Стефанишин Олег Михайлович

"Тай осінь і та година/ коли останній вогник твій погас/ І серце переслалось битись/ Став найстрашнішим днем для нас/ І ми не можем з цим змиритись/ І пам’ять чайкою кигиче/ […] жити кличе"