Газета «Більшовицька трибуна» (Хмільник). № 85 від 3 червня 1939 р.

1939 року риа, > НИ ПАЛО Вт Що ледарів, рвачів стосувати закон Во с. Силори норми 0.50 ісципліна стої ь| сидять вдома, низькому рівні. тому, що частина им КОЛГОСПНИКИ ост не працюють, ться рвацькими спра- змагаються 3 кол: урвати побільше, а дати поменше, вують | трудову Ь 0,60 га | р в колгосп роботу не йдул $. на у не йдуть. Кс 5 Колгосп, в додаток, ще своїми кін ми виорав їм городи, ря | Чесн! колгоспники вима гають до зривників колгосп. ного виробництва то вати радянськ! закони а кова Дем'янюк К. на т Д годні виробила 1 трудодені не працює Дячок Текля зовсім, Роїк Степан виробив трудодня, Очередня- послі є 200 га зер- мльтур. ЦІ культу- квогоднішній день ірополені, б га маку но, 4,5 га города бур'янами. Також лено 2 га кормо- їв, коло нього и працювати, хоч Ме до 300 праце- 0,75 вюк А, Дем'янюк П., Дуб-| нік С. з дружиною, Звін- ковський С. з лруживою Фарина Зінька, | Лаврик і його дружина Марія, Вой- ціцька Юстина — жнка про- давця та інш. зовсім в кол госпі не працюють. Цим людям Л м —леларям, як ливитись на таб- | колгоспники їх а , лених трудоднів | правління | колгоспу " ви- ами, то побачи- орало ще городи колгосп- у картину. 12|ними кіньми, забезпечило Рима організув ких ПІДГОТОВКУ дру Роль Тори до прі останова дальшого розквіту н а більшість ку- б ких 0 колгоспників Но ві сят О дносять- До зберігання 5 91 власності кр тасності, Це наші и. бы збільшує добро- 9 мя = $ не поодинс колгоспники, як це. були ле «ину лому нашого колгос- МЕ цілі ланки | стають о стахановськими. а би т.т. Вищеревич Ган- Дб Ксен! Гре- льської Ярини, Іщук Мот- ри працюють по-ст: ському. стаханов- Пере ВНО | чесь Але не всі колгоспники так працюють. Такі, як Поліщук Іван, Поліщук Мокрина, Огінська Настя на роботу не виходять зов: сім. Ці колгоспники разом з сумлінно | прапоючими користуються колгоспною Вірний засіб кі повинні бути | пасовяськом на колгоспних рами, вести аван- | лугах 1х корови. Вони ко- Ь У виробництві | ристуються всіма пільгами у них|колгоспника, Так! мвимі равень місяць | колгоспники, як Рудківська —7 трудоднів,| П., Бучинський 1., Войтен- ювсім немає тру-|ко Г. П. мають присадиб- говорячи вже|ної землі від 0,70 до 0,80 рялових кол-|га, | вийшли поза | ме- Це люди, які ле-|жі сільськогосподарського утратили будьяку | Статуту, в колгоспі не пра- у совість. цюють. До цього часу в я відбулися збо-Їних ніхто не відрізав лиш- ць, де обгово-|ків присадибної землі. анову Пленуму Колгоспники схвалюють ї Ради Народ-|постанову партії та уряду. Союзу РСР.|Вони заявляють, що це є ланкові-кол-| удар по ледарях, рвачах, що ікрили справжню |надалі, безумовно, підви: епалу трудової | щиться трудова дисципліна, 8 колгоспного |що це раз назавжди покла. но 20 га зем-|де край зриву от мнимим кол-|дисципліни та розбазарю- які подорізува-| ванню громадських те: Це пілкреслемі доповід) ВКП(б) | нара! «аршал тов, Ворошия мицька недостатню ли роботу 10 а оборонні Рами вс. Ри Хресті зоні зробив в м 11 № ми у колгоспно З радістю вітають в-мит- ницькі колгоспники поста- нову Пленуму ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ,Про заходи охорони громадських земель від розбазарювання". В бригадах і ланках під час обговорення цієї