Газета «За колективізацію» (Хмільник). № 1 від березня 1936 р. [кадр IMG_0713]

РОЗМОВ 3 головою американського газетного об'єдн Говард: Які будуть, навашу зи думку, наслідки недавніх подій в Японії для становища на Да- декому Сході? Сталін: Покищо трудно ска- зати, для цього є надто мало матеріалів. Картина не досить ясна. й Говард: Яка буде позиція Радянського Союзу в разі. як" що Японія наважиться на сер- йозний напад проти Монголь- ської Народної Республіки? Сталін: У разі, якщо Японія ваважиться напасти на „Мон- гольську Народну Республіку, зазіхаючи на її незалежність, нам доведеться допомогти Мов гольській Народній Республіці. Заступник Літвінова Стомоня- ков уже заявив недавно про ке японському послові в Мос- кві, на незмінно друж ні стосунки, які СРСР підтри- мує з МНР з 1921 року. Ми допоможемо МНР так само, як ми допомогли їй в 192) році. Говард: Чи приведе, отже, японська спроба захопити Улан-Батор до позитивної ак- | ції СРСР? Сталін: Так, приведе. Говард: Чи розвинули японці за останні кілька днів якуне- будь таку активність. у районі кордону МНР, яка (активність) була б визнана в СРСР за аг- ресивну? Сталін: Японпі, здається, про довжують нагромаджувати вій ська коло кордонів МНР, але т |: Ц якихнебудь нових спроб до прикордонних сутичок покищо не помічається. Говард: Радянський Союз побоюється, що Німеччина Польща мають спрямовані про наміри Й ти нього агресивні готують військове співробіт ництво, яке повинно допомог: ти реалізувати ні наміри. Тим часом Польща заявляє про своє небажання дозволити першим: ліпшим іноземним військам ви користати її територію, як ба- зу для операцій проти третьої держави. Як у СРСР уявляют „ собі напад з боку Німеччини. З яких позицій, в'якому напр мі можуть діяти німецькі, вій- ська? Сталін: Історія говорить, щ коли яканебудь держава хоч воювати з починає шукати кордони, вона хоче напасти. агресивна держава Звичайн дить або з допомогою сил як це мало місце в 1914 році, коли Німеччина вторглася до Бельгії, щоб ударити по Фран ції, або вона бере такий ко дон „в кредит", як це зробила ска- Німеччина щодо Латвії, жімо, в 1918 році, намагаючи через неї прорватися до Ленін града. Я не знаю, які саме к дови може пристосувати раю, що охочі дати їй „в кредит" можуть знайти Говард: В усьому світі гс рять про війну. Якщо спра війна неминуча, то коли, міст Сталін, вона, на вашу дум! вибухне? Сталін: Це неможливо ска- зати наперед, Війна може спа- лахнути несподівано. Нині ни не оголошуються. Вони сто починаються. Але, з дру- того боку, я вважаю, що Друзі їх розпоря менти, як, наприклад, миру. Їх сила в тому, діяльність проти війни ється на волію широких нарол них мас. В усьому світі немає народу, який хотів би Щодо ворогів миру, вимушені У цьому мінус ворогів Втім, через це вони можуть наважи- іншою державою, навіть несусідньою, то вона че- рез які вона могла б дібрати ся до кордонів держави, на яку знаходить такі кордони. Вона їх знахо- о для своїх цілей Німеччина, але га- кордон з зміцнюються: в" зацюва їн Я друзів миру миру можуть рито, вони спираютьс а міць громадської думки, В дженні такі інстру" Лиса на- друзів що їх спира- и відк ю у лс ій. У цьому плюс для ні ЗЕ війни. | СЯ то вони таємно. миру, не виключено, що саме працювати Н Л цузькою палатою депутатів. Цей пакт є певною перешко- дою для ворогів миру. Говарл: Якщо спалахне вій- на, то в якій частині Світу вона може вибухнути раніше? Де грозові хмари війни найбільше згусли--на сході чи на заході? Сталі на мою думку, два вогнища военно! небезпеки. Перше вогнище міститься на | Далекому Сході, у зоні Японії. |Я маю на увазі неодноразові заяви японрьких військових 3 загрозами на адресу інших дер жав. Друге вогнище міститься в зоні Німеччини. Важко ска- зати, яке вогнище є найбільш загрозливим, але обидва вони їснують і діють. Порівняно до цих двох основних вогнищ во- єнної небезпеки італо-абіссін- ська війна є епізодом. Покищо найбільшу активність виявляє далекосхідне вогнище небезпе ки. Можливо, проте, що центр цієї небезпеки переміститься в