Газета «Зоря комуни» (Сосниця). № 106 від 8 серпня 1938 р.

ЗОРЯ КОМУНИ Кадри вирішують все Голова колгоспу ,Оборо- на" Юденок Д. С. працює недавно, лише з травня. Колгосп був один з від- сталих в районі. Не відре- монтований реманент, зане- хаяні коні, відсутня трудо- ва дисципліна, часті пору- шення статуту с.г. артілі. По-діловому, енергійно взявся Юденок за роботу. Він домігся, що на роботу виходило 90--1009; праце- здатних колгоспників, кріп- ко боровся з розбазарю- » ванням колгоспної влас- ності, точно вів облік, як врожаю так і виконуємих робіт. За це ж і бригадир Бацюк. Збирання зернових було проведено якісно і в срок. До 25 липня скосили і за- скиртували жито на площі в 92 га, ячмінь і бобові на площі 25 га і інші сільсь- когосподарські роботи ви- конувались за планом. Зібрали сіно з 150 га 1 повністю виконали сіно: поставку--200 цит. В цьому році колгоспни- ки одержать більше зерна на трудодень, а також кар- топлі і інших продуктів. | колгосп і колгоспники в цьому році повністю за- безпечені сіном. Значно зростає матері- альне забезпечення кол- госпників. Ряд колгоспни- ків за півроку мають біль- ше 200 трудоднів. Ось Ми- щенко Їв. Мик. має на 1-У-—295 трудоднів. Боби- рець Олена--125 трудо- днів. Колгоспники зобов'яза- лись у відповідь на поста- нову РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про списання з кол- госпів заборгованості по зер нових позиках--в цьому році достроково здати державі хліб і якісно та в строк провести осінню сівбу. Морданов. с. Бендерівка. Більше бруду, ніж краму Цілими днями буває за- крита кооперативна крам- нипя в с. В-Усті. Продавець Мідько В. Л. за налагод- ження торгівлі 1 культурне обслуговування колгоспви- ків не бореться. В крамни- ці антисанітарний стан. | Не звертає уваги на пі непорядки голова коопера- ції т. Черниш. А між тим колгоспники вимагають, щоб крамниця відчинялась своєчасно, щоб в крамниці була чистота і порядок. Вимагають колгоспники і закінчення побудови сіль- магу/ який ,будують" вже 4 роки. Колгоспник. 8 серпня Не часто заїжджає кіно- покаже «Скля пересувка в с. Бутівку, Не| художників, вті о часто колгоспникам випа-|то творців тієї чи іншої дає | бачити | картини, Гадае, що кол- Але коли й приїде кноме- | госпникам нецікаво та Й ханік Скляр демонструвати | швидше, будьяку картину, то лише | раптом -- темрява нерви псує людям. Чому? А то малий хлопець Так нещодавно прихав|не подужав крутити дина- Скляр з картиною ,Гікал", | мку, Зміняється другий. Че- Почав демонструвати за-|рез кілька хвилин те саме, мість 0 пів на десяту--в|Далі щось поламалось, а 12 годин. В колбуді тісно,| там і зовсім припиняється а тут іще курять, лущать| демонстрування картини, бо соняшники. Ї на це не звер-| люди не витримали знущан- тає уваги зав. колбудом|ня--пішли спать. Продов- Головащенко. ження | переноситься | на Картина починається зра- | другий день, зу з 1 частини. Ніколи не| Просили Скляра, щоб він Чи схоже це на Нудьга культурну установу?| І драматичний, 1 співочий Я і ще кіль тків органі- Невідремонтоване, з по- Ка рум б аа битими вікнами і обшарпа ру ського колгоспу ,Більшо- ними стінами, з брудною вик", але це тільки ,орга- підлогою 1 брудними ска-| нізовано", а роботи їх нема. мейками приміщення оль- Колгоспники, молодь хо- шанського колбуду справ" чуть дізнатись про міжна- ляє неприємне вражіння. |родне становище, хочуть Культурно-масова робота | вивчати Сталінську Консти- тут занедбана, жоден гур-|туцію, закон про вибори ток не працює. Лише раз| до Рад, нарешті просто в тиждень, а коли і рідше відчиняється колбуд. Са- Не ВИДНО мотньо горить лампа з 3а`| Погано проходить перед- мазаним сажею 1 заліпле"| плата на періодичну пресу ним папіром, склом. в с. Бондарівці. А чому? »Ми хочемо, щоб колбуд|Та тому, що листоноша у нас був а бу-| Олексенко мало проводить динком в селі, щоб В НЬОМУ | масової роботи, ніколи не приємно і весело ми про: | буває на полі. водили час, збагачували В той час багато колгосп- свої культурні і ників бажають мати газету знання" кажуть колгоспни- ки. Г цю вимогу зав. кол- будом т. Богданьок пови- нен задовольнити. Бабко, Богданьок М. = 1937 року № й продемонстру вав полі тим, що в бю лишаються. Не ско? Так увесь час вується людність (а може в кожи кіносеансами, Чи мально? Звичай об В і но 106 (аз ЗНУЩАННЯ 3 КОЛГОСПНИКІВ явище недопустиме, " Знаючи про расну" роботу кіно вок кінобригалир, директор сосницькон чю театру т. Бурячков ца Ув, щоб ці егайно "й не ворухн добства н оті, б ому Ми. Шугалій в селі розважитись: шашки, в шахмати зав. колбудом т. М голова культсекції т. | погра хоменко, ні секретар | організації Дідовець | потурбуватись культі) роботи на хочуть налагодження масової Так і проводять час ко ники нудьгуючи без до дей та розваг. Колгое листоноші чи