👴
Бандрович Зенон Стефанович
8.02.1916 – 14.10.1986
70 años, 8 meses
Notas personalesРанг або посада: греко-католицький священник
Місце поховання: Перемишль (Польща)
Адреса цвинтаря: м. Перемишль, Przemyśl, ul. Słowackiego (м. Перемишль, Головний цвинтар)
Стан могили: Інше
Статус оплати: Статус оплати невідомий
Джерело: Роман Матвійчина
Опис: Бандрович Зенон Стефанович (Bandrowicz Zenon, Bandrowycz Zenon) (8.02.1916 – 14.10.1986, Перемишль) - греко-католицький священник.Випускник Перемиської греко-католицької духовної семінарії. 1939 отримав єрейські свячення від єп. Йосафата Коциловського. Душпастир у с. Літиня коло Дрогобича та с. Ластівка (тепер Турківський р-н, Львівщина). В часі війни рівночасно виконував обовʹязки капелана УПА. Заарештований у серпні 1944 (інші джерела подають 1945) радянськими органами держбезпеки разом з 6 іншими священниками Перемиської єпархії під фальшивим закидом, як «зрадник Батьківщини і активний співробітник німецьких окупантів». Засуджений до 10 років ВТТ - виправно-трудових таборів (система виправно-трудових установ ГУЛАГ). Винесений вирок був «неадекватно суворий, а доказовий матеріял для обвинувачення – цілковито агентурний і сумнівної судової вартости» (о. д-р Б. Прах, Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини, 2015). З 7-ох священників, тільки о. Бандрович пережив ув’язнення. З історією о. Бандровича є звʹязана збірка поезій Миколи Петренка Молитва отця Зенона (вид. 2007). На засланні о. Бандрович провадив активну душпастирську діяльність, в тому потаємні проповіді й відправи, допомагав вʹязням організувати вертеп на Різдво, спільну молитву, чи льодовий хрест на Водохреща. Перебував на лісовирубці на засніженій Камчатці, пізніше в Казахстані в лагері Джезказган, в 1955 був звільнений і 1958 вдруге арештований та як невиправного засланий на 10 літ до Мордовії. Дослідники писали, що його дорога перетиналася з дорогами також засланих єп. Павла Василика й патріарха Йосифа Сліпого . 1970 випущений на волю, але зі забороною повернення в Україну. Мешкав в Литві, 9 кілометрів від Вільнюса, де служив при католицькому храмі.Під кінець життя вдалось йому прибути на лікування до Перемишля, де помер у віці 70 років.