Газета «Трибуна комсомольця» (Сосниця). № 16 від травня 1936 р.

"Прибучне Орган Сосницького РК ЛКСМУ НАВЧАННЯ 1 ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ЦЕНТРАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ РОБОТИ ВЛКСМ Що може виявитись пе- решкодою дальшого роз- звитку нашої молоді? Недо- стача знань, культурності і освіченості. Наука і куль тура не стоять на місці, а швидко посуваються впе- ред. Те, що недавно було передовим, сьогодні може стати і стає відсталим. Го- товності і бажання двигати вперед науку і техніку нам не позичати, вона у нашої молоді є, але однієї тільки готовності, самих тільки побажань для цього ще недосить. Центральним завданням комсомолу тепер є вихо- вання кадрів, не тільки відданих радянській владі, але й грамотних, освіче- них, технічно підготовле: них спеціалістів своєї спра ви, які можуть поєднати революційний розмах з більшовицькою діловитіс- тю. Наші ж організації, за- мість того, щоб організува ти навчання молоді, всі хо- тять керувати й управля- ти. У цьому корінна хиба нашої роботи. Нам треба не керувати й управляти— для цього є інші організа- ції--партія, ради. Нам треба, під керів- ництвом ВКП(б), без чван- ства, без зазнайства, впер- то вивчати науки, опано- вувати знання, діставати освіту | й культурність, нагромаджувати досвід 1 по-комуністичному вихо- вувати себе всю нашу молодь. Нам треба / перестати »Ффілософствувати" про на- ші завдання, припинити ба зікання про промфінплан, ‘про зниження собівартості, госпрозрахунок і сівбу та всякі | інші найважливіші державні завдання, нібито ми їх розв'язуємо. Серйоз- но зайнятися освітою моло ді, її вихованням, бороти- ся за грамотність, культур- ність і інтелігентність кож- ного юнака Й дівчини--ось що від нас вимагається, товариші! Культурність ність стають у наш час найголовнішими | якостями молодих людей нашої кра- їни, Перед нами відкриваєть- ся найширший фронт робо- ти, починаючи від" ліквіда- ції елементарної непись- менності необхідної допо- моги органам Наркомосу в школі, кінчаючи вивченням іноземних мов і організа- цією технічного навчання і освіче- ред нами також і широчен ний фронт роботи--від ор- ганізації шкіл лікнепу | кінчаючи школами серед- ньої освіти і курсами готу- вання до вишів. Не можна бути культур- ним, не вивчаючи хоч би основних моментів історії людства і, зокрема, історії народів СРСР. ВКП(б), її Центральний Комітет і особисто товариш Сталін приділяють винят- кову увагу постановці вив- чення історичних наук. Справа вивчення історії повинна | стати | справою всієї молоді нашої країни. Та молода людина, яка хоче мати марксистсько- світогляд, по- винна вивчати історію, геог рафію, природознавство, по винна знати точні науки. | Ми повинні | викривати тих, хто хвалиться своєю некультурністю, або ж удає з себе культурного на тій лише підставі, що він знає юФ———® №1648) 10 ТРАВНЯ 1936 р. Виходить З рази на місяць %- велися люди, які різні , мі- щанські атрибути видають за заможне, культурне жит тя. Їхні помисли не йдуть далі костюма іноземного покрою, патефона 1. книг видання ,Академія"уТодіб- но до папуг, вони блищать своїм строкатим опіренням, під яким прихована вбога суть неук!в. Ми проти тих, хто обмежує свою бороть: бу за знання і культуру якимсь ,мінімумом культу- ри“. У-нас розвелося бага- то людей, які вважають, що раз вони ,проробили" цілину", або „Як гартувалася сталь", значить вони можуть одержати па- тент на культурність. У боротьбі за культуру освіченість" та інтелігент ність нашої молоді треба частіше звертатись до пос- мертного листа, адресова- ного ЦК комсомолу. і на- шій молоді академіком Пав ловим. про все потроху. У нас роз (З відчитної доповіді тов. Косарева Х з'їздові ВЛКСМ). Комсомольні с. Бондарів- ки. Слишик Ів. Їв.,, Шевчен вважають себе політично а тому й не- відвідують політшколи при КСМ організації. А в статуті ВЛКСМ за- писано, що ,члени ВЛКСМ Багато є молоді в с, Куп чичах, Є 1 24 комсомольш, Але комсомольці не зуміли пос тавити на належну висо- чінь культурно-масову ро- боту в колбуді, не зуміли згуртувати | навколо себе позаспілкову молодь. Відсутність | культурно- В соснийькій школі Ме 2 до кожного піонерзагону прикріпили піонервожатих. До загону ім. Будьонно- го прихріїили ЄСіру Олек- сандру (студентку с1льсь- ко-господарського техніку- ма). Але вона за цілий рік Комсомольцю КИРИВКА. Захарчук Ли- совета—член КСМ органі- зації, але вона не тільки не веде боротьби з релі- гійними забобонами, а й са ма відвідує церкву: Захарчук поганий прик- лад дає іншим комсомоль- цям та піонерам, беручи участь в різних релігійних обрядах. Днями Захарчук