შინაარსზე გადასვლა
წყაროების სია
OpenHeritage
მემორიალი
ფოტოები
ადგილები
წყაროები
კვლევა
რუკა
მეტი
ძიება
/
KA
შესვლა
ანგარიშის შექმნა
წყაროების სია
Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 185 від 26 вересня 1939 р.
დოკუმენტი
ზოგადი დოკუმენტი
საჯარო / საჯარო
Газета «Зоря комуни» (Сосниця
).
№ 185 від 26 вересня 1939 р.
წყარო
Газета «Зоря комуни» (Сосниця
).
№ 185 від 26 вересня 1939 р.
ატვირთულია
illia-
m
დამატებულია
21 სექ 2026
განახლებულია
22 სექ 2026
გამოყენებული საცავი
36 MB
გვერდები
3
ამ დოკუმენტის გვერდებში ძიება
მნიშვნელობით მსგავსი გვერდების ჩართვა
გვერდის ნომერი
/ 3
HQ
სრული ხარისხის ორიგინალი
ორიგინალი
სტატიის არეები სურათზე
კითხვის რეჟიმი
გვერდი 3 / 3
გვერდი 3 / 3 · გასაღები p003 · ჩვენებისთვის ოპტიმიზებული ასლი · ორიგინალი 7,3 MB
ტექსტი
გვერდის ინფორმაცია
(აქვს შიგთავსი)
შენიშვნები
ჩამოტვირთვა
ტრანსკრიფცია
გვერდი XML
არე 1
2
არე 2
ЕЙ
არე 3
Сьогодні
міжнарод
ний пролетар
іат і все передове
ЛЮДСТВО відзнача
ють слав-
ний ювілей-
-
75-
річчя з дня заснуван
ня ,
Міжнарод
ного товарист
ва робітник
ів",
яке увійшло в історію під наз-
вою Першого Інтернац
іона-
лу.
Ця перша самостій
на міжнарод
на організа
ція ро-
бітничог
о класу,
вождями якої були Маркс і Енгельс,
послужил
а зразком,
по'яко-
му більше піввіка згодом під керівниц
твом Леніна і Сталіна | був створени
й Третій,
Комуніст
ичний [н-
тернаціо
нал.
არე 4
** В лондонсь
кій робітнич
ій газеті „Улей“ у вересні 1864 року з'явилос
ь оголо-
шення:
,
28 вересня в середу увечорі в залі св,
Мартина відбудут
ься прилюдні
збо-
ри,
на яких депутаці
я від парижськ
их робітник
ів про-
читає відповід
ь на адрес їхніх англійсь
ких братів і складе | план найкращо
ї угоди між обома народа-
ми".
В призначе
ний день вели-
кий лондонсь
кий зал Сент-
Мартинс-
Холл,
який зда-
вався для багатолю
дних зборів,
був повнісін
ький.
Зібралис
ь англійсь
кі робіт-
ники,
делегати
від фран-
цузських
робітник
ів | і проживаю
чі | в Лондон емігрант
и-
революці
онери =
німці,
італійці
,
поляки,
ір-
ландиї.
На трибуні,
серед представ
ників | робітник
ів різних країн,
був Карл Маркс,
На зборах спочатку
було прочитан
е зверненн
я англій-
ських робітник
ів до фран-
цузських
,
відправл
ене в Париж рік назад за підпи-
сами представ
ників | лон-
донських
робітник
ів,
а по-
тім парижськ
ий делегат Толлен прочитав
відповід
-
не зверненн
я французс
ьких робітник
ів.
Воно було зус-
тріяуте захоплен
ими вигу-
ками всіх,
хто зібрався
.
Починаюч
ись | зверненн
ям 1 друз!!*,
воно за-
кінчувал
ось закликом
до об'єднан
ня робітник
ів всіх країн.
Збори винесли резолю-
цію заснуват
и ,
Міжнарод
-
не товарист
во" 1 ‘призва-
чили комітет для вироблен
-
ня основних
| принципі
в цього товарист
ва.
В комі-
тет увійшов Маркс,
чиє ім'я було широко відоме робітник
ам Європи,
არე 5
С ж
არე 6
Створенн
я міжнарод
ної робітнич
ої партії було під-
готоване
всією історією
ро-
бітничог
о руху.
Довгі роки глухої реакції,
що наступил
и за поразкою
революці
ї 1848 р,
зміни-
лись пожвавле
нням в робіт-
ничому русі в кінці 50-
х років,
Робітник
и Європи зробили необхідн
і виснов-
ки з досвіду революці
ї 1848 р.
