Хмільник
W OpenHeritage: Хмільник i okolice
Nazwy na przestrzeni czasu
Nazwy: 6 · języki: 5- ХмільникukOficjalna 1362–obecnie
- ChmielnikplPowszechna 2020–obecnie
- KhmilnykenPowszechna 2020–obecnie
- Khmilnykuk-latnTransliteracja 2020–obecnie
- KhmilʼnykenPowszechna 2020–obecnie
- ХмельникъruWzmianka w źródle 1797–1800
Część składowa — na przestrzeni czasu
Otwórz na mapie historycznej- Річ Посполита 1569–1793 Річ Посполита · Administracyjnie należy do
- Російська імперія 1793–1896 Російська імперія · Administracyjnie należy do
- Російська імперія 1797–1917 Літинський повіт · Administracyjnie należy do
- Російська імперія 1897–1913 Хмільницька волость · Administracyjnie należy do
- Хмільницька волость 1914–1917 Хмільницька волость · Administracyjnie należy do
- Подільська губернія 1917 Літинський повіт · Administracyjnie należy do
- Українська Народна Республіка 1917 Літинський повіт · Administracyjnie należy do
- Українська Радянська Соціалістична Республіка 1920–1922 Українська Радянська Соціалістична Республіка · Administracyjnie należy do
- Союз Радянських Соціалістичних Республік 1922–1936 Українська Радянська Соціалістична Республіка · Administracyjnie należy do
- Союз Радянських Соціалістичних Республік 1932–1991 Вінницька область · Administracyjnie należy do
- Україна 1991–obecnie Вінницька область · Administracyjnie należy do
- Україна 2020–obecnie Хмільницька · Administracyjnie należy do
Notatki
Наприкінці XVIII ст. — містечко Хмельникъ з передмістями Угриновкою (нині вул. Вугринівська) і Глинським, володіння князя Олександра Андрійовича Безбородька; центр Хмільницького ключа Літинського повіту. Лежить обабіч Бугу. Парафіяльний кам'яний костел (за коментарем — костел св. Трійці, відбудований 1728 р. на місці давнього 1603 р.), якому за фундушем належало село Ксензівка (18 дворів); до парафії належало 19 сіл. Дві дерев'яні греко-російські церкви, навернені з унії: Різдва Пресвятої Богородиці (збудована 1754 р.) і стара бідна Різдва Христового. Дві дерев'яні єврейські школи, третя — кам'яна, недобудована. Гостинний ряд — 2 кам'яні та 70 дерев'яних крамниць. Дві єврейські винокурні, панська броварня, цегельня, п'ять млинів. Щотижневі торги й чотири ярмарки на рік: на Новий рік, св. Онуфрія, Успіння і Покрову. Магдебурзьке право 1448 р. (за коментарем — від Казимира IV), підтверджене 1518 і 1540 рр. та Сигізмундом III; герб — у голубому полі золоті ворота, над ними королівська печатка. Пожежі 1772 р. та 1797 р. (згоріло 125 дворів і соборна церква); 1792 р. вісім днів на постої стояв корпус генерала М. В. Каховського. Разом 744 двори, 1581 чоловік і 1653 жінки: духовенство греко-російське — 3 двори (9 ч., 10 ж.), католицьке — 2 (3 ч., 1 ж.), міщани — 380 (977 ч., 957 ж.), євреї — 359 (592 ч., 685 ж.).
Pobliskie miejsca
w promieniu 30 kmMiejsca podrzędne
1| Miejsce | Typ | Relacja | Okres |
|---|---|---|---|
| Соколова | Село | Administracyjnie należy do | 1991/2019 |