Сальськи й Володими р Петрович
סָעִיף: Сектор №36 старшин та козаків Армії УНР, номер сектору 36, שׁוּרָה: 5, מָקוֹם: 29 (Варшава (Польща))
52.229219°N, 20.945605°E
אנשים
👨
Сальськи
04.07.1885 – 05.10.1940
55 שנים, 3 חודשים נוֹלָד בְּ: м. Острог Рівненсь ка обл. м. Острог מֵת בְּ: Варшава (Польща)
הערות אדםРанг або посада: генерал- хорунжий Армії УНР
Місце похованн я: Варшава (Польща)
Адреса цвинтаря : м. Варшава, ul. Wolska 138/ 140 01- 126 Warszawa (м. Варшава, правосла вний цвинтар на Волі)
Стан могили: Потребує реставра ції
Статус оплати: Оплата не стягуєть ся
Опікун: Посольст во України в Республі ці Польща
Інформац ія актуальн а станом на: 06. 08. 2020
Джерело: Тинченко Я. Офіцерсь кий корпус Армії Українсь кої Народної Республі ки (1917—19 21): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007; Szagala R. , Kolanczu k A. Cmentarz prawosaw ny na Woli w Warszawi e. Ggroby ukrainsk ie. Przewodn ik. Wydanie zrealizo wano dzięki finansow ej pomocy Parafii Prawosła wnej św. Jana na Woli w Warszawi e - Warszawa , 2002 - S. 73; лист МЗС №203/ 14- 169- 307 від 01. 03. 2017
Опис: Сальськи й Володими р Петрович (04. 07. 1885 – 05. 10. 1940) – генерал- хорунжий , командув ач Дієвої армії УНР. Походив з дворян Волинськ ої губернії . Витримав іспит за 6 класів при Острозьк ій гімназії , закінчив Віленськ е піхотне юнкерськ е училище (1906), вийшов підпоруч иком до 126- го піхотног о Рильсько го полку (Острог) . Незабаро м перевівс я до 132- го піхотног о Бессараб ського полку (Київ). Закінчив Імперато рську Миколаїв ську військов у академію за 1- м розрядом (1912), був першим у випуску, нагородж ений малою срібною медаллю з занесенн ям на мармуров у дошку академії . З 18. 07. 1914 р. — старший ад'ютант штабу 70- ї піхотної дивізії. З 10. 09. 1915 р. — капітан. З 27. 05. 1916 р. — в. о. помічник а старшого ад'ютант а оператив ного відділу штабу 12- ї армії. З 24. 02. 1917 р. — старший ад'ютант оператив ного відділу генерал- квартирм ейстерст ва штабу 12- ї армії. З 02. 04. 1917 р. — підполко вник. За Першу світову війну був нагородж ений Георгіїв ською зброєю (01. 06. 1915), всіма орденами до Святого Володими ра IV ступеня з мечами та биндою, французь ким орденом Почесног о Легіону. З листопад а 1917 р. — на українсь кій службі: начальни к штабу 1- ї Сердюцьк ої дивізії військ Централь ної Ради. В кінці 1917 р. — начальни к штабу командув ача протибіл ьшовицьк их сил на Лівобере жній Україні полковни ка Ю. Капкана У січні 1918 р. — начальни к штабу отамана Ковенка. З 10. 03. 1918 р. — у комісії з формуван ня українсь кої армії. З 22. 06. 1918 р. — 1- й помічник начальни ка відділу піших шкіл Головної шкільної управи Військов ого міністер ства Українсь кої Держави. З кінця січня 1919 р. — начальни к Головної шкільної управи Військов ого міністер ства УНР. З кінця травня 1919 р. — командув ач Запорізь кої групи Дієвої армії УНР. З 26. 09. 1919 р. — командув ач Дієвої армії УНР. З 05. 11. 1919 р. — військов ий міністр УНР. З 05. 10. 1920 р. — генерал- хорунжий . З 10. 02. 1921 р. — член Вищої військов ої ради УНР. З 1924 р. до дня смерті — Військов ий міністр уряду УНР в екзилі. Помер та поховани й у Варшаві, на цвинтарі Воля. Зображен ня зі збірника "За Державні сть", ч. 3В Армії УНР також служив рідний брат В. Сальсько го — хорунжий Олександ р Сальськи й (поручик — посмертн о), який брав участь у Другому Зимовому поході, потрапив до полону та був розстріл яний під Базаром. Син В. Сальсько го Юрій (1915 р. н. ) закінчив польську льотну школу у Дембліні (1939). У 1939–194 5 рр. як льотчик польськи х ВПС брав участь у боях проти німців у Польщі, Франції, Великобр итанії. З 1951 р. жив у Канаді. У 1953–198 0 рр. — радник з військов о- повітрян их та військов о- космічни х питань Військов ого міністер ства Канади. Автор численни х праць з теорії та практики військов ої авіації, балістик и, космічни х операцій .
קישורים חיצוניים
necropol is. uinp. gov. ua
Адреса цвинтаря
נוצר: 26 מאי 2026מְעוּדכָּן: 26 מאי 2026