Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

330 Сергій Макарчук, Ганна Побережець Репресована Феміда: архівно-кримінальна справа... А. Онищенка 331 кого облсуду, Карабанова – помічника прокурора зі спецсправ, «[…] апарат радянської влади у Казанці був “засмічений” націо- Панасюка – заступника обласного прокурора та інших. Він нальними елементами, який одночасно займався бандитизмом. «зізнався», що у результаті їхньої діяльності Це видно, наприклад, з того що, по-звірячому знищивши загін червоноармійців, Григор’єв не зачепив радянський апарат»16. «в органах юстиції відбулося послаблення боротьби з класово- ворожими елементами, що торкнулося головним чином судо- Він розповів, що війська Н. Григор’єва розпочали наступ на во-касаційної та кримінальної колегій. По багатьох справах Дніпропетровськ, але в районі П’ятихаток були розбиті Чер- [були] допущені пом’якшення вироків, незаконне припинення воною армією і, сівши в ешелон, стали відступати у напрямку справ та інше. При розгляді справ по контрреволюційних фор- м. Олександрії: муваннях і серйозних кримінальних угрупуваннях […] бралася лінія, щоб обвинувачені і свідки відмовлялися від своїх свідчень, «Не доїхавши до Олександрії, [мій] полк зійшов з ешелону і [породжувати] недовіру у ці справи і злочини»14. почав розбігатися по домівках. Всі, хто з Казанки, повернулися додому зі зброєю. Я кинув гвинтівку, але залишив наган. Слідчі 4-го (секретно-політичного) відділу УДБ УНКВС по Почалися насильства і грабежі, місцеве населення [Казан- Миколаївській області змусили тортурами надати необхідні їм ки] повстало і видало вожаків Криворізькій ЧК (Пронько Мак- свідчення. Про це свідчить протокол допиту 29 жовтня 1938р., сим, Баратюк Григорій, Септа Севастян та ін.). де А. Онищенко почав надавати докладну інформацію про свої Вони пробули там короткий час і були амністовані, вступили в органи ВЧК (так у тексті. – Авт.), користуючись довірою Радян- «провини». ської влади і органів ЧК, почали розправу з мирним населен- Як підтвердження вини, А. Онищенку були пред’явлені акти ням, яке їх видало. Прибувши в Казанку як органи влади, вони обслідування діяльності Миколаївського облсуду з 1 січня по [бандити] розстріляли 12 осіб із числа мирного населення. 1 жовтня 1938 р., де були задокументовані вагомі недоліки. За перевищення своїх повноважень і підрив авторитету Хоча із зазначеного терміну Ананій Григорович 3,5 місяці зна- органів ЧК, яке довірило їм боротися з ворогами революції, а ходився під арештом. Та й сам акт був упереджений, оскільки не з мирним населенням, яке йшло за радянською владою, їх основним завданням учасників перевірки діяльності Миколаїв- судив Ревтрибунал і розстріляли всіх цих вищевказаних очіль- ського облсуду було знайти максимальну кількість недоліків. ників банди. Я в цей час відійшов від банди, працював в апараті радянсь- Зокрема, А. Онищенко розповів: кої влади, у кооперації, знав всі оборудки цих бандитів, але не «[…] В акті […] засвідчено, що обласний суд не керував судовими боровся з ними. Оскільки голова совдепу Іванишин Андрій і виконавцями. Повинен сказати, що безпосереднє керівництво голова прод[овольчого] відділу Онищенко Ананій, нач[альник] судовими виконавцями покладалося на народних суддів. Об- міліції – колишній очільник банди Овчаренко Іван Карпович – ласний суд відповідає тільки за своєчасне інструктування на- це був мозок всієї банди, творили свої мерзенні справи – вдень родними суддями судових виконавців. Для цього був виданий працювали як рад[янські] співробітники, а вночі вони гра- мною наказ 15 січня 1938 р.»15. біжники»17. Наступне пред’явлене звинувачення – це участь А. Онищен- Свідок О. Трипольський на допиті стверджував, що А. Они- ка у 1919–1920 рр. у «політбандах» Григор’єва, Шпака та Івано- щенко брав участь у банді Іванова, а також у бандах Шпака й ва. На допиті 2 березня 1938 р. колишній командир взводу Овчаренка, був найближчим помічником отаманів18. дивізії Н. Григор’єва Д. Михлик дав наступні свідчення: 16 ГДА СБ України, м. Миколаїв, спр. 4914-с, арк. 180. 14 ГДА СБ України, м. Миколаїв, спр. 4914-с., арк. 100–101. 17 Там само, арк. 180–182. 15 Там само, арк. 123. 18 Там само, арк. 210.