Газета «За соціалістичну Сосниччину» (Сосниця). № 164 від листопада 1936 р.

ИША КОНСТИТУу дини людиною і і бі експлуатованих; нний ло ої більшості на одному зам на і розкіш нетрудящої ал на другому полюсі Вони спираються наці і о бы © ни Катіталізму... Вони 1х но они їх закріплюють в чому а відміну. від них й ‚СРСР. виходить тиж нової містичного ладу, з факту у ладу в СРСР. таїну ху нової Конституції СРСР вну основу сити СОЦіалізму, його он це завойОвані й здійснені: підвали- асність на землю, ліси, ао свич. інші знаряддя і засоби За заво- я експлуатації і еконо ництва; |з ліквідація злиднів оса а шості, ліквідація безробіття; 1 розко вок і справа честі кожного ; праця, як ої Кон- ліквідиції ї перемоги со- мадянина за працездат до тромадя: формуло трацездат 199 чен той не їсть". Право У не пра Ком громадянина дю тобто ост но роботи; право на ві держання проек на освіту; іл. ді т. п. П дпочинок, ісія вій Конституції спирається ва льно но- повин ни соціалізму. Він їх я зна о закріплює в законодавчому. пи ражає, й зрядку. Така друга особливість проекту є ІСТ ОТ туції, вової говори оо ви, Буржуазні конституції м му З передумови про те, що ан Г: про ‚с ладаеться 8 антагоністичних Я овано які володіють багатством, і а ; оловнйй бОйОдіють ним, що яка б нЕ. геперії ДО влади, державне зерен ВОМ (диктатура) новинно належати о й, що конституція потрібна-для то- обилої громадські порядки, у новнай Ні імущим класам. є сін ‚ тів а відміну від бурж 4 і зиваєті нової СРСР о: 5ю ком ЩО В суспільстві немає вже більше в класів, що суспільство скла 8 двох дружніх один одному класів инцИп ків і селян, що при владі стоять класи, що державне керів- кожно КУбильством (диктатура) належить у як передовому класо- що Конституція потрібна для зувати | щоб закріпити громадські порядки, вигідні трудящим. те ка третя особливість проекту Н вот дд ції. Ч й. Буржуазні конституції мовчазно му’ в Ь 3 передумови про те, що наци! можуть бути рівноправними, що є Ювноправн! і є нації неповноправні, М того, існує ще третя категорія іо рас, наприклад, у колоніях, У "Ще менше прав, ніж у неповноправ- Це значить, що всі ці конститу" 1ОВі своїй є націоналістичними, тоб- йтуціями пануючих націй. б відміну від цих конституцій проект нституції СРСР, навпаки, глибоко Мональний. Він виходить з того, що РА расн рівноправні. Він виходить © різниця в кольорі шкіри або в ільтурному рівні або рівні держав- итку, так само, як інша будьяка їж націями і расами--не може слу Ставою для того, щоб виправдати чу нерівноправність. Він виходить О всі нації і раси незалежно від о і теперішнього становища, Не- сті, - ПОВИННІ від їх сили чи слабко ні атися однаковими правами в усіх Осподарського, грома є 1 культурного життя суспільства. четверта особливість проекту но- : бсоблив!сть проекту НОВО! Консти вить його ! до кінц ЧИЙ демократизм. з погляду ор И буржуазні конституції можна групи: одна група конститу еречує або зводить фактичн дського, дер" ЦІЇ гають а и ЩО це 9 стосується у ливість пр Я ає в роекту нової К тому, щ онституції З О він ві ж і Г : ень і обмежень НИЙ від частково не визнає і я ае рі - Й жін ве к . ‘ами, і зах між ані вими їм и 1х м. ом й п ах, ея мадяни й не поход) Не майновий 1 рівні в сво- одження, тан, не національ. е стать, не службове ста- новище, а особисті здібності й особиста б и праця кожного гро го Умовна в визначають йо- а ще И в ичайно обмежуютьс уазні конституци мальних прав грома я фіксуванням фор- ви здійснення цих ан не дбаючи про умо здійснення, про зас рав, про можливість їх 5 асоби їх здійсне ія рять про рівність гром нення. Гово- що не може бути панії але забувають, хазяїном і робітником нн рівності між лянином, якщо у пе поміщиком | се- ВА рших є багатство і полі- іто вага в суспільстві, а другі позбавле го і того; як и лен! що перші є експлуататорам а"другі експлуатованими Або ще: ран про свободу "слова, зборів ї аа бувають ты рів ї преси, але за- о » ЩО всі ці свободи можуть пере: Ра, робітничого" класу на звук я пн він позбавлений можливості ый у розпорядженні підходящі при міщення для зборів. Добрі друкарні рукарського паперу і т д. Особливість проекту нової Конституції полягає в тому, що він не обмежується фіксуванням формальних прав громадян, а переносить центр ваги на питання про га- рантії цих прав, на питання про засоби здійснення цих прав. Він не просто прого- лошує рівність прав громадян, але 1 забез- печує її законодавчим закріпленням факту ліквідації режиму експлуатації, факту визво лення громадян від всякої експлуатації. Він не просто проголошує право на працю, але і забезпечує Його законодавчим закріплен- ням факту відсутності криз у радянському суспільстві, факту знищення безробіття. Він не просто проголошує демократичні свобо- ди, але й забезпечує їх в законодавчому порядку певними матеріальними засобами. Тому зрозуміло, ЩО демократизм проекту нової Конституції є Не ззвичайним" 1 „ЗА гальновизнаним“ демократизмом взагалі, а демократизмом соціалістичним. Такі основні особливості проекту НО" вої Конституції СРСР. Т відображення В пі і у тих зрушень і змін У ГОС подр но-подітичному ЖИТТІ ( РСР, а період від 1924 року до проекту зовкті нової Кон ституц ському і суспіль які здійснилися з 1936 року. 1У. Буржуазна критика проекту Конституції в про буржуазну кр ться до проек преса; Кілька слі итику про и 9 екту Конституції. и " Питання про Те як ставите З ту Конституції іноземна. буржуаз З тевний інтерес: р мна преса відбиває ГІ грств населення В и не можемо обмину: нула ця преса про ци. її еси ції пр і ої ерші ознаки Р НА проек Конституції вняви и НЯ Е проект КО У левній пу, фа тен разі й Я краще пор Ця група і замов критиків ї нем проект нема й ніби при- човчування не О ування, = права, безглуздою ою критики, (За. б методом ну В них, И я відкрити клапан СРСР не сумно, о т се ж існує, т не тіль т Шкідливо (вплива все ж на | не могло бути, бо А Ж б якась громадська "д мк че про факти тр. які хочуть знати а а правду обману п зр б ема ніякої вості лещата плен можливості. На обмані ОГО заг "ЩО зам алі в „не вірно. М Дру У ект о критиків визнає, що вона вваж уції дійсно існує в прир. ВО ажає, що проект не явл рироді, але інтересу, бо по сене ВЕЛИКОГО том Конституції. а пу прави не проек- обіцянкою, м папірцем, пустою бити певний маневр і бы на щоб зро- додають пін дому око дати СРСР, бо сам СРСР ава, а всього-навс тя (загальний Е ей жава й не є держ: дійсною. Я його ве може бути кам цієї групи а РА „критикВ є, як ці офіціоз ,Дейтше дипа літіше кореспонденц', Цей ж товорить, Консти Я пуста обіцянка, обман, ,поть ке ло". Він без вагань заявляє, що СРСР не є держава, що СРСР ,являє не що інше точно визначуване географічне пон (загальний сміх), що Конституція СРСР не може бути, зважаючи на це, визнана дійс ною Що можна сказати про таких лу сказати, критиків? В одному з своїх казок-оповідань велі кий російський письменник Щедрин дає тні бюрократа самодура, дуже обмеженого тупого, але до краю самовневн! й завзя того. Після того, як цей бюрократ навів йому „порядок і тишу" винищивши тисячі жителів 1 спаливши де сятки міст, він оглянувся тив на горизонті Америку, но, мало відому, де є виявляється свободи, що бентежать народ керують іншими методами Бюрократ тив Америку й обуг що це звідки вона взялась, на якій Ті вона існує? (Загальний сміх, опи чайно, її випадково відкрили вік ба не можна Її | не бу то зовсім? (Зага льний Сміх) наклав ре золюцію: закриї (Загальний аниз Дейтше як дві про- 3 дозві тому, але щоб духу І, сказавши це, знову Америку Мені здається, ЩО Пе політіше кореспондени щ льні оплескії): наму яв ОЧІ заражаючи усього й сміх). МТВ крана рата Цим 19 ро Д схожі бюро“ альний сміх, СХЕ панам СРСР давно вже ків стоїть ( РСР, як маяк, З і клас ани м | робітничого вл су. 1 б цей СРСР виявляється; не пови просто існує, але навіть рос зі росте, але мать 3. й але авіть й. ЧУ чадії при! ніченим класаї ка Я т піс! го не обурюва ки). ЯК 3 краї- й зу? Що це за з німе о ані нам 8 на якій такій на, сміх), 1 якщо вона | (Продовження на 4 духом світу ! виклика сторінці). ПРИЧИНИ РЕ щі