Saltar para o conteúdo
Foto de Нісєвич Михайло, Сушко Юрій, Шпак Стефан em м. Краків, Раковицький цвинтар
Foto 1 de 1


Sepultura de família · 3 pessoas

Нісєвич Михайло, Сушко Юрій e Шпак Стефан

1900 – 1947

Detalhes

Pessoas
3
Primeiro sepultamento
1947
Último sepultamento
1947
Local no cemitério
Seção: ділянка LXXVIII, номер сектору, Linha: 18, Lugar: 76 (Краків (Польща))
Localização da sepultura
50.076089°N, 19.953163°E

Pessoas neste memorial · 3

  • Нісєвич Михайло20.07.1900 – 30.07.1947 · 47 anosmasculinoNascido em: w Dobrej Szlacheckiej, pow. SanokMichał NisiewiczРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Нісєвич Михайло (Nisiewicz Michał) (20.07.1900 - 30.07.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Миколи та Цецилії.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.necropolis.uinp.gov.ua
    Pesquisar este sobrenome
  • Сушко Юрій05.05.1905 – 30.07.1947 · 42 anos, 2 mesesmasculinoNascido em: w Wisłoku Wielkim, pow. SanokJurko SuszkoРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Сушко Юрій (Suszko Jurko) (05.05.1905 - 30.07.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Івана та Фенні.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.necropolis.uinp.gov.ua
    Pesquisar este sobrenome
  • Шпак Стефан08.04.1927 – 30.07.1947 · 20 anos, 3 mesesmasculinoNascido em: w Siemuszowej, pow. SanokStefan SzpakРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Шпак Стефан (Szpak Stefan) (08.04.1927 - 30.07.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Шимона та Катаржини.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.necropolis.uinp.gov.ua
    Pesquisar este sobrenome

Notas

uk
Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Місце поховання: Краків (Польща)

Registro

Criado em 26 mai. 2026
ID do registro
b5902b30-e790-482e-bd88-52c65b941e2e
Cemitério

м. Краків, Раковицький цвинтар