Газета «За колективізацію» (Хмільник). № 31 від 27 березня 1936 р.

'канському кону т 4 участь ред ВИ і м Міються, ід рад, що Їх висукідлодого, иовання, вимага трекрасного викон ників по відповіли зому конкурсу, діб ники по всій боти, Для міських 1 сільських лів Г активістів, т в секціях І депутата пах, асигнувоти 2? ЦВК Союзу карб. СИВИЙ льон пака премновани | Знаменним явищем наших! днів є розквіт народної тв У -) в україн м г Г ор: ють мир, згоду в украї кому Е Е життя, матеріаль-| |ний достаток і певність у зав-| | трашньому дні створюють най |вдячніший грунт для |ного розквіту ше? творчості, для виявлення і зростання тих | талантів, яких, за висловом Леніна, в народі непочате дже рело, для швидкого зростання нових культурних цінностей Цей процес збагачення куль тури відбувається нестримни ми темпами вомісті й на селі. Загальновизнаним" стало твердження; що коягоспні ма- си переходять від споживання культури до її творення. Як пишуть колгоспники артілі „Па ризька комуна" в своїй стінній газеті, ,заможне життя дає натхнення, тягу до культури і виявляє таланти, прагнення до веселого культурного жит- тя.. Співами, танцями і музи- кою сповнений степ під час збирання врожаю". Цей потяг до культури, до її творення виявляється в формах і напрямах. Скільки є прекрасних зразків майстерно- го виконання в колгоспах тво- рів світових композиторів. | Скільки у нас прикладів, коли на колгоспній сцені відтворю- ють образи героїв кращих тво | рів російської й української | класики і сучасних письменни | ків! Скільки, нарешті, у нас є| міцних і досконалих своєю май стерністю колгоспних хорових капел! За дуже скромними під рахунками Наркомосу УСРР, ми в 1935 році мали на Селі щось із 12 тисяч самодіяльних драматичних, хорових і музич них гуртків. Пісні, думи, приказки, байки, оповідання завжди відбивали собою найглибші народні жа- дання Й прагнення, стан і пе- реживання трудящих. Не дар- ма підкреслював Горький, що „справжню історію трудового народу не можна знати, не зна ючи усної народної творчості". Відомо, як з шкіри пнулися націоналісти; щоб витруїти кла сову суть З народвої пісні, щоб шовка. льон. СТАРИЙ ХМІЛЬНИК ндант Шавський був заздалегідь повідомлений про крадіжку самими злоді" ями, а на цей раз ніхто НЕ знайшов потрібним повідоми ти Його. - О-о — застогнав, Комен- дант, тримаючись 38 живіт 1 роблячи лице тяжко ХВОРОГО, Р я взявся б негайно розшуку вати, але бачите слабий 1 за раз виконувати своїх. ків не можу, лежу в постелі, шукайте самі. у Що могли зробити чабани без допомоги місцевої влади, самі в чужому незнайомому містечку? Під вечір один з ча банів побачив на подвір'ї ,міс цевого різника свіжу кров Зійшлися люди, почалися роз шуки і через тів години в СО лом! "знайшли кілька овечих голів. 1 знов ватага людей лась до коменданта В мо допомог | шо, несучи як речовий вівці, Для овечі голови | ведучи во. Ні, це ьника Шав відпочивав ючи крутий коменданта, кан” цього очевидно, ендантські | гримнув Шав мундир Хви очи один розповіли ику отару Гу селян, бі- 1 залиши- ранок не ввали- світли- доказ ззаду ко Квітне українська народна твоочість „довести“, ніби пісві показу народі, щоб викорі в інтересах буржуазії, народві лісні вони викреслю всебіч-|вали з репертуару хорових ка лел, приховували їх від дящих, бо в цих піснях чала велика історична тру- визискувачами. Ми широко використовуємо кращі зразки старої творчості. Ми високо їх, як живу історію народу, занотовуємо їх она п/ тинки, пошмирюемо в збірниках, спі- ваємо в кіно | театрах. А по руч з цими старими творами все міцніше лунають нові пісні про сьогоднішнє життя народу. Нові пісні (і той факт, що число їх творців так швидко множитьси) найяскравіше по- тверджують, що потяг до твор чості являє собою одну з най- цінимо важливіших рис ,душі" раляні ської людини. , Послухайте піс ні, створені народами Союзу за роки революції, побувайте на виставках масового образо творчого мистецтва; на олім- піадах самодіяльної творчості на наших стадіонах - скрізь побачите ви могутній розмах масової творчості. Так живуть; так будують, так співають, так творять визволені народи нашої великої радянської кра- їни" (Постишев. З промови на пленумі спілки радянських пись менників України). Відомо, яку величезну увагу приділяє народній творчості взагалі й українській зокрема товариш Сталін. З його ініці- ативи записано на грамофонні пластинки багато українських народних пісень У виконанні колгоспників і акторів. Това- риш Сталін підкреслив потре- бу широкого використання ук- раїнського фольклору В кіно --в роботі тов. Довженка про Щорса. Великий вождь наро- дів вчить любити, старанно вивчати й популяризувати на- родну творчість. ати пісню Кращі зву- : правда про гніт, веволю і боротьбу з ТІТЕРАТУРНА СТОРІНКА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ | керують мис тецьким | життям, комсомольські органи: | зації, письменники, -Їни, що мпозито ри, вилавництва, наукові й ми стецькі заклади можуть і по | винні дуже багато зробити для | того, щоб народна творчість далі зростала 1 квітла. | До збириння зразч!