ходила хрестити дитину. ПАША АНГЕЛІНА. МОЯ БРИГАДА ^^ Я одержую дуже багато листів. Незнайомі, але близ- | кі мені друзі з різних міст, колгоспів і МТС на- шої країни | хочуть все знати про мене і про ро»-| боту моєї бригади. Вони в своїх листах діляться зі| мною своїми радощами 1! просять написати їм про моє життя. Хочуть, щоб Я описала його докладно. Во- ни хочуть знати, як я стала трактористкою, Цікавляться моєю роботою, як бригади- ра жіночої трак- торної бригади. Просять описати наші робочі будні, громадську роботу, як жи- вемо, відпочиваємо і 3 ким дружимо, Одним словом, хочуть, щоб я їм усе опи- сала. Ми, комсомолки "тракто ристки, (добилися стаха- новських рекордів у своїй роботі саме тому, що нас виховали Й внпестили до- нецькі більшовики і славний ленінський комсомол, Обіцянку, дану любимому Сталіну на 2-му з'їзді кол- госпників-ударників, ми ви- конали, виробивши на ко- жен трактор по 19255 га, Ми показали, що може дати наш радянський трак- тор, коли за його рулем сидить комсомолка. Нарис друзів і всіх трактористів країни» Ось чому я вирі- шила коротко розіїовісти на сторінках нашого жур- налу про свій життьовий шлях, про будні і (свята, труднощі Її перемоги моєї комсомольської жіночої бригади. Почну з історії своєї ро- дини. МОЯ РОДИНА Беш--по-грецькому зна- чить П'ять греків переселенців з своїми ро- динами ‘утворили 0 давно- давно, ще за часів цариці Катерини, село Бешево, в якому я народилася. Історію цих переселень 1 утворення хуторів та грець ких на території Дон- баса я не знаю; Знаю тіль- ки те, що надто вже були пригнічені мої діди, Подвійний (гніт терпіли вони. Пригнічували їх, як усю бідноту, та ще й як греків. | Важко згадувати мивуле життя. Не жили ми раніше, а животіли, Батько мій Микита Ва- сильович, замолоду багато років наймитував у курку- 718, працював шахта. рем'вибійником на малень- ких шахтах і на шахті Мо 9 "Капітальна". А потім знов Батьки мої були непись- менні. Де їм, біднякам, за того проклятого часу було до науки. Дідусь мій теж неписьменним був. 13 злид- нів ніколи не. вилазив, Та це було давно, за часи, до революції. Тепер, коли я згадаю про минуле своєї родини, навіть не хочеться й вірити, що таке було життя колись. Адже тепер для нас, про- летарів, настало нове життя. Батько мій, хоч йому вже | сьомий десяток іде, зараз в колгосиі, ударник, член партії. Тепер вся на- ща родина, добре працю- ючи, живе в достатках. Мій батько може радіти з своїх дітей, з їх радісного щасли- вого сьогодні і ще більщ щасливого--завтра. Мій старший брат Мико- ла працює агрономом у нас, у Бещево; Василь-- командир Червоної армії, служить в Особливій Чер: вонопрапорній Далеко-схід ній армії; а тоспу'в Петро-Мар'їнському районі в Донбасі; сестра Харитина зо Колгоспниця-ак тивістка; брат Костянтин— ооець Чорноморського Чер воного флоту; я--бригадир Вчитися 1 вчити ко М. Пл. Озерянко Ол.|С Самі ж винні СЯ нап зобов'язан | Маркса, Олег зталіна марксистсько. і вчення моль ОЛЬЦіЇ “не ВИКО М туту. ‘ну, Ру лен, масової роб чувається, ( 7 "ла у своїх бажае вільний | ДИТИ весело |і А 7 легливістю треба за відсталу боти ТИ г к бо и, № — Не виконує доручення райкому була в загоні 1 ніякої роботи не провадила Піонери чекають ж таки Сіра тепер розпоч боту. Платні це не личить Захарчук повин ти перший пар ту, де в пунк но про боротьбу зу ними —_ Дати дітяк Більше 500 ді ся в чорнотицькій середній школі. тві те Учні шукають й розваг, 4 але ніхто 1 не турбуєть За 1935 і 1936 р нотичах лише два ло кіно для дітей Діти ректора школи И ка із буде знову кіно» жди одержують 8% »Кіно для для вас“. Таких шкіл, як ка--багато в Собі ні. та кіно-карі винні регулярно по селах, а не Рій. —— Так і ненаї ЛАВИ. Років м назад р придбав " колбуд рад Колгоспникії ленням слухай! м | раптом радо? Ні голова сої хипенко, ні 34 Макух: заходів, цю справу" | Скоро буде має радіо В і ‚ Ло з 2 вимагалн “ий б во об } сільради, ЩО др знову Рад’ отв так і не пуд "А потурбУ тракторної бригади, і, на- решті, дві молодші сестрич ки Льоля і Надя--школяр- ки, комсомолки, працюють серед сь яка у нас зараз ро- дина, (Продовження буде) Друкарня Сосницьк " без відриву від виробницт-| ва.. пішов наймитувати, Зроду В нічого не було Ув він багатий тіль 5 а ьки на Мати моя теж на: була у куркулів, ла > й з треба. дми? Як ми добилися перемо- це тр д ги? Як ми запровадили в Особлива увага повинна | своїй бригаді стахановські бути звернена на підвищен | методи роботи? Як ми ня загальноосвітного рівня | живемо ії процюємо? Ці колгоспної молоді. Тут пе-| питання хвилюють 4 Райліт Ме 65 (231). ння пу Редактор КОР" не редакт ймичкою чужі хати М, ме