ТРУДЯЩІ ПЕРЕДПЛАЧУЮТЬ | ПОЗИНУ
У листі--перше прізвище тисячниці
Коло приліпленої свіжої газе ти скупчились колгоспники. Ве лика новина в газеті. Уряд ви- дав постанову про випуск нової позики на зміцнення будівниц- тва народного господарства, на ще більше посилення моці прек расної батьківщяни СРСР. хто б куди не йшов, зупи- нявся тут. Якась година і понад триста колгоспників на коро- тенькому мітингу схвалили дати державі позики понад 13 тисяч жарбованців. А позичити є З чого. показують на великий урожай.
Великий мітинг | | ду випуску нової позики відбувся в | артілі „Текстильпром“, Ста | хановці артілі говорили у виступах, що їх підприєм" ство повинно бути переді
ної позики За годину після мітингу ма передплати на позику 31 тисячу карбо- |
По 200 і більше мають трудо- днів колгоспники вже тепер. --Я, каже ланкова тисячниця Марія ГРИНЧУК, заходила якось в бухгалтерію довідатись про свій заробіток. По підрахун ках я заробляю більше чоти- рьох карбованців в день -- це більше 120 карб. на місяць.
— Нової позики, закінчуючи | одержана звістка по радіо своє слово заявляє Марія --беру про випуск
Т тут же попростувала досто лу--її прізвище першев підпис |
ному листі. Щоб не відстати рушили за нею колгоспниці й
занки. ОДНОРОБ Даша підпи-| сала позики ка 65 крб., колгосп | ниці БОЙКО Марія та КОШЕЛЬ Л. підписали позики по 50 крб. }
—Що, тату, ве відставаймо, пі-
демо підписуватись --звернулас: до свого батька п'ятисотенниц: ланкова Кошель Зіна. Вони, що! бути також першими, підійшл
до столу цілою родиною. Зіна
підписала позики на 50 карб.,
батько Олексій Дем'янович--на 35 крб, і 60-річна мати, що пра- цює у огородній бригаді--на 25
--Наліюся на свої трудодні,- - сміло заявляє колгоспниця МИ- РОНЮК Дуня. Аджеж жодного
прогулу не маю. На 50 карб, ванців беру позики.
Лаврін та його дружина Марі
ка. Лазрін підписав позики на
75 крб. Марійка--на 50. 1
цілими родинами підходили кол
` госпники підписувати нову п
зику. В родині не лишалося жол
ного працездатного, щоб не п
писав позики на свій трьохтиж
невий заробіток. Після мітингу колгоспники
дьоро рушили кожний до своєї
На чотири тисячі карбованців
реаліаувалн позики менш, як годину. М. ЖУРБА Сандраки.
Нелегко далися перемоги | ня
робітнакам і колгоспник: Радянського Союзу. Не ло сил і коштів потріб: було для того, щоб їх воювати. Капіталістичні країни р вивали своє через загарбання 1 колоній, за допомогою вс них контрибуцій з
ючи кредити Й великі пс ки від інших держав.
Велетенську програму будови соціалістичного пільства Радянський здійсніоє за власних коштів без каб них кредитів і позик зо Поруч нагромаджень шіалістичної транспорту, торгівлі і іні талузей усуспільненого
родного господарства, знач
9" | куратури на загальних зборах вирішили відразу почати підписку. Підпис- й | кою охоплено 100 проц, так | працівників суду та проку- ратури. Болгар.
рушивши на свої бурякові ділянки, затя-
господарство | грабіж | ни, де державні поз
підкоре них у війнах народів, діст
Хмільник, друкарня „ЗК“, Райліт
1 липня була нової позики відбулись збори "робітників районної друкарні. Ухвале- Т|ву позику та викликати на соціалістичне змагання ро- бітників друкарні та робітників редакції газети »За сталінську залізницю". я | Уже реалізовано позики на я| 3500 крб. 1 Снісарчук.
пі) робітників суду і прокуратури Схваливши постанову уря
ду про випуск нової пози- ки, робітники суду та про-
ба | споживспілки палко вітав на зборах випуск нової позики.
За дві години 2 липця ро бітники - райспоживспілки і
передплатили по- . |зику на 14.630 карбован- ців. Войціцький,
соціалістичного будів. ам |ництва є наші внутрішні ма державні позики, За ‘роки но | першої і другої п'ятирічок трудящі СРСР передали | через позики своїй держав! роз | понад 16:5 млрд. крб, Немає в світі ініної краї ик 5 тавали б таку И найширших и трудящих, як у країні Рад, зи 160 мільйонів є і [пер держцями державних позик, Пра третього року другої з річки, випущена в 1985 в сумі 3 млрд, 500 крб,, за короткий є ла розміщена на су ко 4 млрд. крб,
році, мли трок бу му близь
аль вні. со: Кошти від позик талістичних країнах чаються на полішю, а зміцнення біорокі апарату держа
У капі витра рмію, рат ичного ЯВИ 1 навійни
хмільн "о |монту шл з приво-|з весни. ПІ
»-|товано 66 вим і по реалізації держав: | ху.
