Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

282 Ксенія Кузіна Удаваний сміх: образ ВЧК/ОГПУ/НКВД … 1920–1930-ті рр. 283 На особливостях радянської сатири акцентував Є. Добренко, сарказму або сатири49. У цьому ж руслі є твердження Біллінга зазначивши, що сатира СРСР сталінської доби значно відрізня- на початку ХХІ ст., що лася від того, що власне прийнято вважати сатирою. Відтворю- «гумор та сміх є механізмами соціального контролю, що ґрун- ючи події, пов’язані із Великим терором, чи-то у фейлетонах, тується на глузуванні та збентежені»50. чи-то карикатурах або на театральних підмостках, «радянсь- Отже, ця методологічна опція дає можливість поглянути на кий сміх, будучи перетвореною формою страху, виконував свою радянський гумор 1920–30-х рр., що його транслювали офіційні терористичну функцію»45. Карикатури, присвячені ВЧК/ОГПУ/ видання, як на маніпуляцію з метою корекції «правильної» по- НКВД, цілком підпадають під ці характеристики. ведінки громадян. Зокрема, це може бути проілюстровано на прикладі теми доносів, що наприкінці 1930-х рр. потрапила у Гумор і соціальний контроль фокус радянської сатири. Доноси радянських громадян могли (кінець 1930-х рр.) бути адресовані різним установам чи посадовим особам, втім, Гумор виконує різні соціальні функції, причому ці функції якщо у них згадувалися «вороги народу» чи був наявний полі- множинні, і вони можуть нести як загрозу соціальному поряд- тичний підтекст, така заява потрапляла до НКВД. ку, так і зміцнювати його. Дослідники, наголошуючи на функції У офіційному радянському дискурсі слово «донос» не вжи- соціального контролю, інтерпретували гумор як соціальну ко- валося. Складається парадоксальна ситуація, за якої явище рекцію46. Ще у 1920-х рр. саме так визначав сміх Анрі Бергсон, було, а назва, що його позначала, відсутня51. Термін «донос» мав негативну конотацію і від нього відмежовувалися як від спад- зауваживши, що те, над чим сміються, визначається як таке, що ку царського режиму, нібито чужого радянській реальності виходить за межі норми: 1920–1930-х рр. Приміром, у словнику, упорядкованому Дмит- «Сміх … “карає звичаї”. Він відразу ж примушує нас виглядати ром Ушаковим і виданому у 1935 р., «донос» визначалося як так, як ми повинні були б виглядати, якого вигляду ми колись набудемо, перетворившись на самих себе»47. «зброя боротьби буржуазно-чорносотенної реакції проти рево- люційного руху»52. У градації форм соціального виправлення Пауел відвів гу- Дослідник Франсуа-Ксав’є Нерар з цього приводу зазначив, що мору «м’яку» позицію, у той час, як проголошення будь-якої «йшлося про те, щоб не допустити жодної подоби між тим, що особи божевільною – є іншою сильнішою крайністю 48. На- просять робити радянських людей, і вчинками, що засуджуються прикінці 1980-х рр. дослідники Лонг та Гассер зазначали, що з моральної точки зору. […] “Сигналізувати” владі не мало ста- за допомогою гумору можна примусити членів групи викону- ти синонімом “донести в органи”»53. вати соціальні норми та здійснювати опосередкований конт- роль над їхньою поведінкою за допомогою іронії, жартування, 49 Цит. за: Мартин Род. Психология юмора / пер. с англ. под ред. Л. В Ку- ликова. – СПб: Питер, 2009. – C. 148–149. 45 Добренко Е. Гоголи и Щедрины: уроки «положительной сатиры». – Ре- 50 Цит. за: Kuipers G. The sociology of humor. – P. 383. жим доступу: https://magazines.gorky.media/nlo/2013/3/gogoli-i- 51 Нерар Ф.-К. Пять процентов правды. Разоблачение и доносительство в shhedriny-uroki-polozhitelnoj-satiry.html. сталинском СССР (1928–1941) / [пер. с фр. Е. И. Балаховской]. – М.: 46 Kuipers G. The sociology of humor. – P. 365. РОССПЭН, 2011. – C. 103. 47 Бергсон А. Сміх. – К.: Дух і Літера, 1994. – C. 26–27. 52 Толковый словарь Ушакова онлайн. – Режим доступу: https:// 48 Детальніше про теоретичні дослідження гумору як соціального конт- ushakovdictionary.ru/word.php?wordid=13669. ролю див.: Kuipers G. The sociology of humor. – P. 362–368, 383. 53 Нерар Ф.-К. Пять процентов правды. – C. 103, 113.