Газета «За колективізацію» (Хмільник). № 6 від січня 1936 р.

ПАРТІЙНЕ житт Я ій — НА ЗАНЯТТЯХ ОДЕТ ПАРТНОПІВИСОМОЛЬСНИХ „ Гово , ПО питан історії боротьби і БОТ доповіді То У рядах й ПІСЛЯ ПЕРЕВИБ ної партії бі ко СЕЛЬ У розкладених зошитах 1 ртії більшовиків! » и И] не вик С її ; . І - село теж голо щоб інші переймали цей дос- просто листках паперу не вид пам'яті ИЕ (Ичня в приміщенні РК ЛКС” На ото- |силають о б у селі кор ря | від. Аджеж у селькора тепер но було жодних слідів від про свячений. ухачів матем соргів та ‘секретари і зети порушити одне | вою колгоспу м в брига-|в руках великі можливості, робки попередньої теми--нони | влади у За "РІЧЧЮ раз Заслухали коротенькі звіти рінках газет ливе питання, | довий колгоспник г вв бриг оли у се. [були чисті, Слухач | Пугач (ліка у, Закавказькуу убьких організацій після пере ькора, яко | диром. Таких фактів е багато. Зразково У Се один на всю школу мав | ру а Гут таки висіційй після перевиборів зна Мова йгиме Пі |Вони свідчать про те, що то |бе випуск газети, щоб вона гу РЕ, ВОНА була ні ристана | географічні МО окремі організації. го висунули на відпо | вариш! виросли на роботі і 1х | була справді гострою зороею, розрізана "ій аа На ив керівну ро бот НОВ "Гндно оцінили, висунувши на від | оточити увагою людей, що роб НИЯ ОИ ПР ор р На кінчилась р т ність сель | повідальну роботу. Таке вису (дять газету, передавати ІМ нершого ванну й ні слухачі, ні к р, МАШЯ Здається, ЩО Зет | вання треба вітати. свій досвід, вчити їх як | проц заняття не качі, ого активність У газеті вання И: ДОСВІД, виправив. Розгорнутої бе пинились кора, його оно | Тот товариш став керувати. |що писати, з ера чциршою, Він ве пориває зв'язків з газе-"| Вирощувати людей — п'яти" о, із ; ВИСЕ Проведене заняття ся, а аа що ми їх | тою» дле зв'язки ці не такі т | сотенниць, двосотенників, ста- й Ее було нн недостатигії принципи Лейбінзон ШКОЛИ цікавішою. 4 ре лені обу. в с о гар зе З) . Замість 70- й б ТИП р - маємо в своєму розпоряджен |ні, як були. Це хановшв колгоспного вироб го, пропагандист потратив Ц 'е приклад, як яри новий робітничий| | Комс і. свідчать, що деякі товари), роботи стало незрівняно ОІЛЬ"| ництва і показувати їхній РСТ, ось 40 хвилин на повторен проводити заняття в якому організовують , ВИ до керівної роботи мен | ше. Проте, причина не тільки 1хню роботу, Вчитися праню"| проробленого уже на пер роботу. Найкраще| Після нють уваги селько-|у великій завантажености. ючи й розповідати про ше. у занятті, Дл зб ' Ад) гурток ГСО. бали те. ше приділяк о Про що писати? -- виникає 5 шому занятті. Для розбору но "дже 120 комсожольція. Для |РОТУРНИ т бе цього в першу |питання. Звичайно, тематика Яка багатюща цікава тема-|вих трьох розділів у нього за |лива школа, яка повишия робо- #21 полі переванта- |для таких товаришів поширю- | тика, яку велику користь дасть | лишилось часу тільки Дві го-| помагати ідейному гвинтівку | ють вс! й такі при-|ється 1 навіть трохи ускладня селькор, що працює на керів» |дини, що є зовсім недостате | мувістів І їх тували Е прямо вяслов- |ється, але оту думку, (що себе (ній роботі своїм товаришам по | ньо. проведенні всіх час кані м же жне буду сам себе критикувати?) треба геть від-| роботі, діючи за чудовим пра- Гак почалось друге заняття Керівник повинен забфр лиж. Пішла комсо нка а їй кинути. вилом „пером і особистим при |по вивченню доповіді Берія.