Saltar al contenido
Documento genérico
Público

Полтавські єпархіальні відомості, № 19, 1 жовтня 1892

Añadido
6 oct 2026
Actualizado
6 oct 2026
Almacenamiento utilizado
42 MB
Derechos y fuentes de información: Licencia abierta / Dominio público · Public domain (PD-Ukraine, PD-scan|PD-old-assumed-expired)commons.wikimedia.org
Página 128 / 156

Transcripción

Capa de texto del PDF
— 762 - поборникъ независимости духовнаго сословія Отъ свѣт ской власти, въ то же время крѣпко Стоявшій за Свои протопопскія полномочія и пользовавшійся ййй : со всей настойчивостью суроваго, мощнаго характера, Гбрков- скій держалъ свою иротопопію въ напряженномъ состо яніи пять лѣтъ». Ѳнъ надѣлалъ много непріятностей окружающимъ, людямъ., нажилъ массу Врагомъ *), но принесъ немало и пѳльвы протопопія. Однимъ изъ вамѣ1- чатшыіѣйишхъ еепь предпріятій било устройство при протоионіи словено-латетиекой школы, но образцу низ шихъ классовъ тогдашнихъ малорусскихъ Семинарій. Ш кола устроена яри слѣдующихъ: обстоятельствахъ. При Аннѣ Іоагигмвнѣ правительство, какъ извѣстно, сильно настаивало па обученіи дѣтей духовенства въ семинаріяхъ. Въ Кіевской епархіи поэтому вышло тогда распоряженіе, чтобы священники обязательно представ леніи своихъ дѣтей, достигшихъ школъ-наго возраста; въ Кіево-Мориляпскую академію. Для духовенства Сорочин ской (прошивши, уда леи ной отъ Кіева, это распоряжейіе'’ было весьма стѣснительно. По своей' бѣдности, ейо уж а-' салось тѣхъ; неносѣЛьВмхъ расходовъ, какія были сопря жены съ содержаніемъ сыновей въ Кіевѣ. „Духовенство"; писалъ Первовсвій івъ орапортѣ Архіепископу ІііеисВбму Рафаилу Заборовскому въ началѣ 1740 г., „весьма яУе- *) Въ числѣ враговъ Рорковскаго много было людей очень сильныхъ. 'Шсовы: вдоввДвующаи гетмаяіВа Н а стасья Марков.па (супруга .гетмана Апостола), Миргпг родскій подігрвникъ Капнистъ (злѣйшій ираг». Роркои- скагб), писарь, или , гіо нынѣшнему, секретарь Кіевской коней-торіи., ■іеромонахъ Щ ербина и др. Имъ удалось на гарема низвергнуть Горковскаго съ иротопопіи, но Горковскій жаловался въ Св. Синодъ, билъ челомъ са мой Императрицѣ Елизаветѣ Петровнѣ и, наконецъ, оправдавшись отъ всѣхъ обвиненій, снова (въ 1743 г.) получилъ--въ уираиі«іиіо аротошшію Сорочинскую.
Fuente: Capa de texto del PDF · 2026-10-06 23:16