журнал. А хібаті платиш, важко впіймати, не видно. Пора Олексенку в людей зі своєї схо! коли лиєтОї ніде! тоді й робота покрав Руденко Н. РУБІН і Я. СЕРЕБРО 139. СЕРВЕ ПРО ПІДРИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ФАШИСТСЬКИХ РОЗВІДОК В СРСР І ЗАВДАННЯ БОРОТЬБИ 3 НЕЮ За останній час радянсь- ка розвідка викрила ряд шпигунів, диверсантів, шкід- ників--агентів | фашистсь- ких розвідок. Слідство 1 суд над бандитами розкри- ли потворні злочини фа- шистських найманців--най- лютіших ворогів народу-- троцькістів, бухарінців, ту- хачевських, гамарніків, які- рів та інших. Усе це зрад- ницьке падло дістало по заслугах. Сталінський пильності і ротьби з заклик до нещадної бо- фашистськими шиигунами знайшов гаря чий відгук у найширших масах радянського народу. Викурюючи шпигунів з їх нір і щілин, трудящі нашої великої соціалістичної батьківщини знайомляться з підлими засобами і спо- собами підривної діяльнос- ті фашистських розвідок, вчаться розпізнавати, вик- ривати ворога, під якою б маскою він не ховався 1. Готуючи напад на СРСР, фашизм ставить підступну мету--заздалегідь, до від- критого вдару, підірвати оборонну міць нашої країни підпільною, таємною вій- В ною. Для цієї мерзенної і підлої таємної війни воро- ги Радянського Союзу ма- ють спеціальні установи-- розвідки. Пряме завдання фашистських розвідок по- лягає в тому, щоб вивіда- ти наші державні |і війсь- кові таємниці, висаджувати в повітря наші фабрики, заводи, електростанції, за- лізниці, зза рогу вбивати трудящих та їх керівників, шкодити Радянському Сою- зов! першими-ліпшими спо- собами, не гребуючи нічим. Засилаючи своїх агентів одна до одної, фашистські держави засилають до нас, у тили Радянського Союзу, як говорив товариш Ста- лін, „вдвое 1 втрое більше шкідників, шпигунів, ди- версантів та вбившв, ніж у тили першої-ліпшої бур- жуазної держави". Розвідки капіталістичних країн--ці штаби таємної війни проти СРСР--слу- жать фашизмові. Вони є найлютішим ворогом де- мократії, ворогом політики миру. Всередині своїх країн буржуазія використовує розвідку для боротьби з наростаючим революційним рухом трудящих мас. З мерзенну пропозицію. Тільки брудні руки мо- жуть робити брудну спра- ву. На службі іноземних роз- відок перебувають людські покидьки. Капіталістичні розвідки | набирають собі працівників з середовища карних злочинців, повій, авантюристів, декласованих елементів. Мерзотники, для яких немає ні ідей, ні прин- ципів, нічого священного, провокатори, зрадники, го- тові піти на все заради грощей, грабіжники, найма- ні вбивці, шахраї, білоеміг- рантське падло, викинуте Великою Жовтневою соціа- лістичною революцією за и межі нашої країни--все це Фашистські розвідки не|людське сміття поставляє можуть розраховувати на| співробітників розвідкам те, щоб залучити до лав| капіталістичних держав. своїх агентів трудящих--| Розвідки капіталістичних робітників, селян, інтеліген-| держав будують свою ро- И Розвідки|боту на використанні най- та Пер чних держав| нижчих прагнень | власти: добре знають, що симпатії | востей, Користь і брудні Радянського Союзу, ча й роду 1 бевіденнієть не як може фашистська роз- Е відка пропонувати трудя- Яскравим а щому іти підналювати ра- | же бути За при ладом дянські о заводи, вбивати курора С ява, на ый $ Пра робітників СРСР, займатись Вищинсь ой ё т шпигунством, підривати | ля арещ ванписана пи міць першої в світі соціа- | сантом у дивер- лістичної держави. Кожна|шій к пла орудував. у на: чесна людина в усьому сві- ПЕ ті з обуренням відкіне цю «Перед тим, як стати пе- допомогою шпигунства і провокацій фашисти роз- правляються з народом—з робітничим класом, селянст- вом, інтелігенцією. Але хто ж здійснює завдання розвідувальних органів ка- піталістичних держав? Ко- го використовують розвід- ки для того, щоб викрада- ти військові таємниці Ра- дянського Союзу, провади- ти шкідництво на наших підприємствах, робити ди- версії, | вибухи, підпали, вбивства трудящих. мо- Райліт № 112. Тираж 2175 прим. - ред судом СРС Друкарня Сосницької Ра} Р, яхочу Вам з'ясувати причини, ! хнули мене на з усвідомлюю, що, чись розвідуваль ністю, готуючи руйв} акти, завдав вел інтересам тої дала мені приту. ту. За все своє ніколи не цікавив кою, вона мені 4 моє життя скла гульні, жінок | розгульне життя! тав уваги нате, ЩО Я в тій країні, в Я Тому, коли мені нували зайнятися ством, я не став роз вати і погодився #8 Чому? Я в просто--ме гроші, а мені вали. Якщо 9 пропонував ся щпигунство першої-ліпшо! кр також погодився платили грош! До ства Я притягу які вели ж тя. З усіх прі до шпигунства ЗИ дете жодної! " Всі любили гул і грош! йшли на зл Так кажуть бе агенти ІН! док. ні мені 38 таке гтягнуті! зи НО 1Ю; А нон (Продовження Т Райгазети Тво редактора і їх запро хто ІНШУ 0 вав "ти хи З 1 | у у