Газета «За колективізацію» (Хмільник). № [номер не читається] від 29 серпня 1937 р.

Ко з у № ; м ч ых. Хара ТАноВиЩа ца 0, ми пр арго, а № кров'ю а ПИШУТЬ САМІ селя, і Ивського | повіту! омаєтких поміщи» облюють міобийишим ЧИНОМ, ої щеремомії» М пра" доронороми пом сім ме рахуються примут ю КОЛИШНІМ "о, зонах", (СТО И ОЙ яж а а", я й Яка ` \ ) 28 вере и ба АЙ Уи НИ, зн СТРО заці | М т } Не Тепер маны, чо) ууєтику ков Ми, Маю і біли Ночих 1 вк ої ФУ рі по та с (Ло) ии й пн у р яї свя 193 ідіймався за ці оротьбу проти становища се- ої України і юрусії. Всякі відстояти свої стокіше при- „Реч Посполи- від 2 жовтня а: „На наших |1 рилося фаталь- г якшо протя- років не ста- буде одно ройне повстан- не потопимо і, воно відірве і провінцій... а повстання од більш ні- іно все там- ення зверху й ати такому те- у нього в жи- кров". *) польський рог СРСР Вла- ьКиЙ писав: | білоруський бути й мо- и не мають традицій. культуру говорити через юрусів немає ості", 2) 0 ого. й останнього показала, що яд проводить ого, білору- ького наро- ‘васильницько- ', наруги над | культурою насильницької турних уста-| в родів. Справа ‘Лана на відкуп № Дуже красно- в наводи- Газета ,Тид- №" (номер від ра дирек- Ти | куль- самовряду- пан Білик В на загаль- учителів, шо их громадян ві набагато ніж шла . Ось ь, посад- ри", пови- { насад- політика на те, ціональну егати біло- _ організа- на закриття білоруських ЩО через 10 щі рез 1( знайде своїй парламен ві, опуб, „Дало“ Року, наві їв т мент держави на те ної України б навчальному лося 457, школах ви 1 теографи, предметів пр ки ські окупант Україні більше Э року ми й ЩО й вас, у Полі 13 сві те ні о ні одного білору- навіть Депута і о Веліканович тсь лікованій від 17 лютого кі дані: створення а у КИЙ промо- В газ В мо- ПОЛЬСЬКОЇ и 1. риторії Захід- "ЛО 3600 ук. зн В 1934-1235 Е році, зе і. іа; т цальними ланими, їх при чому | в кладання історії і інших одилося тіль- о мовою. "В оо на Волині було ра українських км, ав році--тільки 5, Поль. и закрили на З тисяч шкіл, орусії--біль- иа білору- 9 учитель- заїнських шкіл в Західній Біл ше 400, закрил ських гімназії і у ських семінарії, В школах, які залишил польські окупанти, ней б'ють. Газета ,Кур'єр по- ранни" опублікувала в 1934 році листи батьків, в яких вони писали: „В школі б'ють. Б'є заві- дуючий, б'є ксьондз, і спо- нукувана прикладом згори --б'є решта... Ми в селі звикли до то- го, що вчителі б'ють, для нас учитель, який іде в школу без лінійки для бит- тя--,по лапах" або без рі- зок,--це пряма сенсація". Така та європейська „ци- вілізація", яку насаджували польські пани в Польщі, в Західній Україні і Західній Білорусії! В результаті в Галичині тільки 5 процентів дітей вчаться рідною мо- ою, а на Волині, в Поліс- сі, Холмщиві тільки 0,02 процента українських дітей навчається рідною мовою. Понад 10 міліонів польсь: кого населення неписьмен- . Кур'єр пор: Р Шев ом вересня 1986 ра писав ‚1536-1987 ний рік в початковій. ши лі починається п шкільн ризису, ,.Пів- дедалі п і тора міліона ног ливості 16 тис. лів". бавлі відвідувати Г) ' безробітних учите авеню Дон ої Україн у п підлому ЗНУ В на смер у у раїнців 1 білорусів ув 1930 тій ом ішестидеся" и депутатів Я ы її | двох а - „Запросы | Раду польский сона, В - Сборник дер насилнях. ки: 5 их С Мельствах над білоруськ овіків; Ж | Лей б У Мисько 1927 | багато 700 У и ПР омерли чі народу биті ли обити эт 4 х ся від анни“ в но-|Р! й | тика) |1 вання, ЗНУЩІ політвчна «Їня; зну М Є Я відповів ім: а | їв ім: зЗапевн яю у; зігне тюрми, ЛУК, клубі их крамниць с; ван! | зруйно- ‚ Видимо У цих дж вони про забули , Пам'ять ентльменів все це коротка Сьогодні В Польщі ЦІЄЮ вся президенто дає тільки історієює, третину п за конститу- влада належійь СА богом і ризнача зидевтом, ре чається пре- ни ов, решта дві трети: Во особами вищою освітою Вся молодь до 25 | 9 років позбавлена виборчих прав. р З абуваються вибо- лянин з Л Се Відбу аського повіту: . б зувались у нас в селі у в. сільську раду. сн по суті кажучи, ніхто о. ) привіз спи- сок, наказав всім розписа- тися--і край". Класовий експлуататор- ський характер влади на- стільки оголений, що ко- лишній прем'єр - міністр Польші Владислав Грабсь- кий в своїй (книзі „дея Польщі" змушений був виз- нати, що ,селянин почав відчувати, що шляхта зно- ву править Польщею". А правити ця шляхта могла всі ці роки тільки шляхом невтримного