Газета «Більшовицька трибуна» (Хмільник). № 157 від жовтня 1939 р.

НАС РАДО ВІТАЛИ ВИЗВОЛЕНІ БРАТИ Наша частина одержала наказ перейти кордон пан- ської Польщі і взяти під захис внокровних братів- українців і братів-білорусів, покинутих напризволяще незадачливими керівниками колишньої по тьської держа- ви. з Насвітанку 17 вересня ми підійшли до кордону. Почулися рушничні по- стріли, засвітили у повітрі ракети, заговорили короткі черги кулеметів, а далі за- гриміли гармати. Зробивши перегрупіров- ку, наша частина рушила вперед. Згодом перестрілка затихла--поляки тікали. Оскільки поляки моста через річку Збруч знищили, червоноармійці зробили з льодорізів тимчасового мі- стка для піхоти, а танки і машини вибрали мілину і перейшли річку прямо че- рез воду. хідної України. Нам на ці убогі села | злиден-| капіталісти. них селян. Перед нами бу- ло незвичне, віть диким, і сорочках купити мануфактури), нага- дуючи нам розповіді наших дідів і прадідів про дуже старі часи. Перед нами прой- шли наочно ці розповіді ді- кожному. досі ще є люди на світі, які живуть таким старовин- ним, відсталим життям. Гір-| ред. ко нам було дивитись на| Досягли наших знедолених братів. Нащі частини ідуть далі. машиня мотомехзагону, бій- ці сідають у машини і залізною лавиною з радіс- ними обличчями мчимо впе- ред. В кожному селі і місті нас радо зустрічають робіт- ники і селяни з радісними вигуками: „Хай живе това- риш Сталін!", „Ура!“, ,Хай- ними прапорамя, живе, наша визволительни- ця— Червона Арыйя!". Всі вулиці міст і сіл за повненГ народом, так що|тами. машини змушені іти тихим ходом, Всю дорогу ють букетами з різних кв! | ська офщерня, тів машини з червоноармій- цілують на-| цери. хом вперед, ВУ Я А рядові ших червоноармійців | ко" мандирів. В наші летять з між народу яблу- ка, груши, кавуни, цигар- рунком висловити свої по-|віть, чуття великої радості і вдяч- ності, Неможливо передати, що відчуваєш при цих зворуш- Т ось ми вперше в житті | ЛИВИХ сценах зустрічі Черво- в Польщі на території За- ної Армії з багатострадаль- було|Ним народом, якого 20 ро- дивно, моторошно дивитися ків гнітили польські пани і б Нас розпитують, як жи- _ небачене|вуть наші робітники і селя- в нашому житті видовище, | ни, чи мають усі роботу. воно вам показувалось на-Їбо/лиляхтичі їм казали, що я й й порівнюючи 3|у нас багато безробітних. квітучим життям в Радян- "Селяни розпитують чи да- ській Україні. Тут ще і до"| дуть їм панську землю. На- сі старі і молоді ходять Уд ша відповідь одна: ,все те- латаних полотняних пер ваше і земля, і право на (немає за що| працю = роботи вистачить А ми з кожним днем про- суваємся все далі Робітники і селяни вдень і дів і нам дивно було, що 1 вночі ремонтують містки і дороги, щоб Червона Армія скоріше просувалася впе- річки (Дністра. Населення все вийшло на- зустріч Червоній Армії. Лю- На марші нас підхвачують|ди В одязі заходять у во- ду і шукають відмілини, ви- ми | ставляють 3 себе лінію по відмілині, куди можуть пе- рейти наші танки і маши- ни--показують напрямок. Перейшли Дністер, під'- їжджаємо до селё Гуляй, Нам назустріч вийшла мо- лодь чоловік 250 з черво- і вигуками: ,Хай живе то- вариш Сталіні", „Ура!“ —за- кидають наші машини кві- За кілометрів два від се нам | ла з лісу почувся постріл. устеляють квітами, закида-| То засіла оскаженіла поль- Наша роз: відка оцепила ліс і вилови- цями. Кожний хватає за ру-|ла там чоловік 200 польсь- ки наших червоних ©рл!в, | ких офіцерів. Люто погля- поздоровляє з переможням | дають на нас шляхт польські машини | дати, які саміздалися в по" лон, розповідають нам, що вона були на німецькому ки, носові платки кожний | фронті майже 8 голими ру- від душі намагається пода-| ками, напівголі, частина, в цивільному одязі. Хвастовита польська шлях" та, яка розшивала свої мун- У ВИЗВОЛЕНИХ РАЙОНАХ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ Політкерівник (молодим бій > цям): — пере; вам - риші, минуле ваших батьків і О 5 Рисунок Г. Вальк. у ААА Фото-кліше ТАРС. одягу та рушвиць: Проїхавши всю Західну Україну до встановленого кордону між державними інтересами СРСР 1 Німеч- чини, наші частини зупини- лись. Зараз живемо мирним життям. У містах і селах утворені тимчасові управ- ління, селянські комітети, загони міліції та охорони з місцевого населення. ЦІ за- гони виловлюють офіцерсь- кі банди, що позасідали в лісах. Селянські комітети розподіляють панські землі,|Дя, почути з газети про хліб та|Радянський Союз. роздають бідноті худобу. Робітники і селяни почи-|зали місце, нають будувати нове, радіс- не життя без панів і капі- талістів, без