М 18 березня 1939 року № 40 (720)
ТОвк ква ретичних ЗЛІФі, С і Кадр, с зів наи Орити у Мр звідси | сутички 1 на - БЕ 10 кра. вр сильства, тоді вже нікого ан, Зі буде подавляти 1 стриму- вн Стів і о вати, ТОДі зникне потреба ИК: таз ‘в державній владі, яка ви- о Ство "Пн мжонує ниві цю Кол] Рити Перший акт, в якому дер- арке. пр, жава виступить дійсним епідг Ісячні ко представником всього су- аркс Этовки — обернення за- 5 <Изму. виробництва в сус х. ен, власність, —буде 1 Нема й. Му останньою | самостійною "Умніву цією як держави. Втручан- ке Ці 2, Що ня державної влади всус-
б д ільні відносини стане я, їх мало-помалу , зайвим і А, баром дос, само собою. рі Ласу На місце керування осо у Тати, "" бами стае керування ре з цами і керівництво вироб- Вона ВИ ничими процесами. Держа- доробл. у, № ВЕ «СКасовується", вона ет гу відмирає". (Ф. Бигельс, хи "ЯКИХ загал, 1933 р., ви- Вчення зоб „Партиздата“, стор держав , ширення я Вона 1 ‚ Чи правильно. го недозволе 4% ження Енгельса? тного ставле ННО. бен Так, правильно, але при нь теорії ЄННЯ до бдвій з двох умов: на Й Якщо | вести вивчення аа а Те, що держави з актичний Досвід де: ОЧКИ зору тільки лише державної у ВУтРішнього розвитку Ті, який (дає б заздалегідь відвер- геріал для "Тиючись від міжнародного ігальнень, не зв ізолюючи країну те, що в нас ема длЯ Зручност ть при бажанні з бы мара "ої обстановки, або б) якщо ОПОВНИтИ ПО ТЕРрипустити,; що соціалізм ну прогалину. Ми же переміг в усіх країнах найважливішу вкіібо в більшості країн, за-
ніна про теорегчість капіталістичного ото- ув'язки російських є наявним оточення тів, покликаних нема більш
меркагрози нападу ззовні, іа більш потреби в енні армії і держави. Ну, а якщо соціалізм пе- тільки в одній, окре- №10 взятій країні, і відвер- | ‘атись, через це, від Мміж- умов ніяк немож: Ливо,—як бути в такому
ього приводу: „Ми зовсім нед теорію Марк усь закінчене 3 ми
це; зона #0 аз? На це питання фор- ки; що ВО чула Енгельса не дає від- уст Йовіді. Енгельс власне і не уки, яку соці В давить собі такого питан" нні двигаті ой ля, отже, у нього не могло зямах якщо зи уФУти відповіді на не пи" і зідстати "ур Енгельс виходить 3 бут Р ‘маемо’ ‘Ро припущення, що Ми Лу сои! о/№зм уже переміг більш сійськИХ Менш" одночасно в усіх обливо уобка , або в більшості ійна | тео Отже, Енгельс дос" аркса 00 к тут не ту чи іншу льки Зак Ж нкретну | соціалістичну поженнЯ" сома тієї чи іншої ок- ОЖ зокре’ до країни, а розвиток ютьс ше» держави вза- т Фран, при допущенні факту ‚ дО ення" ній соціалізму в біль" к до Нім їй ШОсті країн--по формулі: ачини ній т й рипустимо, що соціалізм (о ереміг в більшості країн,
„К кл’ питання--яких Змін
Повинна зазнати в цьому разі пролетарська, сошіаліс" держава“, | Тільки ом в о. загальним і абстракт- ринг, сре’ характером проблеми а, окна пояснити той факт, ря | ЩО при дослідженні питан- у про соціалістичну дер- /Жаву Енгельс цілком від Вертаеться від такого фак
Але з цього виходить не можна поширювати
держави взаг: і конкретний ремоги соціалізм окремо взятій
має навколо лістичне ото рожує воєнн
ні, яка не може відвертатись від міжнар ної обстановки і яка пов на мати в своєму розпоряд-
м обстановка », що за: мулу соціалістичної алі на окремий випадок пе- У в одній, країні, яка себе капіта чення, якій заг- ий напад ззов через це од: ин.
