Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 152 від 5 листопада 1937 р.

2 _ ЖИТТЯ 1 ЛЮ НЕ БУЛО НІЧОГО, А ТЕПЕР МАЕМО ВСЕ права дала нам Велик! Жовтнева революція. Ми жінки, маємо право на пра- на відпочи- нок, беремо участь в упра- цю, на освіту, влінні державою, Розкажу про себе, Коли я виходила заміж за бідня- ка-партизана — нічого у нас не Ні хати, ні майна. А тепер ми живемо у власній хаті, маємо ко- рову, теля, порося. Виро- били в колгоспі 470 тру- доднів і одержали багато продуктів. Посилав колгосп, вчитись мене на курси, Підучилась. Зараз ми. готуємось до виборів у Верховну Раду СРСР, вивчаємо про вибори ї Сталінську Конституцію. Радянська влада дала ме- ні змогу стати стахановкою ланковою, висунула мене на керівну роботу. Наша ланка виконала взяті на себе зобов'язання. Так приміром ми домоглись з 1 га 26 центнерів жита, але будемо боротись за Не хочу і згадувати про безпрогвітне минуле. Сі- м'я була велика—8 1 батько. рідко дома--все на заробітки 13- див, Е Я ходила в школу; "але коли закінчила і батько хо- тів віддати учитись ‘мене далі, то піп каже: ,Як би ти дворянином був, то мож- на було б послати дівчину вчитись. А ти ж селянин. Тай нащо дівчину вчити?" Так я і не вчилась більше. Та от спалахнула Жовт- нева революнія. Нелегко було забрати владу робіт- никам і селянам. Оскаже- ніло боролись за свою вла- ду поміщики, куркулі, фаб риканти. Хто пережив, той ніколи не забуде часівгро- мадянської війни. УР УР Ум Рагу читачам Біля річки Сейма; понад озером Береза розташоване колишнє панське село Пе карево. Ще за царату в центрі села. був розташований маєток пава Губчича. Нав- круги села розлягалися його землі. 1170 га тиснули клапті поганих селянських земель, Біля панського ма- єтку стояв будинок релі- гійного дурману -- церква та садиба найближчого по- мічника (пана--попа, який мав 55 га землі. Тут же було і куркульських 8 гос- подарств, що мали 205 га землі. А о бідняцькі та серед: фадрали серед степу, залиши- ЗОРЯ КОМУНИ ще вищі врожаї. Агроно- мічна наука і наша уперта праця є цьому запорукою. Наш вільний труд--дає і ще даватиме великі на- слідки, Кошіль Марія Івановна, с. Пекарево. Колгосп ,Нове життя", ДИ КОЛГОСПНОГО СЕЛА" НЕ ЗРІВНЯТИ ЖИТТЯ т Землі в нас було всього один гектар, які тоді ,достатки" були, лося дуже, бувало, каже: — А їсти що будемо? промайнуло ство. Тепер'я в колгоспі. з 30 року, труднощів не госп міцнів, що далі ці я з дружиною 700 трудоднів. одержуємо по 3 кгр. по б кгр. сіна, гроші ї ін ші продукти. Для нас цьо то--досить, бо дома--коро- ва, телиця, ПТИНЯ. двоє свиней Цього року я брав зо- 81 га—150 цент. соломки--ко- сосала бов'язання- -домогтися а сім'ї-- Б хлоїиів та З дівчат, старий та стара. З цього й видно, Я пас свиней та телят у пана, Часто мене пан бив, нізащо, так. В школу хоті- але батько, Так у злиднях і нужді наше | дитин- Ще Зрозуміло без обійшлося, Але з кожним роком кол- все кращало. Г ось в цьому ро- матиму На них ми зер- нових, 10 16 кгр. картоплі, нопель та 10 цент. сім'я. Врожай був непоганий, хоч мені, треба сказати, й не сприяли в цьому. Гек- тар дав 9 цит. волокна і 6 цнт. сім'я, можна взяти більший. Жовтнева революція дала миття Чекаємо ми батька, хліба привіз, а тут приво- зять ЙОГО люди з степу «напівмертвого: денікінці за- брали у нього коня, обі- щоб ли майже голого (це було взимку), Помер батько. Інакше | стала керувати держава робітників і селян. Вона дбає за добробут трудящих, ‘за освіту, за щасливе, радісне життя. Всі мої (діти вчаться. Старша дочка ‘в сьомому класі вчиться, тут же в нашому селі | Пекареві Вчаться син 1 найменша дочка. Я маю гарну садибу, ко: рову, телицю, двох свиней, 18 штук птиці. На вироб лені сім'єю 500 трудоднів ми одержали доволі продуктів. Шостий рік ланковою в колгоспі. ЩО ДАЛА СЕЛУ НОВТНЕВА загнаті ва пісочок. Та й піску було занадто мало! біля 200 господарств бід- няків та середняків мали лише 200 га, Злидні та голод. приму- шували за безцінок