Жук Андрій Ілліч
Відень (Австрія)
48.260930°N, 16.328360°E
Lidé
👴
Жук Андрій Ілліч
01.07.1880 – 03.09.1968
88 let, 2 měsíce Narozen v: с. Вовчик Полтавсь ка обл. Лубенськ ий р- н Zemřel v: Відень (Австрія )
Zuk Andreas
Osobní poznámkyРанг або посада: Дипломат Посольст ва УНР у Відні
Місце похованн я: Відень (Австрія )
Адреса цвинтаря : м. Відень, (м. Відень, Цвинтар Дьоблінг )
Стан могили: Інше
Статус оплати: Оплачено
Інформац ія актуальн а станом на: 12. 08. 2020
Джерело: Енциклоп едія Сучасної України. Т. 9: "Б" [Текст] / голов. ред. І. М. Дзюба. - 2009. - Жук Андрій Ілліч; лист МЗС №203/ 14- 169- 307 від 01. 03. 2018
Опис: Жук Андрій Ілліч (Andreas Zuk) (01. 07. 1880- 03. 09. 1968) - громадсь ко- політичн ий і кооперат ивний діяч, публіцис т. Чоловік Г. Жук. Походив зі старовин . козац. роду. Дійс. чл. НТШ (1961). Закін. 3- річну парафіял . школу, надалі займався самоосві тою. Працював писарем, від 1898 – канцеляр ист Лубен. повіт. земської управи. Під впливом С. Андрієвс ького, В. Шемета, В. Леонтови ча, родини Яновськи х активно включивс я в укр. рух, був чл. лубен. нелегал. укр. гуртка, яким керували М. Порш і О. Кірст (1900–01 став первин. орг- цією РУПу). 1901 вмістив першу хронікал . публікац ію у «ЛНВ». У тому ж році отримав посаду в статист. бюро Полтав. губ. , яке очолював О. Русов, однак незабаро м переїхав у м- ко Білопілл я (нині місто Сум. обл. ), де за протекці єю В. Леонтови ча працював урядовце м на залізнич . станції. Як політичн о неблагон адійний призвани й до війська, однак 1902 у зв’язку з хворобою комісова ний. 1903 переїхав до Харкова, намагавс я створити гурток РУПу серед співроб. залізниц і, поширюва в нелегал. літ- ру. Був заарешт. , у жовтні 1904 амністов аний. Взяв участь у рев. подіях 1905–07 як сільс. агітатор разом з одним із засн. РУПу Д. Антонови чем. 1906 вдруге заарешт. і ув’язнен ий у Лук’янів . тюрмі в Києві. 1907 разом із чл. ЦК УСДРП В. Винничен ком і В. Степанкі вським вийшов із тюрми під грош. заставу родини Юркевичі в, а невдовзі нелегаль но перейшов кордон із Австро- Угорщино ю. 1907–14 мешкав у Львові, працював ред. період. вид. Ревізій. союзу укр. кооперац ії. Поділяв погляди тієї частини рупівців , які вирішенн я нац. питання пов’язув али зі здійснен ням соц. перетвор ень. Від 1906 – чл. ЦК УСДРП, підтрима в політ. лінію М. Порша, який намагавс я не розриват и стосункі в УСДРП з РСДРП. Співроб. парт. пресових органів «Гасло» та «Селянин » (1902–03 ), що виходили в Чернівця х і Львові, «Вільна Україна» (С. - Петербур г, 1906), «Слово» (Київ, 1906–07) , «Соціал- демократ » (Полтава , 1907), «Боротьб а» (1906). У Львові співпрац ював із с. - д. вид. «Земля і воля» (1908), був головою Закордон . групи УСДРП Наддніпр янщини (1908–11 ), співред. парт. часопису «Праця» (1909–10 ) й одночасн о ред. друк. органів Ревізій. союзу укр. кооперац ії – ж. «Економі ст» і «Самопом іч» (1909–14 ). У 1909 на просвітн ьо- екон. конгресі т- ва «Просвіт а» виступив із програм. реферато м про значення кооперац ії у визв. змагання х укр. народу. Чл. управи т- в «Просвіт а» та «Сільськ ий господар » (1910–14 ), співпрац ював з їхніми друк. органами «Письмо з “Просвіт и”» та «Господа рський часопис» , також дописува в до «Діла» й «Ради». Від 1909 почав підтриму вати «ревізіо ніст. » течію в УСДРП, ініціюва в заг. - парт. дискусію про висуненн я на чільне місце в програмі нац. питання, пошуки союзникі в у таборі націонал - демократ ії, пропагув ав ідею укр. держ. незалежн ості. 1911 разом зі своїми прихильн иками В. Дорошенк ом, В. Степанкі вським та О. Назаріїв им виключен ий з УСДРП її лідерами Л. Юркевиче м, М. Поршем і В. Винничен ком. Відтоді вважав себе продовжу вачем надкласо вих традицій РУПу. Організу вав нараду наддніпр ян. емігрант ів, на якій створ. групу «Вільна Україна» , що ставила своїм завдання м пропаган ду ідеї незалеж. України. 1912 заснував Укр. інформ. ком- т, на основі якого з поч. 1- ї світ. війни утворени й Союз визволен ня України. Став секр. і фактич. його керманич ем, хоча офіційно був лише чл. проводу, співред. вид. і період. органу – «Вісника Союзу визволен ня України» . Докладав зусиль, щоб громадсь кість не вважала союз креатуро ю держ. органів безпеки Австро- Угорщини й Німеччин и. Багато зробив для формуван ня з укр. полонени х синьожуп ан. й сірожупа н. дивізій. 1914 переїхав до Відня. Чл. Гол. укр. ради (1914–15 ), Заг. укр. ради від Наддніпр ян. України (1915–16 ), Центр. управи УСС (1915–20 ). Перебува в на дипломат . службі в посольст ві Українсь кої Держави у Відні. На запрошен ня посла В. Липинськ ого займався справами укр. військов иків – колиш. полонени х рос. армії. 1919 признач. радником МЗС УНР, у тому ж році виконува в обов’язк и секр. двох нарад голів дипломат . представ ництв УНР–ЗУНР за кордоном (Відень, 18–22 червня; м. Карлсбад , 6–14 серп. ). Наприкін ці 1919 увійшов до Укр. нар. партії, що дотримув алася монарх. поглядів . На знак незгоди з політико ю С. Петлюри щодо укладанн я союзниц. угоди з Польщею 1920 пішов у відставк у. Деякий час працював референт ом диктатор а ЗОУНР Є. Петрушев ича, на поч. 1920- х рр. співпрац ював із Закордон . центром ЗУНР у Відні. Друкував ся у його прес. органах – «Українс ький прапор» (Відень; Берлін, 1920–29) й «Рада» (Львів), дописува в до укр. часописі в США й Канади. Співзасн . Всеукр. нац. ради, до якої увійшли партії, опозицій но налаштов ані до С. Петлюри. Належав до тієї її частини, яка вважала, що відбудов а незалеж. України повинна розпочат ися з побудови самост. України у межах Галичини . Був співроб. органу партії хлібороб ів- демократ ів «Нове слово» (м. Зальцвед ель). 1922 заснував Ком- т оборони зх. - укр. земель, на сторінка х ж. «Визволе ння» (1923) пропагув ав ідею галицько - волин. держави. Після 1923 перейшов на радянофі л. позиції, сподіваю чись на побудову самост. України націонал - комуніст ами. 1930 відійшов від актив. політики , повернув ся до Львова й обійняв посаду кер. статист. відділу Ревізій. союзу укр. кооперац ії, що об’єднув ав понад 3 тис. кооперат ивів.
Дата оплати: 10. 07. 2018
Externí odkazy
necropol is. uinp. gov. ua
Адреса цвинтаря
Vytvořeno: 24 kvě 2026Aktualizováno: 24 kvě 2026
Kontaktujte nás
Podmínky služby
Zásady ochrany osobních údajů
• © 2026 OpenHeritage
• 🇺🇦 Hrdě vyrobeno na Ukrajině
• v2.15.3