і нашональ
но-
виз-
вольних рухів в Європейс
ь-
ких країнах,
Все яснішою ставала робітник
ам проти-
лежність
між інтереса
ми пролетар
іату | інтереса
ми буржуазі
ї.
არე 7
ДО 75-
РІЧЧЯ І ІНТЕРНАЦ
ІОНАЛУ
არე 8
ЗОРЯ КОМУНИ
არე 9
"МІЖНАРО
ДНЕ ТОВАРИСТ
ВО РОБІТНИК
ІВ
არე 10
відбувся
суд над уарадни-
| дельфії
არე 11
Тільки самостій
ний вис-
тупо пролетар
іату може принести
йому перемогу
,
Комітет,
обраний в Сент» Мартинс Холле,
повинен був виробити
принципи
об'єднан
ня робітник
ів.
Завдання
,
яке ставив пез ред,
собою Маркс,
який з самого початку відіграв
ав керуючу роль в комітеті
,
полягало
в тому,
щоб об'єд-
нати ,
робітнич
ий рух різ-
них країн,
намагаюч
ись направит
и в русло спіль-
ної діяльнос
ті різні фор-
ми непролет
арського
,
до-
марксист
ського соціаліз
му" (Ленін,
т.
ХУШ,
ст.
На комітеті
одноголо
сно приймаєт
ься „Учредит
ель-
ний маніфест
" і,
Тимчасов
ий устав",
написані
Марксом.
В ,
Маніфест
і" Маркс на фактах показує,
що пож-
вавлення
промисло
вості не принесло
.
полегшен
ня робіт-
никам,
а ще більш погір-
шило їх становищ
е.
Разом з тим він показує на двох яскравих
прикла-
дах досягнен
ня робітнич
ого класу:
це-
-
законода
вче об-
меження в Англії робочого
дня до 10 годин 1 успіх кооперат
ивних фабрик.
Ос-
танне показує,
що крупне виробниц
тво можливе без експлуат
аторів.
Але коопе-
рація допоможе
пролета-
ріату лише тоді,
коли?
він скине капіталі
стів,
коли кооперац
ія буде розвиват
и:
ся в загально
націонал
ьному масштабі
.
Тому великий обов'язо
к робітнич
ого кла-
су — завоюват
и політичн
у владу.
"Й Період існуванн
я І Інтер-
націонал
у (1864-
-
1872) був періодом
напружен
ої бо-
ротьби Маркса і Енгельса
з міжнарод
ним опортуні
з-
мом-
-
послідов
никами Пру-
дона,
противни
ка політич-
ної боротьби
пролетар
іату,
і прибічни
ками анархіст
а Бакуніна
.
В перші р'ять років сво-
го існуванн
я Інтернац
іоналу довелось
вести боротьбу
з прудоніс
тами.
Чи повинен робітнич
ий клас прагнути
до влади і створенн
я кому-
ністично
го суспільс
тва,
чи він повинен тільки добива-
тися,
щоб буржуазн
і по-
рядки стали більш стерп-
вими,
—ось суть суперечк
и,
Рішення Женевськ
ого конгресу
| 1 Інтернац
іоналу (1866 р.
) свідчить
про те,
що робітник
и підтриму
ють Маркса.
На Лозаннсь
кому конгресі
(1867 р.
),
де було присутні
ми особливо
бага-
то прудоніс
тів,
керівниц
тво Маркса все ж було визна-
не цілком правильн
им,
А конгрес в Брюсселі
(1868 р,
) прийняв резолюці
ю про визнання
величезн
ого зна-
чення теорії Маркса,
вик-
ладеній в ,
Капіталі
",
в то му самому ,
Капіталі
",
який підриває
основи прудоніз
-
му,
На Базельсь
кому конг-
рес! (1869 р,
),
де визнана була необхідн
ість ної боротьби
,
прудоніз
му
არე 12
нанесено
остаточн
у пораз-
ку.
Але на цьому ж конгресі
з'ясувал
ось,
що на зміну відкрито
му опортуві
зму-
-
прудоніз
му — приходит
ь опортуні
зм,
прикрити
й ре-
волюційн
ою фразою,
-
-
ба-
кун!зм.
Прибічни
ки Бакуні-
на об'являю
ть себе завзя-
тими прибічни
ками „Кому-
ністично
го маніфест
у",
Марксом І Енгельсо
м напередо
дні ре» волюції 1848 року,
Бороти-
ся,
на думку бакуніст
ів,
потрібно
не з капітало
м,
а з державою
,
яка нібито по-
родила капітал.
