Газета «За колективізацію» (Хмільник). № 56 від 22 квітня 1937 р.

торганізація борів запис всіх запитань: матеріалів а початку бе" слухачів 8 міжнародним станом, _ особли- про події В Тепавії. парторг тов. хоч 1 мав е вико" ь тому; На виборних |$ же первинвій партійній райвиконкому» ко рі ували незадо- оботу партійного КО" ого секретаря Т- во й р Член було за артійно ма: занедбана. парторганізації не ійвих доручень" не о членів 1 дору критика 1|КОЮ в колгоспі. самокритика вн на збе п о ївні, т З і ВКО „Крити- | Марчук; Він має керувати Р куй не вище себе". райфіявідділі туртком по Телер стан змінився. Пар" ню Сталінської Конститу т, тійний комітет кожному ко"|але ще і досі ве почав працю- "ністові дав партійне пору- | вати- Правд”, перевіркою "Треба сказати, що секре- -внконання ЦИХ му ст. Гурнік не ве ГВразд: чиків для ОБМІНУ Покращала цюють так чуваючими. д чуваючий то! не працював, допомагаз. З Солодовнік чиком, по план В колективі ощадкаси чик Солодовнік ! вже проро- бив доповідь 1 заключне сло- членських во тов. Сталіва, доповідь |віть після тов. Жданова, Сталінську Ков-|ська організаші ституцію і Ленінські квітневі | роботи, дисципліна підупала, тези. бано КОМ госполарство Крім цього, Сололовнік | Комсомолець Шнайдер згубив проробляє окремі статті Ста» | протокол загальних зборів. лінської Конституції, як От:|але секретар ИКСМ виборче право і таємне го-|т. Бабій те й робить, досування, дв! форми соша- |гато базікає. лістичної власндсті, рівнолрав- Парткомітет вість рас 1 напіональностей, Гурнік все-ж мало працюють право на працю, право на|над тим, щоб корінно перебу відпочянок. До кожної бесіди | дувати партійно-політичну ро Солодовнік ідготовляєть: | боту. А про це пора серйоз- ся 1 рекомендує працівникам | но подумати 1! краще працю- ощадкаси потрібну літерату- вати. ру до кожної бесіди. А та: Кримська, Журавель. тикувати. бота була час зленя мали парт чуйно ставились Ж кандидатів т. Осадчук не ранюе Так нська. акі як ОТ т. КПУ чень, тепер п хочуть. Партійна то не дає ЖОДНОЇ ісяшя | керує комсо: рганізація не по- допомоги не мольською ОРга" при райвиконкомі. ва обстоїть так. як З року. Замість працю- вати — обмежуються збором внесків, Вже на- виборів, комсомоль" в. 1 йому ніх березня М! бесід: | чізацією лярно- | Тут бесід-| початку що ба- 1 секретар т: Політшити роботу КОМ організацій комсомольців в колгоспі нечути Первинна комсомольська | ють, організація при війтовецькому колгоспі працює незадовільно. В організації ніколи не від" буваються | загальні збори, комсомольці не вчаться, ма- ють велику | заборгованість по сллаті членських внесків, що є комсомольська ор- ганізація, 69 комсомольці не виявили серед колгоспної молоді. Комсорг Сидорук бе нить, а райком комсом! цю бездіяльність не реагує. здіяль- В колгоспі навіть не зна" БЕЗДІЯЛЬНИЙ КОМСОРГ кращої й да, зовсім занедбав роботу, За КОМ вівсю виму в організації не від» о ДР прий-|бувалося жодних зборів, не а омолу. | провадилась політучоба. ез осені,| Дивно, чому райком комсо- але КСМ орган!за ція досі не|молу не зді реагує на бездіяль- розглядала їх. ність Середи? Безщяльний комсорг Сере-| Задорожній. Чабаненко. Зміцнюємо батьківщини колгоспники 1 гектар жолроспної землі на зміцнен- ия обороноспроможності на- Комсомольська організація зобов'язалася обробити цей гектар своїми силами, шоб не затрачав трудод- Літинський я не має плаву |- комітету є 8 зА КО Пр 2-Х найнонального ПОЛЬШІ аа И Ко У, | соч 2 о Г. КА ЛЕКТИВІЗАЦІЮ о Польщу 1 наші На допомогу митамчеві слову ШО че четве квітня 1937 взаємини з нею ж р. " ак) Але так було не ду кінці 1984 р. польські зго, М ники зговорились з й ом ми фашистами. Склали ЗИ ми таємного догово м шим договором Гітлер оції полякам в'ддати Україно М до Чорного моря за к з поляки пропустять Через. о територію 1х армію в час ни з СРСР. Цей криє смертельну для польського Народу. по Щоб не обіцяв Гітлер п ським фашистам, луже к нівно, щоб він свою обі ку виконав коли 6 йому З лося ВИЙТИ переможіви війні. Навряд, що ворог піде на поступку в бим Одно, проте, ясно | очевнць но: дати свою територію дла війни двох велетенських а мій із страшною смертоноснов технікою війни | руйнації, це значить перетворити свою країну у груди руїн | роз лин. А те, що останеться , вия вано м РУМЫНИЯ РТА ПОЛЬЩІ. Польща опи: СРСР. Польща, її 388.4 тисячі селення 30 мільйонів даним 1029 р.). Сто Польща —кратна а! альна: Близько 76 проц. занято в сільському господ! Економчний розвиток слабкий. Національни щі: поляків--0 проц. статистика тверд! українців близько--20 проц 7 проц, територія р (о ре! В окремими племенами, проходить процес об'єднання ків центральною князіві 1024 року"королівською 1386 року проходить З ської шляхти і ЛИТОВСЬКИ про о ві спільних шляхти. 1569 році т. зв. персональн була закріплена. ною Люблінською унією Польща посилена 06“ нею Литви переходить альних завоювань. Воюють вою за Лівонію. За Любл! унією що Польш інтересів фео. Як | самостійна Польща заново вин слідок імперіалістичної себе передовиками | 1914—18 років ! революції. Спочатку Німеччина стро ли в інтер! вою, а після їх ро і революції в Німеччин щі допомогла Антанта пія, ка, Великі держави Польщу великі стачали, її армію озброювали | аби відділити люційну Німеччину від ської У ос утворити рода бар'єр. Вони використали державні шовіністичні нення польської бу поміщиків | (»РІЧ та від моря штовхнули її на війну дянською Росією 1920 Незважаючи на крупні банди через н а із держав ваних між середньою Европою 1 становить квадратових клм- 408 тис. лиця— Варшава. грарно--індустрі- населення й склад Поль- ить, що їх 69 проц) німців-- 3.9 про! в—0,3 проц: Х-ХП століття ською, владою, говір пПоль- х феодалів б'єднання обох держав на остаточно--реаль (союзом). єднанням з до територі- і перейшли від Лит- держава, икла в на- -Угорщина використовува- есах війни голошен- олу ва| ця Польщі незалежною держа" Англія), а також Амери- вклали в капітали, велико" ржуазії та Посполи- до моря") підписаний мир, Польща весь час вороже ставилася до нас, перекидала вим 1 цілям, буде безсилиї землі|чинити будьякий опір пере можию в тій війні. Польща склала військовий ви українські 1 білоруські (К иівщина, Волинь, Поділля). В ХУЕ-ХУИ століття, Москва ве- де війну з Польщею як продовжен- зх М є війни з Литвою за ті землі. союз з Францією, за який В так звані смутні чаеп, Польща | Франція мусить надати вій» намагається оволодіти Москвою 1|ськову допомогу, коли Хто На- (по стві. Польщі фіційна білору: поля- а з далів 1 на: унія з - війни 1 Ав: згрому і, Поль (Фран ом ноти, 90 ол с в МОУ ьські фа! тів (авбі? Гітлером о зй оральним су У крої 1 по вчили рево- радян- свого праг- і ра- року. посадити там евого короля Влади- на неї нападе. Договір з фе товору 1667 року вся правобере: Киева | паперу, бо"Франція 3 Не В ‘Часи свого найбільшого погра- польського фашистського ур Це і послужило приводом для становище між Польщеї М до моря", тобто про захват право ч Чорного | завели свою країну в Внутрішні суперечності і безлад- о з країнами які боряться й 1712 року відбувся роздія Поль- 1198 року прохолить другий роз- шистською Н\ме ою, ЯКІ інською | самостійна держава перестала. існу- дя неї війяч Польщі Вже зараз, коли ще нав убили нашого повпреда Вой- Німеччиною часто сти з поляками як 1 всіма національні меншост\, ми, зокрема пропонували Їм бачні польські пого Е безпечні я по льськОго приходом до влади ні: езпечна для 777 буликруто змінили своє став- ковники ЯК! сунки. гоні За тери ру 1918 року, Польщі було дутики є міністр М кого моря т. 3. „Польський|якщо польські | ту м, з ським 9 М дорі--Данціг зробили ,віль-|їм не Червоне Й слава. По Андрусовському мирному до- шистською німеччиною пере р: |творює цей союз ва шматов ана за винятком я л і, водо чиною ворогують. бування чужих територій , Річ Нос. Цей грабіжницький догов полита" тягнеться ‚„в1д моря до моря“ моб від Балтійського до Чорного ду З Гітлером моря. У т проти СРСР надто напружій гасла сучасних польських шовін стів про кордони Польщі ,від моря СРСР. о України аж до Отже, польські полковник моря. Польща позбавляється Свої дя-польської держави, привели на союзників (Фі анція) пориває ЩЕ р р ХУШ століття до її розпаду. щі між Росією, Німеччиною і Ав- мир (СРСР) 1 стрією. на сам з своїм зДРУГОХ фе діл Польщі між тими країнами, й штовхає И за шлях згубної Моск: | 1795 р. третій розподіл 1 Польща як | д. і в разі вати. моги перетворюють на свою колонію- намагалася спровокувати нас ру доводиться на війну (1926 року в Польщі до поляків, між кова). ся гострі супереч Ми весь час намагалися ве ський коридор, 33 Дании сусідами | дружні взаємини, живуть у цих кра аби зберегти мир між народа- Найбільш і підписали пакт про нена: міють, що 3МО88. ЗЛУ пад, з Німеччиною невигідна» мецьких фашистів | (січень род - 1934 р.) польські керівні кола | ле пол дення до СРСР. Були встано- великих магна вились" досить дружні сто- по Йдуть 38 Справа в тому, шо по Вер- гарбаннями (хотять 7 сальському мирному догово- Ярим виразником віддано | частину 1 німецької справ полковник Бек й ді території--вихід до Балтійсь- чого у б т могу корицор“, а велике німецьке | втрутяться у війну пу, № портове місто в цьому кори-|нім Радян Союз побачити укра арії своїх вух. з № за допомотою мії знищить своїх -панів ! Поляки боялися, що німець- кі фашисти заберуть від них б иків цей коридор! тому шукали кордон ,