Евролу. Про це говорить хо ча б недавнє інтерв'ю п. Гіт- лера, дане ним одній французь кій газеті. У цьому інтерв'ю Гітлер немов намагається го- ворити миролюбні речі, але це своє „миролюбство“ він так тусто пересипає загрозами що до Франції 1 Радянського Со- юзу, що від ,миролюбстває нічого не лишається. Як бачи- те, навіть тоді, коли п. Гітлер хоче говорити про мир,він не може обійтися без загроз. Це —симптом. Говард: У чому, на вашу думку, полягае основна причи на сучасної воєнної небезпеки? Сталін: У капіталізмі, Говард: В яких саме виявах капіталізму? Сталін: В його імпері їлістич них загарбницьких виявах. і ь я ої е о, и, Ви пам'ятаєте, як виникла перша світова війна. Вона ви- никла зза бажання переділити світ. Тепер та сама підопліка, Є капіталістичні держави, які вважають себе скривджіними при шопередньому переділі сфер впливу, територій, дже- ред сировини, ринків і т. д. які хотіли б знову переділити їх на свою користь, Капіталізм в його імперіалістичній фазі-- така система, ика вважає війн р- сь ор сь, ово вл тер ку, міжнародних | суперечностей методом законним якщо не юридично; то по суті, Говард: Чи на вважаєте ви що 1 в капіталістичних країнах може існувати угруятоване по боювання, якби Радянський вій- про по- А ТОВ що ви думаете, люди ХОЧУТЬ " помиляетесь, навколишніх лишніх держав: Я не ідеях радянських жави справді законним методом розв'язанні ро СнріплееГовард язати свої політичні Е о шим народам; Сталін: Для п вань нема ніяких піл що р амі, лице то ВИ радянсь рю, ЗМІНИТИ х держав, йно, хочуть, держав ами б вича я, але це справа с ебезпеку МОЖУТЬ ішні держави, ЯКЩО Говард: Мені здаєт Сталін: Це є розуміння? Говард: Трагічним зумінням? Сталін: Ні, комічни цих країн, Експорт р --це нісенітниця. а якщоне захоче, то р не буде. Ось, наприкл будуємоунове безклас: соціал пояснит Ітвінов пі дписа що виконання Чим пунктом н и мені, зобов" який буде і Улемо виконувати, За нашою Конс. Титу. Союз не вирішив силою на- літичиі емігрант проживати ранти маю. ча нашій т одібних щоб нашій вла теорії побо став, ЛК адянські та ще си: навколи ш* Ж орстоко кі люди, лице змінило- х навко ачу, яку бачити В людей навко ці дер- міцно сидять У і є як сідлі. і ун авантюру, як Говард: Чи означає ця пу а ак . і р С Союз Одним із найновіших успіхів | Заява, що Радяйонний свої справи друзів миру є ратифі- будьякій мірі и кація франко-радянського пак» | плани й С ар та про взаємну допомогу фоан|ву революцію ВИ і ро взаємну д уф Сталін: Таких планів і намі- рів у нас ніколи не було. ься, міс» тер Сталін, що в усьому св!- ті протягом довгого часу ство рювалось інше враження. плодом непо- непоро- м. Або, мабуть, трагікомічним. Бачите, ми, марксисти, вва жаємо, що революція деться і в інших відбудеться воча тільки тоді, коли це визнають можливим або потрібним революціонери відбу країнах, але еволюції 3 Кожна кра- 1на, якщо вона цього захоче, сама зробить свою революцію, еволюції ад, наша країна захотіла зробити рево люцію і зробила 11,1 тепер ми © зміну силою ного ла » Містер Ста чому пан Й лист як яза ви про- ді, ми Конували | Щею по. ть право ериторії, с" паном Рой Гова Ми тм надаємо право притул- так само, як і США дають К у притулку політичним право емігрантам. | С що, КОЛИ Літвінов підписував цей лист, він ВИХОДИВ із того, що зобов'язання, які містяться в ньому, Мають оболільний характер. Чи вважаєте ви, міс тер Говард, * суперечним угоді рузвельт-- Літвін: в, якщо на території США перебувають російські білогвардійські еміг- ранти, які провадять пропаган ду проти Рад 1 на користь ка піталізму, які користуються матеріальною підтримкою аме риканських громалян 1 які іно ді являють собою групи теро ристів? Очевидно, пі емігран- ти користуються наявним в США правом притулку, Щодо нас, то ми ніколи не потерпі ли б на своїй території жод- ного терориста, проти кого б він не замишляв свої злочини. Очевидно, в США право приз тулку тлумачиться ширтву ніж у нашій країві. Що ж, ми не в претензії. Ви мені, може, заперечите, що ми співчуваємо цим полі- тичним емігрантам, які