Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 78 від 6 червня 1939 р.

Лавський ОСП]. всім пса е є Й так пра К людей Ранюю знізацію 13 ова СРСР зміцнити його В ко я КОлгос труддисці ЦК "ПАУ доходність | підносити Ек "дящих, Ми гу Сталіну за пік ро колгоспи 1 И, колгоспників" и добро дякує Н. рополку ників ‚на успішне ня прополки. вич „наля ми; які глуше йшов єдиний ВИХІД ного становиша 1 пись в канцеляр!ю висилжує ТЬСЯ підрахунку терпний: стан г а також правлів повинні ПОК г ідставанням у про культур ы кий. ура опа ин і Прок уро прокуР Р ружи ной ів Суду родині орт! ЙОГО СОРОК ру окУРОРЯ вчу т тя, л ре і ер к акіно рок! ; и ПАМУД йві, М/ — Я і Р ко кір. ьсР в я СН і умо" зай Тан вм” олетар! всі. Пр ро всіх країн, еднай теся! Комо ОРГАН СОСНИЦЬКОГО РК Про. міннарод Доповідь Нв голов и Ради Народних Ком йеки 1 проводили вже покінчил непротивлення агресії, ста-|ванням Ч пло С яра у Чехо - Словаччини. Згідно б оргія ня Німеччині вдалося це про- а обстановці що без протидії з будь: шдтримувати один одного що чиєї сторони, "так гладко|в будьяких воєнних дія ще зай'| що виникає питання, в|що починаються однією І маються, головним чином, часпокоєнням" громадської думки, удаючи, що нічого за останній час іє сталося. Позиція Радянського Со- нм в оцінці поточних ты міжнародного життя від позиції м Іншої сторони. Воня, зрозуміло, ні по разі не може бути варена в будьякому ке о агресорам. Вона ва також всякому зама- 8ню міжнародного ста- сна мета наради хені? У. всякому разі, переч показала до чого привела невтручання, що в Мюнхені, можна вищої своєї ТОЧКИ. и! політики став ним. Тим часом всьому держувати республіки |Юмадської думки дійсві по більш або менш Рийнятному" напряму. ненапад між Німечн кої | договорами, ди, Вони говорили, Єснева угода в Мюнхе. пові, \ ИДвернула європейську | чини на пройняту ВУ шляхом порівняно не миролюбства проп /-| президента Штатів Америки руз Справа Така була відповідь ЧИХ уже великих посту- 8 боку Чехо-Словач- "Чи. Багатьом і тоді зда- в березні 1939. року Німеч- чому, власне, полягала дій ція Чехо-Словаччини, мюнхенській угоді політика агресори продовжували до своєї політики Німеччина відняла у Литов- вища, що дійсно погір-|ської } ба 0. Для нас ясно, що|і Мемельську область. 1 вже робам приховати тамя також не| немає ні звуку про бороть- Комінтерном. Зате, лишилась у боргу. В квітні покінчила 8 МИНИ, які відбулися в між-| місяці Італія родному становищі, не-|незалежною державою — меччини 1 Італії прямо го" Уно протиставити фак- | Албанією. ворять, що цей договір спрямований саме проти го" Після цього немає нічого № Тоді стане очевидним, и «Заспокійливі" промови дивного в тому, ЩО напри-| ловних європейських де- татті потрібні тільки каш квітня Однією своею мократичних країн. хто не хоче пе. |промовою глава н!мецько!| Здається ясно, що Не ры Коджати дальшому роз- | держави звищив два важ ден! фак и свідчать про кові агресії, в надії | ливих міжнародних догово-| наявність серйозного пог р ямувати агресію, так би | ри: морську угоду Німеччи-| шення в міжнародній обста" ни з Англією | пакт про новці, Е У зв'язку 3 цим В самій В свій час цим @ недавно авторитетні | Польщею. { ис И Фран-| договорам надавалось ве»| Європи також И | старались заспокоїти | лике міжнародне значення. деякі зміни В я думку своїх | Однак, Німеччина дуже агресії. О Зы, успі тросто рози равилась 3 цими| Ш зміни--ми е АН прославляючи успі п р рахуючись | мось. Покищо не можна ци є У ЦИХ мюнхенсь що|ні з якими формальностями. Сполучених не обмежилась » о о ПРИ » р р Чомера-чу коп № 78 (758) Від відділів пропага анди | ви В1ВТОР й агіта ОРОК 1099 р та РК ЛКСМУ ції РК КП(б)у ча буде 7 годийі в сяць 6 "ючих історію вки лекція кра В партцабі нРозгром чему: комсомольців ен “, тійно Па тичи я 1939 ятаа т. р ична ронференція ово вечора клі ду ців, ародиицтво, лы м. С икаетьс: ИСКИ "обов по ‹ ьби за п : ісарів СРСР ; а з існу- цих країн, включаючи будвя- в Мюн-|ку агресію, будьяку насту- б пальну війну. Ще зовсім ліквіда-| недавно зближення між Ні- меччиною 1 Італією прикри- валось, ніби, необхідністю спільної боротьби з комуніз- мом, Для цього немало по- шуміли про так званий „ан- тикомінтернівський пакт". Антикомінтернівська шуми" ха відіграла. в свій час пев- ну роль для відвернення уваги. Тепер агресори вже не вважають потрібним хо- ватися за ширму, У воєнно- політичному договорі між всу- світові, досягла сказати, Провал очевид- країни- Мемель бу з державні діячі і преса НІ» чиною і 5 політиці неагресивних країн навіть сказати, Е країн серйозне бажання Німеч: Ж відмовитися від політики духом НіШНЮ ПОЛІТИКУ СРОР Товариші депу НА З 5 З тати! ї ТРЕ Фо | позиція депутатів он а и СЕСІЇ ного Комісара на Сесії Верховної р я Л Редставники й Ї РАДИ срер ара закордонних сп повідомлення Мюнхені в нен пішли в ВОК 31 ТРАВНЯ 1939 РОКУ рав тов. В. М. МОЛОТОВА мзак: їх по них жна» | не справ цілком зрозумі за рахуно ступках договорів нення цих краї ». станній ч розуміла. За| чини | ТалЯ пішли, Німеччи. | ження РАН ДО Обме- змі - З т в міжнародній далі, ніж вач- | ми їшли далі. Ци ре агресії в'одних рае |с Тинити політичні від обстановці сталися серй ли пра на це У опублік х не буде "|сини між СРС но- ерйозні | у раво. Мюнх укладений кований | ре в служити пе: | Фран ССР» Англією і зміни. Ці зміни угода б юнхенськ між ни решкодою д 4 ранцією лією і З Ула, так ська | но-політ! МИ воє ю до розв'язуван- і- ва Я зору миролюбивих ИА кульмінаційним би монити, ноя договір. Цей ЕЕ в інших района т миру проти значно погіршали м; ‚| політики не пунктом! най має в своїй основі ставляться 181 000 7 | мінатій втруч аступальний нові | деяк ся 18 1 к становище. ча мінаційним АЙ куль-| — Характер. И органах буржуязної зо визначаємо (наші и маємо тенер с тва з агрес м угодов- и 0 38 кордоном. Тому "НЯ в сучасній міжна- справу иИвними краї ми повинні б У|родній обе я а з певними резул ми. А до як раїна- М 5 ути пильними. | в З тановці? Ми х льтатами 9 яких результаті и стоїмо за сі вважаємо, що в й політики агресивних ця політик татів і траву миру|по они йдуть их Е а привела за недопуще Лінії і е і ОДНОГО боку, агресію ман го розгортання аг рівно неагресивних, Ва політики | невтручання Ська угода? Ніскільки ЕВ ми повниві Але | полягають у тому об они боку демократичних - З| паки, Німеччина ве. ВВ: нуте тов” Стало пвнити дальший розвиток здругого боку п країн-- | жилась одержан ве обме- ження: ии поло | агресії, і для ньо розвиток $ редстав- | хен! ими в Мюн- : „Додержувати обе-|ти надій я го ст ники агресивних т ені поступкам