İçeriğe geç
Kaynak Listesi
OpenHeritage
Anıtlar
Fotoğraflar
Yerler
Kaynaklar
Araştırma
Harita
Daha fazla
Ara
/
TR
Giriş yap
Hesap Oluştur
Kaynak Listesi
Газета «За колективізацію» (Хмільник). № [номер не читається] від 29 серпня 1937 р.
Belge
Genel Belge
halka açık / halka açık
Газета «За колектив
ізацію» (Хмільни
к).
№ [номер не читаєтьс
я] від 29 серпня 1937 р.
Kaynak
Газета «За колектив
ізацію» (Хмільни
к).
№ [номер не читаєтьс
я] від 29 серпня 1937 р.
Yükleyen:
illia-
m
Eklendi
24 Eyl 2026
Güncellendi
25 Eyl 2026
Kullanılan depolama
20,3 MB
Sayfalar
2
Bu belgenin sayfalarında ara
Anlamca ilişkili sayfaları dahil et
Sayfa numarası
/ 2
HQ
Tam kaliteli özgün
Özgün
Görüntüdeki makale bölgeleri
Okuma modu
Sayfa 2 / 2
Sayfa 2 / 2 · anahtar p002 · Görüntüleme için iyileştirilmiş kopya · özgün 6,3 MB
Metin
Sayfa bilgisi
(içerik var)
Notlar
İndir
Transkripsiyon
SAYFA XML'i
Bölge 1
Ко
Bölge 2
з у №
Bölge 3
;
Bölge 4
м ч
Bölge 5
ых.
Bölge 6
Хара ТАноВиЩа
ца 0,
ми пр арго,
а № кров'ю а ПИШУТЬ САМІ селя,
і Ивського
| повіту! омаєтких
поміщи» облюють міобийиш
им ЧИНОМ,
ої щеремомі
ї» М пра" дороноро
ми пом сім ме рахуютьс
я примут ю КОЛИШНІМ
"о,
зонах",
(СТО
Bölge 7
И ОЙ яж а а",
я й Яка
Bölge 8
` \
Bölge 9
) 28 вере
Bölge 10
и ба АЙ Уи
Bölge 11
НИ,
зн
Bölge 12
СТРО заці | М т } Не Тепер маны,
чо) ууєтику ков
Bölge 13
Ми,
Маю і біли Ночих 1 вк
Bölge 14
ої ФУ
Bölge 15
рі по та
Bölge 16
с (Ло)
Bölge 17
ии
Bölge 18
й пн у р
Bölge 19
яї
Bölge 20
свя 193
Bölge 21
ідіймавс
я за ці оротьбу проти становищ
а се-
ої України і юрусії.
Всякі відстоят
и свої стокіше при-
„Реч Посполи-
від 2 жовтня а:
„На наших |1 рилося фаталь-
г якшо протя-
років не ста-
буде одно ройне повстан-
не потопимо
і,
воно відірве і провінці
й.
.
.
а повстанн
я од більш ні-
іно все там-
ення зверху й ати такому те-
у нього в жи-
кров".
*) польськи
й рог СРСР Вла-
ьКиЙ писав:
| білорусь
кий бути й мо-
и не мають традицій
.
культуру
говорити
через юрусів немає ості",
2)
Bölge 22
0 ого.
Bölge 23
й останньо
го показала
,
що яд проводит
ь ого,
білору-
ького наро-
‘васильн
ицько-
',
наруги над | культуро
ю насильни
цької
Bölge 24
турних уста-
| в
Bölge 25
родів.
Справа ‘Лана на відкуп № Дуже красно-
в наводи-
Газета ,
Тид-
№" (номер від ра дирек-
Ти | куль-
самовряд
у-
пан Білик В на загаль-
учителів
,
шо их громадян
ві набагато
ніж шла .
