Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 185 від 26 вересня 1939 р.

2 ЕЙ Сьогодні міжнародний пролетаріат і все передове ЛЮДСТВО відзначають слав- ний ювілей--75-річчя з дня заснування ,Міжнародного товариства робітників", яке увійшло в історію під наз- вою Першого Інтернаціона- лу. Ця перша самостійна міжнародна організація ро- бітничого класу, вождями якої були Маркс і Енгельс, послужила зразком, по'яко- му більше піввіка згодом під керівництвом Леніна і Сталіна | був створений Третій, Комуністичний [н- тернаціонал. ** В лондонській робітничій газеті „Улей“ у вересні 1864 року з'явилось оголо- шення: ,28 вересня в середу увечорі в залі св, Мартина відбудуться прилюдні збо- ри, на яких депутація від парижських робітників про- читає відповідь на адрес їхніх англійських братів і складе | план найкращої угоди між обома народа- ми". В призначений день вели- кий лондонський зал Сент- Мартинс-Холл, який зда- вався для багатолюдних зборів, був повнісінький. Зібрались англійські робіт- ники, делегати від фран- цузських робітників | і проживаючі | в Лондон емігранти-революціонери = німці, італійці, поляки, ір- ландиї. На трибуні, серед представників | робітників різних країн, був Карл Маркс, На зборах спочатку було прочитане звернення англій- ських робітників до фран- цузських, відправлене в Париж рік назад за підпи- сами представників | лон- донських робітників, а по- тім парижський делегат Толлен прочитав відповід- не звернення французських робітників. Воно було зус- тріяуте захопленими вигу- ками всіх, хто зібрався. Починаючись | зверненням 1 друз!!*, воно за- кінчувалось закликом до об'єднання робітників всіх країн. Збори винесли резолю- цію заснувати ,Міжнарод- не товариство" 1 ‘призва- чили комітет для вироблен- ня основних | принципів цього товариства. В комі- тет увійшов Маркс, чиє ім'я було широко відоме робітникам Європи, С ж Створення міжнародної робітничої партії було під- готоване всією історією ро- бітничого руху. Довгі роки глухої реакції, що наступили за поразкою революції 1848 р, зміни- лись пожвавленням в робіт- ничому русі в кінці 50-х років, Робітники Європи зробили необхідні виснов- ки з досвіду революції 1848 р. і нашонально-виз- вольних рухів в Європейсь- ких країнах, Все яснішою ставала робітникам проти- лежність між інтересами пролетаріату | інтересами буржуазії. ДО 75-РІЧЧЯ І ІНТЕРНАЦІОНАЛУ ЗОРЯ КОМУНИ "МІЖНАРОДНЕ ТОВАРИСТВО РОБІТНИКІВ відбувся суд над уарадни-| дельфії Тільки самостійний вис- тупо пролетаріату може принести йому перемогу, Комітет, обраний в Сент» Мартинс Холле, повинен був виробити принципи об'єднання робітників. Завдання, яке ставив пез ред, собою Маркс, який з самого початку відігравав керуючу роль в комітеті, полягало в тому, щоб об'єд- нати ,робітничий рух різ- них країн, намагаючись направити в русло спіль- ної діяльності різні фор- ми непролетарського, до- марксистського соціалізму" (Ленін, т. ХУШ, ст. На комітеті одноголосно приймається „Учредитель- ний маніфест" і, Тимчасовий устав", написані Марксом. В ,Маніфесті" Маркс на фактах показує, що пож- вавлення промисловості не принесло. полегшення робіт- никам, а ще більш погір- шило їх становище. Разом з тим він показує на двох яскравих прикла- дах досягнення робітничого класу: це--законодавче об- меження в Англії робочого дня до 10 годин 1 успіх кооперативних фабрик. Ос- танне показує, що крупне виробництво можливе без експлуататорів. Але коопе- рація допоможе пролета- ріату лише