женні і добре навчену ар-
мію, ї добре" організовані каральні органи, і міцну розвідку, отже, повинна
мати можливість захи щати
Не можна класиків ма відділяє від
від вимагати від рксизму, яких
період в 45--55 років, щоб вони передбачили всі і вся-
випадки зигзагів в кожній окремій
історії країні в йбутньому, Бу- вимагати, щоб
класики марксизму вироби-
ли для нас г на всі і вс питання, які
готові рішення які теоретичні можуть виник-
нути в кожнійокремій кра- їні через 50--100 років, з
сиків марксизму мали мож-
ливість на пічці рішення. (За Але вимагати
ленінців нашого часу, вони не обмежувались
і жувати гальний сміх).| ми можемо і
повинні д марксистів щоб за-
учувавням окремих загаль-
чились враховувати досвід
навчились, нарешті, ючись на цей досвід
конкрет изувати окремі гальні положення уточняти 1
і революція" року, то! ців до Жовт ції і створен держави. цієї книги Л захисті
перекручення з боку опорт збирався На частину „Де люції", вав підвести сумки досві революцій го року.
вчення Енгельса про державу
ого існування держави в і, щоб вони спира-
і ви уті марксизму, за марксиз- полиишува- написав свою Держава
невої револю на радя НСЬКО!
бачив В Маркса 1 від і опошлення уністів. Ленін писати другу зржави і рево- розрахову" головні. під" російських 1917- може бути Ленін мав на частині сво- зобити 1! роз- теорію держа" на досвід дянської влади
Але смерть ла йому викона- Ти це завдання, Але чого не встиг зробити Ленін повинні зробити його учні, (Бурхливі оплески). Дер: жава виникла на основі розколу суспільства на во» рожі класи, виникла для того, щоб тримати в узді експлуатовану більшість в И експлуататорсь- і меншості. Знарядля влади держави вались, головним чином, в армії, в каральних органах, в розвідці, в тюрмах. Дві основні"функції характери- зують Діильність держави: внутрішня (головна)--три- мати експлуатовану біль- шість в і зовнішня (не головна) — розширяги територію свого, пануючо- го класу за рахунок тери- торії інших держав, або захищати територію своєї держави від нападів з бо- ку інших держав. Так бу-ї ло при рабовласницькому ад! 1 феодалізмі. Так сто їть справа при капіталізмі. Щоб скинути капіталізм, необхідно було не тільки зняти з влади буржуазію, не тільки експропріювати капіталістів, а і розбити зовсім державну машину буржуазії, її стару армію, її бюрокрагичне чиновниц- тво, її поліцію, і постави- ти на її місце нову проле- тарську державність, нову соціалістичну державу. Б льшовики, як відомо, так саме і зробили. Але з цьо- го зовсім не виходить, що у нової пролетарської дер- жави не можуть зберігтись деякі функиії старої дер- жави, змінені стосовно до потреб пролетарської дер- жави. З цього тим більш не виходить, що форми на- шої соціалістичної держави
повинні лишитися незмін- ними, що всі почат- кові функції нашої
держави повинні повністю зберегтись 1 надалі. Нас: правді форми нашої дер: жави змінюються 1 змі" нюватимуться залежно від розвитку нашої країни і зміни зовнішньої обстанов- ки. Ленін цілком ‘мае рацію, коли він говорить: „Форми буржуазних дер. жав надзвичайно різнома" нітні, але суть їх одна: всі ці держави є Так чи інакше, але кінепь-Кінцем обов'язково диктатурою буржуазії Перехід від кашталізму до комун!зму, звичайно, не може не да" ти величезного "багатства і різноманітності політи | них форм, але су ть буде при цьому неминуче од диктатура пролета.
Ро 4. (Ленін, т, ХХІ, стор. 893)
ДЬ т. СТАЛІНА РОБОТУ ЦК ВКП(б)
Перша фаза-—ие період від Жовтневої революції до ліквіданії експлуататорсь- ких класів. Основне зав- дання цього періоду поля- гало в подавленні опору скинутих класів, в органі- зації оборони країни від нападу інтервентів, у від: будуванні промисловості і сільського господарства, в підготовці умов для лікві-
дації капіталістичних еле: ментів, Відповідно 3 шим наша держава нювала в цей період дві основні функції. Перша функція- подавлення ски- нутих класів всередині
країни. Цим наша держава зовнішнім чином нагадува- ла попередні | держави, функція яких полягала в подавленні непокірних, з тією однак принципіальною різницею, що наша дер: жава подавляла експлуа- таторську меншість в ім'я інтересів трудящої біль- щості, тоді як попередні держави подавляли експлу- атовану більшість в імя інтересів | експлуататорсь- кої меншості, Друга функ ція--оборона країни вл нападу ззовні. Цим вона також нагадувала нім чином попередні дер- жави, які також займались збройним захистом своїх країн, з тією однак прин: циліальною -р!зницею, що наша держава захищала від зовнішнього вападу за- воювання трудящої біль- шості, тоді як попередні держави захищали в таких випадках багатство і при- вілегії експлуататорської меншості. Була тут щетре тя функція--це Господар- сько - організаторська і культурно-виховна робота органів нашої держави, яка мала своєю метою розви- ток паростків нового, со- ціалістичного господарства і перевиховання людей в дусі соціалізму. Але ця нова функція не дістала в цей період серйозного роз- витку. Друга від ліквідації
них елементів міста і села до повної неремоги соці» алістичної системи госпо- дарства і прийняття нової Конституції. Основне зав- дання цього періоду- орга»
нізація соціалістичного го
сподарства по всій країні 1
діквідація останніх решток капіталістичних елементів, організація культурної ре-
організація цілком для Оборони цьо-
волюциі, сучасної армії! 2
країни, Відповідно до го змінились 1 функції аг шої соціалістичної держа:
кція і мя всередині країни, 49 і знищена, ек
сплуататорів ) є г ть подавляти нікого. Заміс
люції наша соціалістична держава пройшла в своєму розвитку дві головних фа зи.
функції подавлення з'яви:
Збе = ото добра, среглась повністю функ- ція воєнного захисту краї- ни від нападів ззовні, отже збереглись також Червона Армія, Військово- Морський. Флот, так само як каральні органи і розвідка, необхід- ні для виловлювання і по- карання шпіонів, убивць, шкідників, які засилаються в вашу країну іноземною розвідкою, Збереглась | набула повного розвитку функція господарсько - ор- ганізаторської і культурно- виховної роботи державних органів. Тепер основне зав- дання нашої держави все- редині країни полягає "в мирній господарсько - орга- нізаторській і культурно - виховній роботі. Що сто- сується нашої армії, ка- ральних органів і розвідки, то вони своїм вістрям звернені вже не всередину країни, а ззовні її, проти зовнішніх ворогів. Як бачите, ми маємо тепер цілком нову соціаліс- тичну державу, яка небаче- на ще в історії і яка знач-
но відрізняється по своїй формі ії функціях від ціалістичної держави пер- шої фази. Але розвиток не може зупинитися на цьому. Ми йдемо далі, виеред, до
комунізму. Чи збережеться у нас держава також і в період комунізму? Так, з не буде ліквідова лістичне оточення, не буде знищ! воєнних | нападів При цьому зрозу форми нашої
будуть змінені, відповідно до зміни внутрішньої 1 зовнішньої обстановки. Ні, не збережеться | відімре, якщо ка талістич-
не оточення бу ване, якщо воно оу. нене оточенням сощал!с- тичним Так танням державу. Друге тання про лігенцію. В. цьому як і В
нтанні, само пит державу, партії нерозбериха Не зважаючи ясність позиці питанні телігенцію, все ще мають гляди, ворожі! радя КАБАНИ і не сумісні З » парти. п талі их неправиль- поглядів пра дс ), зне Е ставлення до
гелігенції, роз» як силу чужу робітни" селянству, ра о
радянську ін й партії поширення
них як презирливе радянської глядаючи Її і навіть. ВОРОЖУ
грж функція ас ‚ держави й я соціалістичної
