Suche

402 — tionis sancti Eliae, ordinis beatissiinae Virginis Mariae de Monte Car melo, Venetiis MDCCLXIlI" (1763 r.). Отъ члена Комитета, ротмистра В. Измаиловича: Historia powsze- chna Jana Kaydanowa, tlumaczyl Leon Rngalski* T. II., Wilno 1826 r.; ,,Rys dziejow wiekow srednich przez Frederica Iluhse", Wilno, 1839 r; двѣ серебряные монеты. Отъ члена Комитета, свящ. Е. Сѣцинскаго: Замѣтки у д-ра I. Ролле, подъ заглавіемъ „Powiat Kamieniecki—proba gergrafii historyeznej,' .1891 r.“, ркп. на 452 листахъ in 4-to. Отъ благочиннаго Брацлавскаго у…

наго, такъ обычный и доселѣ еще во всей полнотѣ своей употре бляемый во многихъ Мѣстахъ западной Россіи, (съ латинскаго: benedictio agrorum )• благословеніе зелія на успеніе пресвятыя Богородицы (in festo Assumptions Beatae Mariae Virginia benedictio herbarum и т. п. Даже такія чинопослѣдовэнія, какъ благосло вен/*? плодовъ на преображеніе Господне, благословеніе ос нованія новаго дому, благословеніе новаго дому, благосло веніе нова кладязя, которыя въ самыхъ почаевскихъ требникахъ буквально перепечатаны изъ требника Могилы, въ требникахъ супральскихъ и уніевскихъ представлютъ не что иное, какъ…

ваго догмата, относящагося къ прославленію Матери Господа. Это—ученіе о тѣлесномъ вознесеніи Богоматери на небо (assuniptio beatae Mariae Virginis). Оно развивалось совмѣстно и въ связи съ догматомъ о непорочномъ зачатіи, и въ на стоящее время благочестивое р.-католпческоѳ общество уже достаточно подготовлено къ тому, чтобы святѣйшій отецъ возвелъ это ученіе на степень догмата. Еще на ватиканскомъ соборѣ (1870 г.) многіе изъ епископовъ дѣлали предложеніе папѣ Пію объявить догматомъ это ученіе. Таковыя же просьбы поступали со стороны ревностныхъ поборниковъ римскихъ воззрѣній…

44 в owe вдсЬуІа), Y, Bazyli, swiety,gdy mowi 2 ): Confiteor, inquit, ,incarna tipnem,,FilibDjej,,v„& sanctam Mariam Deiparam, quae eum secun- ;Т1^ Г: 7; ^'Тгг-(|п л гттій ЯШУІЩ )ГЯ fi .V rtr.u ill' И І! m?,i§№ Pozego, j^swieta^larya. Bpga|odz]ce ..ktorago wedlug i, < ■Wkm<№h Przyimuie switch Appstplow, dla .tego j. Obrazy ieh, у Historyp szanuie,)., Ten list przyw^ziJ.Synod ,siQdfliy , r t Шгу Qb^azebprce. iC3J oqn Kalwiri gani j{? p ft sty ?r…

наго исповѣданія Его усвоено нашему вѣроисповѣданію при- близительно около УШ вѣка по Р. X., съ того времени, дичнымъ и называется „Festum purificationis Virginis Mariae" (праздникъ очищенія Дѣвы Маріи), на востокѣ онъ всегда счи- тался Господскимъ праздникомъ, хотя въ пѣснопѣніяхъ и моли- твословіяхъ этого праздника преимущественно прославляется Бо- городица, а въ Типиконѣ онъ называется въ однихъ мѣстахъ „Срѣтеніемъ Господа" (Типик, гл. 48, мѣсяцъ февр., 1 число), въ другихъ — „Срѣтеиіемъ Богородицы" (Типик, храм. гл. УШ), почему въ богослуженіи этого праздника совмѣщаются особенно…

The use of geological hand augers in the exploration of the cemetery of Polish prisoners of war in Kharkiv at the beginning of the 1990s was a result of the methodological recommendations of Andrzej Nadolski and Marian Głosek, archeologists from Lodz. Their field survey made during the first exhumation works in 1991, both in Kharkiv and Mednoye, suggested that this way of identifying and penetrating the secret NKVD burial sites by means of survey drills would be appropriate. The article…