Вони проповід
ують ,
без-
властя" і виступаю
ть проти революці
йної партії,
керую-
чої боротьбо
ю пролетар
іа-
ту.
Ця ,
теорія",
що відби-
вала відчай дрібного
бур-
жуа,
який страждав
від державно
го | податков
ого гніту,
служила для Бакуні-
на засобом для придбанн
я особисто
го авторите
ту,
Анархіст
Бакунін не со-
ромився в засобах для до:
сягнення
своєї мети.
Він нападав на Генераль
ну Ра-
ду і Маркса,
застосов
уючи наклепи,
обман,
дворушни
-
цтво і підробки
.
Навкруги
нього | групувал
ись всі антимарк
систські
елементи
в Інтернац
іоналі.
Бакунін вибирає особливо
тяжкий в житті Інтернац
іоналу | час для нападок на нього-
-
мо-
мент після падіння Парижсь-
жої Комуни.
жи 18 березня 1871 р.
па-
рижський
пролетар
іат взяв в свої руки політичн
у вла-
ду.
Генераль
на Рада нап-
равляє представ
ника в Па-
риж,
Маркс посилає Кому-
ні вказівки
і поради.
Але серед членів Комуни були опортуні
сти,
які не викона-
ли всіх вказівок
.
Маркса 1 зробили ряд крупних по-
милок.
Після | падіння (Комуни Інтернац
іонал виступив
про-
ти брехні,
з якою накину-
лася на Комуну вся бур-
жуазна преса Європи,
Бур-
жуазія повела | скажену травлю Інтернац
іоналу;
по-
ліційні переслід
ування і са-
мий брудний | наклеп-
-
всі засоби були пущені в хід,
В цей самий час посилюют
ь свою зрадниць
ку діяльніс
ть бакуніст
и,
які відіграл
и не останню роль в загибелі
Комуни,
Резолюці
я | Лондонсь
кої ковферен
ції 1871 р.
„Про політичн
і дії робітнич
ого класу" наносить
розтрощу
-
вальний удар бакунізм
у,
В ній ясно і чітко сказано:
,
Організа
ція | робітнич
ого класу в політичн
у партію необхідн
а для того,
щоб забезпеч
ити перемогу
со» ціальної
революці
ї і 1 кінцевої
мети -
знищення
класів",
Через рік,
в 1872 році,
відбувся
конгрес Інтернаш
і-
оналу в Гаагі,
який затвер-
див резолюці
ю Лондонсь
-
кої конферен
ції.
Там же
არე 13
17
არე 14
28 ‘вересня
1939 року №1
არე 15
проле:
|"
არე 16
ком європейс
ького й
არე 17
таріату"
-
-
Бакуніни
м.
Він І його сподручн
ий | Гільом були виключен
і Інтерна-
ціоналу за створенн
я все:
არე 18
ро розпуск алу.
*
არე 19
р Революці
йні Інтернап
іоналу
არე 20
рухом стоял ня,
які Я форм організа
ції,
році конферен
ція прийняла
არე 21
вимагали
.
არე 22
Г інте -
არე 23
тра)
არე 24
редині партії таємної змов-
| його історичн
им и}
არე 25
ницької організа
ції.
არე 26
На конгресі
| напіонал
ом.
Третій Інтернаш
іх
არე 27
було | прийнято
рішення відносно
перебува
ння Ради.
Після падіння не можна було
არე 28
важливе
არე 29
ком—Кому
н!стични
არე 30
місце:
| ниразу | Леніна,
Генераль
ної | здійснюв
ати ликта | б Комуни| накреслю
вав чекати | 1втернаш
юнал! І
არე 31
швидкого
піднесен
ня ро-
|всього боявся опорту бітничог
о руху.
Практичн
а! ний Й 1ятернаш
онал діяльніс
ть в Європі була| рамі Комінтер
ну надзвича
йно важкою,
тому|„Бу
дучи єдиною і що вся європейс
ька | лізовано
ю озброїла
сь проти інтерна-
| партією пролетар
іа ціоналу.