тоді, коли? він скине капіталістів, коли кооперація буде розвивати: ся в загальнонаціональному масштабі. Тому великий обов'язок робітничого кла- су — завоювати політичну владу. "Й Період існування І Інтер- націоналу (1864--1872) був періодом напруженої бо- ротьби Маркса і Енгельса з міжнародним опортуніз- мом--послідовниками Пру- дона, противника політич- ної боротьби пролетаріату, і прибічниками анархіста Бакуніна. В перші р'ять років сво- го існування Інтернаціоналу довелось вести боротьбу з прудоністами. Чи повинен робітничий клас прагнути до влади і створення кому- ністичного суспільства, чи він повинен тільки добива- тися, щоб буржуазні по- рядки стали більш стерп- вими,—ось суть суперечки, Рішення Женевського конгресу | 1 Інтернаціоналу (1866 р.) свідчить про те, що робітники підтримують Маркса. На Лозаннському конгресі (1867 р.), де було присутніми особливо бага- то прудоністів, керівництво Маркса все ж було визна- не цілком правильним, А конгрес в Брюсселі (1868 р,) прийняв резолюцію про визнання величезного зна- чення теорії Маркса, вик- ладеній в ,Капіталі", в то му самому ,Капіталі", який підриває основи прудоніз- му, На Базельському конг- рес! (1869 р,), де визнана була необхідність ної боротьби, прудонізму нанесено остаточну пораз- ку. Але на цьому ж конгресі з'ясувалось, що на зміну відкритому опортувізму-- прудонізму — приходить опортунізм, прикритий ре- волюційною фразою,--ба- кун!зм. Прибічники Бакуні- на об'являють себе завзя- тими прибічниками „Кому- ністичного маніфесту", Марксом І Енгельсом напередодні ре» волюції 1848 року, Бороти- ся, на думку бакуністів, потрібно не з капіталом, а з державою, яка нібито по- родила капітал. Вони проповідують ,без- властя" і виступають проти революційної партії, керую- чої боротьбою пролетаріа- ту. Ця ,теорія", що відби- вала відчай дрібного бур- жуа, який страждав від державного | податкового гніту, служила для Бакуні- на засобом для придбання особистого авторитету, Анархіст Бакунін не со- ромився в засобах для до: сягнення своєї мети. Він нападав на Генеральну Ра- ду і Маркса, застосовуючи наклепи, обман, дворушни- цтво і підробки. Навкруги нього | групувались всі антимарксистські елементи в Інтернаціоналі. Бакунін вибирає особливо тяжкий в житті Інтернаціоналу | час для нападок на нього--мо- мент після падіння Парижсь- жої Комуни. жи 18 березня 1871 р. па- рижський пролетаріат взяв в свої руки політичну вла- ду. Генеральна Рада нап- равляє представника в Па- риж, Маркс посилає Кому- ні вказівки і поради. Але серед членів Комуни були опортуністи, які не викона- ли всіх вказівок. Маркса 1 зробили ряд крупних по- милок. Після | падіння (Комуни Інтернаціонал виступив про- ти брехні, з якою накину- лася на Комуну вся бур- жуазна преса Європи, Бур- жуазія повела | скажену травлю Інтернаціоналу; по- ліційні переслідування і са- мий брудний | наклеп--всі засоби були пущені в хід, В цей самий час посилюють свою зрадницьку діяльність бакуністи, які відіграли не останню роль в загибелі Комуни, Резолюція | Лондонської ковференції 1871 р. „Про політичні дії робітничого класу" наносить розтрощу- вальний удар бакунізму, В ній ясно і чітко сказано: ,Організація | робітничого класу в політичну партію необхідна для того, щоб забезпечити перемогу со» ціальної революції і 1 кінцевої мети - знищення класів", Через рік, в 1872 році, відбувся конгрес Інтернаші- оналу в Гаагі, який затвер- див резолюцію Лондонсь- кої конференції. Там же 17 28 ‘вересня 1939 року №1 проле: |" ком європейського й таріату"--Бакуніним. Він І його сподручний | Гільом були виключені Інтерна- ціоналу за створення все: ро розпуск алу. * р Революційні Інтернапіоналу рухом стоял ня, які Я форм організації, році конференція прийняла вимагали. Г інте - тра) редині партії таємної змов-| його історичним и} ницької організації. На конгресі | напіоналом. Третій Інтернашіх було | прийнято рішення відносно перебування Ради. Після падіння не можна було важливе ком—Комун!