Ось ь,
посад-
ри",
пови-
{ насад-
політика
на те,
ціональн
у егати біло-
_
організа
-
на закриття
білорусь
ких
Bölge 26
ЩО через 10 щі рез 1( знайде
Bölge 27
своїй парламен
ві,
опуб,
„Дало“ Року,
наві їв т мент держави на те ної України б
Bölge 28
навчальн
ому
Bölge 29
лося 457,
школах ви 1 теографи
,
предметі
в пр ки
Bölge 30
ські окупант Україні більше
Bölge 31
Э року
Bölge 32
ми й ЩО й
Bölge 33
вас,
Bölge 34
у Полі
Bölge 35
13 сві те ні о ні одного білору-
Bölge 36
навіть
Bölge 37
Депута і о Велікано
вич тсь
Bölge 38
ліковані
й від 17 лютого кі дані:
створенн
я
Bölge 39
а у КИЙ промо-
В газ
Bölge 40
В мо-
ПОЛЬСЬКО
Ї и 1.
риторії Захід-
"ЛО 3600 ук.
зн В 1934-
1235 Е році,
зе і.
іа;
т цальними
ланими,
їх при чому | в кладання
історії і інших одилося тіль-
о мовою.
"В оо на Волині було ра українсь
ких км,
ав році-
-
тільки 5,
Поль.
и закрили на З тисяч шкіл,
орусії-
-
біль-
иа білору-
9 учитель-
Bölge 41
заїнськи
х шкіл
Bölge 42
в Західній
Біл ше 400,
закрил ських гімназії
і
Bölge 43
у ських семінарі
ї,
Bölge 44
В школах,
які залишил польські
окупанти
,
ней б'ють.
Газета ,
Кур'єр по-
ранни" опубліку
вала в 1934 році листи батьків,
в яких вони писали:
„В школі б'ють.
Б'є заві-
дуючий,
б'є ксьондз,
і спо-
нукувана
прикладо
м згори -
-
б'є решта.
.
.
Ми в селі звикли до то-
го,
що вчителі б'ють,
для нас учитель,
який іде в школу без лінійки для бит-
тя-
-
,
по лапах" або без рі-
зок,
-
-
це пряма сенсація
".
Така та європейс
ька „ци-
вілізаці
я",
яку насаджув
али польські
пани в Польщі,
в Західній
Україні і Західній
Білорусі
ї! В результа
ті в Галичині
тільки 5 проценті
в дітей вчаться рідною мо-
ою,
а на Волині,
в Поліс-
сі,
Холмщиві
тільки 0,
02 процента
українсь
ких дітей навчаєть
ся рідною мовою.
Понад 10 міліонів
польсь:
кого населенн
я неписьме
н-
.
Кур'єр пор:
Р Шев ом вересня 1986 ра писав ‚1536-
1987 ний рік в початков
ій.
ши лі починаєт
ься п шкільн ризису,
Bölge 45
,
.
Пів-
дедалі п і тора міліона ног ливості 16 тис.
лів".
Bölge 46
бавлі відвідув
ати Г) ' безробіт
них учите авеню Дон ої Україн у п підлому ЗНУ В на смер у у раїнців 1 білорусі
в ув 1930 тій ом ішестиде
ся" и депутаті
в Я ы її | двох а
Bölge 47
-
„Запросы
| Раду
Bölge 48
польский
сона,
В -
Сборник дер
Bölge 49
насилнях
.
Bölge 50
ки:
5 их С Мельства
х над білорусь
к овіків;
Ж
Bölge 51
| Лей б У Мисько 1927 | багато
Bölge 52
700 У
Bölge 53
и ПР омерли чі народу
Bölge 54
биті ли обити эт
Bölge 55
4 х ся від
Bölge 56
анни“ в но-
|Р!
Bölge 57
й | тика) |1
Bölge 58
вання,
ЗНУЩІ
Bölge 59
політвчн
а
Bölge 60
«Їня;
зну
Bölge 61
М
Bölge 62
Є Я відповів
ім:
а | їв ім:
зЗапевн яю у;
зігне
Bölge 63
тюрми,
ЛУК,
клубі их крамниць
с;
ван! | зруйно-
‚ Видимо У цих дж вони про забули
Bölge 64
,
Пам'ять ентльмен
ів все це
Bölge 65
коротка
Bölge 66
Сьогодні
Bölge 67
В Польщі ЦІЄЮ вся президен
то дає тільки історією
є,
третину п
Bölge 68
за конститу
-
влада належійь
СА богом і ризнача зидевтом
,
ре чається пре-
ни ов,
решта дві трети:
Во особами вищою освітою Вся молодь до 25 | 9 років позбавле
на виборчих
прав.
р З абувають
ся вибо-
лянин з Л Се Відбу аського повіту:
.
