Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження : матеріали XХХIІІ Вінниц. всеукр. наук. історико-краєзнав. конф., 24 верес. 2021 р

Бібліографічний опис: Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження : матеріали XХХIІІ Вінниц. всеукр. наук. історико-краєзнав. конф., 24 верес. 2021 р. / Вінниц. облдержадмін., Департамент інформ. діяльності і комунікацій з громадськістю [та ін.] ; відп. ред. Ю. А. Зінько. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2021. – 304 с. – Зі змісту: Вінниччина в роки незалежної України. – С. 18–61 ; Поділля в радянський час. – С. 130–219. 1.1. Вінницький район м. Вінниця Там, де Буг під зорею проміниться, В хвилях віти купає шовкові, – У вогнях золотих, вечорових На узгір’ї красується Вінниця. Д. Шевчук Вінниця – адміністративний центр Вінницького району Вінницької області. Місто розташоване на річці Південний Буг, у смузі лісостепу, у межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву за 222 км від столиці України. Населення – 369740 осіб (станом на 01.01.2022). Перша згадка про Вінницю датується 1363 р. Магдебурзьке право місто отримало в 1640 р. Походження назви обласного центру остаточно не з’ясоване. Вважають, що вона – від наймення річечки Віннички, притоки Південного Бугу. Більшість дослідників переконана, що назвою міста є Вѣничя або Вѣница. За найімовірнішу основу назви вбачають давньоруське вѣно – «плата за наречену», «посаг за нею». Появу такої назви пояснюють тим, що литовський князь Ольгерд визволив Вінницю й землі навкруги в XIV ст. від татар і подарував їх племінникам. Вінницька міська територіальна громада