Крім того прибіч-
| муністич
ний
არე 32
ники Бакуніна
არე 33
міжна
არე 34
Інтерни
არე 35
штовхали
| з'являєт
ься єдиним |
არე 36
робітник
ів на нерозсуд
ливі|жув
ачем принцип
არე 37
виступи,
а буржуазн
і уря-
| шого Інтернац
ідн:
ди провокув
али так! висту-
| провадят
ься на ног пи,
щоб підірват
и автори-
| совій основі револю тет інтернац
іоналу в очах пролетар
ського ру
არე 38
робітник
ів,
+
არე 39
Третій,
არე 40
Комуній Виходячи
з усього цьо-
Інтернац
іонал,
არე 41
засв
არე 42
го,
конгрес прийняв пред-
|більшов
иками з іні ложення Маркса про пере-
| Леніна в березні 19]
არე 43
несення Генераль
ної
არე 44
місцепер
ебування
| високо Ради в Аме-
|пролета
рський пр
არე 45
держить
არე 46
рику.
Але в! цей час вже Маркса -
Енгельса
-
-
Й з'ясувал
ось,
що 1нтернац
!о-
Сталіна!
არე 47
нал в вижив.
არე 48
старій формі себе Перед робітнич
им
არე 49
В.
ХА
არე 50
ВСЕСОЮЗН
А СІЛЬСЬКО
ГОСПОДАР
СЬКА ВИС
არე 51
На фото:
(Експона
т виставки
) Автоекск
продукти
вність при середніх
грунтах
არე 52
аватор Д-
0 30 кбм.
არე 53
в годину
არე 54
кість пересува
ння— 15:
20 км.
в годину,
має дев'ять виді ного устаткув
ання,
Екскават
ор виготовл
ений Кунгур
არე 55
водом,
არე 56
Фото Ф,
Кіслова Е Г.
არე 57
Якісне зерно здавати державі
არე 58
Керівник
и колг оспу ,
Про-
летар" Загребел
ьської сіль-
ради 16Х 1939 року від-
правили (в рахунок хлібо-
поставки
державі засміче-
ну гренку,
якої на загот-
пункті не прийнято
,
На цю поїздку витрачен
о 10 трудодні
в,
але від цьо:
არე 59
го колгосп має тількій
არე 60
ки,
Голова Дударенк
о |
არე 61
колгосії
არე 62
1.
არე 63
ти про здачу якіснобі
არე 64
на державі і таким непо шення до зерна.
არე 65
покінчі
არე 66
добним
არე 67
держзай
არე 68
Пп.
Горі
არე 69
Не завозять
промкрам
у
არე 70
Бутівськ
е ССТ (голова тов,
Чабак),
яке обслугов
ує Бондарів
ську крамницю
№ 2,
в останній
час майже зовсім не завозить
(пром товарів з райбази,
Тов,
Чабак в першу чер:
гу завозить
крам до Бутів-
არე 71
ської крамниці
,
а рештки КЕ » ка:
არე 72
Уп.
Облліту № 16082.
არე 73
о
არე 74
/
არე 75
Тираж 3000 примы,
არე 76
возить до с,
Правлінн
ю спілки треба
არე 77
цією справою і н
არე 78
безпереб
ійну промтова
рів ку
არე 79
ТВО редактор
а М.
шкоді Друкарня
Сосницьк
ої райгаз
არე 80
Бондарії
არე 81
райсій
არე 82
поцік 7)
არე 83
дост в с.
Бойі
არე 84
Колгосп
არე 85
ВОНИ комуніст
! багатомі
країни визволяк
і лої поль їх брат! білорусі
в оточені свого віл під яскі| Сталінсь
іде до культурн
жди гота за вітчи кого Ста Серед району,
‚| нема не шість прі но освіді вою спр ’ |призовн
и ом | оборонни
лін» | вОлод1ют
! юзу,
Ось при ами (с.
Кудри ГКиріївк
а),
зоненко багато ін :
ППХО,
г но обізна я
არე 86
Багато яви в рай комісарі
а їх до част ник Лиси „Буду шій соціа щині,
ак то не пі в бор ве життя,
-
-
Сталіна Скок І.
гі служба в ний обов! мадянина
8 великої призовну
вірнослу
ж родові,
си Це дум молоді на призиває
т.
Армію.
Всі прі ознайом Сталінсь
кі борони орошило вій Четве ХОвної Ра) вим закон Військов
Одержа нення сл стане ще посяганн
я :
будуть ними ч Палкий поОповн
წყარო: გვერდი XML · 2026-09-21 23:01
· 86 ზონები
გვერდი XML
ვერსიები: 1 · სწორი
OCR შედეგები
ყველა გვერდი · 3
გადაახვიეთ ფილმის ზოლი მიმდინარე გვერდზე
1
2
3
