б епосу, мосте, Яворов, Сам державі? ч- ка (40 кілометрів чн часу кол- чити з денний захід від Дрогобича). Лави І Во-| роботі і нотку, При | ліквідації вивозити |Вивезти доб державі. |топлю в сільрад ні покін-
и в кол- Цо иього затягну- имих та лежать Ідкритим суються.
; при польських павах. ЭН- | МОПЛИВ й РЗВ повин ван о 100, селянка Ганна удло | Свириденку п (мі розповідали про ники на| вязки 3 Те, що селяни мали від по- оо було, с. Киріївка ловини до одного - морга а польський пан, )б1 гарну ЗИ"”земя якого розташов И худ‹ рн біля села Гайвезне, мав
колгос- здають за створити Примі- рогатої Й необ су нема іноматок
б В Замосте, Рава Руська, Сам. лик прик бор і вийшли на лінію Канаь №. | райгородок, Осовец, Со- 150 ранні хлібі і/чколи (35 кілометрів на пів-
№ об вересня т. М. С. Хру- щов відвідав міста Дрого- бич 1 Борислав. По дорозі в Дрогобич т. Хрущов роз- мовляв | з селянами села корайвезне, Драгомижського повіту. В розмові з т. Хру- зшовим селяни схвильовано п,ирозповідали, як вони радіс- во зустріли Червону Армію, що картоп яка звільнила їх від гніту вибираються"ві зро панів. Розтпові- цілком поклав як вони бідно жили
ще в лась. Цей ва те, що Сви кавиться | биться вко. лотьба | |н те, не Він
поросяться ка Дондик знає свинофеї Правлін
зитисяч моргів. Урожай, який ког8бирався, в середньому на |сім'ю дорівнює від 200 до 250 кілограмів хліба, якого вистачає для харчування „МТ, Селяни | намагалися Ни в місто, щоб заробити
і ‚ прохарчування 0 сім'ї, КОМ вле влаштуватися там на — Не берек'Повідомленн с
комі Зважаючи на те, що по-
зрожа! кЯснення естонського уряду | ві 0 (8 Приводу обставин зник: їсії До МР р в невідомому напрямі Ав ', Польського підводного чов- 2 | Ва Інтернованого в Таллінсь- дня 0 ЖОМУ порту, виявились не- мі я \ Задовльними, між Бстовією впору Я СРСР почались перегово АО» РИ про заходи гарантуван- є його й Й безпеки радяяських вод кол від дій з боку хав пе Йвоземних підводних й ко # В, які переховуються В о, яке | К 18 ВИЙ ських водах, ив на| Ш к У, За поясненням естонсь. ма уряду, польський під- в то. МОДНИЙ човен зайшов в відпо: |Єстонські води, маю чи стан ЙОГО ( Й в наслідок Ч0- ІН 2 То рух був утруднений": КИЙ зрозуміло, проте, як при Ак ж Щих умовах міг втекти Ві
- ОПЕРАТИВНЕ _ ГЕНЕРАЛЬНОГО Ш
26 вересня 1939 но! Арми, продовжуючи просування до демаркаційної лінії, протя- Мгом»96 вересня зайняли крі- пость Осовец, міста Холм,
"денний захід від Белосто- “ка), Мелейчщи (25 кіло- метрів на південний захід від Бельська), Бела, Холм,
ГАН СОСНИЦЬКОГО Р ВВ К КП(б)У ТА РВК, Чернігівс
—_. її мы У 195 (815) — ЧЕТВЕР Виходить в на не 28 й У рік ВЕРЕСНЯ видання, 1939 року ької обл, є ЗВЕ у АНЯ ЧЕ Повідомлення 1839 року верховного ешток р | укомандування хідній Україні част ; воної Армії розаброїли і п
взяли в полон Литовськом 1 30 залізничних ан чоловік, районі на південь ві - ріна взято 1000 И районі Холм--8000 чоло- вік і 1000 коней і в районі Яновка (20 кілометрів на південний захід від Холма 2500 чоловік з озброєнням і різним військовим май- (ТАРС),
Товариш М. С. Хрущов у нафтових районах Західної України.
роботі не вдалося, бо на роботу беруть, як правило, з заможної частини поль- ського населення. На дер- жавні підприємства в Поль- щі можуть поступати ви- ключно поляки, В м. Дрогобич тов. Хрущов відвідав нафтопе- регінний завод, який дуже сильно пошкоджений від німецько-польської війни, Тов. Хрущов зібрав праців- ників заводу і разом з ни- ми намітив ряд заходів, які допоможуть швидко поно- вити роботу заводу. Робіт- ники в розмові з тов. Хрущовим заявили, що во- ни візьмуть активну участь у відновленні заводу, В м. Борислав! тов. Хрущов знайомився з наф- товидобутком. З нафтови- добутком становище добре. В Бориславі всі 140 сверд- ловин вже працюють,
Владава в|ГО КОмандування німецької
армії за 26 вересня гово.
Крім того в|РИться, що на сході трива-
ло планомірне просування німецьких військ до демар- каційної лінії. На схід від району нижньої течії ріки Сан відбувся невеликий бій з рештками колишньої поль: ської армії. При цьому за- хоплено в полон 2 тисячі польських солдатів.
В зв'язку з тим, що досі не вдалося переконати ко- менданта Варшави в без- цінності опору, 25 вересня були початі воєнні дії про- ти Варшави.
а заході відбувалась артилерійська перестрілка і слабка розвідувальна ді- яльність. Як установлено, французські літаки пере- летіли бельгійську терито- рію. В повітряних боях збито 5 французських літа- ків 1 2 аеростати. | =
Приїзд в Москву міністра закордон- них справ Німеччини п. фон-Ріббентропа
За запрошенням СРСР 27 вересня Москву прибуває міністр закордонних справ Німеч- чини п. фон-Ріббентроп для обговорення з урядом СРСР питань, зв'язаних з подіями
Після | ознайомлення з нафтовидобутком в м, Бо- зиславі тов. Хрущов виїхав Я Львів. (РАТАУ).
найбільш правдоподібним, що човен відремонтували в Талліні, мабуть, постачили його пальним і, таким чи- ном, дали йому можливість втекти. Якщо мати на увазі, що
за повідомленням 3 Ленін-
града сьогодні В двух міс» цях бачили перископи неві- домих підводних човнів у районі Лужської губи, то можна прийти до висновку, що | десь недалеко, від естонських берегів якісь невідомі підводні човни
мають СВОЮ | ПРИХОВану базу: В зв'язку 3 ЦИМИ обста»
тання про гаран- ами питанн безпеки | радян- ни вод від диверсійних
ій підводних човнів, які Переховуються, набирае важливого значення.
Розпуск компартії Франції
Французське агентство Гавас повідомляє, що рада міністрів прийняла рішення про розпуск комуністичної партії. і (ТАРО),
Невідомі підводні човни в радянських водах
ЛЕНІНГРАД, 26. (ТАРС). За повідомленням дозорних радянських суден, сьогодні недалеко д | Лужської губи були помічені в різних місцях приблизно в один | той же час, між 141 15 го-
а під ами, два перископи В зазначені
водних човнів, цен пункти командуванням ВВ. тійського флоту послані ви нищувачі підводних
допомогу ВКП(б) тика російськи Лекці т. Ліскове
й Що таке загальне виборче право? талінська Конституція бути обраними мають й встановляе, що ви-|би віком 30-35, а то 4 й усі Ради депутатів років, ' их, починаючи р Верховної Ради СРСР Е
сільськими, ауль- ними, селищними Радами, проводяться на основ! за» гального, рівного і прямо- го виборчогог" права при таємному голосуванні. В Конституції СРСРі в конституціях союзних іав- тономних республік точно вказано, що право брати участь у виборах і бути обраними в ради депутатів трудящих в нашій країні мають усі громадяни, які досягли 18 років, незалеж- но від того, до якої раси чи національності вони на- лежать, яку віру визнають, яку мають освіту, скільки
часу живуть в даній міс-| ськовослужбовиів. Цим цевості, яке їхнє соціальне буржуазія дуже зручно походження {1 майновий| усуває від виборів міліоня стан, чим вони займались
в минулому. Не можуть обирати 1 бути’ обраними в Ради лише особи, визна- ні уз Встановленному зако- ном порядку божевільни- мира також засуджені су- дом з позбавленяям ви- борчих прав. Радянська виборча сис- тема найдемократичніша в світі. Конституції багатьох так званих буржуазно-демокр: тичних країн проголош ють загальні вибори. на ділі загального вибор- чого права в країнах капі- тала не існує. На ділі т дящі маси під всяким пр водом усуваються від вибо рів. Наприклад у виборчій практиці багатьох країн іс- нує правило, по якому мо- жуть обирати лише особи які мають освіту, або спла- чують високий виборчий податок, непосильний для трудящого, або ж до борчих особи, які прожили певний час в даній місцевості, при чому часто цей строк до-| сягає двох років, Зрозумі-
причині т голоса біля всіх виборців чоловік, і атьох капіталіс ни них кранах право мають лише особи, які 2
іншихо- 21 року, а він хо років» право Ж
Хх більшовиків" ю читає лек
капіталістичних країнах. В восьми державах Європи, в Америки, в Японії, Єгипті жінка не користується ви- борчим правом.
буржуазних країн чає з числа виборців р вій-
ВИ- | урн допускаються | чн!
вивчаючим ва революція і так-
ституції, жінки мають пра- во 9бирати | бути обрани- ми в Ради нарівні з яоло- віками. Червоноармійш, червонофлотш!, командири, політпрапівники і інші вій- ськовослужбовиї в СРСР користуються правом оби- рати і бути обраними на- рівні з усіма громадянами. Зовсім інакше справа в
Чи можна після цьога вважати вибори в так зва- них буржуазно-демократич- них країнах загальними?
Ясно, що ні. Тільки у нас. при сопіа- демократизмі,
лістичному нують ві вибог
васелення госпники, ськові, уч рики і мо ловіки
ло, що робітники-сезонни» | ки | батраки ці \ го правила позбавляються. | виборчих прав, бо їм шу- каючи робо доводит са часто змінювати місце про | живання. Таким чином, на тільки | приклад одному ак амернканському штат! Ка-| ліфорнія позбавляються | борчих прав 299 Ти о | ськогосподарських робітні | / нції по тій же ків, У Франц! ищаеться права