в народ ної творчості слід залучити! школи, учит в, студентів ле дагогічних закладів. | народно! „Жити стало краще... Жити | 10 ве шей, Співати, тво- | рити стае життевою потребою | народу, який все повніше від. чурає всі блага пролетарської революції. аа Ну, як не співать, Коли щастя в руках І нікому його не віднять! Тож хай ще дзвінкіше й мо-| ; в И гутніше лунає нова пісня соціалізму! (3 ,Комуніста"). Ланкова Демець Ганна про твір „Горе Марфи" Я прочитала твір Павла Петровича не бач Постишева ,Горе Марфи". Дуже доб канта ре там розповідається» чого 3 навали | Рівняючи стан! трудящі, зокрема трудяща жінка при сяч та: царизмі. жандарма, фабри ще багатьох ти- ких Марф до становища жінки в радянській країні, до повсякденного іклування про неї партії і уряду 1 юбимого вождя товариша ка вкол- Марфа робітниця-текстильниця. Во на вдова Й угримує на ствоєму мізер ному заробітку троє маленьких діт Тяжка хвороба сина Миші примушу її не вийти на роботу, за що позбав- ляється злиденного заробітку. Марфу виганяють з роботи, засуджуючи її 1 дітей на ще більше горе поневі- ряння, на годод і нужду. ноноски нашої бат в'язалася дати з гектара 600 центне- рів буряків і тепер з своею ланкою розгорнула наполе: иву роботу по збо ру всіх видів добрив, щоб це велике зобов‘язання з честю виконати. "Панкова уладівського колгоспу-- Демець Ганна. слід яка ЗУСТРІЧ Столиця цвіте прапорами, Колони трудящих ідуть. Їх кроки сталеві лунають, Усі вони радість несуть. Книга дуже цінна. Особливо її прочитати нашій жіночій молоді; Завзято й дзвінко лунає їх пісня гучна, бойова Високо у хмарах блакитних Сталевй птиці гудуть. Летять парашутні команди, Назустріч пілоти ідуть- Сьогодні Червона столиця Цвіте, мов троянда весни. Ідуть у передніх колонах ре А потім приїхали танки, Відважні країни сини. Тримтіла під ними земля, Органи народної освіти, орга" чисто кричали чабани. Це бу- ло вже занадто, ні одия хміль ницький злодій не скаржився | на труси й викриття, почува ючи себе безпечним,під тей" лим крилом хмільницького гра доначальника ШАВСЬКОГО. А тут якісь чужі чабани зро- били трус 1 знайшли злодіїв навіть без втручання поліції. Але не такий Шавський, щоб ображати і викривати своїх друзів'злодіїв, винними повин ні залишитись тільки чабани. Комендант довго. ходив 49 світлині, тримався за живіт, | стогнав 1 обдумував план, решті надумавши, прост урнаві — Я з кожною хвилиною все гірше почуваю себе, сьо" годні цієї справи не розберу, відкладаю до завтра. -- А якоже голови? — Голови покладіть У мою комору, зачиніть на колодку с і ключа заберіть З собою, крім того, двери комори я опеча тую печаткою. Все було зробле комендант, Ніч пройшла, а на но як Г загадково. переляканого різника. жди він — Знайшли злодія, о — уро вати рок овець сказав один з ючи зв'язаного різника. вівці вкрав він?. овечі голови, дверей, вий але на порозі, сяток козлиних ми рогами лин 77 поганих нас ранок ча | пишаючись сво ми, довго теро Весело сміються уста, Далеко в безмежних полях. Повітря хвилину завмерло, Колони завмерши стоять» Т дивляться очі так пильно, Назустріч наркому біжать. встане комендант. Він вийшов на двір в парадному мундирі Натовп замовк. чім річ, — спитав ко мендант старшого чабана, не- мов і справді не знаючи в чо му річ. _ Ми вимагаємо заарешту злодіїв, що вкрали со" з нашої отари, — чабанів. трима Біжать зустрічати наркома, ЗЦо в першій машині стояв» На оплески бурні трудящих Привіт ворошиловський слав. Встелялась квітками. дорога 1 громом лунало „ура“ Його я побачила вперше, То радісна зустріч була. - А зыдки ви Знаете, Тепер я дивлюсь на портрета ? Стонь-вн нарком наш міцний, Стоїть він тепер, як У той раз, Сталевий маршал бойовий. Кучинська. -- В вашій коморі лежать що ЗН чі в хліві різника. Комору віл чинили, натови тиснуве я до щоб побачити речо" доказ овечі голови, здивовані зупинились в коморі лежало де" голів З довги Натови Це обман, вас обманули, увечі ГОЛОВИ обмінено на коз верещали чабани, = НОВІ ПРІ КАЗКИ Хороша хата не углами, а трудоднями Що скоріше пожнеш, | можніше Поза колгоспом копійка, 8 в колгоспі руб. | В колгоспі добре працювач ти — горя не Знати: | Газета)для людини, —пиж ликими дія |віюна для хатини. і Химь | Дожидай долі, то не Ма" за- овечих ніяких Т він, | з обміном коменданта лідків не мала Історія олів пля бани стояли на комендантсь- кому подвір'ї, чекаючи Її тимеш і ик.