Пам'ятки природоохоронної літератури України
НБУВ, «Україніка», розділ «Природознавство».
Пам'ятки природоохоронної літератури України : антол. укр. вид., присвяч. охороні природи поч. XX ст. (1914–1932) / [упоряд. О. Василюк ; ред. К. Норенко]. Київ: LAT & K, 2019. 323 c. : табл. (Conservation biology in Ukraine ; вип. 12).
Збірка містить повні тексти всіх 12 видань, присвячених охороні природи, що були видані в Україні з 1914 до 1932 року, а також одне видання, написане 1928 року, але видане лише в 1960-х. Майже всі ці книжки сьогодні існують в 1-5 примірниках і не є доступною літературою. Стан окремих примірників вже зараз є вкрай поганим (відсутні окремі сторінки, одне з видань збережене лише як примірник, пошкоджений пацюками). Тексти всіх видань подаються в збірці із збереженням оригінального авторського правопису та особливостей мови. Збірка буде цікавою багатьом дослідникам: професійним природоохоронцям, біологам, історикам, бібліографам. Не меншим відкриттям видання стане для патріотично налаштованих українців, адже вся риторика природоохоронної пропаганди, що використана в зібраних нами книжках, ґрунтується на історико-патріотичній тематиці. Аргументи, щиро наведені авторами на початку ХХ ст., і тепер, століттям потому, не перестають зачіпати за живе кожного небайдужого до рідної землі й історії свого народу. Також специфічного емоційного забарвленням цим книгам додає те, що всі їхні автори зазнали утисків радянської влади (були репресовані, рятувалися еміграцією, отримали тривалі терміни ув’язнення тощо), а самі книжки були заборонені у радянський час. Зображення обкладинки створене за оригінальним ескізом М.В.Шарлеманя орієнтовно 1958 р. (ІР НБУ. – Ф. 49. – Спр. 1167. – Арк. 200). Книжка, для якої було сплановано обкладинку, готувалась як просвітницьке видання з оглядом проблем охорони природи. Видати її М. Шарлемань планував з 1929 до 1958 року, проте видання не відбулось; текст книжки на даний час не зберігся. На обкладинці зображена протока Бистрик колишнього заповідника «Конча-Заспа» (тепер – заказник «Острів Жуків»), який М.Шарлемань очолював до 1930 року, після чого зазнав утисків з боку радянської влади.