поста- нови колгоспники зупиня- лись над кожним її пунктом. Конкретним прикладом ста- ли господарства Особенка О., Качур М., Фелько М, Літинського П. і Гуменюка Я. Ці господарства кори- стуються присадибними ді- лянками в розмірі 0,50 - 0,60 га, користуються КОЛГОСП- ним випасом, навіть тяглом під час обробітку своїх са- диб, рахуються колгоспни- ками, а на роботу в кол госп не ХОДЯТЬ зовсім. Вох -городів до заяву ча Союзу, але 1 за рубіжем, які за свое соціальне льне визволення. виключного по чіткості аналізу стала | дянського ідеї трудящих ідеї, |борються кають весь сві націонал знищити ціл- баз та- | глибині ий в суті імперіалізму товарній Сталін показує 1 є о алін відкрив| доводить, що о в історії передодень його геніаль- революції, що весь ро Ру пвом велична | ток сучасного р 1стизного сус- кономірно іде до Пр поруджена. Бу- ської революції. суспільст товаришем його доповіді таліна здійснені енінізму, но пророче вує чать слова товариліа < Конституції |про те, ЩО в З Шлях перехо- раючого капітал З ус лізму до "кому- | рі: ВНУ рама побудови | ма, я аризму | рем ми силами, аж до И | його історичній |1 кріпосництва. - фашизм ХУШ з'їзді войовничому в пото" Иду, яка є но- який захлина! Я ми ба- вкладом в КАХ людської кров’, зріалізм | ВОСК" = й о, як |1мпер! ай- арксизму лен! Е най для ні Букваль без винятку 1 м тримати» ття прогнившої галізму лів в робо, Я ленівізму ленінізму" не тільки|ті 50! о уціалізму--ба- | показав ; й и Ра- національного ло се значення, самовизначення націй. аніше товариш Сталін озробив, об- марксиз- нащональ- зунга Шер в ряді праць Р! грунтував вчення му-ленінізму по питанню. Досить зга- дати, що ще напередодні першої імперіалістичної війни товариш Сталін на’ писав теоретичну прачю Марксизм | національне питання", яка одержала т соку оцінку Леніна. ласо ним доповідачем на з'їздах партії по національному питанню завжди був това" риш Сталін. у своїй роботі „Про ос" нови ленінізму" товарні Сталія ВЧИТЬ, що імперія. изм може нації? лише шляхом ЦЕ сій 1 коловіальних ар бань, лише шляхом експ/ у. атації Ї насильницького. Уз римання колоній. Наш а інія, мунізму, ве и до створення добровільно: го об'єднання наролів рез відокремлення долом від „единого“ імперіал 9 кі тного уцілого?, мере. ре. творення цих т мостійні держави. еда/ кий той день, коли це є яскравішим 4 БІЛ "ЛЬШОВИЦЬКА ТРИБУНА цк вно (6) ЇРНН СРСР аших благ землею, пільгами | правами ліщукові навіть дувати , допоміг Колгоспники поведінкою плямували їх те, ходять на роботу колгост обурювалис цих пішли працювати ні заробітки, але ло впливу. Постанова Пле на побіч це не ма нуму край. Не повиннс рути тунеядців, що живуті під маркою колгоспників нічого спільного пом не мають, —Ця постанова вана на наших благ,--кажуть госпники. кол: 3 Шинкарук П. Голова Кушелівського колгоспу. зміцнення го ладу --Надалі цього не буде. Годі прикриватись звавням колгоспника і бути бала- стом в колгоспі, — заяв- ляли сумлінно прачюючі колгоспники. Збільшення колгоспного багатства, зростання добро- буту колгоспників залежить перш за все від того нас- кільки правильно використо- вуються багатства, переда- ні державою, наскільки пра- вильно додержується дова дисципліна. Постано- ва Пленуму ЦК ВКП(б) і РНК СРСР саме на це і