стични місце: | ниразу | Леніна, Генеральної | здійснювати ликта | б Комуни| накреслював чекати | 1втернашюнал! І швидкого піднесення ро-|всього боявся опорту бітничого руху. Практична! ний Й 1ятернашонал діяльність в Європі була| рамі Комінтерну надзвичайно важкою, тому|„Будучи єдиною і що вся європейська | лізованою озброїлась проти інтерна-| партією пролетаріа ціоналу. Крім того прибіч- | муністичний ники Бакуніна міжна Інтерни штовхали | з'являється єдиним | робітників на нерозсудливі|жувачем принцип виступи, а буржуазні уря-| шого Інтернацідн: ди провокували так! висту-| провадяться на ног пи, щоб підірвати автори-| совій основі револю тет інтернаціоналу в очах пролетарського ру робітників, + Третій, Комуній Виходячи з усього цьо- Інтернаціонал, засв го, конгрес прийняв пред-|більшовиками з іні ложення Маркса про пере-| Леніна в березні 19] несення Генеральної місцеперебування | високо Ради в Аме-|пролетарський пр держить рику. Але в! цей час вже Маркса -Енгельса--Й з'ясувалось, що 1нтернац!о- Сталіна! нал в вижив. старій формі себе Перед робітничим В. ХА ВСЕСОЮЗНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ВИС На фото: (Експонат виставки) Автоекск продуктивність при середніх грунтах аватор Д-0 30 кбм. в годину кість пересування— 15:20 км. в годину, має дев'ять виді ного устаткування, Екскаватор виготовлений Кунгур водом, Фото Ф, Кіслова Е Г. Якісне зерно здавати державі Керівники колг оспу ,Про- летар" Загребельської сіль- ради 16Х 1939 року від- правили (в рахунок хлібо- поставки державі засміче- ну гренку, якої на загот- пункті не прийнято, На цю поїздку витрачено 10 трудоднів, але від цьо: го колгосп має тількій ки, Голова Дударенко | колгосії 1. ти про здачу якіснобі на державі і таким непо шення до зерна. покінчі добним держзай Пп. Горі Не завозять промкраму Бутівське ССТ (голова тов, Чабак), яке обслуговує Бондарівську крамницю № 2, в останній час майже зовсім не завозить (пром товарів з райбази, Тов, Чабак в першу чер: гу завозить крам до Бутів- ської крамниці, а рештки КЕ » ка: Уп. Облліту № 16082. о / Тираж 3000 примы, возить до с, Правлінню спілки треба цією справою і н безперебійну промтоварів ку ТВО редактора М. шкоді Друкарня Сосницької райгаз Бондарії райсій поцік 7) дост в с. Бойі Колгосп ВОНИ комуніст! багатомі країни визволякі лої поль їх брат! білорусів оточені свого віл під яскі| Сталінсь іде до культурн жди гота за вітчи кого Ста Серед району, ‚| нема не шість прі но освіді вою спр ’ |призовни ом | оборонни лін» | вОлод1ют! юзу, Ось при ами (с. Кудри ГКиріївка), зоненко багато ін : ППХО, г но обізна я Багато яви в рай комісаріа їх до част ник Лиси „Буду шій соціа щині, ак то не пі в бор ве життя, --Сталіна Скок І. гі служба в ний обов! мадянина 8 великої призовну вірнослуж родові, си Це дум молоді на призиваєт. Армію. Всі прі ознайом Сталінські борони орошило вій Четве ХОвної Ра) вим закон Військов Одержа нення сл стане ще посягання : будуть ними ч Палкий поОповн