немає
список виборців.
Права голосувати.
У Венгрії, лого, щоб брати виборах, чоловік не кажучи Вимоги) закінчити ЖКласну школу, Шестикласну. В п'яти
татів Америки більше
мільйонів негрів позбавлені виборчих прав лише ТОМУ" що вони погано знають 88"
Тлійську мову.
Царська гою, неписьменною к Шкіл було мало. були майже тільки Ховно - приходські В містах на ряд Жовими училищами => середні школи-- гімназії! і
наприклад, для участь У повинен уже про інші чотирьох- а жнка— п1в-
денних штатах Сполучених
росія була вбо- раїною. селі одні цер- школи. у з почат- були і
реальні училища, але дітям трудящих, туди, як прави- ло, тяжко було попасти. До того ж навчання дитини В цих гімназіях, включаючи сюди і платню за навчання, коштувало не менше 250 крб. на. рік. в Росії всіх дітей не в які школи, письменними, З перших же днів Вели: кої Жовтневої Соціалістич- ної революції більшовиць- ка нартія 1 радянська влада повели велику роботу по ліквідації неписьменності, по освіченню мас.
"Треба домогтися, щоб міння читати Й писати сприяло підвищенню куби тури, щоб селянин одерж в можливість застосувати це вміння читати й писати до покращання СВОГО госпо: дарства і СВОЄЇ "держави". Так говорив Ленін.
і аїні Ос- Зараз в нашій КР рах віта доступна кожному: По
чотири п'ятих попадали н! лишалися не"
ВИБОРЦЯ
цювала поміщиків, б коп, а моє дитинство, ЛУ не ходила, бо раяла матері не в школу.
ААЛАЛЛАЛАЛЛАЛАЛАЛАЛЛААЛАЛАЛАЛАЛЛАЛАЛ
чинаючи 3 початкової і кін- чаючи | ВИЩОЮ навчання безкоштовне. БІЛ
М, хто ЯК Він
З з дванадцяти років пра: я на куркулів | одержуючи по В день, Невеселе В шко: попадья роз ВИ ме- Аа » Богу--каже-- НЕ щоб були пис > ран молитися вміла", и и послухала її, зали- ‘Шила мене дома малих тей доглядати. Виросла я. Вийшла заміж за робітника, переїхала : ним до Київа, бо він З залізниці працював. Але і тут мен: не пощастило Під час аварії на залізниці його дуже пом'яло | як непридатного | працювати звільнили з роботи. Що робити? Жити ні з чого, а на руках п'ятеро малих дітей. Довелось по-
ви
ЗОРЯ КОмуни
КАНДИ
Р ОРГАНІЗАЦІЇ,
`` СТАЛНА“,
п ^_^
ДАТ по їхній ок
М виявив НИТЬ
_ (В передової я
вертатись до свого а в яких умовах лось жити, бо дувати! Хати нема, лише землі. Ал т ыы револющя й а нас з цих злид- нів. А коли почали органі- колгоспи, я пер- 5 жінок вступила в колгосп. Різним забобонам і брехням я не вірила. Зро- зуміла, що релігія--це дур: ман для народу. Вже вісім років, як пра- шою я в колгоспі. За від- дану роботу мене відзна- чають, преміюють мене. Останні два роки я беру на себе стахановські 30- бов'язання. В цьому році домоглась по 36,33 | цит. тютюну з га на площі в два з половиною гектарів.
молод
села, приходи- дай | не зга- нема, нічого один’ тектар
ПЛАКАТ ХУДОЖНИКА
й
< а» чі
ИЗ 2
Й
13
ты
2 —
б
І й
Ди 4"
Н. ДОЛГОРУКОВА, ЩО
ВИПУСКАЄТЬСЯ ИЗОГИЗ'ом ДО ВИБОРІВ У ВЕРХОВНУ РАДУ СРСР.