б зувались
у нас в селі у в.
сільську
раду.
сн по суті кажучи,
ніхто о.
) привіз спи-
сок,
наказав всім розписа-
тися-
-
і край".
Класовий
експлуат
атор-
ський характер
влади на-
стільки оголений
,
що ко-
лишній прем'єр -
міністр Польші Владисла
в Грабсь-
кий в своїй (книзі „дея Польщі" змушений
був виз-
нати,
що ,
селянин почав відчуват
и,
що шляхта зно-
ву править Польщею"
.
А правити ця шляхта могла всі ці роки тільки шляхом невтримн
ого терору.
Всяка спроба протесту
проти не-
стерпног
о становищ
а робіт-
ників,
селян,
українсь
кої і білорусь
кої інтеліге
нції ве-
ла до найжорст
окіших ре-
пресій.
Проводил
ась так звана ,
,
пацифіка
ція",
тобто попросту
,
винищенн
я біло-
руського
і українсь
кого на" родів.
Досить взяти тільки книгу ‚Запросы
белорус-
ских послов в польский
сейм".
Ось покажчик
ха-
актеру цих запитів:
» Переслід
ування в обла:
сті освіти і школи;
переслі-
дування білорусь
кої преси) насильни
цька аграрна полі" воєнна Колоніза
ція;
адмініст
ративні беззакон
ня переслід
ування;
масові арешти,
морду ання;
мордуван
" тюрмах;
а,
бан-
ор-
пере-
Bölge 69
безправн
!
Bölge 70
насильст
ва В цейськ! вбивств терор;
громадсь
ких релігійн
і незаконн
і об ання податкам
и 1 вся-
поборами
економіч
не гнобленн
я 1 експлуат
ація;
заборона
і пересліл
уван Я Я лорусько
! мови;
порушен»
конститу
ційних гаран і я провокац
ія;
зну:
я солдатів
з щання 1 побиття ді:
які вчаться +
те дикі на в ва,
безкарне
вбивств і бе Г і к поміщика
ми бу
Bölge 71
ня 1 полі дитиЗм дування ганізаці
й;
слідуван
ня;
Bölge 72
щанн
Bölge 73
насильс
Bölge 74
ниць бу» |
Bölge 75
› якщо
Bölge 76
драматур
!
Bölge 77
їнських селян
Bölge 78
воеводст
ва Цілі повіти |
Bölge 79
е щадили срозорюв
алиє Ь і дітей,
ПО ариків,
жінок руйнувал
и с майно,
ста села.
,
алюва/
Р Особливо
кесте стало становищ
е сі ще сільсько
-
5 дарських
роб 4 Справа РЕ робітник
ів.
почали "пр ла до того,
що м родавати
дітей,
продаж ро а ‘Дитини за й ‚о пудів хліба Кілька пудів картопл артопл!.
В воеводст
вах,
щоб дістати роботу,
треба мати крім професіо
нальної баня фікації,
ще свідоцтв
о полі-
ції про благонад
ійність,
сві-
доцтво ксьондза
про про ходження
сповіді і свідоцт во антинаро
дної реакційн
ої фашистсь
кої організа
ції революшй
ни клас-
-
робітнич
ий ори роризова
ний.
Кращі робіт-
ники сидять по тюрмах,
за-
суджені на каторгу.
Про-
вокація звила собі гніздо в робітнич
ому класі,
Робітни-
чий клас не припиняв
ні на одну хвилину боротьби
,
не зважаючи
на те,
що поль-
ському | урядові вдалося розстави
ти скрізь свою агентуру
зрадникі
в,
прово-
каторів.
Робітнич
ий клас Польщі в минулому
мае не | с.
одну яскраву сторінку
кла-
|с сової боротьби
.
Він знайде |1 свій шлях,
бо він знає,
що білорусь
кі і українсь
кі се-
ляни,
по -
насильни
цькому спольщув
ані,
борючись
за визволен
ня від потрійно
го гніту,
борються
в той же час за створенн
я такого ла-
ду,
при якому немислим
а була б подібна антинаро
д-
,
на лолітика
,
яку проводил
и всі ці роки правлячі
класи Польщі.
