Садовський Михайло Вікентійович

Торонто (Канада)

45.442920°N, 73.659320°W

Osoby

👴

29.07.1887 – 29.12.1967

80 lat, 5 miesięcy

Miejsce urodzenia: м.Київ Miejsce śmierci: Торонто (Канада)

Notatki o osobieРанг або посада: полковник, начальник канцелярії Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР Місце поховання: Торонто (Канада) Стан могили: Інше Статус оплати: Статус оплати невідомий Інформація актуальна станом на: 13.08.2020 Джерело: Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. Опис: Садовський Михайло Вікентійович (29.07.1887-29.12.1967) - полковник, начальник канцелярії Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР. Закінчив реальне училище, навчався у Київському університеті. Закінчив Чугуївське військове училище (1912), вийшов підпоручиком до 167-го піхотного Острозького полку (Черкаси), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою. Останнє звання у російській армії — капітан. У 1918 р. — помічник начальника інспекторського відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави. У 1919 р — 1-й помічник начальника учбового відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР. 16.05.1919 р. потрапив у Луцьку до польського полону. 21.09.1919 р. повернувся до Дієвої армії УНР, служив на посаді помічника начальника культурно-освітнього відділу Головного управління Генерального штабу. Станом на 19.04.1920 р. — помічник начальника відділу призначення на посади Військового міністерства УНР, сотник. З 07.07.1920 р. — начальник канцелярії Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР. Після 1923 р. перебував на еміграції у Польщі. Виконував обов'язки начальника канцелярії Військового міністерства УНР в екзилі. З 1928 р. — заступник голови Українського воєнно-історичного товариства. З кінця 1940 р. перебував на посаді в. о. Військового міністра УНР, підтримував ідею формування у складі німецької армії українських збройних формувань, зокрема — Українського визвольного війська (1943) та Української національної армії (1945). У 1944 р. Державним центром УНР в екзилі був підвищений до рангу генерал-хорунжого. З 1945 р. жив на еміграції у Німеччині та Франції. У 1952 р. переїхав до Канади, жив у Торонто. Був ініціатором створення у Канаді Українського воєнно-історичного інституту, який відновив видання збірника «За Державність» та «Бібліотеки воєнно-історичного товариства», що видавались до 1939 р. у Польщі. Встиг видати 10-й та 11-й збірники «За Державність», а також кілька книг спогадів.

Linki zewnętrzne

necropolis.uinp.gov.ua

Notatki

Місце поховання: Торонто (Канада) Посилання на карту: https://necropolis.uinp.gov.ua/map/main#map=18//45.44292//-73.65932&&layer=9635301091393147-1,100//2302370025199110025-1,100&&action=info-2302370025199110025,2301545343839372505

Zewnętrzne odnośniki

necropolis.uinp.gov.ua: #2301545343839372505

necropolis.uinp.gov.ua: #2301545343839372505:map

Utworzono: 26 maj 2026Zaktualizowano: 26 maj 2026