| Індивідуальний зріст бота на вироби: К ГИК а о З И Ми і 3 у. Ї КО о с я и, Я РИС о детально це пи-| Про що ж писати? Насампе | кладом“. | Гов. Босс почав розгорну- | комуніста зокрема. Нзали комсомольський | ОРГАНЕ тання Й постараємося зробити про досвід своєї роботи, Отже невичерпне джерело|ту бесіду з нових розділів, ще цього в кожухівсий цех, в як 3 - висновок. От селькор працю-|будь то головою колгоспу чи діяльності в газеті є для групи |але дуже скоро перейшов до | школі Ту г слухачі яікомгомо и вав на рядовій роботі, одночас | бригадиром. Писати про кож- | селькорів, що прайюють на ке | простого лекційного викладу. | лінський, Романюк, Пииь на лі 7 Комсоргі но. скажемо, був членом прав|не цікаве міротриємство у се- рівній роб оті й найпершим Причому; й. лекція ця реолютно ] лівня колгоспу, один з найкра | бе в колгоспі, в бригаду. Зро- обов'язком газети —спрямувати | хою, без підкреслення вузло-! останній місяць. РАТИВНА щих ударників: Загальні збори | бити хороше й потім написати; | цеіджерело в правильне річище. |вих питань. Кожу ївській партізАціЯ колгоспників обрали товариша її керівникові треба - рн толовою колгоспу. Або поряд- А рол З З з 5 и. перебудувати роботу. р. комітету Фішбейн ком висування одного з кра- У , о щих селькорів-комуністів по- > о _ _ - Слухачі кожухівської парт- Говоряч школи зібрались на друге за рн Ми хочемо СЬОГОД тшкола кожному _ 5 > : ГУРТНИ ПІДВИЩЕННЯ 2 1 З з НІМЕЦЬКОЇ гурти КВАЛІФІКАЦІЇ о | | 0 РЕДАНТОР!3 СТИНГАЗЕТ б | АРТЕК ературни 1 РОБСЕЛЬНОРІВ При парткабінеті орклиєану Щоб підвищити кваліфіка- но)два гуртки по цію редакторів стінгазеті роб мецької мови» й. 5 - селькорів, райгазети з Один з гуртків. 15 січня організує для них ви- підвищеній прогр робничу практику. Протяго 5-10 днів з відривом від роботи групи робселькорів й редакторів стінгазет знайо- З к митимуться з газетною робо- - У У внз комсомол 42 рин = тою. Усі гуртки ще по Й || За цей час всі практиканти бу : | укомплектовані. Прий дуть читати художню літерату ке 5 в і комсомольції ру. Таким, способом через нав- 3 З є чих вивчати німецьї) зання пройдуть 20-25 чоловік. - літературу тоивае- в У й соні на! ВІЙНА о | і, ОВ загонів, на італійськох с З З Ме гах. Бом В АБІССІНІ . и, сіл авіація тероризує й їх т й Е ня, намагаючись виа. бо нику і розлад в РЯ али ника. роботу та ; ток по вивченню районної ке ого Абіссінськ ий кул! коза кулеметом ка Л. БЕЛЯКОВА) ‘улеметни! У. - Чалівсьхого цукроза Відомий англійський пись- |ся. Опір абіссінців не тільки|лося вперед, -свідчить про ве|них автомобілів, стали ціл-| Із застосуванням нь менник по воєнних питаннях |не зменшився, але тепер є вс! |личезні труднощі, з якими во|ком непридатними. Зв'язок з | порту пов'язано | жі генерал Фуллер, що побував у |підстави говорити про проти-|но стикнулося. До того ж, за боями дедалі утруднюється. Не | боти по будівництву, італійському війську на півно |лежне: про зростання цього чі Абіссінії, 11 листопада 1935 |опору і зростаючу активність року писав: ,Якщо я правий, | Абіссінії. Проект Лаваля-- Хо- то криза війни буде близько|ра викликав бурхливий про- Якщо цього не|тест серед усього абіссінсько то війна затягнеться 1|го народу, який ріш то. затягне 5 уче буде руйнуючою не тільки для Італії, але 1 для всієї Европи". | двох абіссінськими повідомленнями, | дарма навіть італійська преса | Повідомляють, сао тепер старого капіта | помогло італійці в ряді місць змушені|вже не