ше мільйона тих, що вчать- ся у вищих учбових закла" дах і спешальних середніх школах одержують держав: ні стипендії. В 1936 році кількість шкіл в СРСР досягла 170 з
лишнім тисяч. На народну влада
освіту | радянська витрачає тепер В сто разів більше коштів, ніж витра" в 1913
чала царська казна році. Якщо раніш вчилась тільки п'ята дитина, То за’ раз навчаються всі діти без винятку. У початкових і середніх школах в 1936 - 1937 році навчалось біля 29 мільйонів чоловік. а ніш, при царизм! навчан: ня дорослих ЗОВСІМ не бу: ло, Зараз же в одних ШКО" лах дорослих навчається майже 9 мільйонів чоловік. В нашій країні вчиться майже кожний четвертий чоловік» За двадцять років радянська влада в основ" ному ліквідувала неписв: менність: До революції на кожні 100 чоловік було лише 25 письменних 8 88" заз»в СРСР з кожних ста мешканців 90 письменних: Зусилля партії й уряду спрямовані до тот навчити грамоти усіх винятку неписьменних.
радянська влада вживає
одноразово всі заходи до того, щоб неписьменні і ма лописьменні громадяни пов- ністю | використали свої права -- громадян СРСР. Сталінська Конституція кріпила за всіма "грома; нами--Письменні вони чи ні, -Однакові права і обо в'язки однакові виборчі пра ва. Для того, щоб усі гро мадяни змогли прийняти участь у виборах до Вер ховної Ради СРСР, наш вн борчий закон їде назустріч тим громадянам, які по яким-нібудь причинам ще ліквідували свою непись- Стаття 8! Вибор- надає право малопись-
не менність. чого закону непис ьменним 1 менним попросити В кімна ту, де заповнюються вибор- чі бюлетені, любого іншого виборця, щоб він поміг 1м заповнити бюлетені Таким чином, кожний ма" лописьменний 1 ненисьмен» ний громадянин, СЕ С змо" же повністю здійснити своє
В СВОЮ ВІДДАНІС
3 ' ІН ‚ В ПАРТІЙНІЙ, ТЬ СПРАВІ
Травдьи за 13-Х1-—37 р.)
Я 250 трудод ща продуктів а них. Жив . У
тарно, Ма 5 порося, ти м’ дору- роботу Я відповідальну И ути заступником із ви дільничої виборчої омісії, Вивчаємо Положення про і зи до Верховної Ради РОГ 41 порівнюєм життя колись і тепер, Тільки в Країні Рад жія- ка має рівні права з чо- ловіком в усіх галузях гос- подарського, державного, культурного і громадсько- політичного життя. Мож- ливість здійснення цих прав жінок забезпечується на- данням жінці рівного з чо- ловіком права на працю, оплату праці, відпочинок, соціальне страхування | освіту, державною охоро- ною інтересів мат Й тини, наданням
вагітності відпуст реженням утримання, широ- бу-
кою сіткою родильних динків, дитячих ясел ків". (З 122 статті туції). Ї за ці щире с владі, ком і великом --тов. Ста;
Консти-
Мірна Христя
Гавриловна.
комсомольці горнули навчан менними і ми виборцями, Го. зараз треба зве
малоп
гу роз'яснюючу
любої групи неписьм
і малописьм их виоорц яка б вона м ( треба організ
вголос
налів. Треба з'я ; кож ну статтю Сталінської Кон» ституції і Виборчого зако» ну. Треба позн нти не- пнсьменних 3 досяснення» ми і перемогами соціалізму»
трудящими
завойованими парті
під керівництвом Леніна- Сталіна» Комуністична партія чолі з товаришем привела трудящих країни до
лізму. Єдиною сім'єю. мо на вибори і В сво! голоса кращим я
виборче право: Це треба країни, відданим ДІ знати КОЖНОМУ ненисьмен- тн м лописьменному | ести державні
ному і ма ; не (піддаватися на базікання, й уколи, Е злісну клевету двом б -ьменні і М: би неписьменн 1, мени! дорослі громадяни не можуть і
вміющим В
справи. В. Савельев: