Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 40 від 18 березня 1939 р.

ЗОРЯ КОМУНИ 18 березня 1939 року М у ЗВІТНА ДОПОВІДЬ т. СТАЛІНА НА ХУПІ-му З'ЇЗДІ ПАРТІЇ ПРО РОБОТУ ЦК ВКП(б) ЗАКО НОЯ ЕН) Правда, інтелігенція за пе- ріод радянського розвитку встигла змінитись в корені своєму складу,так іно своєму становищу, зближа- ючись з народом і чесно співробітничаючи з ним, чим вона приниипіально відрізняється від старої, буржуазної інтелігенції. Але цим товаришам, очевидно, нема діла до цього. Вони продовжують дудити в стару дудку, неправильно переносячи на радянську інтелігенцію ті погляди | відносини, які мали свою основу в старі часи, коли інтелігенція перебувала на службі у поміщиків і капі- талістів. старі, дореволюційні часи, в умовах капіталізму, інтелігенція складалась на- самперед з людей імущих класів, -дворян, промислов- ців, купців, куркулів 1 т. п. Були в рядах інтелігенції також вихідці з міщан, дрібних чиновників і навіть з селян 1 робітників, але вони не грали ї не могли грати там вирішальної ролі. інтелігенція в цілому году- валась у імущих класів і обслуговувала | їх. Тому зрозуміле те недовір'я, що переходило нерідко в не- нависть, яке відчували до неї революційні елементи нашої країни і насамперед робітники. Правда, стара інтелігенція дала окремі одиниці і десятки смілих і революційних людей, які стали на точку зору робіт- ничого класу і зв'язали до кінця свою долю з долею робітничого | класу. | Але таких людей серед інтелі- генції було дуже мало, і вони не могли змінити фізі- ономію інтелігенції в ці- лому. Справа з інтелігенцією змінилась однак в корені після Жовтневої революції, після розгрому іноземної воєнної інтервенції, особли- во після перемоги ріалізації і колективізації, коли знищення експлуата- ції 1 утвердження соціаліс | яка вказувала на необхід тичної системи господарства| ність недовір'я до реальну можли-|боротьби з нею. Тепер ця створили вість дати країні і провести| теорія віджила свій в життя нову Конститушю, | вона вже не підходить до Найбільш впливова | квал!- | нашої фікована | частина інтелігенції уже в дні Жовтневої старої|ї маси інтелігенції, оголосила боротьбу радянській влад!|т і пішла в. саботажники, Вона понесла за це заслу-| ім'я інтересів індуст-|ла поміщикам 1 там, цілком підходила ста- лерші| лігенції потрібна нова те- орія, що вказує на відкололась від усієї іншої| хідність лення співробітництва 3 потім, видимо, махнула ру- кою 1 вирішила піти в службисти, вирішила ужи- тися з радянською владою. Більша частина цієї групи старої інтелігенції встигла вже постарти 1 починає виходити 3 ладу. Третя частина старої інтелігенції, головним чином рядова її частина, яка мала ще мен- ше кваліфікації, ніж попе- редня частина, приєдналась до народу 1 пішла за ра: дянською владою. Їй необ хідно було доучуватись, і вона справді стала доучу- ватися в наших вузах. Але поряд з цим мучительним процесом диференціації 1 розлому старої інтелігенції ішов бурхливий процес формування, мобілізації їі збирання сил нової 1нтелЁ генції. Сотні тисяч молодих людей, виходців з рядів ребітничого класу; селянет- ва, трудової інтелігенції пішли у вузи і технікуми і, повернувшись із шкіл, заповнили поріділі ряди інтелігенції. Вони влили в інтелігенцію нову кров і оживили її по-новому, по- радянському. Вони в коре: ні змінили все обличчя ін- телігенції, по образу своє- му і подобію., Рештки ста- рої інтелігенції виявились розчиненими в надрах но- вої, радянської, народної інтелігенції. Створилась, таким чином, нова, радян- ська інтелігенція, тісно зв'язана з народом і гото- ва в своїй масі служити йому вірою 1 правдою. В підсумку ми маємо тепер численну, ‘нову, на- родну, соціалістичну інге- лігенцію, яка в корені відрізняється | від старої, буржуазної інтелігенції як по своєму складу, так і по своєму соціально-політич- ному обличчю, До старої дореволюцій- ної інтелігенції, яка служи- капіталіс- ра теорія про інтелігенцію, неї 1 вік 1 нової, радянської нтелігенції. Для нової інте- необ- дружнього „став- люди, виявляється, ‘Твер- дять, що робітники і селя- ни, які недавно ще працю- вали по - стахановському на заводах | в колгоспах; а потім направлені у вузи для одержання освіти, перестають бути тим са- мим справжніми людьми, стають | людьми другого сорту. Виходить, що освіта --шкідлива | небезпечна штука. (Ок), Ми! хочемо зробити всіх / робітників і всіх || селян куль- турними і освіченими, | МИ зробимо це із часом. Але за поглядом цих Дивних товаришів | виходить, шо подібна затія таїть в собі велику небезпеку, бо після того,/як робітники і селяни стануть. культурними 1 освіченими, вони можуть опинитися перед небезпе- кою бути заліченими в розряд людей другого сор- ту. (Загальний сміх). Не виключено, що згодом ці дивні | товариші можуть докотитись до оспівування відсталості, неуцтва, тем- ноти, мракобісся. Воно й зрозуміло. Теоретичні ви- вихи ніколи не вели і не можуть вести до добра. Так стоїть справа 3 пи- танням про нашу нову, и інтелігенцію ж + Наш! завдання в област! дальшого зміцнення партії: 1. Систематично поліп- до неї, піклування гро неї, поваги до неї і нею в робітничого жену кару, була розбита 1|класу. і селянства. розсіяна органами радянсь- кої влади. Пізніше шість уцілілих з них завер- | но, що після всіх рінних інтелігенції у бувалась | ворогам нашої країни у шкідники, в шпіо» ни, викресливши самим з рядів інтелігенції. Друга частина старої інте- лігенції, менш кваліфікова: на, але більш численна, довго ще продовжувала тупцювати на місці, вичі- себе тим|ще є, які намагаються орію, буржуазної інтелігенції зас- тосувати до є в своїй куючи ,кращих часів", але| тичною Здається, зрозуміло. Тим більш дивно | чуд- цих ко- становищі нас в партії виявляється, люди, стару те: направлену проти змін в нашої, нової радянської інтелігенийї, яка основі сошал!с- інтелігенцією. Ці шувати склад партії, підно сячи рівень | свідомості членів партії 1 приймаючи в ряди партії, в/ порядку індивідуального підбору тільки лише перевірених 1 відданих справі комунізму товаришів; 2. Наблизити керівні ор гани до низової роботи з тим, щоб зробити їх керів- ну роботу все більш опе: ративною і конкретною, все менш - засідательською 1 канцелярською; 3. Централізувати справу підбору кадрів, дбайливо вирощувати кадри, старанно вивчати достодінства і хиби працівників, сміливіше ви сувати молодих працівників, пристосувати справу підбо- ру і розстановки кадрів до вимог політичної лінії цар- тії; 4. Централізувати справу партійної пропаганди 1 агі- тації, розширити пропаган- ду ідей марксизму ленініз му, піднести теоретичний рівень і політичний гарт наших кадрів. ях Товаришії Я кінчаю свою звітну доповідь, Я змалював у загальних рисах шлях, пройдений нашою партією за звітний період. Результати роботи партії ій ЦК за цей пе ріод відомі. Були у нас недоліки і помилки. Партія і її ЦК не приховували їх і старались 1х виправити, Є і серйозні успіхи {ве лик! досягнення, які не по- винні нам голову. Головний підсумок поля- гає в тому, що робітничий клас вашої | країни, знищивши експлуатацію людини людиною 1 утвер- дивши соціалістичний лад довів всьому світові право- ту своєї справи. В цьому головний підсумок, бо він зміцнює віру в сили робіт- ничого класу Т внемину- чість його остаточної пе- ремоги: Буржуазія | всіх країн твердить, що народ не мо- же обійтись: без капіталіс- тів 1 поміщиків, без купців 1 куркулів. | Робітничий клас нашої країни довів на ділі, що народ може з ус- піхом обійтись без експлу- ататорів. Буржуазія | всіх | країн твердить, що робітничий клас, зруйнувавши старі буржуазні порядки, нездат: ний побудувати щонебудь нове, замість старого. Ро- бітничий клас нашої країни довів на ділі, що він ціл- ком (здатний | не тільки зруйнувати старий лад, але й побудувати новий, кра- щий, соціалістичний "лад і при тому такий лад, який не знає ні кризисів, ні без- робіття; ( Буржуазія "всіх" країн твердить, що сблянство не- здатне стати ‘на шлях со- ціалізму; Колеєспне селян- ство нашої країни «довело на ділі, що (воно може з успіхом стати на щлях со- ціалізму. Головне, чого особливо добиваються буржуазія всіх кран і її реформістські прихвостні,--це те, щоб ви- коренити в | робітничому класі віру в свої сили, віру в можливість і неминучість його перемоги і тим самим ДЕНЬ ПАРИЗЬ ДЕНЬ Шістдесят вісім років тому, вперше в історії, в запаморочити увічнити а рабство, Бо що коли З скинутий | він пр щі все ще існувати, 10 він зобов'язаний 10 хорошим якостям, Е що у пролетаран ще достатньої віри ливість своєї можна сказати, щоб ня буржуазії в цьому; рямі лишались успішними. Треба г що буржуазії і її а у робітничому класі | лось в певній мірі душу робітничого ядом сумнівів |, Якщо успіхи робнь класу нашої країни, його боротьба 1 це послужать до того, піднести дух робіти класу капіталістичних і укріпити в свої сили, віру в свом ремогу, то наша паб же сказати, що вона) цює недарма. Мо сумніватись, що така буде. (Бурхливі, тр оплески). Хай живе наш по носний робітничий (Оплески) Хай живе наше пі носне колгоспне ство! (Оплески). Хай живе наша сі) тична інтелігенція! (0 ки). Хай живе велика ба народів нашої кр (Оплески) Хай живе Всесоюзії муністична Партія бій виків! (Оплески) (Всі делегати в стоячи вітають то Сталіна | і | влаштої йому тривалу овації гуки; „Ура! Хай жи! вариш Сталін! Вел Сталіну ура! Нашому бимому Сталіну ура! КОЇ КОМУНИ МОПР ний Париж кільцей військ і задушити, Парижі «Столиці Франції| ну. Всередині самої робітники захопили вла- ду в свої руки, Великі во- жд! пролетарату— Маркс, Енгельс, Ленін і Стамн— високо: оцінили першу спробу створення | проле- парвькой диктатури, здій- снену паризькими комуна рами. „Справа Комуни це справа соціальної револю ції, справа цілковитого по- літичного й економічного визволення трудящих, це справа проле таріату, [в цьому розу- мінні вона (Ленін), Паризька Комуна проіс- нувала всього 72 дні Фран- цузька і німецька буржуа зія об'єдналась для того, щоб оточити револоцій- Ес кута ни не було єдності не мала єдиної пай ясною ра ційною програмок ставини пр и 001 ки Комуни р. Кривавиі Гобруши 5 ! Парижа. Але ни не пропали Переможна тнева соціа люція під Леніна і Ста ла ідеали пар нара. Щороку проводиться МОПР. МОПР У з особливою СП кає трудящих А, моги жертвам ФО як ю НАЗАРЕЙ Редактор П. Уп. Облліту. № 3729 Тираж 3100 прим. Црукария Сосницько! р" газ класовою, 1 ‚ № пред- иріч- | СРСР. рограма гос- куль- одного ентом пере- удящих вико- другого план новому всту- тому, уже в в ства | оду від нізму. ’ план кливі- лання, до пов- Взятися собою класи, причини, твор зміц: могу Соц! кому ном країн соцід + д закр лінсн Вс сусп пер одно і се ною дівн вели збли никі осно і др свід муні Гра труд стир кож клас зайні го с па Е