приховує тривожної робітники відмовля о ‘цукрозаволу е ВУ. навіть відійти назад. обстанови і закликає „народ га | щовати через роками визискували | Роботу Лросування італійців змушу |лії взяти до уваги різноманітні | магають, щоб ові» є новий зав вало їх щораз більше розтягу | труднощі, що стоять на нашо | назад ло Італії, По новими | під-|вати фронт у довжину. В цих|му шляху", також, що до шани ; нявся проти нахабного | умовах лінії комунікації ста» - доводиться вової дюдини імперіалістичного поневолення. |ють чимдалі чутливішими для ; ві о т Ми ве знаємо, ; ударів партизанських загошв| Найновіша военна техніка в | и по, на думш генерал тр, йо У нас немає достатніх під- |1 потребують посиденої витра | умовах Абіссінії не може відо| У у льні "руйнуванням усієї Европи», | став’ говорити, що Абіс С мое на то, що М но, що як мину:|Уже ввела в бій свої і 7 е ся війни Абіссінією, але шлком нія | си — величезна роатягнутість |догравала б, приміром, в Ев- продукту й 120 тонн ы голови! | фронт на всіх не В р ог ь. |бідь, танки | арті! 1 О в Г у на всіх напрямах за|рош, Рельєф абіссінського те ль, та к ії ‚лан лижчому май | зовс нас "| а! ЕСИ бме |б го значення #5 в]н працювати на за-| багато на дали скількин і новий рік не |бутньому можна чекати гене- оче недостазннвізнасичаноя змови ї року. У й ра За у ОЕ ‘мет За останнімії 926 ку. З атку | під ча пок ломітного | рального бою, Нам здает ті, його військом, А як наслі-| жують не тільки дії танків, |лемет. За ос анні 926 року. З початку | успіху італійській зброї, Ско- й зійх т я і ея Е а | Захарч Я — цілковита незабезпече- | бронеава біл та артилерії, | леннями, роботах, ‹ | й що езабезпече: ронеавтомобілів та артилерії, лен Ей рише навпаки; усі ловдомлен-|ни | надалі вій|ність флангів. Якщо ж але навіть І авіації. Проте, са |озброюються кулеме перейшов у майс ня з абіссінських фронтів го-| тодом прова уде основним ме |го додати, що з просуванням | ме наяв сть технічних засобів |далі в більшій киіїбду. Знаменитий для |С! ам ворять про чимраз більші труд | ку НЙ війни з 60| углиб Абіссінії умови місце- дає мождивість Італійській ар | того ж вени почина 1930 рік. Він цього Е і нощі, які зустрічає на своєму |30всім не вика бе зрозуміло, | вост! стають щораз більш не-|мії виконувати / надзвичайно | вати протитанкові |! рше почав працювати Б шляху італійська агресія, РОТА сприятливими для дій | майже | важкі завдання. Навряд чи воувітряні засоби а а и Мона я 4 ротив- | скрізь роз'є, і зька | на б ^ У ій , гаким Ч бив в куз мо/ Ч и р НИКОВ! в я різь роз'єднують рух війська |на могла б відносно спокійно |новуючи та Ра НІ технічна перевага, ні кра! ців по для абіссін- (І взаемний зв'язок труд» | наступати було а по- |военну техніку. о до нео ща підготовка Малйськот ар-| лій А акт, що Іта|нощі італійськ і й И б | 2 8 - ької ар- | лійське військо на с ці Італійського командуван- | чатку Сол 3 - створює НОВ ї і не дали слодіваного успі. т військо на своїх голов | Ня будуть Ш С АРК ЕН И К у років роботнку. Техм И | х напрямах (на півночі) за- | вище лу й |. тано- | дуві льна діяльні ь авіації. | труди З цизії і--веде розмову За- Їздав на в 2 _ лишаеться приковання вице Ускладнюється й тим, що Італійські | бомбардувальники | ська. Почата фа! й й "обудовані італійцями в тилу (дуже перешкоджають також |ва авантюра на сх: ПВ заслідок посилешого | зосереджению | абіссінського | щораз важчим тя до ра: