Половишак Стефан, Панкевич Володимир, Срєбрний Микола, Зубальский Франц

м. Краків, Раковицький цвинтар

Sezione: ділянка LXXIX, номер сектору, Riga: 4, Luogo: 28 (Краків (Польща))

50.076089°N, 19.953163°E

Persone

👨

Половишак Стефан

20.01.1928 – 06.10.1947

19 anni, 8 mesi

Nato a: w Woli Miechowej, pow. Lesko

Stefan Połowyszak

Note sulla personaРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Половишак Стефан (Połowyszak Stefan) (20.01.1928 - 06.10.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Івана та Теклі.Тіло привезено з Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.

Collegamenti esterni

necropolis.uinp.gov.ua

👨

Панкевич Володимир

12.08.1926 – 09.07.1947

20 anni, 10 mesi

Nato a: w Brzeżawie, pow. Przemyśl

Włodzimierz Pankiewicz

Note sulla personaРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Панкевич Володимир (Pankiewicz Włodzimierz) (12.08.1926 - 09.07.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Івана та Марії.Тіло привезено з Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.

Collegamenti esterni

necropolis.uinp.gov.ua

👨

Срєбрний Микола

20.10.1924 – 09.07.1947

22 anni, 8 mesi

Nato a: w Dzwiniaczu Dolnym, pow. Lesko

Mikołaj Srebrny

Note sulla personaРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Срєбрний Микола (Srebrny Mikołaj) (20.10.1924 - 09.07.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Стефана та Ганни.Тіло привезено з Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.

Collegamenti esterni

necropolis.uinp.gov.ua

👨

Зубальский Франц

03.04.1926 – 09.07.1947

21 anni, 3 mesi

Nato a: w Borysławce, pow. Przemyśl

Franciszek Zubalski

Note sulla personaРанг або посада: в’язень концентраційного табору в Явожні Місце поховання: Краків (Польща) Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Стан могили: Могила знищена Статус оплати: Статус оплати невідомий Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03; Wiki Опис: Зубальский Франц (Zubalski Franciszek) (03.04.1926 - 09.07.1947) - в’язень концентраційного табору в Явожні. Розстріляний у в’язниці Монтелюпіх. Син Назара та Ганни.Тіло привезено з Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету.Хоча відомі усі місця поховання тіл осіб, страчених у в’язниці Монтелюпіх, самі могили, окрім однієї, не збереглися. У зв’язку з тим, що їх утримання не оплачувалося, після того, як збіг передбачений законом термін, тобто 20 років, були здебільшого виділені для поховання інших осіб, мешканців Кракова. Частина – ще у 60–70-х роках. Деякі проіснували до 2009 р. Однак, як запевняє адміністрація цвинтаря, останки в’язнів табору в більшості не були усунуті з могил і вони повинні знаходитися там надалі, під новими похованнями.Тільки у трьох встановлених випадках (Василь Бушкевич, Стефан Лісєчко і Антоній Войтко), останки було ексгумовано і перенесено до новозбудованої крипти в дільниці ХХІХ. Вона знаходиться під самим цвинтарним муром від південної сторони, відразу поруч із ремонтованим будинком під майбутній мавзолей польських Легіонів. В цій «братській», безіменній могилі з написом «Пам’яті тих, що відійшли», спочивають також останки інших ексгумованих осіб.З 49 українців, страчених у Монтелюпіх, для 44 катом був той самий тюремний наглядач – старший сержант Францішек Срока.Джерело: Євген Місило, Наше Слово, №44, 2019-11-03 (https://nasze-slowo.pl/viyavleno-mogili-vyazniv-yavozhna/).6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра №42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно.Українці (зокрема лемки) знаходилися в концентраційному таборі в Явожно від самого початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2314 в'язнів), але щойно після рішення Політичного Бюро Центрального Комітету Польської Робітничої Партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їх чисельність у концтаборі.Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошице, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові (Więzienie Montelupich). Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.

Collegamenti esterni

necropolis.uinp.gov.ua

Note

Адреса цвинтаря: м. Краків, ul. Rakowicka 26 31-510 Kraków (м. Краків, Раковицький цвинтар) Місце поховання: Краків (Польща)

Riferimenti esterni

necropolis.uinp.gov.ua: #2769930112353699045

necropolis.uinp.gov.ua: #2769999833405064441

necropolis.uinp.gov.ua: #2770002966524986620

necropolis.uinp.gov.ua: #2770004909662143743

Creato: 26 mag 2026Aggiornato: 26 mag 2026