вказує. Радісно вітають її наші колгоспники, тому що вона є вірний засіб для зміцнення колгоспного ла- ду. "Сінчук, Климчук. лінське передбачення здій- сниться, коли міліони ек- сплуатованих мас скинуть з себе гніт імперіалізму, кодоніальне ярмо, доб'ють- ся свого самостійного дер- жавного існування ів за- гальному р потоці світової пролетарської революції бу- луть добровільно об'єдну- вати свої Дії В дружній сім'ї соціалістичних дер жав. \ Кожний, хто читав р чи» тає геніальну роботу това" риша Сталіна , Про основи ленінізму", бачить, що ця робота в зразком ного викладу теоретичних проблем В цій книзі марк: сизм-ленінізм предс тавлений як єдине ціле вчення» | у цій книзі ленінізм викладе" ний в тісному, органічному зв'язку з фактами Іс торич ної боротьби нашої парт Історія ВКП(б) показана + цій книзі ЯК марксиз - денінізм В ДІЇ, Велачези! проблеми маркизму ленин а" му наповнен! багатющи? обслуговува ННЯМ, По хату побу на зборах за що без дозволу правління Ц ВКП(б) І РНК СРСР зи з колгос- спрямо- дальший розквіт 3 | життя Те, Якість обробітку нехороша ‚ Хорош буряки на ках ланок Кримець та Паламарчук Марії наслідком сум ты ти Членів ланок, які бо рються здобуття висо. ких врожаїв цукрових буря ків, Змагаючись між о цілян Люби Це є робо ь людей к собої танки достроково шарівку і проривку. ай прин в ланці Гор ик ›роньки (брит Казенного Гната). На ділянці ця ланка пров проривку неякісно Бур в одному місці зовсім рубані, в іншому лиш цілими кущами. Комісія по якості запропонувала про- вести проривку вдруге, але ця робота не проводиться, Не краща справа 1 ханічним обробітком буря- ків. Тракторист тов. Сла- вінський Андрій та мотиж- ник тов, Паламарчук Яким часто передоручають свою роботу людям, які не обіз- нані з цією справою, В на- слідок цього багато буря- ків піпрізані. Не борються в з шкідниками. знищив Значну - частину площі буряків Трохимчук Марти та вої Катерйни, але це викликало тривоги з боку голови колгоспу тов. З роднього та бригадирів. с. Філіопіль. Шевчук За дитяслі не дбають Правління Крупенського колгоспу (голова т. Анто- хов) не приліляє достатньої уваги дитячим яслам. По- |трібної кількості ліжок 1 простинь для дітей не прид- бано, нема в яслах ніяких іграшок, дітей погано до- глядають. Вихователька т. морець Параска не виться цією (справою, не організовує з дітьми куль- турних розваг. Цюрпіта. своїй ила І) р ме- колгоспі Довгоносик Чорно- люційної боротьби робітни- чого класу, фактами історії нашої ° партії Історії 00" ротьби Леніна за справу нашої партії. Трудящі нашої країни бачать, що товариш Сталін скрізь і всюди 3 народом, завжди збагачує наш народ і все сучасне людство кра щими, передовими ідеями нашої епохи. Кожен трудя щий країни соціалізму знає, що любимий вождь народів, великий учитель комунізму товариш Сталін показує шлях, метод здійснення цих ідей- керує боротьбою нашого народу за великі цілі комунізму: Ще глибше ФУ демо вив` чати марксизм денінізм, ще краще будемо прово хити В чому вчить наш геніальний ВОЖ ць, найвиї датніший теоретик нашого часу— товариш Сталін. За піднесення теоретич ного рівня і політичного загартування наших Ка арів, за оволод\иня марксизмом ленінізмом! Вище прапор революцій: змістом, най" ‘торичним ЗМІСТОМ, актами рево` ної теорії,