Przejdź do treści
Miejsce · Місто
Niezweryfikowano

W OpenHeritage: Хмільник i okolice

Nazwy na przestrzeni czasu

Nazwy: 6 · języki: 5
  1. ХмільникukOficjalna 1362–obecnie
  2. ChmielnikplPowszechna 2020–obecnie
  3. KhmilnykenPowszechna 2020–obecnie
  4. Khmilnykuk-latnTransliteracja 2020–obecnie
  5. KhmilʼnykenPowszechna 2020–obecnie
  6. ХмельникъruWzmianka w źródle 1797–1800

Część składowa — na przestrzeni czasu

Otwórz na mapie historycznej
  1. Річ Посполита 1569–1793 Річ Посполита · Administracyjnie należy do
  2. Російська імперія 1793–1896 Російська імперія · Administracyjnie należy do
  3. Російська імперія 1797–1917 Літинський повіт · Administracyjnie należy do
  4. Російська імперія 1897–1913 Хмільницька волость · Administracyjnie należy do
  5. Хмільницька волость 1914–1917 Хмільницька волость · Administracyjnie należy do
  6. Подільська губернія 1917 Літинський повіт · Administracyjnie należy do
  7. Українська Народна Республіка 1917 Літинський повіт · Administracyjnie należy do
  8. Українська Радянська Соціалістична Республіка 1920–1922 Українська Радянська Соціалістична Республіка · Administracyjnie należy do
  9. Союз Радянських Соціалістичних Республік 1922–1936 Українська Радянська Соціалістична Республіка · Administracyjnie należy do
  10. Союз Радянських Соціалістичних Республік 1932–1991 Вінницька область · Administracyjnie należy do
  11. Україна 1991–obecnie Вінницька область · Administracyjnie należy do
  12. Україна 2020–obecnie Хмільницька · Administracyjnie należy do
Relacja: Administracyjnie należy do · źródło: Другий поділ Речі Посполитої — Вікіпедія · przerwy to lata bez zapisanej jednostki nadrzędnej

Notatki

Наприкінці XVIII ст. — містечко Хмельникъ з передмістями Угриновкою (нині вул. Вугринівська) і Глинським, володіння князя Олександра Андрійовича Безбородька; центр Хмільницького ключа Літинського повіту. Лежить обабіч Бугу. Парафіяльний кам'яний костел (за коментарем — костел св. Трійці, відбудований 1728 р. на місці давнього 1603 р.), якому за фундушем належало село Ксензівка (18 дворів); до парафії належало 19 сіл. Дві дерев'яні греко-російські церкви, навернені з унії: Різдва Пресвятої Богородиці (збудована 1754 р.) і стара бідна Різдва Христового. Дві дерев'яні єврейські школи, третя — кам'яна, недобудована. Гостинний ряд — 2 кам'яні та 70 дерев'яних крамниць. Дві єврейські винокурні, панська броварня, цегельня, п'ять млинів. Щотижневі торги й чотири ярмарки на рік: на Новий рік, св. Онуфрія, Успіння і Покрову. Магдебурзьке право 1448 р. (за коментарем — від Казимира IV), підтверджене 1518 і 1540 рр. та Сигізмундом III; герб — у голубому полі золоті ворота, над ними королівська печатка. Пожежі 1772 р. та 1797 р. (згоріло 125 дворів і соборна церква); 1792 р. вісім днів на постої стояв корпус генерала М. В. Каховського. Разом 744 двори, 1581 чоловік і 1653 жінки: духовенство греко-російське — 3 двори (9 ч., 10 ж.), католицьке — 2 (3 ч., 1 ж.), міщани — 380 (977 ч., 957 ж.), євреї — 359 (592 ч., 685 ж.).

Pobliskie miejsca

w promieniu 30 km

Miejsca podrzędne

1
Miejsca podrzędne
Miejsce Typ Relacja Okres
Соколова Село Administracyjnie należy do 1991/2019