інещасних випадків, з Війто
но підписатись всім на но: |3 Шляхом для руху автома"
кампанії - добрі шляхи Добрі шляхи запорука
те )30- ивидкого збирання та вс
Г перевиконаний. Новик шляхів прокладено проти 31 кі лану, відремон шля-
Дорога Хмільник-Війтов- кілометрів трофілірована 16 піском, по ній зможуть їзди вантажем зерна та буряків навіть під
Відсутність | найменших вибоїн | та бездоганність ремонту шляхів дозволить
автомашинам рухатись цілу добу на великій швидкості. Щоб залобігти | псуванню шляху, та щаб уникнути
вець до Хмільника разом з
шин прокладений шлях для їзди підводами та трактора: ми, поставлено шляхові знаки. Колектив шляхового заго ву і трактористи Жмудь, Замирайло та грейдеристи Марущак, Загородній по-ста хановські працюють, щоб до збиральної дати гарно від- ремонтовані шляхи. Шляхо- вий загін ремонт одного кі- лометра шляху робить за 12 годин, при нормі в 20 годин. З початку робіт зао- щаджено 30 проц. пального. Костко.
СЕРЕДНЯ ВАГА БУРЯЧКА —160 ГРАМІВ Роблячи п'ятий раз під?
кормку, ми поцікавились, які ж буряки виросли вже на нащій ділянці.
бурячок,, який важив ше 130 грамів було легко: є здебльш по 200 160 грамів. Такий врожай, як ми збирали ми-
нулого рокує н а г вже тепер. плантації
Всі підстави є чекати вро-
жаю у 1000 пентне рів з га, Фторук Федора.
Каліталіс зичають на те, що фабрикантів, банкірів, ай країні Рад на будування абрик, заводів, карень, шкіл, тощо, несення сі тес Ат ва, тобто НЯ там 7 < НИ такого використання
позик 3 зростає агатотво й, добробут
тичні держави по- У населення кошти субсидувати поміщиків |
позики нових МТС, ді- ясел, вишів, на цальще
. ництва другої п'ятирічки
| Порушення радянського к
За! повідом- оннями 28 червня 4 японц. ських кавалеристи, які піді. Шляховий загін | хали до нашого кордону з / ре сум, Ман‘ Три ре-|боку м. Манчжурія в райо. | яхів приступив ще | ці Висоти 357, 88 переїхали у лан шляхових ро" кордон і поглибилися на 3Їя територію
| | ] липня цього посол п. Отта відвідав
| в. При цьому п. Отта покликав- ся на те, що територія, на якій були затримані японські кавале-
Тов. Стомоняков відповів, за одержаним ним донесенням дянського консула на ст. Ман: журія, до нього зверталися вже в цьому питанні представник японського команду- вання і начальник місцевого ди- пломатичного бюро Манжоу-Го, У своїх заявах вони не заперечува- ли, що затримання кавалеристів, сталося на радянській стороні кор дону. встановленого Ціцікарським договором 1911 року. При цьому, проте, дипломатичний представ" ник Манчжоу-Го, покликаючись на доручення свого міністерства закордонних справ, заявив, що уряд Манчжоу-Го: не визнає Йціці- карського договора. Ця офіціаль на заява викликала в Москві ве- лике здивовання, бо в урочистій заяві міністра закордонних справ Манчжоу Го п. Се Цзе-ЇНі від 12 березня 1932 року з нагоди утво рення Манчжоу-Го уряд Маня- жоу-Го взяв на, себе і зобов'язав-|| ся сумлінно Виконувати всі ті міжнародні зобов'язання | щодо Манчжурії, які були раніше взяті на себе Китаєм у договорах з
го Одвідання японським тов, Б. 0. Сто
року японський 7 заступни- ка народного комісара закордонних та ПОСИПАНА | справ тов, Б Є. Стомонякова 1, а|7 уряду, просив про найшвидше повернення затри- | небі; маних 28 червня радянською при- кордойною охороною в районі ст. | Манчжурія 4 японських кавалерие
ристи, є спірною, і просив вжити |)
Но Ч ї | Китаем пі 1: СРР: Ми
чим кордони зи го точно законцої
Йоге підписує цього догово 1 вість для обл па | того Ж ри обміном вот, їй 4 1911. року, між р ним у справах |)
іноземними державами. Цицкарсь
Я бувша декласована, бід нячка, Останні три роки працюю в уладівському кол гость але до польової ро- оти мене не допускали.
Я звернулась до правлін- ня колгоспу, щоб мене пе- ревели в польову бригаду; заявила про своє бажання
п'ятирічки--2 млн. крб. Радянські позики справді народні позики, бо вони ви пускаються в інтересах! усього народу. Позики ста ли в країні Рад
щої участі трудящих У нансуванні ра. я
(і озика другої п'ятирічних"
інансу вання ЕЕ будів| ко четвертого | року|за
дночасно уряд постанову про обмін (кон: на нову позику 0б| ва
формою | знов 8! виявлення найглибшої в! | ро! даності широких народних |1 Ми чи!
чала | 7 соціалістично» | в край го будівництва в 1986 ря Уряд ачпустив нову пози|в
четвертого року). Нова по роботи,
овинна дати 4 мльяр| ЧУ 7 дн карбованців на
хвалив | змогУ У всіма ня»
п врожаїв. 8 бутніх роках. | Окремо слід ПИ» "таня із збиранням 2 нас/н-
ве увагу 1 жи РАДЛИСЬКИХ | оргінів, в пт НВЦ ВОНО зу колол пр ПОН за З іно А, Пленум ле оо,
ій Й Ми що Збирання М. Треба фо. Повної Чи ЧА ро Понос, т