праціо- вати у-пана та куркулів, Про науку майже | ніхто і не мріяв. Досить навести кілька фактів, щоб уявити те безпросвітне становище, Звернулись одного разу се- ляни до пана з проханням про відпуск лісу для пос- тройки школи, —Для перкви я б відпус- тив, -каже пан,--а для шко- няцькі господарства були|ли ні, будуйте самі. Тому й не дивно, що в селі майже всі були непи- сьменні, учнів училося у дя: ка 25—30 і тільки тих бать- ків, хто мав змогу йому виплатити; а про вищу ос- віту так | спомину не бу- ло, Про газети та журнали селяни тільки чули, що пан виписує, Таким був селянин - бід- няк с. Пекарева. Минуло 20 років, як Жовт- нева революція змела помі- щицький лад і визволила трудящих з під'ярма кан!» талізму, Тепер село Пека: рево із бувшого панського стало радянським, колгоси- ним селом, Жовтнена рево- люшя змінила! лице села, Бувший панський маєток-- зараз школа семирічна, де навчається 246 колгосиних дітей. Витрат ва народну освіту до революції ‘майже не було, а тепер по селу працюю я Ста різних |ранно виконую вс! агропо- ради, щоб домогтись вели" ких ‘урожав і домогаюсь ІЗеплощі га одержа- ла наша ланка по 22 ци. ячменю з га, з З га картоп- лі но 300 цн. з га, льону- насіння 8 цн. 2 кг. та со- ломки 20 цн. Радянська | влада дала нам, жінкам, повноправ'я. Ми ходимо на десятихатки, вивчаємо Положення про вибори до Верховної Ради СРСР і кращим, відданим борцям за комунізм--від- дамо свої голоси. Лиходій Марфа Павловна, с. Пекарево. колгосп „Нове життя“. РЕВОЛЮЩЯ 47880 крб. Із селян Пекарева ‘за часів ської влади вийшло нерів 2, агрономів 9, вчи телів 5, шоферів два, ко мандирів Червоної Армії 4 Замість | церкви гарний колбуд, Колгосп одержав на віч- села радян інже» не користування 1370 га землі. Крім цього--Кожний колгосиник має в особис- тому користуванні від 0,30 до 0,70 га садиби, Колгоси має досить дарських машин. ог Я дякую товаришу Ста- ну, що він, по батьківсь- кому дбає за заможне, куль» турне. життя колгоспник!в, Скажу про, себе. | Тепер я живу заможно. Я маю корову, чотирьох свиней, ‚ велосипед, хату купив під залізним. дахом, Зобов'язання, звичайно, не виконане, але на це були причини, Нас- тупного року я все ж до- веду, що врожай конопель У мене з га | добрі кон лоручили —чития. Галаю, руватиме Упзму, хт за інтерес п 6. Пек Колгосп „Но Добре добре робиться Батько та мати ЕПЕРр рік--це дати 95 Ц виростит і, їдучи наз зустріч 20 роковини Жо, иб ховну Раду— Орів у чаю виборчий помагаю други я знатимей до Верховисї Рали щасливе життя, 158 ат). завдання ї Сира; Ол Свят ОвТВя і вечорами в закон м, бо й почесну роб ЩО мої с Ллухаі Кого оби -8ли. Тай країною со 9 створив хто и трудящих, Стахановень „ О; Осипенко арево, ове життя" живеться дали мені, що їм півжи довелося гнути спину заробітках у пана. Ги злиденне життя булод мені жаль старих і раді за себе, що я живу у но щасливий час. * Тільки | при радянсв владі ми маємо все, потрібно для існування. дала партія, рідний наш вождь, дрі батько тов. Сталін. А коли добре живе життя стична то добре я цього року домоглася цент. ячме мене в самої велике бай працювати ня найякісніш ми працюємо на себе. В нас туції і ви і кого оби виправдаю с, Пекарево. й не знали, газети. За лікарсь їхати да в селі можн свій лікарсь Всі ці 9 Жовтнева Р ністична Сталіна 1! збудував гарний хлів для худоби",--так говорить один ко тов. чення Сталінської Ми вчимось, щоб знаті ництва країною. Во} допустимо, синів трудового вароду Кодгосп „Нове життя“. з багатьох листоноша, і деко не нам ко. велики й робиться. ню з га. Адя найкра е, бо це наше розгорнено Кон борчого до Ке| оберемо краї зрати ть наше дові Ко колгосив колгоспу „Нове Ме Осипенко Петро Оле вич. Він висловив, й колгоспників села Пекарева ці В цьому рош! і має непогані, пор наслідки роботи. Ком 5 ки одержу ють 09 пої нових, по 16 КІ кар тр 6 кг, сіна та 60 кои Колгоспники зарай сують ДО 0 и, рі зних газет та жу кожному 8 хату кою ДОМ а одер: кий к а 88 ція» Ле ий В ія