…Богородицею не только ради естества Слова, но и ради обоженія человѣче скаго естества" х). Догматъ римской церкви о непорочномъ зачатіи Божіей Матери. I. Римско-католическая церковь къ общецерковному ученію о лицѣ преблагословенной Матери Іисуса Христа, какъ Присно дѣвѣ и Богородицѣ, „для усиленія славы и возвеличенія" Ея, присоединила ученіе о непорочномъ зачатіи Божіей Матери (de immaculata conceptione Beatae Mariae Virginis). Буллою папы Пія IX („Ineffabilis Deus") 8 дек. 1854 г. это ученіе объявлено богооткровеннымъ и общеобязательнымъ для членовъ римской церкви, т…

…р. — Ungvár—Budapest: Intermix kiadó, 1995. 670. Nagy Zoltán Mihály. A sátán fattya. Kisregény az elhurcolásokkal kapcsolatosan = Надь Золтан Мiхай. Виводок сатани: Повiсть про депортованих. — Hatodik Síp kiadó, 1991. 671. Riskó Marian. Az eskü mindvégig kötelez (a kárpátaljai gör. kat. egyház kálváriája 1944—91). = Рiшко Марiанна, Присяга зобов’язує до кiнця (Голгофа закарпатської греко-католицької церкви 1944—1991 рр.). Intermix kiadó, 1995. 672. Kárpátaljai magyar Gulag-lexikon. Lefejezett…

…По замечаиію св. Лукп: сіе наппсаніе первое бысть владящу Сѵріею Киринію, тогда какъ, по Тациту и ІоспФу, Квнрпній произво- дилъ, по повеленію Августа, народную перепись во владѣщяхъ Архелая, сына Иродова, въ 1 1-й годъ Діонисіевой эры, после того какъ Архелай за свою *) Въ своемъ сочиненіп: De vero anno, quo aeternus Fili«s humanam naturam in utero Beneiliclae virginis Mariae assumpsit 2 ) Glaub. d. evang. Gesch. 1 стр. 516. 3 ) Его церк. истор. стр. 478. *) Опроверженіе па жизнь Іисуса, соч…

Красівський І. Володимир Хиляк – співець зелених Бескидів (до 160-ліття народження і 110-ліття смерті) // Лемківський календар на 2003 рік. Львів: Каменяр, 2002. С. 51–60. 4 Ksenicz A. Wolodymyr Chylak – zapomniany dziejopis beskidzki // Literatura Słowian Wschodnich: tendencje rozwojowe, przewartościowania / Red. Marian Ściepuro. Zielona Góra: Stowarzyszenie Współpracy Polska- Wschód, Wyższa Szkoła Pedagogiczna im. T. Kotarbińskiego w Zielonej Górze, 1999. S. 123–131. 5 Duć-Fajfer H. Literatura łemkowska w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku / Polska Akademia Umiejętności…

…масс так наз[ываемого] Польщі (згодом КПП). Член ЦК КПП (до 1924 р. й 1925–1929 рр.). Разом саботажного движения УВО. В глазах широких масс Коновалец з Вірою Костжевою (Wera Kostrzewa; власне Marianna Karolina Sabina Koszutska гербу Leszczyc; 02.02.1876–09.07.1939) та Генриком Валецьким и УВО до сих пор считаются национально-революционными (Henryk Walecki; власне Maksymilian Henryk Horwitz; 27.08/06.09/.1877– борцами против Польши, несмотря на то, что вся верхушка УВО 20.09.1937) був…

Вперед Bukowiner Volkspresse. Internationales Organ der sozialdemokratischen Organization in der Bukowina Щотижнева соціал-демократична газета, яка виходила в Чернівцях протягом 1912– 1929 рр. До 1912 р. мала назву Volkspresse (Народна преса). Редактор та Видавець: Якоб Пістінер (Jakob Pistiner), Альберт Cільберман (Albert Silbermann), Ернст Марія Флінкер (Ernst Maria Flinker) (послідовно). Обсяг газети – від 2 до 12 сторінок.