хижої польсь- кої шляхти. З ім'ям великого Сталіна ми принесли єдинокровним братам волю і щасливе, ра- дісне життя. Червоноармієць-- колгоспник с. Філіополя Антонюк Семен Панасович, На фото: Ст. лейтонант--танкіст В. № Дорофевбо (справа) розмовляє з се: Фото С. Лоскутова і В. Фишмана, лянами села Кевлн Молодечненського мовіту Західної Білорусії. РАДІСНІ і череоноараіїйці п а 6 Частини Червоної Арми’ По а улятивн! р незламним маршем прохо- селян Дорові ми 3 й айов! "не врахувала дили міста | села Західної | нів 7 роб "| ків для нара України, Ввійшли ми в од. допома и охороняли ия ових бу чзодатку: но із сіл, Селяни покидали | нам, А. р яашим 5 Укр п Керівники роботу"в полі і прибігли в|паніці а но ОМИ" ков", зняють НЕЕ село’ нам назустріч, В одну | шляхта, "реляку 177 ШО ; Бригад мить нам принесли яблук,| Наша в Л боту" води. Зав'язалась дружня ЇЇ у Ко частина уві ля Бу кінки незабутня розмова, ба Коломия, Розмісти | своєї Ж вля Кожне запитання про в невеляці" 4 нехай, мо ос землю, про школи, яро|це був зерховому б и лову КОГО життя в Радянському Сою-| госпіталь який в ВБОГО зі виражали мрії обездоле-| дять учите До нае зона так | них, пригнічених панською учителі, боту не іде шляхтою селян, мрії про землю, про щастя, яке Їм принесла Червона Армія. До мене підійшла пожи- ла жінка з дівчинкою, Ми привітались. Вона від ра- дості не могла промовити і у те, що слова, Нас негайно обсту- | зі всім и пили селяни. Перші слова цієї жінки були про те, що і дири золотом, не придба-|вона все своє життя | ла для своїх солдат навіть| цювала на пана, жала за 12-й сніп. Своєї землі мала чверть морга, а Сім'ї робутних, як в нас жив’ душ. Сім'я завжди голоду- | лікарі. Я розповів вала, не було навіть ЧИМ| про радісне в нас жиї запалити. Дівчинку вигнали про право на труд, прі з школи--не було чим 3а-! 1 розмовляти платити за навчання. Одна з жінок попросила дати їй портрет товариша Сталіна. В мене його не бу- ло, Мій товариш подавій га- мені, що вже 7 років гробітний, бо Їх, повиганяли 3 роботи зету з портретом товариша Сталіна. | Навкруги цієї жінки зібралось багато ста- й дозволяли вчитися. 5 "рих і малих. Всі хотіли ПО" |мусіли | їздяти ІНК СРСР „Про за-|вий Пірог дивитись на портрет вож-| цехословаччину. З орони громадських | бив 230 тр щалися, не давали лгоспів від роз-| ний Андрі Тут же селяни нам пока- де ховаються польські | бандити, звідки вони підходили в села, гра- бували селян. Доблесні бій- ці нашої частини негайно знищили бандитів, селянам повернули все пограбоване в них майно. Проводжали нас далеко р з виразом теплих усмішок на обличчях, Дівчата співа- ли народних українських пісень. їх ве Трудящі Західної УКР Фото-кліще ТАРС, пра-|був лікар, по наш ді я побачив як у ходу, і все через Те» вони євреї. рить лікар, —коли почув життя. жителем | М. за кожне село з квітами, | Угриновським, генція міста, робітнику „> дани, бувші польські Юди, як госпника 93 из 5 які по- | дати, які повтікал СТахановсь. | Оригадир ту. Це були наші нас довго поляки вони пер шому урядові, партії кому Сталіну за Те, братів- Чан ярма поневіряння» волі, зате, що МІ г Західної Білорусі бійців свое! жи ниці Червоно! Армії редають палки п колгосиник С. ці, білоруси ї еврет. лі розпитують чи даду: роботу, чи буде право, тися на рідній мові, як, вуть в нас вчителі Я повів їм про життя ського вчителя, про би); зсіХ додня не ви Правління яких заходів вживає. Не ся вихід на того, ЯК В його праці, розпові ЕЕ бригала РК янському Є. тослник! партії Шевч лять робото |ду Е ‚Е бригада До мене підійшов ві. | і анна | організував удодня. | сову ро! б і < травління 1де | я! ее тки, або Колгоспник аробі бе лгос дома на роботу ої ямка за 9 місяців| Як прави то 047 трудодня. [| вецького о зоботу теж не хо-|на на конкі вс й| —12 в з рідній мові, про п ий Бурдяківський 12 коней. 38 освіту. Після моєї =23 трудодні. Він Колгосп т н аі шие чоботи'зяб 413 га, падківська одного ТР сті єврей. мене чи немає в нае Є по обличчю потекли. сльози. Він рі ча постанова ЦК В цьому викликала у|госпники їй ів колгоспни- під- дис лі- поста дисциплі З міліон буряками в та, тоді кінчити в --Я дуже зрадів, — до нас прийшла ева Але є Армія. Вона принесла й а колгоспник волю і щастя, правд їі г, © майна. | кому дивл Ж > б ИЕ пники по- ну роботу ломієць П всього 29 зур Вар Степанина роботу, а то пізніш Після цього лікар ТІ з червоноарм! озмову з чері о У СОціан колгоспах одить Ін = району До нас підх разів над го на роб іде- сидит колгоспу || дратюк не цю кращи = нх едивокро наш! сли волю 1 щастя: ВИЗ Сталіну. Дубрів Костельнюк Агітатор к КОТ області