Газета «Більшовицька трибуна» (Хмільник). № 3 від 10 лютого 1939 р.

БІЛЬШОВИЦЬКА ТРИБУНА Партійні організації Ай країни обговорюють тезиси доповідей товаришів Молотова і Жданова В партійних організаціях країни триває обговорення тезисів доповідей товари- шів Молотова і Жданова на ХУШ з'їзді ВКП(б). З великою політичною активністю проходить о0б- говорення тезисів у пер- винних партійних організа- ціях Москви, На зборах в парторганізації зазоду ,Кау- чук" при обговоренні тези- сів доповіді тов. Жданова про зміни в статуті ВКП(б) висловилось 14 чоловік. Нема ніякої потреби збе- рігати далі категорії при і прийомі в партію, заявля- ли всі, хто виступав. Ко- муністи вимагали лінити відношення до кандил партії: в парторганізації зі воду-- 56 кандидатів партії з простроченим канлидатсь- ким стажем. На Ленінградському за- воді ,Большевик" в обго- воренні тезисів доповідей тов. Молотова і Жданова взяли участь понад 600 чо- ловік. «Виступавші внесли близько 200 доповнень. Го- лова цехкому тов. Єфімов пропонує збудувати метро Бригадир Ленінграді. р Куз кранових машин тов. 3 нецов говорив про нео ) хідність збудувати гідро- станцію на Неві і дерево обробні заводи в Ленінград: ській області. Одночасно відбулися ви бори делегатів на районну партійну конференцію. Се ред обраних -- керівники Ленінградських б!льшови- ків тов, А. О. Жданов, сек- ретар обкому тов. Штиков, цехові партійні працівники 1 рядові комуністи. (ТАРС) увісти | парторганіза- КВС ще до скликання їв добре ознайо- мились з тезисами допов]- дей товаришів Молотова 1 Жданова на ХУШ з'їзді ВКП(б). і Доповідач тов. Пічушкін| конкретно зупинявся над цифрами зросту крупної і дрібної промисловості СРСР яка в 1937 році досягла зро- сту 371 проц. в порівненні з з 1929 роком, а сама круп- на промисловість зросла на 428 проц. в той час, як х капіталізму, де нує жорстокий гніт ії плуатація | трудящих, 1988 рік промислова дукція скоротилась на проц. па- за про- Тов. Зарва в доповіді по |ногсхвалили екс- | відовані всі експлуататор- ські елементи. Ця велика робота проведена під непе- реможним прапором партії Леніна--Сталіна. Виступаючі т.т. Хом'як, Шевчук і інші давали ряд конкретних пропозицій для покращення соціалістично- то господарства району. Тов. Шевчук дав пропози- цію про збільшення асиг- |нувань на організацію дит- садків та медустанов. Партійні збори одностай- тезиси допо- відей товаришів Молотова і Жданова. Члени і канди- арт! зобов'язались | дати т 13 51 проробитн тезиси допові- ° | дей товаришів Молотова і Жданова. серед позапартій- них товаришів та утриман- У ск. ців свого колективу. тезисах тов. Жданова яск-|Ч! Ю у раво навів, що кла- на- економіки змінився і совий склад населення шої країни, За роки соціа-! лістичного. будівництва лік- пасмами відповідно |, до корінних змів в област! |“ Дні, які залишились до УШ з'їзду, оголосити ями стахановської праці, розгорнути між усіма пра- цівниками райвідділу НКВС, міліції, суду, прокуратури та дорожного участку со- ПАНЩИН Панщина була одна з найтяжчих форм експлуата- ції селян у період кріпашт- ва. Суть панщини полягає у примусовій праці кріпо- сних селян у господарстві ломіщика-кріпосника. Ленін у своїй знаменитій роботі „Розвиток капіталіз- му в Росії" указує на такі моменти, що обумовлювали переважання | ланщинного господарства: а) панування натурального господарства, б) наділяння безпосеред- нього виробника селянина — засобами виробництва взагалі { землею зокрема для збереження його, як робочої сили, в) особиста залежність селянина від поміщика, тобто позаеко- номічний примус, г) низь- кий і рутинний стан тех- ніки. Щей останній момент є не тільки умовою, але і наслідком панщинного гос- подарства, Характеризуючи сновні риси панщинного тосподар- ства, Ленін писав: „За вихідний пункт А 1 ОБРОК розгляді сучасної системи поміщицького господарства треба взяти той лад - цього господарства, який панував в епоху кріпацтва, Суть тодішньої | господарської системи полягала в тому, що вся земля даної одини- ці земельного господарст- ва, тобто даної вотчини, поділялась на ланську і се- лянську; остання віддава- лась у наділ селянам, які (одержуючи зверх того Й Інші засоби виробництва— наприклад, ліс, іноді худо- бу т. п,) своею працею і Своїм інвентарем обробляли ї, одержуючи з неї свое утримання, Продукт цієї праці селян являв собою необхідний продукт, за термінологією теоретичної політечної економії; необ- хідний- для селян, як ча. кий, що давав Їм засоби до життя, для поміщика, як такий, що давав йому робочі руки; зовсім так само, як продукт, що заміщує мінну ДІЛОВЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ціалістичне змагання імені ХУШ з'їзду. Ухвалено ви- кликати | Уланівський та Вінницький райони на соц- змагання в покращенні ро- обл по охороні державно- по та колгоспної власності, охороні прав трудящих | покращення дорожного бу- дівництва