й 16 13 (45) "Проект нової програми формулює основні ці, ня спілки на ряд найближчих років. Ось чом і 6 ренні повинні прийняти "участь найширші маси Ого КВІТНЯ єї радянської молоді. Цей документ потрібно чо 1936 обговорити в масах комсомолу. Ініціатива і твору р. винні бути спрямовані на те, шоб програма, яка но утят я та з'їздом, цілком відбивала занд: б Виходить
З рази Сталіним перед комсомолом“,
Орган Сосницького РК ЛКСМУ
(З передової газ, „Комсомольская правда*
ДО Х ВСЕСОЮЗНОГО 313ду ВУ
ПРОЕКТ ПРОГРАМИ ВСЕСОЮЗНОЇ
1. В Жовтневі ції 1917 року пролетаріат Росії при підтримці трудя- щого селянства, керований комуністичною партією більшовиків) і її заснов- ником В. 1. Леніним, пова- лив владу капіталістів |
поміщиків і встановив своєю владою диктатуру пролетаріату.
»Революції були і раніше, Вони рухали вперед люд- ство, але звичайно зміною | однієї трупи експлуататорів іншою групою експлуататорів. Експлуататори мінялись, експлуатація залишалась" (Сталін). Паризька Комуна була першою революцією, що ставила собі за мету-- повалити панування екс- плуататорів взагалі. Вона була героїчним, але все ж безуспішним намаганням пролетаріату — встановити свою диктатуру. Велика Жовтнева соціа- лістична революція в СРСР відрізняється від всяких інших революцій тим, що вона поставила при владі робітничий клас і знищила всяку експлуата- цію людини людиною. „Вона ставить своею метою не заміну однієї форми експлуатації іншою формою експлуатації, од- нієї групи експлуататорів іншою групою експлуата- торів, а знищення всякої експлуатації людини лю- диною, знищення всіх | всяких експлуататорських груп, встановлення дикта- тури пролетаріату, вста-
революційного всіх пригноблених класів, які існували досі, органі- зацію нового безкласово-, го соціалістичного суспіль ства. Саме тому перемога Жовтневої революції озна чає корінний перелом в історії людства, корінний перелом в історичній долі
новлення влади найбільш |б
При капіталізмі невелич- що ста- клас поміщиків,
ка кількість осіб, новлять | пануючий капіталістів 1 зосереджує в своїх руках всі багатства суспільства, володіє фабриками, заво. дами, землею, залізницями, товарами; в той же величезна більшість насе- лення--пролетарі 1 нагив- пролетарі--не має засобів до життя і вимушена про- давати свою робочу силу, тобто йти в наймити до
капіталістів 1 поміщиків, вимушена прийняти ярмо капіталістичної експлуата-
ції і своєю працею створю- вати багатства капіталістич- вих рабовласників. З розвитком капіталістич- ного суспільства, з ростом техніки і продуктивності праці збільшуються багат- ства, економічна сила і мо- гутність, якими розпоряд- жаються капіталісти і помі- щики, і втой же час збіль- шується розорення, ростуть злидні 1 страждання тру- дящих мас, в першу чергу робітників і дрібних селян. Величезні і все більшаючі маси робітників, що не мо- жуть продати свою робочу силу, становлять постійну армію безроботних, що неминучим супутником ка- піталістичного ладу. Особливо важке в умо- вах капіталістичного ладу становище трудящих жінок ї молоді. Буржуазія зроби- ла все для покріпачення трудящої жінки, принижен- ня її гідності, звела трудя- щу жінку достановища ра- ині. Безправне становище трудящої жінки в буржуаз- ному суспільстві, її мате- ріальна | незабезпеченість веде до розвитку прости- туції. Нестерпне становище тру дящої молоді: безробіття прирікає її на напівголод- не існування; розвивається жебрацтво і бродяжництво;
ли воєнний похід шої Радянської Со ної Республіки, як чився
нення, голоду і злиднів, Молодь — найбезправніша частина трудящих в капіта- лістичному суспільстві.
Розвиток капіталістично- го ладу, де панує анархія виробництва, де єдиною ме тою кожного капіталіста є гонитва за наживою, де ка- піталіст намагається, з ме- тою збільшення свого зис- ку, звести заробітну плату робітника до мізерних роз- мірів, де тому споживання трудящих мас обмежено мі- німумом необхідних для життя робітника засобів іс- нування- супро воджується найжорстокі- шими кризами. Товарів виявляється надто багато, нк їх можуть купувати. Закриваються фабрики і заводи, і робітники вики- даються на вулицю. Скла- ди капіталістів ламаються від зайвини товарів, части- на товарів знищується че- рез те, що 1х не’можна продати, —в "той час, як мільйони населення прирече ні на голодну смерть, бо їм ні за що купити хліб,
лістичними державами. [мпё ріалісти захоплюють і грабу- ють колонії | відсталі краї- ни, пригноблюють 1 понево люють відсталі і слабкі на-
риторіальної зації Лойченко, вів лише 3 занять з політ- навчання. Горілик (Заг
не лише зламав в жорсто-| здійсненого ких. боях опір повалених| СРСР пд класів і відстояв зі зброею| партії більшо в руках свою владу, але й| став країною перетворив | в минулому| дустрії і колективи відсталу, злиденну, розоре-| леробства, країною ну країну в передову, мо-|ньої обороноздатное гутню, велику соціалістич-|ною цілком самостій ну державу. незалежною від поуги, з га: соціалістично-| піталістичних кра в центнерах перетворення Продовження б
В цілому ряді КСМ .Ор- революції" с. Ол ганізацій політнавчання Хозей
і (Волинка, ци провадиться регулярно, та| ім. Петровського) те: й засвоєння
пройденого— суть задніх, явно & непогане.