прибу вають на нашу територію. Але хіба немає американських гро А СТАЛІ Цілком очевидно, | т, / Я й; й М, І | ІМ РОМ 1 бу легаль В Но Чаючи З МАЙ у Сл муністів, овару, ЗУ Риканську, У ла місце рії в пору ся? чайно во масу в орі Цілком зр цього амерій не дянській СРСР нем бітників. № мадян, які співчувають біло-| Говард моді КОЛ гвардійським емігрантам, що|ти вашу зі торе ПОЕМА провадят» пропаганду за кап! бути и поту ии талізм і проти Рад? Отже, про|чення | взути и сб що мова? Мова йде про те, щоб не допомагати цим 0со- бам, не фінансувати 1х діяль- ності. Йдеться пра те, щоб урядові особи обох країн не втручались до ввутрішнього життя іншої країни. Наші уря [СРСР ще оте Що ціх т езпортійні оргамі. 1 дові особи чесно виконують | будоваво д” тат ние со! М А мау НС Со. У И це зобов'язання. Якщо хтоне | Фашизм В цу | АЯ пари, я проти МОИ будь з них провинився, хай | шали 8 ВО з, С Отис у ‘двох держав. | од Але хіба американ- не за елегати Броудер І Дарсі Ком шкоди на УП конгресі ду, АТО Інтернаціона- м 1 відбувся торік у Моск я ам насильницького повален а уряду? пам Признаюсь, що’ Не ор рат промов т.т. Броуде" Дарсі, не пам'ятаю навіть про Ро що вони говорили, Може | му бі ли вЫ Що вони говорили що“ радян, Чьому роді, Але не Люди створювали риканську комуністичну |, при якої нашими безпечені ї муністичне істо 1 Я буде скати, 22 8100 Сталі м | Говард: З то, ГРОМАДСЬКІ ове сус-|нам скажуть. що ними ии у М й 1 : 5 заз 4 К ОМА лк ) ЩИ НО Але твердити, ніби| Якщо зайти надто далеко | наслідкі ОДУ то НН Ки М ми Хочемо зробити революцію | поставити вимогу (вислати |рисою ЛР ие у з Пн о УР их країнах, втручаючись |всіх білогвардійських емігран- | жав По Ж пк Пк обіти б о М Ді до дата, це значить гово-|тів і з США, то це було б| би! ВА, ЗК Ана чі ЖІ про ЖИ , ГО ні М 3 й ому 4 ніколи не ми |зазіханням на право притулку державі? чи чу, И Поу 7 Ми д . проголошене і в США, І в іш п МОЇ и ра: У момент встанов- | СРСР. Сталі "РА РА "лу лення дипломатичних стосун. - Тут треба визнати пев що Аи ии, ПРА и - ків між СРСР США п чу розумну межу для вимогі терміном й би ЛК дн ТИ дент Рузвельт і п. Лі рези- | контр-вимог, Літвінов підписав ий 10? А Ка ИВ, пи, | РОДу | М Дни, обмінялися й свій лист президентові Руз а части | Рено мо ГРИ "ча Ма Мн в питанні про. не як приватна особа, о ту ДУ пу Ат Пд Пи в л. 4 листа п. Літвінова а як представник держави, зм Ч, б Че бы Че ИТ Ме дентові Рузвельту и-|так'само, як це зробивя пре | В м ть а у м О, ити ЧІ, | що радянський уряд а зидент Рузвельт. ЇХня угода Є Ч ОА "Ме о, Мир Оу Риму зується „не допускати "|Угодою між двома державами. ні | Чи, и и И, Г ри | рення або перебування зво Підписуючи цю угоду, | Літві- і Пи "Ре |У и будьяких б нов, і президент Рузвельт, як т р и й | "м ласі чи груп 1 вживати на представники двох держав, ма |. 2 Ху і території за. Ли на увазі діяльність агентів М Чи" М М зон діяльності будь- держави, "які не ловинні рн м Ко, Ж И 4 Ман, '9 |? організацій чи груп аб не будуть втручатися до| «ЛІ Ч ОА Мі, СТ А ИЖ, № ) представників, або внутрішніх справ другой сто- к у А РР 4 м со якихнебудь орган х [рони. Проголощене бох ЗАЛУ КОРИ МОТО ДРУ РА Р аб: рганізаці во 5 | ок Й, І ) о РУП щодо получен країнах права му пе ціни бори а Ж атів в ці гних | М м Ч 91 я и а або якоїне- моля бути зачецлене (цією ми У Ру 0 чу Й або володінь Тк території, п цих рамках треба й Чу Й \ м, М че меті повалення о мають на Літвін , УГОДУ Рузвельт — (в ЛО ку повалення пб, | ків до УГОДУ представни Й М 4 А парт Като, Вона створена амери" Цями, Вона існує в © И АН ії и". що іт! уж ог одва порты, Вне 0%» це тЫ Уч, яка може буті ИХ УМО ты зробити, маму Реала до бороть, маше партія, алей ВИК я кі № 5 | 4) ді у 0 и‘ Фо НИТ Комі К | ції ке мій кої М И м чні де умів іно ме и В у зю КОМІ; | Но, НОВ цих ВОО ТР | короть 9 ЧИ М ори Ат Чи збудуе мим Й са Р жить ЩО ДОСРУ (р тій МИА р нь Вик зибомих висту РАЙНІ Г АА | 5 | рі СПИСКИ 18 виборах "У ї г тимуть но ТІЛЬКИ Ко и | АК | РИ, Що а НАМ мі ОДНИ, так емо кр Ж Не ‚ о "аю ли й А і и ї