Bölge 80
н сі
Bölge 81
о п
Bölge 82
ж
Bölge 83
-
ю
Bölge 84
„Не може бути вільний народ,
який пригнобл
ює чужі народи",
так говори-
ли найвидат
ніші представ
-
ники послідов
ної демокра-
тії ХІХ сторіччя
Маркс 1 Енгельс"
,
— писав Ленін в статті „Про націонал
ьну гордість
великоро
сів" у пе:
ріод імперіал
істичної
війни.
Те,
що в „мирний“
час да" вить величезн
им тягарем на народні маси,
ці маси від-
чувають в період війня особливо
ю гострото
ю,
ли посилюют
ься,
поглиблю
-
ються всі соціальн
і супе речності
.
Це особливо
тре-
ба сказати про війни епохи періаліз
му.
в якому тяж" кому,
безправн
ому,
пригні-
ченому,
нестерпн
ому © тано
Bölge 85
ра
Bölge 86
ле! на ст
Bölge 87
ос бе
Bölge 88
дя ко-
|н
Bölge 89
тя хід Бі
Bölge 90
українсь
кий рденонос
ень» рад Кор:
Bölge 91
вересня го Верховни
х
Bölge 92
УРСР О.
Bölge 93
22 ву чо/
депутат ден
Bölge 94
Білору знають,
своїм,
своїми рад ними.
Ос лінням ничо-
Селя Армію.
Bölge 95
лення ще тільки зриває вивіски урядових
вивішуюч
и на вулицях чер-
вон!
Bölge 96
ду,
прозяк! го ресня
Bölge 97
уря Е дістають
однос тайне
Bölge 98
нині в боку
Bölge 99
жави.
Народи великої
Bölge 100
героічну
Bölge 101
взяла під свій захист
Bölge 102
(,
ПРАВДА“
Bölge 103
вищі перебув
Bölge 104
трудящих
Пі пон
Bölge 105
маси
Bölge 106
не можна байдуж долі единс ців Ї білору вають у По.
ЮЧИ на ста націй,
януті на Гак кого } тов.
| Нин дих на хвилю ної
Bölge 107
волю
Bölge 108
зу
Bölge 109
Ось одно з
Bölge 110
відомлен
ь п річ Зах
Bölge 111
усії:
Bölge 112
де появля
Bölge 113
наші частини-
-
в се.
близу Столб
Bölge 114
аші брати и з винятко
Bölge 115
ням зустріча
ю Червону Ар:
льозами радості
Bölge 116
ю.
ки.
я в обійми до коман до червоноа
рмійців,
Bölge 117
| понують Радість так:
жен селянин гото
Bölge 118
станній кухоль оділитис
я останвім
куском
Bölge 119
хліба.
Bölge 120
В багатьох
місцях з енням радянс польс:
Bölge 121
уря-
7 ве-
промові по Радянськ
ого Моло:
схв
Bölge 122
Заходи Ра)
Bölge 123
в свой діо голова /
тов.
В.
М.
Bölge 124
всього радянськ
ого що
Bölge 125
ння ролу,
який розуміє,
ановище,
яке створило
ся Польщі,
вимагає З Радянськ
ого | УРЯЛУ дбання щодо ічної дер Ра-
Bölge 126
обливого
зпеки соціаліс
ти
Bölge 127
нського Союзу 3 ю радістю вітають нашу Селяв Ар» яка х кит ня За ахідної
Bölge 128
Червону
Bölge 129
| майно на цної України корусй й від 19
Bölge 130
ВЕРЕСНЯ)
.
Bölge 131
і
Bölge 132
у ЗАХІДНУ УКРАЇНУ
Bölge 133
Вніжджає
Bölge 134
у Україну кінобриг
ада на лоз кінорежи
сером —©р-
О.
П.
Довжев-
Bölge 135
також
Bölge 136
СРСР і ніЙЧУК Україну.
Bölge 137
виїхав У Західну
Bölge 138
а законні ідповідд
ію |НА | и! білорусь
ких 1 УКРА:
Bölge 139
ком"
Bölge 140
(РАТАУ).
Kaynak: SAYFA XML'i · 2026-09-24 11:31
· 140 bölgeler
SAYFA XML'i
Sürümler: 1 · Geçerli
OCR sonuçları
Tüm sayfalar · 2
Film şeridini geçerli sayfaya kaydır
1
2