до зриву політнавчани Так пропагандистом . Чорнотичах Олійником (Ольшане, В ©. х госп ім. Леніна) проведоно о ра По картоплі і 14 занять, Ом (Чор- слабо. Комсорг Ди) ібрати не менше отичі, колго мога р з я "раї з жовта ыы ІВ. ще не спромігся радону
Щоб по країні 7-8 ні 'області З Білору нашої 0 "в соціалістичне беруть на себе та
азково провести ть щоб в 1936 ро
По всім зерновим . По коноплі-волокну По коноллі-сім'я По Е По. льову-сім'я .
у в 1095; бр бою (Волинка)--13 занять, | ЗУвати опрацюванні Я Н а (Козлянич—| ТУ Статуту ВЛКСМ, 17 занять, треба опрацьовуватия - - Але є цілий ряд КСМ ор-| ПРограми ВЛКСМ. Назва робіт ганізацій, де керівники не| По багатьох КСМ б зуміли згуртувати навколо нізаціях району щ 2. Удобрити місцевими. себе комсомольців, "не хо-| вивелась сезонщина ривами (гній, попел, чуть самі працювати надінею т реба попослід, “т і, собою і вести вперед мо-
рішучу боротьбу, (та інше) ; плаття, платити за квар-| лодь. школи повинні праце =, на площу га . тири. Це Баскаков, що за всю безперебійно ввесьг а) в тоннах . и Капіталістичний лад, в зиму спромігся провести| зимою й літом. ть ще площу дало рація б останній ста-|лише 4 занять (пропаган-| ми зможемо мати зименше 40 т. ната. . 3 И мперіалі му, приводить ист в КС Гаї ніз: ї > гад тютюн бакун до загострення захватниць- код Отже треба ви ‘картоплю. кої боротьби між імперіа- й і
старі методи роботи, 1% цювати повсякденно 8 легливо. се, Пропагандисти, ВИННІ Знати все 4. П ді - ребелля), Ма-| СНО стати в авангард
ю щенко (з колгоспу ,Хвиля Ми ції, поневолюють народи Ж Азії, Африки, (Південної Підхоплюйте почин Америки 1 борються між С = собою за те, хто більше Піонери змитневської шко Першим розпоча " Г загарбає здобичі, Імперіа-| ЛИ на забули за свій Павло, який й панк лістичні держави ввергли | Обов'язок--розводити пта-| курчат. аа О И людство ‘в знищувальну хів. Коли вони жваво під-! садила 3 квочки,
страхітливу війну 1914—.18 р. р. Вони далі організува проти на ціалістич ий закін- СРОР.
опили і почали здійсню- ати вказівки т. Тодреса
то цього оку вони вже чнмало зро-
Марія посаднла 2 і Незабаром | в КО піонера в дворі цявкати десятки кур“ сят, каченят.
Ось зараз 50 піонерів| Почин піонерів 3
й М і и Вони вел ь езпе- | мають посаджених по| ської школи пові | світового капіталізму, -ко- підлітки і молодь, працюю: | ОНИ Велн | ведут беапе і 5 пити всі піонерн рай інний рервні війни в Африці (Ма-| декілька квочок, гусей, й | рінний перелом у визволь-|чи на підприємствах, нев- рокко, Абіссінія), в Манчжу зла | ному русі світового про-|пинно експлуатуються, оп- ії у Північном Мн і | летаріату, корінний пере-|лата їх праці вкрай низька, рек яри бавірія ра р Редактор КОМ стор. ШАБАРШІН | ож боротьби тривалий робочий день, ські Е Н Н Я організації, У|немає охорони праці, ціл-| (77 побуті І традиціях, в куль- | ковита залежність від раба а, НЫ ого лош турі й ідеології експлуато|примх хазяїна і майстра, іі светемою 10 квітня відбудуться кущові наради селькорів і Р" ваних мас всього світуч робота підлітків в'нічних И Я нероз-| колгоспних та бригадних газет в таких З Ста у ивно зв'язані гра їжниць- В. УСТЯ, (входять села) В. Устя, зондарівка, Бут! 2. Велика нах 1 Межа орлы | КІ війни. жертв Кути Сосниця, Вчониш і зв! гь села , В'юнкще, ціалістична революція на. хвороби виснажують фИзич- | ИД час цих війн, як | зв'я» Устя. Ру орав)» СОНИ 4 завжди знищила в СРСР] в] сили робітничої, селян: | ЗАВ! 8 нею економічні кри- СПАСЬКЕ (входять села) Спаське, Змитнево, Купи“ Лад капіталістичного раб- ської, службової молоді 1| ЗН” Жорстоке безробіття. ка, Кудрівка, ства 1 пригноблення, ‘той подод ВОЛИНКА (входять села) Волинка, Козляничі, лад, який панує ще за ХУ от й здоров'я, юна-| 3. Підтриманий передови Лави, Матвіївка, Бендерівка, Ольшане. межами СРСР - дівчата немають мож-|ми робітниками ВСЬОГО сві Явка селькорів і редакторів ИЯ. країнах сту " В інших здобувати освіту; ту, пролетаріат Росії в'сою- РЕДАКЦІЯ З нвуть під страхом іль- зт С й ое алу звіль-|зі з тр Райліт Ме 29 (215); - рудящим селянством
Редактор ЛІОКА! Друкарня Сосницької Райгазет!