режності і не д и надійний 1 ефекти країн неЇ|о ами, тобто НУТ авати втяг | оборс я ефектив: від того, епе держанням р ути в конфл ронний фронт і щоб тепер пох- районі і судетських країну про! флієти нашу | сивних до шстатись досягнутими вже | лв Населених німцями країну провокаторам війня |" В Я результатами політи чина пішл У загрібати жа МУ зробленими т к з ла Ч = З жар| нам п У. РАЮ ресії. а просто-напросто Е руками“. Тільки в англ! тощах нестачі тут не ‘вас-|вавши одну з великих Не. раці ми зуміємо до|урядів, радянський 1 перігається. (Веселе слав'янських держав — ро жвавлення в залі по- Чехо-Словаччину. Від ве- лено зрання інтереси за-| останніми Е говори з ставники 1). Пред-|ресня 1938 року, коли від- 6, о знару- заходів боротьби В . демократичних | булася мюнхенс , одвак, ряд ознак того, | ею. Це було ше. З країн, які відвернулись від| пройшло хенська нарада, що в демократичних крат | ні очно ще в Шлітики колективної без- НИЕ 8 т Європи все більше при- ять до свідомості -| тол рик що сті про-|тоді, ще не закінчені. валу: політики. невтручання, приходять Ц нак уже тоді бачити, що можна б до (свідомості Нот більш серйоз | хочуть створити д т заходів і шля-| фронт миролюбивих о ля створення єдиного|проти наступу фронту миролюбивих дер-|для цього н Е як мі- жав проти агресії. В | німум, такі у країні, як Англія, стало го |ня між "Анг лосно чути промови СРСР е а гивног необхідність крутої зміни| взаємодоп И ее г. зовнішньої політики. Ми, ії, який м в невтручання, від політики непротивлення дальшому розгортавню агресії. Чи не вийде так, що наявне праг" озицію вельта. звичайно, розуміємо різни-|оборонний харак цю між словесними заява-|тування 3 ми | дійсною (політикою. | Франції і ( Але все ж не можна не| Центральної і Схід відмітити, що ці промовн|роци, включаючи в їх чи не випадкові, Ось деякі|ло всі без ви ку прикор- факти. Між Англією і Поль-| донні з СРСР ЕС щею не існувало пакту про | країни, від нападу агресо- взаємодопомогу. Тепер Рі-|рів; укладення конкретної шення про цей пакт прий: | угоди між А ю, ан няте. Значення цієї угоди|щею | СРСЕ о ми лише посилюється тим, що| 1 розміри негайної Німеччина розірвала пакт| тивної допомоги про ненапад з Польщею. | один одному 1 т Не можна не визнати, що| ним державам в разі нана пакт взаємодопомоги між|ду агресорів Англією і Польщею вносить Гака зша думка, яку зміну в європейську об |мн нікому не нав'язуємо становку, Або далі Між|але за яку мн СТОїМО Ми Англією | Туреччиною не| не вимагаємо рийнят було пакту про взаемодо нашої точки зору і; За помогу, в останній же ча не просимо Про це. Мн певна угода про взаемодо- | вважаемо, однак, що ца помогу між Англією | Гу-| точка зору дійсно а реччиною вже відбулася. И] дає безпе ки цей факт вносить свою змі-| ролюбивих держав... ж ну вміжнародну обстановку Це була б Угода В зв'язку з цими НОВИМН лючно оборонного фактами однією з харак" пе и в корей терних рис ос НЯ дрів ться від того ВО» ріоду слід Р енного | наступального 69 нення ней озу, який уклали недавно Й ржа за, 7’ = Ві 5 між собою Німеччина і Іта в справі протидії грец в шо основою Зрозуміло, Щ. 'Виходя такої Зугоди Є при: у ня заслужує Уваги. взаємності 1 рівних обов'яє чи 3 ЦЬОГО, в ряд прийня про пере: де Англії і метою (Закінчення. говори, ЩО М