і других робіт. А. А. Осипенко. Стахановець слюсар-зборщик Леніна (Ленінград) тов. Фроло! норми, за збиранням пн. ві. Додаткова ж праця се-і лян полягала в обробці ни- ми тим же інвентарем по- міщицької землі; продукт цієї праці йшов на користь поміщика. Отже, додаткова праця відокремилась тут просторово від необхідної: на поміщика | обробляли панську землю, на себе-- свої наділи, на поміщика робили одні дні тижня, на себе--інщі. „Над“ селя. нина був таким чином у цьому господарстві немов би натуральною заробіт- ною платою (висловлюючись стосовно до сучасних по- нять), або засобом забез- печення поміщика робочи: ми руками. „Власне“ гос- подарство селян на своему наділі було умовою помі- ЩицЬкого господарства, ма. ло на меті „забезпечення“ не селянина—засобами до життя, а поміщика —робочи- ми руками, Цю систему вами Й звемо господарством Твори, том Ш, 140). господарет- панщинним „В. 1, Ленін, стор. 139— частину вартості капіталу, є необхідним при капіталістично; продуктом у Їні му суспільст» | ХІ В Росії в другій ХУШ віку 1 Хх віку селяни, на початку Що вико- ІЙНЕ ЖИ? Пропозиці; комуністів насіння, закі активно |реманент у. допо: | Голова’ Комуністи парторганіза ції с, Кожухова ( 8 езиси обговорювали те: опо-| Гол відей товаришів Молотова | Сталіна і Жданова на ХУШ ВКП(б) Тов. Гуменюк Они, и 14 з'їзді шення Ходи у своєму трудодня коліоці! виступі зазначив, що тези- (ГОСП засіяв вел си доповіді тов. Молотова | конюшини, з є програма | поступового | лодого са) переходу від соціалізму до (колгосп зарибят, комун!зму. Виконавши цю ни поповнить г програму, наша країна ста- й не ще міцнішою, ще бага-| Паламарчук вик і гішою, ще більше розквіт-|цію, щоб не щасливе і радісне жит- Хмільнику друм м тя трудящих. 1 ставцію, якаб дані -Я, як голова Зіновен-|лення всім селу ського —говорить Станцію тов, Гуменюк, - зобов'язу- річці Буг. юсь організувати роботу |Організувати треті колгоспників так, щоб до-|но-тракторну стан битись в 1939 році на один По тезисах допов трудодень не менше, як по Жданова партабою 3 крб. грішми і по 5 «| пропозицію, що дя ба. Для збільшення гро-|в кандидати партії щових прибутків наш кол-|мольцям було бі госп організовує видобуток |ньо одна рекомени торфу. Зараз закінчуємо|кому комсомолу іі підготовчі роботи до сівби. | нів партії. Вже вивезено майже весь гній, підготовлено цілком —— До дня з Виконаємо всі ді З першого зобов'язань на м'які ку 1939 року коли с. Олександрівки 1 ли до їх виконання, того під час вручен бов'язань було 310 щей на групову 88 м‘яса 2500 карб. } і Колгоспники яй ЇХМІЙ з'їзду партії з | зались достроково 8 ти вс! державні % цеха. ширвжитку заводу ім, |зання. в, який виконує 250 проц. астольних електроламп. нували панщину, були зму-| Ленін. Твори, т. Й імені віддавати ломіщику | 142). половину свого робочого Якщо відробітнй 9 часу, а в деяких випадках і полягала в обробії більше--майже повний тиж-|міщицької землі © день. Поряд з існуванням |за допомогою Їх Ж панщини розвивалась рочна система. стема | полягала Її Селянська реформа 1861 річних, строкових | року підірвала основи пан. них робітників, ЯКІ | щинного господарства, але стувались при панщина не зникла, а тіль: | землі інвентарем 36% ки видозмінилася, прийняв-| ника. 4 ши форму кабальних від-| Усі ці форми ек робітків поміщику за орен-|ції селян дожили м ду землі, за борг, за потра- | пролетарської реж ву, а в деяких випадках і| Тільки Велика 0 даремно. | Відробітки, по | соціалістична ре суті, носили лан-|яка повалила владу | щинний характер. Відробіт»| ків і З на система, по словах | селян, ліквідував у Леніна, була „простим пе форми залежност реживанням панщинного | ва від поміщиків"! о) господарства“, (В, І. Ленін | числі Шу Твори, т. НІ, стор, 154). ли собою видозмін? щу" масковану панш Визначаючи і і організацію | поміщицького | господарства після рефор: менного періоду, Ленін пи сав, що при всій нітності форм вона »Зво- ДИТЬСЯ до двох основних | систем у найрізноманітні- ших сполученнях, саме л стві, то ОбРО ді ших еннях, са до | подарстві, то д системи | відробіткової ї собою примус ову 209 капіталістичної», (В. в натуральній економічну ‚ Оброк, так ма панщина, є ФОРМУ ок | й ької но - кріпосняц м тації, Коли пани ний чала примусову, кої паків у поміщиї" само № и орі? випуС прибути АВЕ Побуду № В сел році артіль виконала й на инулому | яльпром фекстильпр ан випуску продук В проц.» артіль ім. рва-- на резня" —на оли взяти окремо арт!ль Куйбишева, то вона за, анні три роки збільши- випуск продукції я. Цей ріст пояснюєть-| поширенням виробницт- і зростанням стахановсь- © руху. На кінець 1935! У в артілі працювало Юго «8 робітників, а за- | пуск. 100 -и випУ збільши і інших го ВЖИТЕ Керівн ні очоли" ничий з'їзду ВН в 1989 вдвічі ві ширнотре повинен | допомогу | тих зобон Директор А спа Готуючись Мо 1 об-|таря, то №6 ату куль Колгос ких колго ся я.