терору. Всяка спроба протесту проти не- стерпного становища робіт- ників, селян, української і білоруської інтелігенції ве- ла до найжорстокіших ре- пресій. Проводилась так звана ,,пацифікація", тобто попросту, винищення біло- руського і українського на" родів. Досить взяти тільки книгу ‚Запросы белорус- ских послов в польский сейм". Ось покажчик ха- актеру цих запитів: » Переслідування в обла: сті освіти і школи; переслі- дування білоруської преси) насильницька аграрна полі" воєнна Колонізація; адміністративні беззаконня переслідування; масові арешти, морду ання; мордуван" тюрмах; а, бан- ор- пере- безправн! насильства В цейськ! вбивств терор; громадських релігійні незаконні об ання податками 1 вся- поборами економічне гноблення 1 експлуатація; заборона і переслілуван Я Я лорусько! мови; порушен» конституційних гаран і я провокація; зну: я солдатів з щання 1 побиття ді: які вчаться + те дикі на в ва, безкарне вбивств і бе Г і к поміщиками бу ня 1 полі дитиЗм дування ганізацій; слідування; щанн насильс ниць бу» | › якщо драматур! їнських селян воеводства Цілі повіти | е щадили срозорювалиє Ь і дітей, ПО ариків, жінок руйнували с майно, ста села. , алюва/ Р Особливо кесте стало становище сі ще сільсько- 5 дарських роб 4 Справа РЕ робітників. почали "пр ла до того, що м родавати дітей, продаж ро а ‘Дитини за й ‚о пудів хліба Кілька пудів картопл артопл!. В воеводствах, щоб дістати роботу, треба мати крім професіональної баня фікації, ще свідоцтво полі- ції про благонадійність, сві- доцтво ксьондза про про ходження сповіді і свідоцт во антинародної реакційної фашистської організації революшйни клас--робітничий ори роризований. Кращі робіт- ники сидять по тюрмах, за- суджені на каторгу. Про- вокація звила собі гніздо в робітничому класі, Робітни- чий клас не припиняв ні на одну хвилину боротьби, не зважаючи на те, що поль- ському | урядові вдалося розставити скрізь свою агентуру зрадників, прово- каторів. Робітничий клас Польщі в минулому мае не | с. одну яскраву сторінку кла-|с сової боротьби. Він знайде |1 свій шлях, бо він знає, що білоруські і українські се- ляни, по - насильницькому спольщувані, борючись за визволення від потрійного гніту, борються в той же час за створення такого ла- ду, при якому немислима була б подібна антинарод-, на лолітика, яку проводили всі ці роки правлячі класи Польщі. н сі о п ж -ю „Не може бути вільний народ, який пригноблює чужі народи", так говори- ли найвидатніші представ- ники послідовної демокра- тії ХІХ сторіччя Маркс 1 Енгельс", — писав Ленін в статті „Про національну гордість великоросів" у пе: ріод імперіалістичної війни. Те, що в „мирний“ час да" вить величезним тягарем на народні маси, ці маси від- чувають в період війня особливою гостротою, ли посилюються, поглиблю- ються всі соціальні супе речності. Це особливо тре- ба сказати про війни епохи періалізму. в якому тяж" кому, безправному, пригні- ченому, нестерпному © тано ра ле! на ст ос бе дя ко-|н тя хід Бі український рденоносень» рад Кор: вересня го Верховних УРСР О. 22 ву чо/ депутат ден Білору знають, своїм, своїми рад ними. Ос лінням ничо-Селя Армію. лення ще тільки зриває вивіски урядових вивішуючи на вулицях чер- вон! ду, прозяк! го ресня уря Е дістають однос тайне нині в боку жави. Народи великої героічну взяла під свій захист (, ПРАВДА“ вищі перебув трудящих Пі пон маси не можна байдуж долі единс ців Ї білору вають у По. ЮЧИ на ста націй, януті на Гак кого } тов. | Нин дих на хвилю ної волю зу Ось одно з відомлень п річ Зах усії: де появля наші частини--в се. близу Столб аші брати и з винятко ням зустрічаю Червону Ар: льозами радості ю. ки. я в обійми до коман до червоноармійців, | понують Радість так: жен селянин гото станній кухоль оділитися останвім куском хліба. В багатьох місцях з енням радянс польс: уря- 7 ве- промові по Радянського Моло: схв Заходи Ра) в свой діо голова / тов. В. М. всього радянського що ння ролу, який розуміє, ановище, яке створилося Польщі, вимагає З Радянського | УРЯЛУ дбання щодо ічної дер Ра- обливого зпеки соціалісти нського Союзу 3 ю радістю вітають нашу Селяв Ар» яка х кит ня За ахідної Червону | майно на цної України корусй й від 19 ВЕРЕСНЯ). і у ЗАХІДНУ УКРАЇНУ Вніжджає у Україну кінобригада на лоз кінорежисером —©р- О. П. Довжев- також СРСР і ніЙЧУК Україну. виїхав У Західну а законні ідповіддію |НА | и! білоруських 1 УКРА: ком" (РАТАУ).