Газета «Більшовицька трибуна» (Хмільник). № [номер не читається] від 22 жовтня 1935 р.

Зміцнити фінансову базу Тсоавіахему 1935 року тотерею У січні місяці організовано 9 Тсоавахему. Наш район зобов'язався роз повсюдити квитків 9 лоте ре’ | Тсоавіахему поміж трудящими району на 20| тисяч крб. З суми грошей одержаних за розповсюд- ження квитків 9 лотереї, райрада Тсоав!ахему мала право використати 6 тис. | крб. на зміцнення військо- | вої роботи в райові. Ці гро | ші Тсоавіахем ухвалив витра | тити на придбання трьох планерів, на підготовку п'я сот молодих ударників воро шиловських стрілків, двісті чоловік планеристів ї т. інш Планували багато, а дла | вийшло зовсім ма, Т авіахемівські організації на виробництвах та в колгослах не забезпечили серйозної ста ранної роботи по розповсюд женню квитків 9 лотереї.| Ці квитки! й досі лежать в |, карманах керівників органі т зацій | Тсоавіахему, праців| ників села. Так за приклад взяти бувшого голову тереш |" пільської сільради тов. Дра| ча. Він взяв квитки 9 лоте- реї на 600 крб, але з цієї| суми досі на здав грошей | жодного карбованця. Або ось, голова в-митницької сільради товариш Калачик, взяв лотерейних квитків на 800 крб. а здав тільки досі 70 крб. Таких фактів мож на навести десятки. Шлком зрозуміло, що треба якнай швидше позбавитися такої практики, грозповсюдити квитки для зміцнення робо ти Тсоавіахему. Потик. н н Ш д к щ п С ці п м п к < е б р т п тання, ла при райвиконко ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ ДРУГА ТЕОРЕТИЧН У липні місяці наша ація провела першу у конференцію © ікіл, з питання історії ожовтневий періол Конференція багато омуністам глибше вивчити це пи дала значне зру тення у Вивчени! історії партії Бюро райнарткому, підводячи ідсумки цієї конференції, ухвали такі конференції провадити си тематично, перетворити конферен | їю в одну з форм боротьби за ви | зкоякісне навчанйя, Бюро рай- | арткому рекомендувало ставити | а конференції питання із основ их етапів історії партії, домаг ючись диференційованого ‘складу часників конференції 1 ось, тепер, Коли ларлійні шко- | и закінчують проробку з основних тапін історії "" март; 2- періоду | оротьби за диктатуру" пролетаріа райпартком схвалив» / скликати | тистопада 1935 року другу тео етичну конференцие по темі „Пар | ія у боротьбі на два фронти в еріод лютневої й Жовтневої ре ій, і в перший період радян кої влади. ля кращої організації ати конферейції бу ені на дві групи. В увійдуть делегати з цо працюють по підвищеній грамі, як семінар партактив парторга- | теоретич- | ачів парт партії в) допомогла роботи уть роз- першу | п | про: шко | мі, селищній ра- | ка Пишуть нам селькори що: Декілька раз обгорожу- вала /| п.слобідська школа своє подвір'я. Але вслід за обгорожуванням розгорожу вав подвір'я уповноважений сільради Оначенко. Як вид но, Оначенко кращого пали ва, як із шкільного тину не знаходить. Запорожець. Комсомольці гот військово-техні Зразково організували вій ськову учобу студенти пе- дагогічного робітфаку. За- няття тут проходять безпе- ребійно. Студенти вивчають двигун ,Форд", топографію Військове навчання на чугуно-ливарному заводі майже не бо не 1х комсо уються до здачі чного вкзамена (і рушницю. Всі комсомоль- ці та молодь дуже захоп- люються учобою, дбають, щоб до Жовтневих свят на „добре“ жкласти військовий | техекзамен, мольці. матичного військтех учоби комсорг. Приклад | систе- невідвідування подає сам | госпу -| що готуються до конференції. А КОНФЕРЕНЦИЯ Друга група складатиметься шкіл, що працюють над вивчен ням основних етапів історії пар тії, себ-то школа сільських один! чок комуністів при парткабінеті луменська партійна школа, кач нівська, кожухівська, одиночки ул дівського куща, жданівського цук рового заводу Й партійна при качанівському радгоси! На конференції буде обговоре но чотири доповіді Перша допо: відь--боротьба партії на два фройї ти в період квітневої конферен ції Доповілчиками будуть комуністи шкіл при рай- виконкомі | сільських одиночок при нарткабінеті. Друга доповідь: бо ротьба партії на два фронти в пе ріод шостого з'їзду партії (допо відчики партшколи при селищній і села Думенок), третя допо ь--боротьба партіїз штрейкбре херством Каменева, (Зінов'єва, в період збройного повстання і в момент захоплення влади (лоповід чики школа при політвідділі рад- і качанівська школа кому ністів одиночок.Ї остання допо- відь. — боротьба лартії з ,лівими" муністами і троцькізмом п період Бреста (доповідчики школи с. Ко- жухов і уладівського цукрозаводу. Всім партшколам треба тепер розгорнути: старанну підготовку о теоретичної конференції. Керівники (шкіл повинні подати вельку допомогу лоповідчикам, АЗАРОВА. Уповноважений кожухів" ської сільради Поліщук Ми хайло дезорганізує роботу на току ново-гутенської ар тілі. Так, 15 жовтня Полі- щук без відома бригадира забрав з молотьби колгосп- ників, пославши 1х відбува" | ти трудгуж. Бондар. « У клітищанській артілі видають аванс на трудодні по вибору. Колгоспники, що працювали безпосеред | ньо в полі, одержали пше- ницю так звану в колгоспі „другого’ сорту," бо ,пер- ший сорт“ пшениці в кол- госпі одержують тільки ке- рівники колгоспу. Маліновський. ва Злочинна безгосподар- ність в думенській артілі. Силосна яма досі не закри- та. Силос загнивається. Ги- не Й сіно на лузі, якого колгосп досі не 3віз. Заві- дувач господарством Коше- вий Панько цілими днями байдикує Кожушко. Петрусенко. ЕЕ ПРО ВНЕСЕНН 1, Зобов'язати негайно перевірити в кол- госпах стан з внесенням мінеральних та штучних добрив під зяблю та вжити найрішучіших заходів, щоб добриво вноси- лось при оранці не менш встановленої Наркомземом норми, а також, щоб увесь скупчений натуральний гній було повнотою вивезено та внесено під зяблю ів першу чергу лід ні вказівок обкому щодо внесення та використання мінеральних добрив иритя гати до ыдповдальносл 2. Все угноєння, потрібного для присадиб них земель колгоспник!в глибоку оранку. Винних у порушен- поверх Я МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПІД З ТА ВИВОЗКУ УГНОЄННЯ З постанови облвиконкому та о! бкому КП(б)У від женні, використати для доб рив колгоспних земель ів першу чергу під зяблю, За використане колгоспа ми угноєння колгоспників обов'язково розрахуватись натурою або грішми, 3. Для максимального за безпечення внесения Угно єнь під чисті пари весною 1935 року, обком зобов'я зує РПК, РВК | правління колгоспів зараз’ організува ти виготовлення гною з гос подарчих відходів (комнос тування), максимально вико ристати для цього відходи рої полови, стару Поло ву, гилки дерев, листи то що. Зобов'язати РЗВ 1 МТС надати колгоспам агротех- | 5 й що є в їхньому розпорядінічну до помогу щодо 8 Я г ЯБЛЮ 19 жовтня 1935 року дання компостних ям та сис тематичного догляду за про цесами перегною компост- них закладів. 4, Зобов'язати РПК, РВК та правління колгоспів обо в'язково розпочати вивозку штучного угноєння під чис ті пари 1936 року не пізні ше грудня місяця та повно тою закінчити вивозку в лю тому 1036 року, використав ши для цього санну дорогу. Попередити вс! колгоспи, що складати вивезене угно єння треба великими кагата- ми (сто--сто двадцять тонн). Заст. голови облвикон- кому СМОЛЯНСЬКИЙ. Секретар обкому КП(б)У школа - НАШ РАЙОН ПОВИНЕН СТАТИ ПЕРЕДОВИМ Активно пройшли комуністів-одиночок го куща, 20 комуністів виступали у дебатах по доповіді сек ретаря РПК тов. Горохова, який розповідав зборам про грішення обкому партії, що до керівництва райпарткому сільським господарст Кожен комуніст виступі, наводячи в керівництві с подарством з боку райнарт |кому, підкреслював, що рі шення Обкому є цілком вір| не | вчасне, воно мобіліз організацію на негг правлення цих недоліків - Багато робив помилок у керівництві сільським гос подарством райпартком—ка же мазурівськог и ол | но-манчя колгослу т. Афанасенко. |зув, Але не менше їх ми роби- | ходяться на рад ли самі ‘в колгоспах. Г ос |Рії. Проте, японо новна помилка нашої | Заг'я не тільки ти є неуміння організовува | стрілят дентом ТАР, кові відом сталися 1 прикордон ною чисел японо- о С ості | ніс Е 'Манчу збори } друго- | на ралянську ні північний зах Як з'ясовуву журський зд, 40 чоловік, ле кий кордон о р місці, де він прямою ми з Він я лінівю ин недоліки м гос леннях риторію на ву За одержан | нішими відомог що японо-мане | пройшов вглиб не на І клм, а Два наших п конання щоденних завдань. Голова куманівецької ар-| зн, що пост тілі Марущак в дебатах за| двдм нашим, б явив, що ОСНОВНОЮ ПОМИЛ-| ляний сильни кою в роботі було те, що|леметн працювали безпланово, не | ЖУРСЬКОГО загон перевіряли виконання намі-| прикордонники, чених завдань. Аджеж факт | службовий статут (каже тов. Марущак, -на | примусили япон оранці в нашому колгоспі | відступити на ман був великий прорив. А те| пер, коли ми встановили точ ний графік роботи, переві-| ряємо щоденно, як він ви конується справа з оранкою пішла далеко краще. Тов. Домбрівський (голо- | ва війтовецького колгосну) | заявив, що у роботі шко- дить ще й те, що комуніс- ти порушують дисципліну. Збори комуністів-одино- | чок ухвалили всіма силами | допомогти вивести район проривного стану. Латишкевич. ІТАЛО-АБІССІНСЬКА ВІЙ За італійськими відомостя ми абіссінці підтягують з різних боків до фронтів воєн них дій о значні сили. На південному фронті (Огаден) абіссінці концентрують ве- ликі сили навколо Горахая. Абіссінці спорудили в Гора хаї ряд траншей і думають вчинити тут, за італійськи- ми відомостями, рішучий опір. Італійські літаки не раз бомбардували Горахай, проте, абіссінці зберегли це місто за собою. Другий район концентра- ції абіссінських сил побли- зу кордону з французькою колонією Сомалі. Завдання абіссінських сил у цьому районі полягає в тому, щоб перешкодити з'єднанню іта лійської армії, яка діє з бо ку Ерітреї (Італійська коло нія) злармею, що наступає з італійського Сомалі. Тре- тя група абіссінських військ концентрується на «південь від міста Макале. 27 ЖОВТНЯ ПЕРШЕ ЗАНЯТ ії 27 жовтня о 12 годині дня В редак відбудеться перше заняття заочних Цього дня навчання провадити зетній справі й українській мов Наряд чисельні Під час сутички рони вбитий ко тов. Котельнік партійний, кий діяч, і начальн член партії, чук — комсомоліб Відзначають гер кову витримку ток ва і наших прикор припинили пересії с доходячи до лінії НА Паризька Суар* \ повідої Абеби" (столиц! що в А лися дощі, як бі Дощі військам танки потопа пере от З харчуванням ням. Відправл! лії до Східії вав. ї | Абіссінськії! я: і заяви? | ратор) 4 Ц пресі розмова г), що абі?, не може ставинах взят!" тиву тим більше! ні стосункі! м | Італією „ВСЯ проблем, ты сама И роз? тя ЗАФ 1 акла В. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, Всім заочникам прибути в Й обов'я Редантор Сути и т ЯКИЙ напан й аку ж Г ал манчжури о | НИКИ, які виїхали про те даний йому сити ра и в з ти маси колгоспників на ви | ків і намагався | |нувся в бойовий ї ії «мою | аченко рей аїн, вднайтесы! с № Их т ем, хід Мо в зима ц® поспішають 2 Слід пі ни м реь- | Т копан- пли зму розпо- льфагатьох с ни ньдблять Ж Ра а ши ханих я чолівс будува як досі не іо. Такий т їх ли ки розширея «жан зиміщеї вогнем іне зносі Э длЯ Зі ов В о гам г ана всього ЕС віддани дей. та У є такі збодянюк урганізувгли ьськогог подарсьча ви9 о а орга заважают о таки: ння можуть пересу а вех виробни по хвали ьої вним го ла пішла краще вс, запари конюха в К шачено колгос пника» Кузьмінського: